Рішення № 131420465, 29.10.2025, Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 291/1213/25

2-а/291/28/25

У К Р А Ї Н А

Ружинський районний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

29 жовтня 2025 року

Ружинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді Митюк О.В.,

при секретарі с/з Кащук Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в с-щі Ружині адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Житомирській області

про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови №EНА №5881402 від 07 жовтня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.121 КУпАП про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.. В обґрунтування позову вказав, що 07 жовтня 2025р. близько 07год.05хв. на вул.Соборній в сел.Ружин Бердичівського району Житомирської області керував автомобілем ВАЗ 2109, державний номерний знак НОМЕР_1 , та був зупинений працівниками поліції, які вказали, що він порушив Правила дорожнього руху, оскільки керував транспортним засобом, в якому в темну пору доби не працювала ліва фара в режимі ближнього світла.

Він пояснив працівникам поліції, що виїхав за хвилину перед цим з дому, який розташований приблизно за кілометр від місця зупинки - по вул.Паволоцькій, 114 в сел.Ружин, та підвозить свою дружину на роботу - в магазин, що розташований по вул.Соборній в сел.Ружин.

Перед виїздом автомобіль перебував у повній технічній справності, в тому числі працювали всі зовнішні світлові прилади і ним було увімкнено ближнє світло.

Проте, враховуючи незадовільний стан дорожнього покриття по вул.Паволоцькій в сел.Ружин (ями та вибоїни на дорозі), поломка могла статись під час руху автомобіля.

Вказану поломку він під час руху автомобіля виявити не міг, оскільки вже не було темно - зійшло сонце і світла фар з кабіни водія видно не було. Крім того, автомобіль, яким керував, а саме : автомобіль марки ВАЗ 2109 не є сучасним автомобілем, а тому він не обладнаний покажчиком, який би міг подати сигнал про несправність ламп зовнішнього освітлення.

Вказану поломку фари зовнішнього освітлення він усунув на місці зупинки автомобіля в присутності поліцейських.

Незважаючи на зазначені обставини, інспектором відділення поліції №2 (смт.Ружин) Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області Дехтяруком Д.М. відносно позивача була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Серія ЕНА № 5881302 .

Відповідно до вищевказаної постанови він визнаний винним у здійсненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП, а саме в тому, що, керував транспортним засобом ВАЗ 2109 07.10.2025р. о 07 год.03 хв. « в якого в темну пору доби не працювала ліва фара в режимі ближнього світла, чим порушив п.31.4.3 ПДР - керував ТЗ з несправними зовнішніми світловими приладами: не горить ліва фара в темну пору доби».

За вчинення вказаного правопорушення поліцейським на нього накладено адміністративне стягнення - штраф в сумі 340 грн.00 коп.

Вважає вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП, так як відсутня його вина (умисел чи необережність) у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.

Ухвалою Ружинського районного суду Житомирської області від 14 жовтня 2025 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 було відкрито провадження та призначено судове засідання.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, належним чином повідомлений, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує, та просить суд їх задовольнити.

В судове засідання відповідач не з`явився, належним чином повідомлений, подав до суду відзив на позов в якому просив в задоволенні позову відмовити за безпідставністтю.

Суд, дослідивши подані сторонами письмові докази, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підтягають з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що постановою по справі про адміністративне правопорушення №EНА №5881402 від 07 жовтня 2025 року, винесеною , інспектором відділення поліції №2 (смт.Ружин) Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області Дехтяруком Д.М. на позивача ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень. В постанові зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2109 07.10.2025р. о 07 год.03 хв. « в якого в темну пору доби не працювала ліва фара в режимі ближнього світла, чим порушив п.31.4.3 ПДР - керував ТЗ з несправними зовнішніми світловими приладами: не горить ліва фара в темну пору доби» (а.с.8).

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Поліція відповідно до покладених нею завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі (п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну-поліцію").

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно статті 222 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною 1 статті 121 КУпАП розглядають органи Національної поліції. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно ч. 3 ст. 258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.

Пункт 1 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року за № 1395, визначає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.

У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу (п. 4 Інструкції).

Зі змісту постанови вбачається, що 07.10.2025 о 07 год. 03 хв. по вул. Соборній, у с-щі. Ружин, Бердичівського району Житомирської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2109», номерний знак НОМЕР_2 .М., у якого не горіла ліва фара в режимі ближнього світла фар, чим порушив п. 31.4.3 в Правил дорожнього руху України (далі - Правила).

У п. 31.4.3 в Правил зазначено, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла.

У зв`язку з порушенням вищевказаних норм, інспектором СРПП відділення поліції № 2 Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області старшим сержантом поліції Дегтяруком Дмитром Миколайовичем винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 гривень.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі "О`НаIIогап апd Fгапсіs v. the United Кіngdom" будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем (транспортними засобами) знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем (транспортний засіб) може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями! т/з), погодилися на певну відповідальність та обов`язки.

Отже, водій при керуванні автомобілем (т\з) зобов`язаний в першу чергу дотримуватись вимог ПДР України.

В даному випадку Позивач порушив ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.

Причиною зупинки ОСОБА_1 , згідно п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», стало порушення ним вимог зазначених вище Правил дорожнього руху України.

Частиною 1 ст. 121 КУпАП передбачено, що керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 5881402 від 07.10.2025 винесена у зв`язку із порушенням позивачем Правил дорожнього руху України, цей факт підтверджується матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, те що дотримання ПДР України є невід`ємною частиною організації процесу дорожнього руху з метою створення безпеки для інших учасників дорожнього руху, уникнення дорожньо - транспортних пригод та їх наслідків, доказів неправомірного притягнення позивача до адміністративної відповідальності суду надано не було.

Відповідно до ст. 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КУпАП).

Відповідно до статті 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Тому доказом встановлення вини Позивача у порушенні Правил дорожнього руху являється винесена у встановленому законом порядку постанова по справі про адміністративне правопорушення та відео-доказ на якому зафіксовано факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Вказані відеозаписи здійснені на підставі ч. 1 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» з метою фіксування правопорушення, та виходячи із положень ст. 251 КУпАП, є джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно із ст. 31 Закону України "Про національну поліцію" № 580-VІІІ поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Статтею 40 цього Закону передбачено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:

1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;

2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

При цьому озивачем не наведено обставин, які б свідчили про порушення поліцейським вимог Закону № 580-УІІІ при здійсненні відеозапису, що може бути підставою для виключення такого електронного доказу з числа доказів у розумінні ст. 251 КУпАП.

Переглядом відеозапису із нагрудного відео-реєстратора поліцейського зафіксовано, що правоохоронець повідомив водію про причину зупинки та суть скоєного ним адміністративного правопорушення, та що під час винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , останнього було ознайомлено зі ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, а також роз`яснено порядок сплати штрафу та оскарження винесеної постанови.

Водночас за правовою характеристикою, правопорушення передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП вважається закінченим з моменту допущенного проступку. Не мають значення наступні дії та виправдання порушника. Поліцейський чітко сформулював кваліфікуючу ознаку проступку.

Поряд з тим, особа яка вчинила проступок повинна нести адміністративну відповідальності, враховуючи принцип невідворотності, який передбачає неминучість настання адміністративної відповідальності для особи, яка вчинила адміністративний проступок.

Враховуючи принцип невідворотності, який передбачає неминучість настання адміністративної відповідальності для особи, яка вчинила адміністративний проступок, особа має нести адміністративну відповідальність.

Невідворотність адміністративної відповідальності залежить більшою мірою від роботи працівників, уповноважених притягати до відповідальності і застосовувати санкції. Адміністративний проступок, на який не відреагувала держава, заподіює правопорядку серйозної шкоди. Безкарність правопорушника заохочує на вчинення нових проступків і подає негативний приклад іншим нестійким особам.

Позивач був повідомлений про час та місце розгляду справи, йому були роз`яснені його права передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Позивачу роз`яснено строки сплати штрафу, порядок оскарження постанови та порядок примусового виконання постанови про стягнення штрафу. Позивач відповідно до ст. 268 КУпАП мав можливість на місці ознайомитись із усіма наявними матеріалами справи, надати пояснення, докази, заявити клопотання та отримати правову допомогу.

Тому, позивач жодним чином не був обмежений у своїх правах та обов`язках, про що проставив власний підпис у оскаржуваній постанові. Будь яких клопотань у ході винесення постанови про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , не заявляв.

Слід також зазначити, що жодним нормативно-правовим актом України не передбачений обов`язок патрульного поліцейського забезпечувати правопорушнику фахівця в області права. Можливість реалізації особою своїх прав на участь у розгляді справи, права на захист тощо, передбачена також шляхом оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення до суду, яким позивач скористався.

Аналогічного правового висновку Верховний Суд дійшов, зокрема, у справі 53 7/6068/16-а від 20.08.2020.

Отже, аналіз матеріалів справи свідчить про дотримання працівниками поліції порядку прийняття постанови з роз`ясненням суті скоєного адміністративного правопорушення, наданням (роз`ясненням) позивачу його прав, можливості подання заперечень (клопотань), залучення спеціаліста в галузі права (адвоката).

З урахуванням роз`яснення п. п. 4,7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 червня 1988 року "Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення" суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачено адміністративну відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку та обтяжуючі обставини; чи враховані пом`якшуючі обставини, майновий стан винного, строк оскарження постанови якщо оскаржувалася до вищестоящого органу обчисляється з наступного дня після прийняття цим органом рішення за скаргою.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

За встановлених обставин доводи позивача стосовно необґрунтованості винесення постанови, а саме факту не здійснення ним правопорушень, за які передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 121 КУпАП є безпідставними та не обґрунтованими, а крім того жодними доказами не підтвердженими.

Відповідно нормами КАС України покладено обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень на відповідача, однак це не може розумітися таким чином, що позивач взагалі звільнений від обов`язку доказування своїх вимог.

Позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд виклавши її по справах №760/2846/17 від 14.03.2018; постанова Верховного Суду від 14.02.2018 по справі №536/583/17; постанова ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ від 25.06.2020 по справі №520/2261/19) та згідно висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 14.03.2018 у справі N 760/2846/17.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини "стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п. 43 рішення від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Твердження позивача на неправомірні дії з боку поліцейського, допущені під час складання спірної постанови, є необгрунтованими, оскільки будь-яких доказів наявності таких дій суду не надано.

Тому відповідачем було правомірно винесено оскаржувану постанову про адміністративне правопорушення, доводи адміністративного позову не являються суттєвими для вирішення справи. Позивач намагається уникнути адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, а відтак підстави для задоволення вимог щодо скасування постанови відсутні.

За таких обставин, приймаючи до уваги, те що дотримання ПДР України є невід`ємною частиною організації процесу дорожнього руху з метою створення безпеки для інших учасників дорожнього руху, уникнення дорожньо- транспортних пригод та їх наслідків, доказів неправомірного притягнення позивача до адміністративної відповідальності суду надано не було.

На підставі вищевикладеного суд відмовляє в задоволенні позовних вимог позивача.

На підставі викладеного, ст.ст. 210-1 ч. 3, 245, 247, 251 КУпАП та керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 241-246, 257-262, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У повному обсязі рішення суду буде складене 14 вересня 20 25 року.

Учасники по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає:13601, с-ще Ружин, Бердичівського району Житомирської області, РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Житомирській області, яке знаходиться за адресою: 10001, м. Житомир, вул. Старий бульвар, 5/37, ЄДРПОУ 40108625.

Суддя О. В. Митюк.