Рішення № 131428436, 29.10.2025, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/12650/25

Провадження № 2-о/638/243/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2025 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді - Яковлевої В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Сікорського А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Ізюмська міська рада про встановлення факту, що має юридичне значення

встановив:

02 липня 2025 року представник заявника ОСОБА_1 адвокат Трегуб Олександр Олександрович через систему «Електронний суд» звернувся до Шевченківського районного суду м. Харкова із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 належить на праві приватної власності житловий будинок АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок №177 від 01.07.2003, виданого Управлінням житлово-комунального господарства Ізюмського виконавчого комітету на підставі рішення виконавчого комітету Ізюмської міської ради від 11.06.2003 №0440.

Згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно право власності Заявника на житловий будинок зареєстровано Бюро технічної інвентаризації міста Ізюм за реєстровим записом №13359, вписано в реєстрову книгу №79 та внесено в електронний Реєстр прав власності на нерухоме майно від 04.08.2003.

21.04.2025 заявник з метою реєстрації права власності в Державному реєстрі прав на нерухоме майно звернувся до державного реєстратора Виконавчого комітету Ізюмської міської ради.

В свою чергу, рішенням державного реєстратора Виконавчого комітету Ізюмської міської ради від 24.04.2025 № 78556664 Заявнику у здійсненні реєстрації права власності було відмовлено, оскільки поданий документ на вже раніше зареєстроване право власності містив розбіжності в особистих даних заявника.

Заявник зазначає, що у поданому Свідоцтві про право власності на житловий будинок № НОМЕР_1 від 01.07.2003, виданого Управлінням житлово комунального господарства Ізюмського виконавчого комітету, ім`я Заявника зазначено як « ОСОБА_2 », тоді як згідно паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Ізюмським МРВ УМВС України в Харківській області від 05.01.1998, ім`я Заявника зазначено як « ОСОБА_2 ».

Так, згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 19.12.1961 ім`я заявника зазначено російською мовою як «ЕВГЕНИЙ».

Згідно договору дарування недобудованого жилого будинку, укладеного 02.04.1997, за умовами якого ОСОБА_3 подарував, а ОСОБА_4 прийняв у дар недобудований житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Договір посвідчено приватним нотаріусом Ізюмського нотаріального округу Харківської області 02.04.1997 , зареєстровано в реєстр за №1720.

Листом Управління житлово-комунального господарства Ізюмської міської ради від 19.05.2025 №01-16/261-ВС, надіслане адвокату Клімовій А.В. щодо можливості внесення змін до свідоцтва про право власності на нерухоме майно Управління житлово-комунального господарства Ізюмської міської ради повідомило наступне.

Внаслідок військової агресії російської федерації майно та документація установи були пошкоджені та втрачені, про шо в журналі єдиного обліку Ізюмського РУП ГУНП у Харківській області зареєстровано заяву від 13.01.2023.

Таким чином, Управління житлово-комунального господарства Ізюмської міської ради не має можливості перевірити правильність запису в документі, на підставі якого видавалось вищезазначене свідоцтво.

Таким чином, заявник вважає, що причина неправильного написання його імені виникла у зв`язку із технічною помилкою під час складання свідоцтва про право власності на житло, що призвело до невідповідності між документами, що засвідчує особу заявника та правовстановлюючим документом, який було видано на його ім`я. Допущена помилка в написанні імені перешкоджає заявнику володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власність на власний розсуд.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 04 липня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті в порядку окремого провадження.

В судове засідання заявник не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином у встановленому законом порядку. Разом з тим, 29.10.2025 представник заявника через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності заявника, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином у встановленому законом порядку.

При цьому представником заінтересованої особи у відповідності до статті 181 ЦПК України до суду не надано пояснень по справі з викладенням своїх аргументів і міркувань на підтримку або заперечення проти доводів заяви.

Відповідно частини 3 статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Згідно частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, як кожен окремо так і у їх сукупності, суд доходить таких висновків.

Судом встановлено, що згідно паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.12).

Разом з тим ОСОБА_1 належить на праві приватної власності житловий будинок АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок №177 від 01.07.2003, виданого Управлінням житлово-комунального господарства Ізюмського виконавчого комітету на підставі рішення виконавчого комітету Ізюмської міської ради від 11.06.2003 №0440. (а.с.11).

Згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно право власності ОСОБА_1 на житловий будинок зареєстровано Бюро технічної інвентаризації міста Ізюм за реєстровим записом №13359, вписано в реєстрову книгу №79 та внесено в електронний Реєстр прав власності на нерухоме майно від 04.08.2003 (а.с.10).

21.04.2025 заявник з метою реєстрації права власності в Державному реєстрі прав на нерухоме майно звернувся до державного реєстратора Виконавчого комітету Ізюмської міської ради.

В свою чергу, рішенням державного реєстратора Виконавчого комітету Ізюмської міської ради від 24.04.2025 № 78556664 Заявнику у здійсненні реєстрації права власності було відмовлено, оскільки поданий документ на вже раніше зареєстроване право власності містив розбіжності в особистих даних заявника (а.с.7).

При цьому матеріалами справи підтверджується, що у поданому свідоцтві про право власності на житловий будинок № НОМЕР_1 від 01.07.2003, виданого Управлінням житлово комунального господарства Ізюмського виконавчого комітету, ім`я заявника зазначено як « ОСОБА_2 », тоді як згідно паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Ізюмським МРВ УМВС України в Харківській області від 05.01.1998, ім`я Заявника зазначено як « ОСОБА_2 ».

Водночас згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 19.12.1961 ім`я заявника зазначено російською мовою як «ЕВГЕНИЙ (а.с.8).

Також згідно договору дарування недобудованого жилого будинку, укладеного 02.04.1997, за умовами якого ОСОБА_3 подарував, а ОСОБА_4 прийняв у дар недобудований житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Договір посвідчено приватним нотаріусом Ізюмського нотаріального округу Харківської області 02.04.1997 , зареєстровано в реєстр за №1720 (а.с.9).

Листом Управління житлово-комунального господарства Ізюмської міської ради від 19.05.2025 №01-16/261-ВС, надіслане адвокату Клімовій А.В. щодо можливості внесення змін до свідоцтва про право власності на нерухоме майно Управління житлово-комунального господарства Ізюмської міської ради повідомило, що внаслідок військової агресії російської федерації майно та документація установи були пошкоджені та втрачені, про шо в журналі єдиного обліку Ізюмського РУП ГУНП у Харківській області зареєстровано заяву від 13.01.2023 (а.с.6).

Таким чином, Управління житлово-комунального господарства Ізюмської міської ради не має можливості перевірити правильність запису в документі, на підставі якого видавалось вищезазначене свідоцтво.

Відповідно до положень статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з положеннями статті 13 ПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (далі Постанова Пленуму) певні юридичні факти можуть підтверджуватися рішенням суду.

Згідно пункту 6 частини 1 статті 256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до роз`яснення п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Згідно листа ВСУ 01 січня 2012 року «Про судову практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте, сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Також, відповідно до частини 2 статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Заявник не несе відповідальності за заповнення свідоцтв про право власності на житло, оскільки ці записи вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто ним. Допущена в документі описка не може бути підставою для перешкод у користуванні та розпорядженні майном власником цього майна.

У ході розгляду справи судом встановлено, що причина неправильного написання імені заявника виникла у зв`язку із технічною помилкою під час складання свідоцтва про право власності на житло, що призвело до невідповідності між документами, що засвідчує особу заявника та правовстановлюючим документом, який було видано на його ім`я.

В свою чергу, допущена помилка в написанні імені перешкоджає заявнику володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власність на власний розсуд.

Суд вказує, що досліджені судом письмові докази не дають підстав для розумного сумніву у належності заявнику свідоцтва про право власності на житло.

Зібрані у справі докази, письмові документи, та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту належності йому свідоцтва про право власності на житловий будинок № НОМЕР_1 , виданого Управлінням житлово-комунального господарства Ізюмського виконавчого комітету від 01.07.2003, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , виданого на ім`я ОСОБА_1

Встановлення даного факту не пов`язане з вирішенням спору про право, породжує для заявника юридичні наслідки, оскільки свідоцтво про право власності на житло є основним документом, що підтверджує право власності на житло, вказані заявником обставини знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи судом, а тому, суд дійшов висновку, що заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 13, 315, 317, 319 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Ізюмська міська рада про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , Свідоцтва про право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 , виданого Управлінням житлово-комунального господарства Ізюмського виконавчого комітету від 01.07.2003, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , виданого на ім`я ОСОБА_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня виготовлення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: Ізюмська міська рада, код ЄДРПОУ: 24342337, адреса місцезнаходження: м. Ізюм, площа Центральна, 1 Харківської області.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: http://dg.hr.court.gov.ua/sud2011/на Офіційному веб - порталі судової влади України.

Повний текст судового рішення складено 29 жовтня 2025 року.

Суддя В. М. Яковлева