Рішення № 13138765, 17.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/12-45/14617.12.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна сервісна компанія»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма НГБ-Інжиніринг»

Третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Інжпроектсервіс»

Простягнення 3866592,14 грн.

Суддя Блажівська О.Є.

Представники:

Від позивачаГуськова Л.М.

Від відповідача не з’явився

Від третьої особи не з’явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:           

Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельно-інвестиційна сервісна компанія” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма НГБ –Інжиніринг” про стягнення 3866592,14 грн. за договором № 12-07/37 від 01 листопада 2007 року.

Ухвалою від 09.12.2008 року було порушено провадження у справі № 31/12.

Рішення господарського суду міста Києва від 02.04.2009 р. позов був задоволений.

Постановою Вищого Господарського суду України від 01.02.2010 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2009 р. та рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2009 р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Справу передано на розгляд судді Балац С.В.

Ухвалою від 25.06.2010 р. справу прийнято до свого провадження, присвоєно № 31/12-45/146.

Ухвалою від 19.07.2010 року розгляд справи відкладено на 18.08.2010р. та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю “Інжпроектсервіс”.

Ухвалою від 18.08.2010 року розгляд справи був відкладений на 13.09.2010р. у зв’язку з неявкою третьої особи.

Розпорядження Заступника Голови Господарського суду міста Києва № 27 від 13.09.2010 р. у зв’язку з хворобою судді Балаца С.В., справу № 31/12-45/146 передано на подальший розгляд судді Блажівській О.Є.

14.09.2010 р. представник третьої особи подав до суду пояснення, відповідно до яких просить задовольнити вимоги позивача в повному обсязі та розглядати справу без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжпроектсервіс».

Ухвалою від 16.09.10р. прийнято справу до провадження, розгляд справи призначено на 06.10.10р.

В судових засіданнях 06.10.2010 р. та 10.11.2010р. розгляд справи відкладався.

03.12.2010 року судове засідання не відбулося у зв’язку з перебуванням судді Блажівської О.Є. на лікарняному.

Ухвалою суду від 08.12.2010 р. розгляд справи було призначено на 17.12.2010 р.

У судове засідання призначене на 17.12.2010 р. з’явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов. Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з’явились.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

01 листопада 2007 року між сторонами укладено Договір № 12-07/37, за яким сторони приймають на себе обов’язки щодо виконання, прийняття та оплати проектних робіт, а саме стадія “проект” по об’єкту: будівництво житлово-офісного комплексу з об’єктами соціального призначення по вулиці Бориспільська, 67 в Дарницькому районі м. Києва вартістю 13276312(тринадцять мільйонів двісті сімдесят шість тисяч триста двадцять) грн.

Згідно пунктів 2.1, 2.3 договору всі роботи субпроектні організації повинні виконати за 4,5 місяців: датою початку робіт вважається отримання Позивачем авансу, датою завершення –дата передачі відповідачу готової продукції за актом прийняття передачі.

Відповідач доручив та прийняв, а позивач виконав та передав роботи, що підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт №1 від 29 лютого 2008 року на суму 1328000грн. та №2 від 28 березня 2008 року на суму 1990000грн.. №3 від 22 вересня 2008 року на загальну суму 6532025грн.

11 січня 2008 року відповідачем перераховано позивачу 1328000грн., в лютому 2008 року –1990000грн., 24 березня 2008 року 1200000грн., тобто частково, в сумі 4518000грн., відповідачем виконано зобов’язання щодо оплати. Залишок 2014025грн. боргу за виконані роботи не перераховано.

Згідно пунктів 4.2, 4.4 договору відповідач здійснює поетапне фінансування робіт в межах договірної вартості, погодженої сторонами, перераховує договірну суму грошових коштів, згідно графіка фінансування та виконання робіт, який є додатком до договору: 1 місяць –1327625,20грн., 2 місяць –2987171,20грн., 3 місяць –2987172,20грн., 4 місяць –2987173,20грн., 5 місяць –2987173,20 грн. Після підписання акту виконаних робіт здійснюється розрахунок за останній місяць. Розрахунок здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок позивача.

Втім, суми, заплановані до розрахунків на березень, квітень, травень 2008 року (3, 4, 5 місяці за графіком) від відповідача не надійшли.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 854 ЦК України замовник зобов’язаний сплатити підряднику обумовлену ціну після здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідач в порушення вищезазначених норм ЦК України та умов Договору, не здійснив своєчасної та повної оплати за виконані роботи.

Фактично за спірним Договором позивачем виконано стадію ескізного проекту. Відповідно до існуючого Положення “Про ескізний проект” №51 839/1 затвердженого спільною постановою Держбуду України та Спілки архітекторів у випадку розбіжностей в оцінці якості архітектурно-містобудівних рішень, остаточна оцінка затверджується містобудівним органом і є обов’язковою для виконання сторонами.

Слід зазначити, що відмова Відповідача від підписання акту здачі-приймання виконаних робіт № 3 від 22 вересня 2008 р., відсутність пропозицій з боку Відповідача щодо внесення доробок до виконаних проектних робіт, як це передбачено п. 3.4 договору, свідчить про ухилення відповідача від виконання своїх договірних зобов’язань.

Відповідно до п. 3.3 договору відповідач не пізніше 5 днів з дня отримання результату робіт по акту здачі-приймання робіт зобов’язаний підписати і направити позивачу підписаний акт здавання-прийняття або мотивовану відмову у прийнятті.

Так, 5 жовтня 2008 р. відповідач отримав належно оформлені результати робіт, про що свідчить підпис Бондаря О.В. (з приміткою “Отримав для розгляду”) на накладній від 22 вересня 2008 р. (Додаток № 1 до акту здачі-приймання робіт № 3). Доказів повернення Відповідачем результатів робіт по акту здачі-приймання робіт № 3 суду не надано.

Слід також зазначити, що лист Відповідача № 02/37 від 17.10.2008 p., який відповідач вважає своєю мотивованою відмовою, містить ряд необґрунтованих заперечень, наведено безпідставний перерахунок вартості виконаних робіт та здійснена пропозиція оплатити виконані роботи за ціною нижчою, ніж встановлена договором.

Таким чином, зазначений лист Відповідача № 02/37 від 17.10.2008 p. не приймається судом як належний доказ відмови у прийнятті робіт.

Щодо експертного висновку № 173 державної експертизи щодо відповідності порядку та обсягів розробленого проекту "Будівництво житлово-офісного комплексу з об'єктами соціального призначення по вул. Бориспільській, 67 у Дарницькому районі м. Києва" проведену ДП "Укрдержбудекспертиза", суд зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Зазначений висновок наданий без відповідного доручення суду, не може оцінюватись як висновок експерта у розумінні ст.ст. 41, 42 Господарського процесуального кодексу України, оскільки призначення судової експертизи є прерогативою суду.

Крім того, висновок експерта виступає лише як один з доказів у справі, який не має для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом у сукупності з іншими доказами з метою встановлення наявності чи відсутності обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Схожої позиції дотримується Вищий господарський суд України у своїй постанові № 4/1489-26/205 від 22.06.2006 р.

Таким чином, судом не приймається як належний доказ експертний висновок № 173 державної експертизи щодо відповідності порядку та обсягів розробленого проекту "Будівництво житлово-офісного комплексу з об'єктами соціального призначення по вул. Бориспільській, 67 у Дарницькому районі м. Києва" проведену ДП "Укрдержбудекспертиза".

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вищезазначеного позовні вимоги про стягнення з відповідача 2014025грн. боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу та процентів за користування чужими коштами позивач також просить стягнути з відповідача 225570,81 грн. 81 коп. збитки від інфляції, 211610грн. три проценти річних та 141538грн. пені.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями, в ст. 217 Господарського кодексу України, визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Пунктом 5.4 договору передбачено, що в разі порушень термінів своїх зобов’язань згідно договору, та чи інша сторона сплачує протилежній стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день затримки.

Таким чином, враховуючи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, за розрахунком суду стягненню підлягають 153065,90 грн. збитків від інфляції, 199372,38грн. три проценти річних та 1 102345,94 грн. пені.

Згідно ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма НГБ-Інжинірінг” (01034, м. Київ-34, вул. Рейтарська, 35-а, код ЄДРПОУ 33194857) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельно-інвестиційна сервісна компанія” (03110, м. Київ, вул. Пироговського 19, корп. 8 оф. 6 код ЄДРПОУ 33192540), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 2014025,00 грн. (два мільйона чотирнадцять тисяч двадцять п’ять гривень 00 коп.) боргу, 153065,90 грн. (сто п’ятдесят три тисячі шістдесят п’ять гривень 90 коп.) інфляційних витрат, 199372,38грн. (сто дев’яносто дев’ять тисяч триста сімдесят дві гривні 38 коп.) 3 % річних, 1102 345,94 грн. (один мільйон сто дві тисячі триста сорок п’ять гривень 94 коп.) пені, 22876,64 (двадцять дві тисячі вісімсот сімдесят шість гривень 64 коп.) державного мита, 211,72 грн. (двісті одинадцять гривень 72 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя О.Є. Блажівська

Дата підписання рішення: 24.12.2010р.