Рішення № 131450389, 31.10.2025, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

провадження №2/279/2154/25

Справа № 279/4811/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2025 року м.Коростень Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Волкової Н.Я., з секретарем Гонцовською Л.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін цивільну справу №279/4811/25 за позовом ОСОБА_1 доАкціонерного Товариства"Українськазалізниця" про скасування наказу, поновлення працівника на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, зазначивши, що згідно наказу (розпорядження) від 07.07.2025 № 78/ос з 07 липня 2025 року його звільнено з посади головного інженера структурного підрозділу Коростенська колійна машинна станція філії «Центр з будівництва та ремонту колії» AT «Українська залізниця» на підставі п.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням штату.

Вважає звільнення з роботи незаконним, оскільки листом директора філії «Центр з будівництва та ремонту колії» AT «Українська залізниця» від 09.12.2024 № ЦБРК-07/7845 повідомлено підлеглого начальника Підрозділу, що враховуючи заплановані обсяги ремонтно-колійних робіт на 2025 рік, не вбачається раціональним утримання в організаційній структурі та в штатному розписі двох посад заступників начальника.

У цей же день, 09.12.2024, начальник Структурного підрозділу ОСОБА_2 надав відповідь директору Філії Віталію Калюжному, як своєму керівнику, з долученням проекту Організаційної структури структурного підрозділу Коростенська колійна машинна станція філії «Центр з будівництва та ремонту колії» AT «Укрзалізниця» (без дати і затвердження), у якому відсутня займана ОСОБА_1 посада «Головний інженер», що не відповідає розпорядженню і висновкам вищого керівництва, які були спрямовані на скорочення саме кількості посад «Заступник начальника», а не штату у виді посади «Головний інженер».

У відповідності до п.4.1 Положення про структурний підрозділ Коростенська колійна машинна станція філії «Центр з будівництва та ремонту колії» Акціонерного товариства «Українська залізниця», затвердженого наказом філії «Центр з будівництва та ремонту колії» AT «Укрзалізниця» від 19.11.2019 № цбрк-01/71 , організаційна структура Підрозділу затверджується

керівництвом Філії та поданням керівника Підрозділу.

П. 17 наказу директора Філії від 16.12.2024 № ЦБРК-03/124 наказано затвердити організаційну структуру Підрозділу, виклавши її в редакції згідно з

додатком № 17 до цього наказу.

Проте, наказаного викладення організаційної структури не відбулося. З огляду на цей додаток № 17, така організаційна структура затверджена ще 11.12.2024, що передує даті 16.12.2024, від якої послідував наказ до вчинення дій. Також суперечливим є те, що нижче керівництво в особі директора Філії 16.12.2024 затверджувало документ, який був затверджений вищим керівництвом ще 11.12.2024, а саме, начальником Південно-Західної дирекції Філії.

У посадовій інструкції Головного інженера у розділі 6 «Права і повноваження» відсутні повноваження планувати обсяги та керувати обсягами

ремонтно-колійних робіт.

Такі повноваження відносяться до повноважень Заступника начальника (з операційних питань).

У п.4.2 Положення визначено, що штатний розпис Підрозділу затверджується керівництвом Філії за поданням керівника Підрозділу. Однак, зазначеного подання керівника Підрозділу не було. Відповідно зміни до штатного розпису теж мають затверджуватися за поданням керівника Підрозділу, якого не було.

Згідно з пп. 3.5.1 Колективного договору Філія визнає, що гарантована зайнятість важлива умова добробуту її працівників і зобов`язується здійснювати все необхідне для того, щоб не вивільняти працівників, якщо до цього не примусить крайня економічна необхідність.

Натомість роботодавець, звільнюючи працівника ОСОБА_1 , не врахував відсутність не лише крайньої, а й будь-якої економічної необхідності його звільняти.

У відповідності з п. 5 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995 року №100, зі змінами, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться, виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

На даний час не можна визначити, яку саме грошову суму буде зобов`язаний сплатити йому відповідач AT «Українська залізниця», оскільки невідомий час розгляду судом справи.

При цьому, з урахуванням середньомісячного заробітку за 30 календарних днів у розмірі 29162 гривні з податками та зборами середній заробіток за 26 календарних днів від дня звільненн

Просив скасувати наказ (розпорядження) відповідача Акціонерного товариства «Українська залізниця» від 07.07.2025 № 78/ос про звільнення його з посади головного інженера, поновити його на посаді головного інженера, та стягнути з відповідача Акціонерного товариства «Українська залізниця" на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу 25273 гривні 73 копійки плюс грошова сума по час поновлення на роботі за рішенням суду з урахування податків та обов`язкових платежів.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому вказав, що 06.12.2023 року наказом № 220/ос ОСОБА_1 переведено на посаду головного інженера Коростенської колійної машинної станції філії «Центр з будівництва та ремонту колії» Акціонерного товариства «Українська залізниця».

Згідно проведеного аналізу результатів господарської діяльності за 2024 рік по Коростенській колійній машинній станції філії «Центр з будівництва та ремонту колії» Акціонерного товариства «Українська залізниця» було виявлено, що по структурному підрозділу суттєво знизилися обсяги виконуваних ремонтно-колійних робіт, роботи капітального характеру не виконувалися за допомогою власних потужностей, а тому було вирішено скоротити посаду головного інженера в Коростенській колійній машинній станції філії «Центр з будівництва та ремонту колії» Акціонерного товариства «Українська залізниця».Слід зазначити, що аналогічні рішення (скорочення посади головного інжерена) були прийняті і по іншим структурним підрозділам колійних машинних станцій філії «ЦБРК».

06.11.2024 на ім`я члена правління Акціонерного товариства «Українська

залізниця» направлено доповідну записку вих. № ЦЦУП 14/1804, в якій зазначалося, що Департаментом організаційного розвитку спільно з Департаментом колії та споруд проведена робота щодо аналізу діючих організаційних структур структурних (виробничих) підрозділів філії ЦБРК. Зважаючи на обґрунтування розділення функціональних напрямів між керівництвом та підпорядкування структурних одиниць по філії ЦБРК, наданих листом від 28.10.2024 № ЦП-8/4443, розроблено уніфіковані організаційні структури структурних (виробничих) підрозділів філії ЦБРК, а саме: колійної машинної станції та рейкозварювального поїзда, з врахуванням пропозицій наданих філією ЦБРК листом від 18.10.2024 № ЦБРК - 07/6524. Структурні зміни проводяться з метою побудови єдиного підходу при виділенні чітких вертикалей напрямків діяльності структурних (виробничих) підрозділів філії ЦБРК, уніфікації назв структурних підрозділів колійних машинних станцій та рейкозварювальних поїздів філії ЦБРК.

Відповідно до наказу № ЦБРК-03/124 від 16.12.2024 директора філії «Центр з будівництва та ремонту колії» Акціонерного товариства «Українська залізниця» Положення про філію «Центр з будівництва та ремонту колії» акціонерного товариства «Українська залізниця», що затверджене рішенням правління АТ «Укрзалізниця» від 18.06.2021 (протокол №Ц-56/72), Порядку проєктування та затвердження організаційних структур в акціонерному товаристві «Українська залізниця», що затверджене рішенням правління АТ «Укрзалізниця» від 17.12.2020 (протокол №Ц-45/117 Ком.т.), враховуючи доповідну записку Директора з управління персоналом АТ «Укрзалізниця» від 06.11.2024 №ЦЦУП-14/1804, а також дію воєнного стану в Україні було затверджено організаційну структуру Коростенської колійної машинної станції філії «Центр з будівництва та ремонту колії» Акціонерного товариства «Українська залізниця», виклавши її в редакції згідно додатку № 17 до цього наказу, де посада головного інжерена відсутня.

Наказом начальника структурного підрозділу - Коростенської колійної машинної станції філії «Центр з будівництва та ремонту колії» акціонерного товариства «Українська залізниця» № 14/шр від 31.12.2024 були введені в дію 31.12.2024 зміни №06/143 до штатного розпису від 01.04.2024 структурного підрозділу Коростенська колійна машинна станції філії «Центр з будівництва та ремонту колії» акціонерного товариства «Українська залізниця».

Відповідно до вказаних змін вилучено зі штатного розпису з 31.12.2024 посаду головного інженера. 31.12.2024 був виданий наказ № 17/к «Про попередження про заплановане звільнення працівників структурного підрозділу Коростенська колійна машинна станції філії «Центр з будівництва та ремонту колії» акціонерного товариства «Українська залізниця».

Відповідно до п.1 вказаного наказу попередити працівників, а саме: головного інженера ОСОБА_1 про наступне вивільнення з 01.03.2025 або два місяці з дати фактичного попередження, та зберегти за такими працівниками розмір середньої заробітної плати за відпрацьований час з дати попередження до дати фактичного звільнення або переведення на іншу посаду.

З цим наказом ОСОБА_1 був ознайомлений 20.02.2025.

10.01.2025 року на засіданні профспілкового Комітету Коростенської КМС розглядалося питання щодо фактичного звільнення головного інженера структурного підрозділу ОСОБА_1 в зв`язку зі змінами в штатному розписі, відповідно до наказу № 14/шр від 31.12.2024. За результатами слухання профспілковий Комітет Коростенської КМС постановив, враховуючи умови ч. 2 ст. 5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», відпровідно до яких, в період дії воєнного стану ст. 43 КЗпП (розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації) не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до прфспілкових органів. Враховуючи вищезазначене первинна профспілкова організація просить запропонувати, за наявності, всі вакантні посади по структурному підрозділу Коростенська колійна машинна станція для подальшого працевлаштування ОСОБА_1 , з врахуванням освіти та кваліфікації (протокол засідання № 123).

Зокрема рішення профспілкового Комітету Коростенської КМС від 10.01.2025 № 123, відповідає позиції, яка викладена в постанові Верховного суду України (від 20.05.2025 справа № 332/3921/23) "Посилання позивача на відсутність попередньої згоди виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої він є, не може

бути прийнято до уваги.

Крім того, 20.02.2025 ОСОБА_1 було вручено Персональне попередження про заплановане звільнення № 32 від 20.02.2025 та запропоновані наявні вакантні посади у АТ «Укрзалізниця». Позивач відмовився від запропонованих вакантних посад.

Також 16.04.2025 ОСОБА_1 було вручено Персональне попередження про заплановане звільнення № 100 від 14.04.2025, яким поінформували, що після закінчення 2 х місячного терміну з моменту одержання персонального попередження (дата отримання 20.02.2025), Позивач підлягає звільненню з роботи 21.04.2025 за п. 1 ст. 40 КЗпП України в зв`язку зі скороченням штату працівників, з дотриманням вимог чинного законодавства України, з наданням пільг та компенсацій згідно з Законом та колективним договором та запропоновані наявні вакантні посади у АТ «Укрзалізниця». На переведення на запропоновані посади жодної не згодний.

23.06.2025 ОСОБА_1 повторно вручено повідомлення про закінчення 2-х місячного терміну з дати повідомлення про звільнення (№ 150 від 23.06.2025) та знову запропоновані наявні вакантні посади у АТ «Укрзалізниця».

Від переведення на жодну із запропонованих вакантних посад Позивач відмовився.

07.07.2025 начальником Коростенської колійної машинної станції філії

«Центр з будівництва та ремонту колії» акціонерного товариства «Українська залізниця» було видано наказ № 78/ос про звільнення з 07.07.2025 головного інженера ОСОБА_1 у зв`язку із скороченням штату на підставі п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України .

Відповідачем було компенсовано Позивачу 106 днів невикористаної відпустки: 48 днів за період з 01.10.20-31.12.2023; 22 дні за період 01.01.2024-30.09.2024; 20 дні за період 01.10.2024-07.07.2025; 6 днів за період з 01.10.2021-31.12.2023 щорічної відпустки працівникам, які працюють у зоні добровільного відселення; 4 дні за період з 01.01.2024-30.09.2025 щорічної відпустки працівникам, які працюють у зоні добровільного відселення; 6 днів за період з 01.10.2024-07.07.2025 щорічної відпустки працівникам, які працюють у зоні добровільного відселення.

Також Позивачу виплачена вихідна допомога відповідно до ст. 44 КЗпП

України в розмірі середньомісячного заробітку. Таким чином, Відповідачем дотримані всі вимоги трудового законодавства при звільненні Позивача.

Зокрема Позивач в своїй позовній заяві зазначає «Проте, наказаного викладення організаційної структури не відбулося. З огляду на цей додаток № 17, така організаційна струкутура затверджена ще 11.12.2024, що передує даті 16.12.2024, від якої послідував наказ до вчинення дій. Також суперечливим є те, що нижче керіваництво в особі дирекутора Філії 16.12.2024 затверджуло документ, який був затверджений вищим керівництвом ще 11.12.2024, а саме, начальником Південно Західної дирекції Філії».

Отже, твердження Позивача стосовно «що нижче керіваництво в особі директора Філії 16.12.2024 затверджуло документ, який був затверджений вищим керівництвом ще 11.12.2024, а саме, начальником Південно Західної дирекції Філії» не відповідає дійсності, оскільки суперечить вимогам внутрішнім нормативним документам Відповідача (Статут, Положення про Філію та Положення про Дирекцію).

Відповідно до п. 1.1. Положення про функціональний структурний підрозділ Південно Західна дирекція філії «Центр з будівництва та ремонту колії» акціонерного товариства «Українська залізниця» (затверджено наказом від 13.11.2023 № ЦБРК 03/103) (далі - Положення) визначено Південно Західна дирекція філії «Центр з будівництва та ремонту колії» акціонерного товариства «Українська залізниця» є функціональним структурним підрозділом філії «Центр з будівництва та ремонту колії» акціонерного товариства «Українська залізниця».

Дирекцію очолює начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади в порядку, передбаченому Статутом Товариства, Положенням про Філію та Положенням про Дирекцію, внутрішніми нормативними документами Товариства, Філії, Кодексом Законів про Працю України (п. 5.2. Положення).

Крім того, п. 4.1. Положенням про філію «Центр з будівництва та ремонту колії» акціонерного товариства «Українська залізниця» (затверджено протоколом № Ц-56/72 Ком.т. засідання правління АТ «Укрзалізниця» від 18.06.2021) (далі - Положення) регламентовано, що у підпорядкуванні Філії перебувають функціональні та виробничі підрозділи. Положення про функціональні та виробничі підрозділи затверджуються директором Філії в установленому порядку.

Керівники підрозділів Філії, крім тих, посади яких зазначені в Номенклатурі посад голови правління Товариства, призначаються директором Філії відповідно до встановленого в Товаристві порядку (п. 5.1. Положення). Правове обгрунтування Внаслідок затвердження, відповідно 16 та 31 грудня 2024 року, Відповідачем нової структури та штатного розпису у відповідача відбулися зміни в організації виробництва і праці - скорочення штату працівників, оскільки порівняно з попередньо діючим штатним розписом у розписі, який введений в дію 31 грудня 2024 року, змінився перелік посад, зокрема, в ньому відсутня посада головного інженера, яку обіймав позивач.

Відповідач виконав вимоги закону щодо працевлаштування ОСОБА_1 , адже він, як роботодавець, повідомив позивачеві про усі вільні в установі посади, проте позивач не виявив бажання зайняти жодну із цих посад.

При звільненні з позивачем проведений повний розрахунок, виплачена вихідна допомога. Таким чином, відповідачем не допущено жодних порушень трудового законодавства при звільненні позивача. Просив відмовити в задоволенні позову.

Позивачем подано відповідь на відзив в якому вказав, що у відзиві на позовну заяву не заперечується той факт, що зважаючи на зміст листа директора філії «Центр з будівництва та ремонту колії» AT «Українська залізниця" від 09.12.2024 № ЦБРК-07/7845 скорочуватися мала: по-перше, посада саме заступника начальника структурного підрозділу Коростенська колійна машинна станція філії «Центр з будівництва та ремонту колії» AT «Українська залізниця» , а не посада головного інженера; по-друге, посада до обов`язків якої входить відповідальність за заплановані обсяги ремонтно-колійних робіт на 2025 рік, що не відноситься до обов`язків по посаді головного інженера згідно його посадової інструкції.

У відповідності до п.4.1 Положення про структурний підрозділ Коростенська колійна машинна станція філії «Центр з будівництва та ремонту колії» Акціонерного товариства «Українська залізниця», затвердженого наказом філії «Центр з будівництва та ремонту колії» AT «Укрзалізниця» від 19.11.2019 № цбрк-01/71, організаційна структура Підрозділу затверджується керівництвом Філії за поданням керівника Підрозділу.

З матеріалів справи організаційна структура Підрозділу, де була відсутня посада головного інженера, була затверджена ще 11 грудня 2024 року, зокрема, начальником Південно-Західної дирекції Філії, за поданням керівника Підрозділу від 09 грудня 2024 року. 16 грудня 2024 року пунктом 17 наказу директора Філії № ЦБРК-03/124 вчергове наказано затвердити організаційну структуру Підрозділу, виклавши її в редакції згідно з додатком № 17 до цього наказу.

Тобто, у період часу з 11.12.2024 по 16.12.2024 мало бути чергове подання керівника Підрозділу з проектом організаційної структури Підрозділу, як підстава для її чергового затвердження. Проте, такого подання не існує.

У відзиві на позовну заяву не спростовується довод позовної заяви про те, що згідно з п. 4.2 Положення визначено, що штатний розпис Підрозділу затверджується керівництвом Філії за поданням керівника Підрозділу.Однак, зазначеного подання керівника Підрозділу керівництву Філії, яке обов`язково передує затвердженню штатного розпису, не було.

До відзиву на позовну заяву відповідач долучив копію наказу від 31.12.2024 № 17/к «Про попередження про заплановане звільнення працівників структурного підрозділу Коростенська колійна машинна станція філії «Центр з обслуговування та ремонту колії» AT «Українська залізниця», за змістом якого 31 грудня 2024 року попереджено головного інженера ОСОБА_1 про наступне вивільнення.

Таке попередження, яке передує реальним змінам у штатний розпис, є незаконним, оскільки новий штатний розпис, без посади головного інженера, затверджено лише 16 січня 2025 року.

У відзиві на позовну заяву відсутні заперечення щодо доводу про заборону вивільнення працівників, якщо до цього не примусить крайня економічна необхідність.

Згідно з пп. 3.5.1 Колективного договору Філія визнає, що гарантована зайнятість-важлива умова добробуту її працівників і зобов`язується здійснювати все необхідне для того, щоб не вивільняти працівників, якщо до цього не примусить крайня економічна необхідність. Натомість роботодавець, звільнюючи працівника ОСОБА_1 , не врахував відсутність не лише крайньої, а й будь-якої економічної необхідності його звільняти.

Просив не брати до уваги необгрунтований відзив відповідача та задовільнити позовну заяву ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював на посаді головного інженера в Структурному підрозділі Коростенська колійна машинна станція філії "Центр з будівництва та ремонту колії"АТ "Українська залізниця".

Згідно наказу від 31.12.2024 року №17/к «Про попередження про заплановане звільнення працівників структурного підрозділу Коростенська колійна машинна станція філії "Центр з будівництва та ремонту колії"АТ "Українська залізниця", в зв`язку з введенням в дію з 31.12.2024 року змін №06/143 до штатного розпису та наказу від 31.12.2024 року №14/шр "Про внесенння змін до штатної чисельності", відповідачем прийнято рішення попередити працівників структурного підрозділу Коростенська колійна машинна станція філії "Центр з будівництва та ремонту колії"АТ "Українська залізниця", посади яких скорочуються, про наступне вивільнення з 01.03.2025 року або два місяці з дати фактичного попередження, та зберегти за такими працівниками розмір середньої заробітної плати за відпрацьований час з дати попередження до дати фактичного звільнення або переведення на іншу посаду, відповідно до постанови КМУ від 08.02.1995 року №100 зі змінами та доповненнями "Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати" головного інженера Міхеєва АЮ..

10.01.2025 року на засіданні профспілкового Комітету Коростенської КМС розглядалося питання щодо фактичного звільнення головного інженера структурного підрозділу ОСОБА_1 в зв`язку зі змінами в штатному розписі, відповідно до наказу № 14/шр від 31.12.2024. За результатами слухання профспілковий Комітет Коростенської КМС постановив, враховуючи умови ч. 2 ст. 5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», відпровідно до яких, в період дії воєнного стану ст.43 КЗпП (розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації) не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до прфспілкових органів. Враховуючи вищезазначене первинна профспілкова організація просить запропонувати, за наявності, всі вакантні посади по структурному підрозділу Коростенська колійна машинна станція для подальшого працевлаштування ОСОБА_1 , з врахуванням освіти та кваліфікації (протокол засідання № 123).

20.02.2025 року №32, 14.04.2025 року №100 позивач отримав персональні попередження про заплановане звільнення із займаної посади головного інженера, оскільки посада скорочена та вилучена з штатного розпису з 31.12.2024 року, та станом на дату попередження йому були запропоновані наявні вакантні посади, в яких ОСОБА_1 , вказав, що "попередження одержано, на переведення на запропоновані посади не згодний".

23.06.2025 ОСОБА_1 повторно вручено повідомлення про закінчення 2-х місячного терміну з дати повідомлення про звільнення (№150 від 23.06.2025) та знову запропоновані наявні вакантні посади у АТ «Укрзалізниця».

Від переведення на жодну із запропонованих вакантних посад позивач відмовився.

07.07.2025 начальником Коростенської колійної машинної станції філії «Центр з будівництва та ремонту колії» акціонерного товариства «Українська залізниця» було видано наказ № 78/ос про звільнення з 07.07.2025 головного інженера ОСОБА_1 у зв`язку із скороченням штату на підставі п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України .

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою, отже трудовий договір є основною, базовою формою виникнення трудових правовідносин.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (вивільнення працівників).

Частиною першою статті 49-2 КЗпП України передбачено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці, а згідно з частиною другою статті 40 КЗпП України звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно з частиною третьою статті 49-2 КЗпП України одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Під час розгляду трудових спорів, пов`язаних зі звільненням за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2021 року в справі № 345/1663/18 (провадження № 61-1072св20) зроблено висновок, що «за приписами частини першої статті 40, частин першої та третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов`язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації.

Тобто роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, які відповідають зазначеним вимогам, що існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював. Оскільки обов`язок із працевлаштування працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом усього періоду і існували на день звільнення».

Позивача попереджено в установленому законом порядку про майбутнє вивільнення та запропоновано йому всі вакансії, наявні на підприємстві на час звільнення, згоди на переведення на які він не надав.

У частині першій статті 21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі, ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Положеннями частини другої статті 40 КЗпП України передбачено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації.

Гарантії працівників при незаконному звільненні з роботи та порушенні порядку їх звільнення з роботи визначені законодавцем у статті 235 КЗпП України.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до частин першої та другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Положення наведених вище процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.

Проте з урахуванням вимог трудового законодавства у справах, в яких оспорюється незаконність звільнення, саме роботодавець повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю.

Отже, статтею 49-4 КЗпП України визначений вичерпний перелік випадків обов`язку роботодавця проводити такі консультації, а саме: ліквідація, реорганізація підприємств, зміна форм власності або часткове зупинення виробництва, що тягнуть за собою скорочення чисельності або штату працівників, який не поширюється на обставини цієї справи.

Відповідно до штатного розпису структурного підрозділу Коростенська колійна машинна станція філії "Центр будівництва та ремонту колії"АТ "Укрзалізниця", який введений в дію з 01.01.2025 року посада позивача головного інженера, яку обіймав позивач, відсутня.

Отже, встановив факт зміни в організації виробництва і праці - скорочення штату працівників на підприємстві, у тому числі і посади позивача.

Чисельність працівників - це списовий склад працівників, і скорочення чисельності працівників передбачає зменшення їх кількості (лист Міністерства праці та соціальної політики України від 07 квітня 2011 року № 114/06/187-11).

Штат працівників - це сукупність посад, установлених штатним розписом підприємства. Тому скорочення штату являє собою зміну штатного розпису за рахунок ліквідації певних посад або зменшення кількості штатних одиниць за певними посадами.

Факторами, якими може бути зумовлена потреба скорочення чисельності або штату працівників є, зокрема: наміри роботодавця матеріально стимулювати працівників для здійснення потрібного обсягу робіт меншою кількістю персоналу через суміщення професій (посад), розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваної роботи, для чого працівникам встановлюються відповідні доплати за рахунок утвореної економії фонду заробітної плати; вдосконалення виробництва за допомогою автоматизації виробничих процесів, упровадження яких зумовлює зменшення кількості працівників певних професій і спеціальностей, потрібних для виконання роботи; перепрофілювання підприємства; зменшення обсягу виробництва продукції; інші несприятливі фактори та кризові явища у соціально-економічному розвитку суспільства.

З огляду на викладене скорочення чисельності працівників і скорочення штату підприємства - поняття не тотожні, оскільки зі скороченням чисельності майже завжди відбувається скорочення штату і зміна чисельності працівників відповідно відображається у штатному розписі.

Наведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 761/25605/17.

Процедура звільнення працівника у разі скорочення має відбуватися на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, відповідно до якого скорочення чисельності або штату працівників - одна з підстав для розірвання трудового договору.

Розірвання трудового договору за зазначеною підставою відбувається в разі реорганізації підприємства (через злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення), зміни його власника, ухвалення власником або уповноваженим ним органом рішення про скорочення чисельності або штату у зв`язку з перепрофілюванням, а також з інших причин, які супроводжуються змінами у складі працівників за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професією.

У випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом (пункт 1 частини першої статті 40 КЗпП України).

При вирішенні питання про те, чи мав змогу роботодавець виконати вимоги статті 49-2 КЗпП України про надання роботи працівникові, який вивільняється в зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, суд має виходити з того, що за змістом цієї норми працівнику має бути запропонована наявна робота за відповідною професією чи спеціальністю і лише при відсутності такої роботи інша наявна робота.

При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі № 800/538/17 сформульовано висновок про те, що за приписами частини першої статті 40, частин першої та третьої статті 49-2 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов`язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації. Тобто, роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, які відповідають зазначеним вимогам, що існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював. З огляду на викладене, оскільки обов`язок з працевлаштування працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом усього періоду і існували на день звільнення.

Судом встановлено, що 20.02.2025 року та 16.04.2025 року ОСОБА_1 було вручено персональні попередження про заплановане звільнення та запропоновані наявні вакантні посади у АТ «Укрзалізниця». Позивач відмовився від запропонованих вакантних посад.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги ч. 2 ст. 40, ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Наведені правові висновки викладено в постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного цивільного суду від 07.04.2021 року у справі № 444/2600/19, від 22.07.2021 року у справі № 456/57/20, від 23.07.2021 року у справі № 766/12805/19, від 27.08.2021 року у справі № 712/10548/19, від 09.12.2021 року у справі № 646/2661/20, від 24.01.2022 року у справі № 358/404/20.

Відтак, суд прийшов до висновку, що твердження позивача щодо не належності наказу, оскільки спростовуються доводами відповідача, який проводив аналіз працівника, попереджав позивача про звільнення та пропонував вільні вакантні посади, а тому в силу встановлених обставин виконав всі вимоги у відповідності до законодавства.

Якщо працівник відмовився від усіх запропонованих роботодавцем вакансій, висловлюючи цим своє небажання продовжувати працювати на змінених умовах праці, тоді роботодавець вправі звільнити його з роботи за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України до завершення двомісячного строку попередження про наступне вивільнення.

З врахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, що звільнення позивача на підставі наказу від 07.07.2025 року № 78/ос, у відповідності п.1 ст.40 КЗпП України, з компенсацією за невикористані 106 днів відпуски: в тому числі 48 днів за період 01.10.2020-31.12.2023; 22 днів за період 01.01.2024-30.09.2024; 20 днів за період 01.10.2024-07.07.2025; щорічна відпустка працівникам, які працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за 6 днів за період 01.10.2021-31.12.2023; щорічна відпустка працівникам, які працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за 4 дні(в) за період 01.01.2024-30.09.2024; щорічна відпустка працівникам, які працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за 6 днів за період 01.10.2024-07.07.2025 року, та виплачено вихідну допомогу за ст.44 КЗпП України.

Крім цього, у наказі зазначено, що підставою звільнення є наказ №І4/шр від 31.12.2024 "Про введення в дію змін до штатного розпису структурного підрозділу Коростенська колійна машинна станція філії «Центр » будівництва та ремонту колії» AT «Українська залізниця», Наказ 17/к від 31.12.2024 "Про попередження про заплановане звільнення працівників структурного підрозділу Коростенська колійна машинна станція, персональне попередження про заплановане звільнення ОСОБА_1 віл 20.02.2025 вих.№32, протокол засідання первинного профспілкового комітету Коростенської КМС від 10.01.2025 №123.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що звільнення позивача відбулось без порушень, а тому наказ про звільнення скасуванню не підлягає .

Також, вимоги про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не підлягають задоволенню, оскільки вони є похідними.

Таким чином, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, розглянувши спір між сторонами з підстав, зазначених в позові, суд приходить до остаточного висновку про необґрунтованість і недоведеність позовних вимог позивача.

Керуючись ст.263-265 ЦПК України, ст.40, 42, 49-2 Кодексу законів про працю України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 доАкціонерного Товариства"Українськазалізниця" про скасування наказу, поновлення працівника на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

Рішення можебути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення судунабирає законноїсили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано .

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 від 11.01.1997 р., РНОКПП НОМЕР_2 ,

Відповідач: Акціонерне товариство "Українська залізниця" 03150, м.Київ, вул.Єжи Гедройця,5, код ЄДРПОУ 40075815.

Суддя Волкова Н.Я.