Рішення № 13138758, 22.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/48822.12.10 За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»

до

третя особа Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

Бурлака Валерій Савелійович

простягнення 7998,73 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача Винокуров О.В. (довіреність № 610-Ю від 11.10.2010); від відповідача

від третьої особи Старков І.О. (довіреність б/н від 01.07.2010);

не зявився. СУТЬ СПОРУ:

У жовтні 2010 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО»(далі позивач або СК «ВУСО») звернулося до господарського суду з позовом про стягнення в порядку регресу з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(далі відповідач або СК «Оранта») 7998,73 грн. збитків.

Позовні вимоги мотивовані тим, що СК «ВУСО»на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 021253-02-21-01 від 10.06.2008 (далі Договір добровільного страхування), внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля «Фольксваген Транспортер», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі автомобіль «Фольксваген»), ОСОБА_1 а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) отримано право зворотної вимоги, у межах фактичних витрат, до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки винним у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_2 водія автомобіля «Чері Амулет», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі автомобіль «Чері»), цивільно-правова відповідальність якого за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю зазначеного автомобіля, була застрахована в СК «Оранта», згідно з полісом № ВВ/8393657 обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів від 17.11.2008 (далі Поліс № ВВ/8393657), то обовязок з відшкодування збитків покладається на СК «Оранта».

Ухвалою суду від 05.11.2010 про порушення провадження у справі залучено до участі у справі на стороні відповідача у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_3 (водія автомобіля «Чері», яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «Фольксваген»).

07.12.2010 ОСОБА_2 в порядку статті 22 Господарсько процесуального кодексу України через канцелярію суду подав заяву, відповідно до якої просив розглянути справу без його присутності.

Відповідач позов визнав в частині суми визначеної у Звіті автотоварознавчого дослідження без врахування суми ПДВ, а саме у розмірі 7219,64 грн.

У судовому засіданні 06.12.2010 оголошувалась перерва до 22.12.2010.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як убачається з довідки ВДАІ з обслуговування м. Харкова та АТІ при УДАІ ГУ МВС України в Харківській області № 1259 від 02.03.2009 та постанови Київського районного суду м. Харкова від 25.03.2009 у адміністративній справі № 3-1908/09/13, 27.02.2009 о 12 год. 50 хв. у м. Харкові на парковочній площадці № 7 ринку «Барабашова»по вул. Проспектній була скоєна ДТП, а саме зіткнення автомобіля «Фольксваген»із автомобілем «Чері», яким керував ОСОБА_2

ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_1 вимог пункту 10.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується вказаними довідкою ВДАІ з обслуговування м. Харкова та АТІ при УДАІ ГУ МВС України в Харківській області № 1259 від 02.03.2009 та постановою Київського районного суду м. Харкова від 25.03.2009 у адміністративній справі № 3-1908/09/13. Вказаною постановою ОСОБА_2 визнано винним у вчинені правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу.

У результаті вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Фольксваген».

Згідно статті 34 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»після отримання повідомлення про страховий випадок страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), зобов'язаний направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо у визначений строк аварійний комісар або експерт не з'явився, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому випадку страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи.

Матеріали справи свідчать про те, що СК «ВУСО»відповідно до приписів статті 34 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»телеграмою запросила СК «Оранта»та ОСОБА_2 прибути на огляд автомобіля «Фольксваген»щодо визначення розміру матеріальної шкоди завданої автомобілю «Фольксваген»внаслідок ДТП.

Відповідно до звіту про оцінку майна (автотоварознавче дослідження) № 1389, який було складено 03.12.2010 СПД ОСОБА_1. (далі Звіт автотоварознавчого дослідження) вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових автомобіля «Фольксваген», пошкодженого в результаті ДТП, складає 8663,57 грн.

Автомобіль «Фольксваген»був застрахований на підставі Договору добровільного страхування, укладеного між Твердохлібовим В.В. (власник автомобіля «Фольксваген») та Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО».

Відповідно до пункту 1.5 нової редакції Статуту СК «ВУСО»(затверджено Загальними зборами акціонерів Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», протокол від 07.09.2010, зареєстрованого 29.09.2010 № запису 12661050013000593) СК «ВУСО»є правонаступником всього майна, прав та обовязків Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО».

На підставі вказаного Договору добровільного страхування та Страхового акта № 3672-02, затвердженого заступником голови правління СК «ВУСО»04.06.2009, СК «ВУСО»виплатила страхове відшкодування на користь страхувальника у сумі 7998,73 грн.

Сума страхового відшкодування перерахована на розрахунковий рахунок ХОФ АКБ «Укрсоцбанк»(Вигодонабувач), що підтверджується платіжним дорученням № 8713 від 04.06.2009, копія якого міститься в матеріалах справи.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до СК «ВУСО»перейшло в межах суми 7998,73 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб автомобіль «Чері», яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «Фольксваген»належить ОСОБА_2

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем «Чері», який перебуває у володінні ОСОБА_2, встановлена у судовому порядку.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «Чері»ОСОБА_2 була застрахована у СК «Оранта»на підставі Полісу № ВВ/8393657, відповідно до якого СК «Оранта»взяла на себе обовязок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу автомобіля «Чері», і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 (Страхувальника). Вказаним договором (Полісом № ВВ/8393657) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 35 0000 грн., франшиза 0 грн. (пункт 2 Полісу № ВВ/8393657), строк дії до 16.11.2009.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з пунктами 35.1, 35.2 статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву. До заяви додаються довідки про дорожньо-транспортну пригоду, довідки відповідних закладів охорони здоров'я щодо тимчасової втрати працездатності або довідки спеціалізованих установ про встановлення стійкої втрати працездатності (інвалідності) у разі її виникнення, інші документи, які мають відношення до даної дорожньо-транспортної пригоди, завірені у встановленому порядку.

14.09.2009 СК «ВУСО», на підставі вищевказаних норм, було подано до СК «Оранта»заяву (претензію) № 4275 про виплату страхового відшкодування згідно з Полісом № ВВ/8393657 в сумі 7998,73 грн. Крім того, до вказаної заяви були додані документи визначені у статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Відповідно до підпункту 3.2.3 пункту 3.2 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість»операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також повязаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів, не є обєктом оподаткування податком на додану вартість.

Отже, враховуючи те, що відповідно до підпункту 3.2.3 пункту 3.2 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість»надання послуг із страхування не є обєктом оподаткування податком на додану вартість, то при виплаті страхових платежів безпосередньо потерпілим, податок на додану вартість не нараховується і окремими рядками не виділяється.

Податкові зобовязання з податку на додану вартість виникають у платника податку на додану вартість, якій здійснює операції з поставки товарів чи послуг (товарно-матеріальних цінностей і послуг по ремонту, зміщенню, відтворенню застрахованого обєкта), оскільки такі операції є обєктом оподаткування податком на додану вартість.

Враховуючи вищезазначене: у разі якщо страхові суми не перераховуються безпосередньо потерпілим, а спрямовуються на придбання у платника податку на додану вартість послуг по ремонту, зміщенню, відтворенню застрахованого обєкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту (запчастини та інші витратні матеріали тощо), то розрахунок суми виплати та таке придбання здійснюється з урахування сум податку на додану вартість, які включаються до вартості і виділяються окремим рядком у рахункових документах; у разі якщо придбання послуг по ремонту, зміщенню, відтворенню застрахованого обєкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту (запчастини та інші витратні матеріали тощо), здійснюється у неплатника податку на додану вартість, то розрахунок суми виплати та таке придбання здійснюється без урахування сум податку на додану вартість, оскільки особа, не зареєстрована платником податку на додану вартість, не має права нараховувати виділяти окремими рядком суму податку на додану вартість.

Страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків. Страховик здійснює компенсацію витрат страхувальника або особи, відповідальність якої застрахована, у разі, коли такі витрати здійснюються за згодою страховика. Якщо страхувальник або особа, відповідальність якої застрахована, здійснили такі витрати без попереднього погодження із страховиком, страховик має право відмовити у компенсації таких витрат або зменшити їх розмір з урахуванням вимог законодавства України про порядок відшкодування такої шкоди (пункт 37.4 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріали справи свідчать про те, що СК «ВУСО»виплатила страхове відшкодування на користь страхувальника, а сума страхового відшкодування перерахована на розрахунковий рахунок КГФ АКБ «Укрсоцбанк»(Вигодонабувач), що підтверджується платіжним дорученням № 8713 від 04.06.2009 на суму 7998,73 грн., а як убачається з Звіту автотоварознавчого дослідження вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових автомобіля «Фольксваген», пошкодженого в результаті ДТП, складає 8663,57 грн., в т.ч. ПДВ 1443,93 грн.

Отже, враховуючи зазначене, відповідачем позивачу підлягають відшкодуванню збитки в сумі 7998,73 грн. (у межах регресу).

Враховуючи вищевикладене, перелічені обставини справи, оцінивши відповідно до статті 43 Господарсько процесуального кодексу України (далі ГПК України) наявні в матеріалах справи докази та обставини справи за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про те, позовні вимоги про стягнення з СК «Оранта»збитків, підлягають задоволенню в сумі 7998,73 грн.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

СК «Оранта»не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається СК «ВУСО»в обґрунтування своїх позовних вимог.

Розглядаючи спір по суті суд також зазначає, що частиною 5 статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

СК «Оранта»не довела факт того, що шкоду автомобілю «Фольксваген»було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надали доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, повязані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд 75, ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»(83001, Донецька область, м. Донецьк, вул. Постишева, будинок 60, сьомий поверх, ідентифікаційний код 31650052) 7 998 (сім тисяч девятсот девяносто вісім) грн. 73 коп. заборгованості з відшкодування збитків, а також 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяСташків Р.Б.

Повний текст рішення підписано 27.12.2010