Рішення № 13138914, 21.12.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.10                                                                                           Справа№ 24/145 (2010)

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Вольтех”, м.Київ

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Міськбудмоноліт”, м.Львів

Про стягнення 23946,90грн.

Суддя Хабіб М.І.

Секретар Савченко Ю.А.

Представники:

Від позивача – Грабовський В.А. –представник

Від відповідача –не з’явився

Суть спору: Позов заявлено про стягнення 23946,90грн., в т.ч.: 22 723,87грн. основного боргу, 931,67грн. втрат від інфляції та 291,36грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в період з 05.07.2007 року по 20.05.2008року позивачем надано відповідачу послуги по ремонту та обслуговуванню будівельної техніки та здійснено поставку товарів. На підтвердження факту надання послуг та поставки товару позивач посилається на акти виконаних робіт та накладні.

Як зазначено у позовній заяві заборгованість відповідача за надані послуги та отриманий товар становить 22723,87грн.

21.04.2010року позивачем надіслано відповідачу лист-вимогу про оплату заборгованості.

Вимога про оплату заборгованості залишена відповідачем без відповіді та без задоволення, у зв’язку з чим позивач звернувся з позовом до суду.

Крім того на підставі ст.625 ЦК України, позивачем заявлено до стягнення втрати від інфляції в сумі 931,67грн. та 3% річних в сумі 291,36грн.

Представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач явку представника в судові засідання 30.11.2010року та 21.12.2010року не забезпечив, відзиву на позов чи будь-яких пояснень не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, підтвердженням чого є повідомлення про вручення 15.11.2010року та 06.12.2010року поштових відправлень, які додані до матеріалів справи.

Розглянувши спір в порядку вимог ст.75 ГПК України, суд встановив наступне.

За період з 05.07.2007року по 23.04.2008 року позивач поставив відповідачу товар та надав послуги по проведенню технічного огляду автомобілів відповідача на загальну суму 19509,72грн., що підтверджується поданими суду накладними, нарядами на обслуговування техніки та актами виконаних робіт, а саме:

- накладна №ВТ-0000368 від 05.07.2007 року на суму 1624,28грн.;

- накладна №ВТ-0000329 від 17.08.2007 року на суму 672,84грн.;

- накладна №С-00000770 від 14.11.2007 року на суму 703,12грн.;

- акт виконаних робіт №ВТ-0000464 від 28.07.2007 року на суму 2462,70грн.;

- акт виконаних робіт №ВТ-0000499 від 10.09.2007 року на суму 3444,20грн.;

- акт виконаних робіт №С-00000759 від 08.11.2007 року на суму 3281,17грн.;

- акт виконаних робіт №С-00000326 від 07.03.2008 року на суму 3660,86грн.;

- акт виконаних робіт №С-00000540 від 23.04.2008 року на суму 3660,55грн.;

Факт отримання відповідачем товару та послуг по проведенню технічного огляду автомобілів, підтверджується підписом уповноважної особи відповідача на накладних та актах, а також його печаткою.

Отриманий товар та надані послуги відповідач не оплатив.

21.04.2010року позивач надіслав відповідачу лист-вимогу №200 від 21.04.2010року про оплату отриманого товару та наданих послуг. Зазначена вимога залишена відповідачем без відповіді та без задоволення. Вказана вимога та докази її надсилання додані до матеріалів справи.

Станом на день вирішення спору, доказів сплати заборгованості в сумі 19507,72грн. суду не подано.

Крім того, за прострочення виконання грошового зобов'язання на підставі ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення втрати від інфляції в сумі 931,67грн., які нараховані за період з 01.08.2010р. по 30.09.2010р., а також 3% річних в сумі 291,36грн. за період з 15.05.2010р. по 18.10.2010р.

Розрахунки втрат від інфляції та 3% річних наведені у позовні          й заяві.

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково, з наступних підстав.

Відповідно до ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ст..639 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. (626 ЦК України)

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає товар у власність другої сторони (покупця), а покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар (ст.655 ЦК України).

Згідно із ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно із ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст.903 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання ( ст.610 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ст.612 ЦК України).

Згідно із ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено поставку відповідачеві товару та надання послуг з технічного огляду автомобілів за період з з 05.07.2007року по 23.04.2008 року на суму 19509,72грн. Строк оплати товару та наданих послуг сторонами встановлено не було. Отже, в силу ст.530 ЦК відповідач зобов’язаний був оплати цей товар у 7-денний строк з дня отримання листа-вимоги №№200 від 21.04.2010року, тобто, до 01.05.2010р. Вимога позивача залишена відповідачем без задоволення отриманий товар та надані послуги відповідач не оплатив, заборгованість становить 19509,72грн.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 19509,72грн. основного боргу законні, обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають до задоволення.

В частині стягнення решти суми основного боргу 3214,15грн. позовні вимоги до задоволення не підлягають, з огляду на наступне.

Вказана сума основного боргу 3214,15грн. заявлена позивачем до стягнення за товар, поставлений по накладній №С-00000670 від 20.05.2008року на суму 835,37грн. та за надані послуги по технічному огляду автомобіля по акту №С-00000669 від 20.05.2008року на суму 2378,78грн.

Вищезазначені накладна та акт виконаних робіт не підписані відповідачем та не скріплені його печаткою, а відтак в суду відсутні підстави вважати, що 20.05.2008року позивачем було надано відповідачу товар та послуги на загальну суму 3214,15грн. Отже, заявлена до стягнення сума 3214,15грн. основного боргу не підтверджена належними та допустимими доказами.

Таким чином, в частині стягнення основного боргу в сумі 3214,15грн. належить відмовити.

Заявлені до стягнення втрати від інфляції та 3% річних підлягають до задоволення частково в сумі: 806,68грн. –втрати від інфляції та 250,15грн. –3% річних.

В частині стягнення решти 124,99грн. втрат від інфляції та 41,21грн. 3% річних належить відмовити, оскільки позивачем проведено розрахунок нарахувань від суми боргу 22723,87грн., в той час коли нарахування повинні проводитись від суми основного боргу 19509,72грн.

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 36, 43, 49, 75, 82-85, 116-118 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Міськбудмоноліт”, ідентифікаційний код 32970122, адреса: 79040, м.Львів. вул.Городоцька, 367/2, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Вольтех”, ідентифікаційний код 33747588, юр. адреса: 03164, м.Київ, вул.Академіка Булаховського,5-Б, офіс 13, пошт. адреса: 08131, Київська область, Київо-Святошинський район, с.Софіївська Борщагівка, вул.Озерна,17, - 19509,72грн. основного боргу, 806,68грн. втрат від інфляції, 250,15грн. 3% річних, 205,66грн. державного мита та 202,67грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

2. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Суддя