Постанова № 13139868, 27.12.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.2010                                                                                           № 16/396

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Моторного О.А.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача: Красько О.В., Наумов О.В.,

від відповідача: Вільчинський Р.З.,

від третьої особи 1: Браславська Л.З.,

від третьої особи 2: Осока О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства „Науково-дослідний і проектний інститут містобудування” та Товариства з обмеженою відповідальністю „Телесвіт”

на рішення Господарського суду м.Києва від 07.10.2010

у справі № 16/396 ( .....)

за позовом                               Публічне акціонерне товариство "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" ПАТ "КиївЗНДІЕП"

до                                                   ТОВ "Телесвіт"

треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:           

1. Державне підприємство „Науково-дослідний і проектний інститут містобудування”;

2. Фонд державного майна України

про                                                   стягнення 64 994,46 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство „Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву” (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Телесвіт” (відповідач) про стягнення боргу в сумі 64994,46 грн., з яких: 54560,40 грн. – заборгованості з орендної плати за червень 2010 рік за договором № 586 оренди нежитлових приміщень від 27.10.2009 та 10434,06 грн. – вартості комунальних послуг та плати за землю за травень 2010року.

На підставі ст. 25 ГПК України, судом першої інстанції здійснено заміну позивача на його правонаступника – Публічне акціонерне товариство „Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву”.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.10.2010 позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ “Телесвіт” на користь Публічного акціонерного товариства “Український зональний науково –дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву” 64994,46 грн. основного боргу, 649,94 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення суду від 07.10.2010 скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Також, не погодившись з рішенням суду від 07.10.2010, Державне підприємство „Науково-дослідний і проектний інститут містобудування” звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить: залучити Державне підприємство „Науково-дослідний і проектний інститут містобудування” до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача; рішення першої інстанції – скасувати; в позові – відмовити повністю.

Підставою для скасування рішення суду апелянти вважають неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, а також, порушення і неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2010 прийнято до провадження апеляційні скарги Державного підприємства „Науково-дослідний і проектний інститут містобудування” та Товариства з обмеженою відповідальністю „Телесвіт” у справі № 16/396, розгляд яких вирішено здійснити в одному апеляційному провадженні з призначенням на 16.11.2010.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2010 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державне підприємство „Науково-дослідний і проектний інститут містобудування” (третя особа1) та Фонд державного майна України (третя особа2).

Відповідно до ст. 77 ГПК України в судових засіданнях 09.12.2010 та 16.12.2010 оголошувалися перерви.

В судовому засіданні 27.12.2010 представники відповідача та третіх осіб підтримали доводи, викладені в апеляційних скаргах та додаткових письмових поясненнях, просили рішення суду від 07.10.2010 скасувати, апеляційні скарги – задовольнити.

Представник позивача у відзиві на апеляційні скарги просив оскаржуване рішення від 07.10.2010 залишити без змін, апеляційні скарги – без задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 27.10.2009 між ВАТ “Український зональний науково–дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву”, правонаступником якого є ПАТ “Український зональний науково–дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву” (позивач, орендодавець), та ТОВ “Телесвіт” (відповідач, орендар) був укладений договір оренди нежилих приміщень № 586, за умовами якого позивач зобов’язався передати відповідачу в строкове платне користування об’єкт оренди (нежилі приміщення) за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26 (а.с.8-14 т.І).

Спір між сторонами виник, оскільки, як стверджує позивач, у відповідача виникла заборгованість з орендної плати за червень 2010 року в сумі 54560,40 грн., та 10434,06 грн. по комунальних послугах, плати за землю за травень 2010 року, загальна заборгованість за договором оренди нежитлових приміщень від 27.10.2009 № 586 становить 64994,46 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки відповідачем не надано доказів припинення чи зміни договору оренди від 27.10.2009 №586, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Однак, колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, не може погодитися із вищенаведеними висновками суду, беручи до уваги наступне.

Згідно з п. 5.1 статуту ВАТ “Український зональний науково –дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву” від 03.10.2008 (а.с.75 т.І), який діяв на момент укладення договору оренди від 27.10.2009 № 586, засновником та єдиним акціонером Інституту є держава в особі Міністерства регіонального розвитку та будівництва України. Засновнику належить сто відсотків акцій Інституту.

З п.6.1 статуту вбачається, що Інститут є власником майна, переданого йому засновником до статутного капіталу.

Відповідно до п. 9.1 статуту, засновник в особі Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, який виконує повноваження загальних зборів акціонерів до моменту прийняття рішення про приватизацію, - є Вищий орган Інституту. Вищий орган Інституту здійснює управління Інститутом шляхом прийняття рішень (розпоряджень, наказів (п. 9.2. статуту).

Як вбачається з матеріалів справи, 31.03.2010 Міністерством регіонального розвитку та будівництва України, на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.03.2010р. № 355-р „Про передачу нерухомого майна ВАТ „Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву” – ВАТ „КиївЗНДІЕП”, було прийнято наказ № 116 про передачу державного нерухомого майна – будівлю літера „А” площею 9854,2 м кв., за адресою: бульвар Лесі Українки, 26, з балансу ВАТ „Український зональний науково–дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву” – ВАТ „КиївЗНДІЕП” на баланс Державного підприємства „Науково-дослідний і проектний інститут містобудування”.

Вказане приміщення за актом приймання-передачі внутрішнього переміщення основних засобів від 12.04.2010 перейшло на баланс ДП „НДПІмістобудування”, який підписаний, в тому числі, головою правління ВАТ „КиївЗНДІЕП” (а.с.153-155 т.І). Отже, саме з цього часу позивач втратив право вимоги щодо стягнення орендної плати за спірні приміщення.

Враховуючи, що ДП „Науково-дослідний і проектний інститут містобудування” були передані права та обов’язки щодо утримання та використання зазначеного майна, що в свою чергу впливає на вирішені судом першої інстанції права та обов’язки ДП „НДПІмістобудування” та стосується його прав та інтересів, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції безпідставно не залучено до участі у справі – ДП „Науково-дослідний і проектний інститут містобудування”.

Згідно до ч. 2 ст. 15 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, у разі зміни власника майна, переданого в оренду, до нового власника переходять права і обов’язки за договором оренди.

Відповідно до ч. 2 п. 4 Положення про порядок передачі об’єктів права державної власності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 № 1482 „Про передачу об’єктів права державної власності”, передача об’єктів права державної власності від одного підприємства іншому, що належить до сфери управління одного і того ж органу, уповноваженого управляти державним майном, або самоврядної організації, здійснюється на підставі рішення цього органу або самоврядної організації, погодженого з підприємствами, а у разі передачі їх структурному підрозділу або нерухомого майна, також, з Фондом державного майна та Мінекономіки.

Пунктом 10 зазначеного Положення передбачено, що передача майна оформлюється актом приймання-передачі, а право на управління об’єктом передачі виникає з дати підписання акта приймання -передачі.

Таким чином, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі, а саме з 12.04.2010, до ДП „НДПІмістобудування” перейшли права та обов’язки щодо утримання та використання вказаного вище майна.

Слід зазначити, що твердження позивача – ПАТ „Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву” , відносно того, що саме останній є власником будівлі літера А, по бульвару Лесі Українки, № 26, у м. Києві, після прийняття Кабінетом Міністрів України розпорядження № 355-р від 01.03.2010 та наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 116 від 31.03.2010 та у період, щодо якого заявлені позовні вимоги, є безпідставними та належним чином не підтверджені.

За наведених обставин, оскільки позивач - ПАТ „КиївЗНДІЕП” втратив право вимоги щодо сплати орендних та комунальних платежів з відповідача за договором оренди, у зв’язку з втратою позивачем статусу орендодавця, а також особи, за якою було закріплено відповідне державне майно станом на період, щодо якого заявлені позовні вимоги, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Стосовно наданого позивачем свідоцтва про право власності на групу приміщень необхідно зазначити, що частина нежитлового приміщення площею 422,7 м кв., щодо якого позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення комунальних платежів та орендної плати за травень-червень 2010 за договором оренди № 586 від 27.10.2009, інвентарний № 2373, розташована за адресою: м. Київ, бул. Л. Українки, 26 (п. 2.1. договору), а вказане свідоцтво про право власності на групу приміщень видано за адресою: м. Київ, бул. Л. України, 26, літера А''', без зазначення інвентарного номеру. Крім того, зазначене свідоцтво про право власності видано на підставі наказу Головного управління комунальної власності м. Києва від 09.12.2010, яке зареєстровано Комунальним підприємством Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна в електронному реєстрі від 15.12.2010, номер витягу 28372119 прав власності на нерухоме майно, що відповідно до п. 4 ст. 334 ЦК України і є моментом набуття права власності, тобто виникло після правовідносин, які є предметом даного спору.

Також, колегією суддів враховано, що розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.03.2010 № 355-р „Про передачу нерухомого майна ВАТ „КиївЗНДІЕП”, наказ № 116 від 31.03.2010 Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, яке виконує повноваження загальних зборів акціонерів відповідно до п.9.1. статуту позивача, є чинними, як і акт приймання-передачі внутрішнього переміщення основних засобів від 12.04.2010, відповідно до якого спірні приміщення передані на баланс Державного підприємства „Науково-дослідний і проектний інститут містобудування”.

Таким чином, надане позивачем свідоцтво про право власності, колегією суддів до уваги не приймається з трьох наступних підстав:

1) момент набуття права власності виник після періоду, щодо якого заявлено позовні вимоги;

2) юридична адреса приміщення, що зареєстроване КМБТІ на позивача, не є тотожною з адресою приміщення, щодо якого заявлено позовні вимоги у даній справі, не зазначено інвентаризаційний номер, зазначена інша літера будинку: літера А - за договором , літера А''' - за свідоцтвом про право власності;

3) правові акти, як підстава набуття права господарського відання Державним підприємством „НДПІмістобудування” на спірне приміщення на час розгляду даної справи є чинними, що надає право саме ДП "НДПІ містобудування" одержання орендної плати за спірний період.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що внаслідок неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи та неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, рішення господарського суду першої інстанції підлягає скасуванню, та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 49 ГПК України та, беручи до уваги фактичні обставини виникнення судового спору, судові витрати, пов’язані зі сплатою відповідачем та третьою особою 1 (апелянтами) державного мита за подання апеляційної скарги в сумі 325, 00 грн. та 325, 00 грн. відповідно відшкодовуються за рахунок позивача.

Керуючись ст. 49, ст. 101, п.2 ст. 103, п. 1-4 ч.1 ст.104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Телесвіт” та Державного підприємства „Науково-дослідний і проектний інститут містобудування” задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2010 скасувати. В задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву” (01133, м. Київ-133, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 01422826) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Телесвіт” (01133, м. Київ-133, бульвар Лесі Українки, 26, 5 поверх, код ЄДРПОУ 33103969) 325,00 грн. (триста двадцять п’ять гривень 00 коп.) витрат по сплаті державного мита.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву” (01133, м. Київ-133, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 01422826) на користь Державного підприємства „Науково-дослідний і проектний інститут містобудування” (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26-А, код ЄДРПОУ 01422832) 325,00 грн. (триста двадцять п’ять гривень 00 коп.) витрат по сплаті державного мита.

Доручити Господарському суду міста Києва видати накази.

Матеріали справи №16/396 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді