Рішення № 13139454, 13.12.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" грудня 2010 р.Справа № 9/83-1842 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача Дочірнього підприємства торгової фірми "Тернопільторгхліб" ВАТ "Тернопільхліб", вул. С. Будного, 3, м. Тернопіль, 46005

про cтягнення заборгованості в сумі 10 902 грн. 68 коп.

За участю представників сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

Сторони, в порядку ст.ст. 64,77 ГПК України, про дату, час, та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку.

Судом в порядку ст.81-1 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.

Суть справи: Позивач - Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, АДРЕСА_1 звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом до Дочірнього підприємства торгової фірми "Тернопільторгхліб" ВАТ "Тернопільхліб", вул. С. Будного, 3, м. Тернопіль про стягнення заборгованості в сумі 10 902 грн. 68 коп.

Позов обґрунтовується належним чином завіреними копіями: Свідоцтва про державну реєстрацію ФОП ОСОБА_1; Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на ФОП ОСОБА_1; Довідки про включення відповідача до ЄДРПО України; договору від 25.08.2010р. про переведення боргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3; договору від 25.08.2010р. про переведення боргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4; договору від 25.08.2010р. про переведення боргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5; договору купівлі-продажу від 15.09.2008р. №538; договору купівлі-продажу від 15.09.2008р. №539; договору купівлі-продажу від 06.10.2008р. №577; актів звіряння взаєморозрахунків; видаткових накладних по підприємцю ОСОБА_3; видаткових накладних по підприємцю ОСОБА_4; видаткових накладних по підприємцю ОСОБА_5, та іншими матеріалами.

Ухвалою господарського суду від 19.11.2010 р. порушено провадження у даній справі та її розгляд вперше призначено на 29.11.2010 р. В порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався на 06.12.2010р. та на 13.12.2010р. у звязку з неявкою представника відповідача та через неподання сторонами необхідних для розгляду справи документів.

Позивач в судове засідання 13.12.2010р. не прибув, будь-яких клопотань не заявив, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином в порядку ст.77 ГПК України.

Представник відповідача в судові засідання не зявився, будь-яких клопотань не заявив, витребуваних судом документів не представив, хоча про дату, час та місце їх проведення повідомлений належним чином в порядку ст.ст.64,77 ГПК України.

Враховуючи зазначені обставини, беручи до уваги, що явка представників сторін не визнавалась судом обовязковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, суд розглядає спір за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши представлені докази в сукупності, господарський суд встановив наступне.

Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

За змістом положень вказаних норм, правом на предявлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні особи, фізичні особи підприємці, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний субєкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

За загальними положеннями цивільного законодавства зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав і обовязків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є також дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Із змістом зазначеної норми кореспондуються і приписи статті 174 ГК України.

Матеріали справи свідчать, що між Суб'єктами підприємницької діяльності ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 (далі по тексту первісні боржники) та Суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 (як Кредитором) (далі по тексту Кредитор) а також Дочірнім підприємством торгової фірми "Тернопільторгхліб" ВАТ "Тернопільхліб", (як Новим боржником) (далі по тексту новий боржник) укладено наступні договори про переведення боргу первісних боржників :

-від 25.08.2010р. про переведення боргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 (сума боргу 4298,84грн.);

-від 25.08.2010р. про переведення боргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 (сума боргу 4738,47грн.);

-від 25.08.2010р. про переведення боргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 (сума боргу 1865,37грн.). (далі по тексту Договори про переведення боргу).

У відповідності з п. 6 кожного з цих договорів ДП ТФ "Тернопільторгхліб" ВАТ "Тернопільхліб" зобов'язувалось оплатити визначені суми боргу до 22.09.2010р.

Укладені договори регулюють відносини, повязані із заміною зобовязаної сторони (Первісного боржника) у зобовязанні, що виникає із Договорів купівлі-продажу №538 від 15.09.2008р., №539 від 15.09.2008р., №577 від 06.10.2010р., укладених між Первісними боржниками та Кредитором (далі по тексту-Договори купівлі-продажу (поставки).

Матеріали справи свідчать, що спір між сторонами виник внаслідок неналежного виконання зобовязань за Договорами купівлі-продажу (поставки) відповідачем - Дочірнім підприємством торговою фірмою "Тернопільторгхліб" ВАТ "Тернопільхліб", як Новим боржником, перед кредитором фізичною особою ОСОБА_1 в силу переведення боргу відповідно до укладених Договорів про переведення боргу.

Статтею 520 Цивільного кодексу України визначено, що боржник у зобовязанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.

Стаття 521 ЦК України передбачає, що форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.

В свою чергу за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 712 ЦК України, ст. 265 ГПК України).

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено обовязок учасників господарських відносин належним чином виконувати свої зобовязання відповідно до вказівок закону, інших правових актів, договору, а при відсутності таких вказівок відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Як свідчать матеріали справи, борги первісних боржників виникли внаслідок неоплати ними поставленого товару за наступними договорами купівлі-продажу:

від 15.09.2008р. №538 по підприємцю ОСОБА_3;

від 15.09.2008р. №538 по підприємцю ОСОБА_4;

від 06.10.2008р. №577 по підприємцю ОСОБА_5

Зокрема позивачем доведено суду належними доказами, що зобовязання відповідно до зазначених договорів ним було виконано належним чином, зокрема поставлено товар первісним боржникам, що підтверджено видатковими накладними на отримання товару підприємцями ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (занходяться в матеріалах справи).

Однак, зобовязання щодо погашення заборгованості за одержаний товар боржники та відповідач (новий боржник) виконали частково, в звязку з чим, станом на 07.10.2010р ДП ТФ "Тернопільторгхліб" ВАТ "Тернопільхліб" заборгувало підприємцю ОСОБА_1 10902,68 грн. (4298,84 грн. + 4738,47 грн. +1865,37 грн.), що підтверджено належними доказами, долученими до позовної заяви.

Разом з тим, перелік неоплачених видаткових накладних на поставку товарів (продуктів харчування) суб'єктам підприємницької діяльності ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 від ФОП ОСОБА_1 долучено до матеріалів справи. При цьому, частково оплаченими є такі накладні з цього переліку:

TRF-)K00943 від 10.12.2009р. на суму 50,06грн. (підпр. ОСОБА_3.); TRF-)K06522 від 15.12.2009р. на суму 812,81грн. (підпр. ОСОБА_4.); -TRFOK52183 від 21.01.2010р. на суму 140,21грн. (підпр. ОСОБА_5).

Відповідно суми боргів складають:

по підприємцю ОСОБА_3 - 4298,84грн. (4348,90грн. - 50,06грн.);

по підприємцю ОСОБА_4 - 4738,47грн. (5551,28грн.-812,81грн.);

по підприємцю ОСОБА_5 - 1865,37грн. (2005,58грн.-140,21грн.).

Всього заборгованість перед кредитором складає 10902,68 грн.

При цьому, вказана заборгованість вищезгаданих підприємців перед позивачем, визнана ними шляхом проведення актів звіряння взаєморозрахунків, зазначені акти підписані 15 липня 2010р. кожним із підприємців. Зазначена сума заборгованості відповідає і тій, що відображена у п.п. 2,3 Договорів про переведення боргу від 25.08.2010р. як борг первісного боржника, що переводиться на нового боржника відповідача у справі.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобовязання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Таким чином, знаходять свої підтвердження у матеріалах справи доводи позивача стосовно того, що відповідачем проведено оплату заборгованості за отриманий товар не в повному обсязі, що є порушенням вимог ст.193 України.

Статтею 43 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, а в силу приписів ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінивши докази у їх сукупності, розглянувши усі обставини справи та враховуючи, що відповідач станом на день розгляду справи заявлену в позові суму заборгованості не погасив (належних доказів протилежного не представив), доводи позивача про порушення його майнових прав є правомірними, документально підтвердженими та не спростованими відповідачем в установленому законом порядку, а тому згідно ст. 15 ЦК України, порушене право Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, підлягає судовому захисту шляхом примусового стягнення з відповідача 10902 грн. 68 коп.

Згідно ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 16, 509, 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства торгової фірми "Тернопільторгхліб" ВАТ "Тернопільхліб", вул. С. Будного, 3, м. Тернопіль (ідент. код 30248899) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідент. код НОМЕР_1) 10 902 (десять тисяч девятсот дві) грн. 68 коп. основного боргу, 109 (сто девять) грн. 03 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання, протягом десяти днів з дня підписання рішення, через місцевий господарський суд.

Суддя

Повне рішення складено та підписано 13.12.2010р.