Вирок № 13144539, 05.11.2010, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Кримінальна справа № 1- 811/2010 р.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2010 року

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Вийванко О.М.

при секретарі с\з Зінь І.І.

з участю прокурора Ороновського С.І.

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тернополі кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого,

за ч.1 ст.190 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Підсудний ОСОБА_3 14 травня 2010 року, близько 10.00 год., перебуваючи у приміщенні СПТУ-11, що по вул.Чорновола у м. Тернополі, попросив у ОСОБА_4 мобільний телефон для перекидання музики, при цьому не мав наміру в подальшому його повернути. Отримавши шляхом обману мобільний телефон марки «Nokia 6233», вартість якого згідно висновку експерта № 6-483/10 від 20.07.2010 року становить 770 грн., в якому знаходилась карта памяті обємом 2 Gb, вартістю 70 грн. та стартовий пакет мобільного оператора «Діджус», вартістю 25 грн.. ОСОБА_3 з місця вчинення злочину втік, чим завдав ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 865 грн.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю та показав, що в травні 2010 року він знаходився в приміщенні СПТУ-11, що в м. Тернополі по вул. Чорновола, де побачив у потерпілого ОСОБА_4 мобільний телефон марки «Нокіа 6233», яким вирішив заволодіти шляхом обману. Він попросив у потерпілого мобільний телефон, пояснивши, що має намір перекинути музику, на що останній погодився та добровільно віддав свій мобільний телефон. Взявши телефон потерпілого він відійшов в сторону, а в подальшому з цим телефоном поїхав додому в АДРЕСА_1. 18 травня 2010 року в одному з магазинів на центральному ринку м. Тернополя продав мобільний телефон марки «Нокіа 6233» за 350 грн., а отримані кошти витратив на власні потреби. Мобільний телефон продав разом з картою памяті, стартовий пакет мобільного оператора «Діджус» добровільно видав працівникам міліції. У вчиненому щиро розкаюється, просить його суворо не карати, обіцяє в подальшому злочинів не вчиняти, взяти до уваги, що завдану ним шкоду відшкодовано в повному обсязі.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 показав, що 14 травня 2010 року, близько 10.00 год., він знаходився в приміщенні СПТУ-11, де до нього підійшов підсудний ОСОБА_3, який попросив мобільний телефон марки «Нокіа 6233», пояснивши, що має намір перекинути музику, на що він погодився та добровільно передав свій телефон. Оскільки розпочалася пара він пішов у клас, залишивши телефон підсудному, який сказав, що поверне його після занять. Після закінчення пар він пішов з училища додому, при цьому ОСОБА_3 не бачив. В подальшому намагався зателефонувати на свій мобільний телефон, але він був поза межами дії мережі. Тоді він зрозумів, що підсудний ОСОБА_3 шляхом обману заволодів його мобільним телефоном, про що повідомив працівників міліції. На даний час викрадений мобільний телефон йому повернуто, п ретензій матеріального та морального характеру до підсудного ОСОБА_3 не має, просить його суворо карати.

Крім визнання вини підсудний ОСОБА_3 повністю погодилася зі всіма доказами по справі, що були зібрані під час досудового слідства і підтверджували її винність у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.

Зясувавши думку учасників судового розгляду про визначення обсягу доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження, суд згідно ч. 3 ст. 299 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів по справі стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються, зясувавши правильність розуміння підсудною та іншими учасниками судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також розяснивши, що у такому випадку вони будуть позбавленні права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Таким чином, проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання про доведеність вини підсудного ОСОБА_3 у вчиненні злочину, та вважає, що його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 190 КК України, заволодіння чужим майном шляхом обману ( шахрайство).

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_3, суд, відповідно до ст. ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, позитивну характеристику за місцем проживання, обставини, які помякшують та обтяжують покарання.

Суд, відповідно до ст. 66 КК України, визнає обставини, які помякшують покарання підсудному ОСОБА_3: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину вперше, визнання ним вини, вчинення злочину будучи неповнолітнім. Обставини, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Аналізуючи вищенаведені обставини, суд, приходить до переконання, що підсудному ОСОБА_3 слід призначити покарання в межах санкцій ч.1 ст. 190 КК України у виді штрафу у доход держави.

Обраний ОСОБА_3 запобіжний захід - підписку про невиїзд з місця постійного проживання, залишити попередній, до набрання вироком законної сили.

По справі є судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи (висновок № 6-483/10 від 20.07.2010 року), в сумі 300,48 грн., які суд вважає слід стягнути з підсудного у користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області, оскільки вони виникли у звязку із проведенням експертизи речових доказів.

Речові докази: мобільний телефон «Nokia 6233» та стартовий пакет мобільного оператора «Діджус», які передані під розписку потерпілому ОСОБА_4 - залишити в його розпорядженні, після набрання вироком законної сили; журнал обліку придбаних у громадян мобільних телефонів на 48 арк., які передані під розписку ОСОБА_5 - залишити в його розпорядженні, після набрання вироком законної сили.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та призначити йому покарання за цією статтею у вигляді штрафу в доход держави в розмірі 510 грн. (пятсот десять гривень 00 копійок).

Обраний ОСОБА_3 запобіжний захід, до набрання вироком законної сили, залишити попередній підписку про невиїзд з місця постійного проживання.

Стягнути із засудженого ОСОБА_3 судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи (висновок № 6-483/10 від 20.07.2010 року), в сумі 300,48 грн. (триста гривень сорок вісім копійок), у користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області (Код 24524727, банк одержувач: ГУ УДК в Тернопільській області, МФО 838012, р/р 31256272210463, «за проведення товарознавчої експертизи № 6-382/10 від 28.05.2010 р.»).

Речові докази:

- мобільний телефон «Nokia 6233» та стартовий пакет мобільного оператора «Діджус», які передані під розписку потерпілому ОСОБА_4 - залишити в його розпорядженні, після набрання вироком законної сили;

- журнал обліку придбаних у громадян мобільних телефонів на 48 арк., які передані під розписку ОСОБА_5 - залишити в його розпорядженні, після набрання вироком законної сили.

На вирок може бути подана апеляція на протязі 15 діб, з моменту його проголошення, через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області до апеляційного суду Тернопільської області.

Головуючий суддя О.Вийванко