Постанова № 131427819, 31.10.2025, Білопільський районний суд Сумської області

Справа №573/2260/25

Номер провадження 1-кс/573/419/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2025 року слідчий суддя Білопільського районного суду Сумської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором, щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Катеринівка Білопільського району Сумської області, пенсіонера, одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

- про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

УСТАНОВИВ:

31 жовтня 2025 року слідчий ОСОБА_6 звернувся із клопотанням, погодженим прокурором, про застосування підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання мотивоване тим, що у провадженні СВ ВП №1 (м.Білопілля) перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 29 жовтня 2025 року за №12025200570000589 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, за фактом умисного заподіяння ОСОБА_4 29 жовтня 2025 року легких тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , який є працівником правоохоронного органу та під час отримання тілесних ушкоджень виконував свої службові обов`язки.

30 жовтня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

На існування передбачених ст. 177 КПК України ризиків слідчий зазначив те, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинений злочин, враховуючи характер та спосіб вчинення ним кримінального правопорушення, його зухвалу поведінку під час затримання, може ухилятися від органів досудового розслідування та суду та вчинити інше правопорушення. Також останній є пенсіонером та може безперешкодно покинути територію Сумської області або Держави. Крім того, підозрюваний достовірно знаючи місце роботи потерпілого ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_8 може вжити заходів незаконного впливу на них. Більш м`які запобіжні заходи не можуть запобігти вказаним вище ризикам.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_4 свою винуватість за пред`явленою підозрою не визнав, проти задоволення клопотання про застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував.

Захисник ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечував.

Заслухавши прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшла таких висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 Конституції України та п. 1 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини ніхто не може бути позбавлений свободи інакше як за вмотивованим рішенням суду і на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Щодо поняття «обґрунтована підозра» суд, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, враховує позицію ЄСПЛ, відображену в п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення та в п. 32 рішення в справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, згідно з якою вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Як убачається з матеріалів провадження, пред`явлена ОСОБА_4 підозра за ч. 2 ст. 345 КК України має місце та підтверджується на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, зокрема: протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; протоколом огляду предмета (оптичного диску з відеозаписом), а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме: питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину, суд на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів дійшов висновку, що причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, підозра в якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Також, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину проти авторитету органів державної влади, з огляду на характер цього злочину існує обґрунтований ризик незаконного впливу останнього на потерпілого та свідка ОСОБА_8 , з якою, згідно із його поясненнями в судовому засіданні, у нього вже тривалий час існують неприязні стосунки. Цим ОСОБА_4 зможе перешкодити слідству, що може вплинути на повноту та об`єктивність досудового розслідування кримінального провадження та судового розгляду.

Щодо ризиків переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування або суду, можливість вчинення ним іншого кримінального правопорушення, то ці ризики прокурором у судовому засідання не були доведені.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Чахла проти Сполученого Королівства» зазначено, що будь-яке позбавлення волі має здійснюватися не тільки відповідно до основних процесуальних норм національного права, але також відповідати меті ст. 5 Конвенції, тобто захищати людину від свавільного позбавлення волі.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи наволі, цяособа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Оскільки прокурором не доведено, що підозрюваний перебуваючи на волі, переховувався від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджав кримінальному провадженню або йому повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в даному випадку не може бути застосований.

З огляду на викладене, враховуючи, що ОСОБА_4 раніше не судимий, виключно позитивно характеризується за місцем проживання, має родину, є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, слідчий суддя дійшла висновку, що запобігти доведеному у судовому засіданні ризику незаконно впливати на потерпілого та свідка зможе більш м`який запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

При цьому на підозрюваного слід покласти обов`язки, передбачені п. п. 1, 3, 4 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись статтями 176-179, 183, 194, 369-372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ ВП №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором ОСОБА_3 , про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_4 виконувати такі обов`язки:

1) прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк заздалегідь повідомити про це;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд залежно від стадії кримінального провадження про зміну свого місця проживання;

3) утримуватися від спілкування з потерпілим ОСОБА_7 та свідком ОСОБА_8 .

Строк дії покладених на ОСОБА_4 обов`язків визначити до 30 грудня 2025 року включно.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених судом обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням підозрюваним ОСОБА_4 особистого зобов`язання під час досудового розслідування покласти на ВП №1 (м. Білопілля).

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя