Рішення № 13138530, 20.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/49020.12.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАМ»

ДоКомунального підприємства «Київський метрополітен»

Простягнення 4312979,07 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача:           Меркович Д.М. –дов. № б/н від 01.12.09 р.                               

від відповідача:           Василенко Т.О. –дов. № 1591-Н від 31.12.09 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МАМ»до Комунального підприємства «Київський метрополітен»про стягнення 3450377,60 грн. основного боргу, 475923,42 грн. пені, 92519,78 грн. трьох відсотків річних та 294158,27 грн. інфляційних збитків у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором № 50 від 15.04.08 р. та додатковими угодами до нього щодо оплати поставленого товару.

Ухвалою суду від 04.10.10 р. було порушено провадження у справі № 37/490 та призначено її розгляд на 10.11.10 року, зобов’язано сторін надати певні документи.

Представники сторін у призначене судове засідання не з’явились, витребуваних ухвалою суду від 04.10.10 р. документів не надали.

Через службу діловодства Господарського суду міста Києва 10.11.10 р. від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з тим, що сторонами ведуться переговори щодо врегулювання спору мирним шляхом, яке було судом задоволено.

Враховуючи наведене, з метою витребування необхідних документів у справі, у зв’язку з нез’явленням представників сторін у призначене судове засідання та невиконанням ними вимог ухвали суду від 04.10.10 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, судом було відкладено розгляд справи № 37/490 на 29.11.10 р.; повторно зобов’язано: позивача надати суду власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, відсутні справа зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та рішення цих органів з такого спору; оригінали доданих до позовної заяви документів; довідку з органів статистики про включення відповідача в Єдиний державний реєстр станом на день розгляду справи; відповідача –відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 ГПК України, з поясненнями по суті заявлених вимог та докази, якими вони обґрунтовуються, докази його надіслання позивачу.

У судовому засіданні 29.11.10 р. представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з можливістю врегулювання даного спору у добровільному порядку та про продовження розгляду справи.

Представник позивача підтримав дані клопотання.

Суд, дослідивши матеріали справи, задовольнив дані клопотання та оголосив перерву в судовому засіданні 29.11.10 р. до 06.12.10 р.

У судовому засіданні 06.12.10 р. представник відповідача надав суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити позивачу у позові в повному обсязі; заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для можливості врегулювання даного спору у добровільному порядку, проти якого заперечив позивач та яке було судом відхилено.

Представник позивача у судовому засіданні 06.12.10 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, також надав суду документи на виконання вимог ухвал суду від 04.10.10 р. та 10.11.10 р. та оригінали документі для огляду в судовому засіданні, копії яких було додано до позовної заяви.

Суд, дослідивши матеріали справи, оголосив перерву в судовому засіданні 06.12.10 р. до 13.12.10 р. з метою витребування: у позивача копій довіреностей на отримання матеріальних цінностей, письмових пояснень стосовно розрахунків станом на день розгляду справи з підтверджуючими документами; у відповідача –платіжних документів, за якими погашено частину боргу.

У судовому засіданні 13.12.10 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, надав суду заяву про долучення до матеріалів справи копій довіреностей на отримання матеріальних цінностей, також надав суду письмову заяву про уточнення позовних вимог, згідно з якою просив стягнути 1150377,60 грн. основного боргу, 475923,42 грн. пені, 92519,78 грн. трьох відсотків річних та 294158,27 грн. інфляційних збитків у зв’язку з частковим погашенням відповідачем суми основного боргу. Зазначена заява була прийнята судом до розгляду.

Представник відповідача у судовому засіданні 13.12.10 р. надав суду копії платіжних доручень у підтвердження сплати частини заборгованості.

Суд оголосив перерву в судовому засіданні 13.12.10 р. до 20.12.10 р. для дослідження доказів у справі.

У судовому засіданні 20.12.10 р. представник позивача повторно підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 20.12.10 р. надав суду усні пояснення по суті спору.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАМ»(постачальник) та Комунальним підприємством «Київський метрополітен»(покупець) був укладений договір поставки № 50 від 15.04.2008 р., відповідно до умов якого постачальник зобов’язується поетапно передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити ланцюги тягові для ескалаторів (товар) в асортименті, по ціні та кількості, які зазначені у специфікації (додаток № 1), що додається до цього договору і є його невід’ємною частиною, на умовах DDP –склад покупця (відповідно до вимог Міжнародних правил «Інкотермс-2000»).

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частин 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. 1.2. договору поставки № 50 від 15.04.08 р., даний договір укладено на підставі проведеного тендеру з його переможцем у відповідності з умовами, викладеними в тендерній документації.

Відповідно до п. 1.3. вищевказаного договору, товар призначений для капітального ремонту ескалаторів Київського метрополітену.

Пунктами 2.1., 2.2. та 2.3. договору поставки № 50 від 15.04.08 р. визначено, що ціни на товар встановлюються в національній валюті України –гривні; сума цього договору становить 10013968,00 грн., в т.ч. ПДВ 1668994,67 грн. згідно зі специфікацією до даного договору (додаток № 1); ціна на товар після перерахування попередньої оплати не змінюється.

Згідно з п. п. 3.1., 3.2., 3.3. та 3.4. договору поставки № 50 від 15.04.08 р., покупець проводить попередню оплату по етапах у розмірі 30 % від суми узгодженої обома сторонами партії товару, відповідно до плану-графіку (додаток № 2 до даного договору), за умови надходження на його рахунок цільових коштів; остаточний розрахунок по кожному етапу здійснюється протягом 5-ти банківських днів, після отримання відповідної партії товару покупцем, за умови надходження на його рахунок цільових коштів; датою платежу вважається дата переводу грошових коштів банком; розрахунки здійснюються в безготівковій формі.

У відповідності до п. 4.1. вищевказаного договору, постачальник здійснює поставку партії товару покупцеві згідно з додатком № 2 до даного договору, протягом 30 календарних днів, після отримання попередньої оплати.

Згідно з п. п. 4.2. та 4.3. договору поставки № 50 від 15.04.08 р., поставка товару здійснюється на умовах DDP-склад покупця: 02100, м. Київ, вул. Червоноткацька, 1 А, склад ескалаторної служби; датою поставки товару є дата, коли товар був переданий у власність покупця в місці поставки згідно з накладною.

Відповідно до п. п. 4.4., 4.5. та 4.6. вищевказаного договору, зобов’язання постачальника щодо поставки товару вважаються виконаними у повному обсязі з моменту передачі товару у власність покупця в місці поставки; постачальник має право на дострокову поставку товару, за умови виконання п. 3.1., з обов’язковим повідомленням покупця; у разі затримки оплати товару, постачальник має право затримати поставку товару на термін затримання оплати.

Згідно з п. 4.7. договору поставки № 50 від 15.04.08 р., кожну партію товару постачальник забезпечує відповідними документами (накладною, видатковою накладною, рахунком, сертифікатом).

Додатковою угодою № 1 від 17.12.08 р. до договору поставки № 50 від 15.04.08 р. було продовжено термін дії даного договору до 31.12.09 р. та додатком № 1 до даної додаткової угоди змінено план-графік поставки ланцюгів тягових для ескалаторів, у зв’язку з перенесенням терміну капітального ремонту ескалаторів на станції метро «Золоті Ворота»на 2009 рік.

Додатковою угодою № 2 від 28.12.09 р. до договору поставки № 50 від 15.04.08 р. у зв’язку з виробничою необхідністю, сторони прийшли до згоди визначити суму даної додаткової угоди № 2 від 28.12.09 р. на 2010 рік в розмірі 2548416,00 грн., в т.ч. ПДВ 424736,00 грн. та внести наступні зміни до договору поставки № 50 від 15.04.08 р.:

1.          Зменшити суму договору поставки № 50 від 15.04.08 р., виклавши п. 2.2. даного договору в наступній редакції: «Сторони домовились, що загальна сума даного договору становить 7873952, грн., в т.ч. ПДВ 1312325,33 грн.».

2.          Продовжити термін дії договору поставки № 50 від 15.04.08 р., виклавши п. 10.1. даного договору в наступній редакції: «Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2010 р.».

Також даною додатковою угодою № 2 від 28.12.09 р. до договору поставки № 50 від 15.04.08 р. було затверджено специфікацію та план-графік поставки ланцюгів тягових для ескалаторів (додатки № 1 і 2 до даної додаткової угоди); також було визначено додатки № 1, 2 до додаткової угоди № 1 від 17.12.08 р. до договору поставки № 50 від 15.04.08 р. вважати такими, що втратили чинність.

Позивач пояснив суду, що ним належним чином виконані договірні зобов’язання щодо поставки товару, що підтверджується накладними № 103 від 30.12.08 р. на суму 530920,00 грн., № 23 від 28.05.09 р. на суму 2131848,00 грн., № 41 від 05.10.09 р. на суму 2662768,00 грн. № 1 від 05.01.10 р. на суму 2548416,00 грн., тоді як КП «Київський метрополітен»зобов’язання щодо оплати за отриманий товар виконало частково в сумі 4423574,40 грн., що підтверджується банківськими виписками (належним чином засвідчені копії яких додано до матеріалів справи).

Факт отримання відповідачем товару за договором поставки № 50 від 15.04.08 р. та додатковими угодами до нього підтверджується підписами його уповноважених осіб на накладних та виданими КП «Київський метрополітен»довіреностями на отримання матеріальних цінностей № 200 від 16.08.10 р., НАО № 342264/69 від 06.10.09 р., НАО № 342181,36 від 18.05.09 р. та НАО № 342145 від 30.12.08 р.

Таким чином, станом на 30.08.10 р. заборгованість відповідача перед позивачем становила 3450377,60 грн.

За таких обставин ТОВ «МАМ»звернулося до Господарського суду міста Києва з даним позовом до Комунального підприємства «Київський метрополітен»про стягнення 3450377,60 грн. основного боргу, 475923,42 грн. пені, 92519,78 грн. трьох відсотків річних та 294158,27 грн. інфляційних збитків у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором № 50 від 15.04.08 р. та додатковими угодами до нього щодо оплати поставленого товару.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов’язання виконав належним чином, зауважень щодо поставки товару від відповідача не надходило, тоді як відповідач за даний товар розрахунок здійснив не в повному обсязі.

У судовому засіданні 13.12.10 р. представник позивача надав суду письмову заяву про уточнення позовних вимог, згідно з якою просив стягнути з відповідача 1150377,60 грн. основного боргу, 475923,42 грн. пені, 92519,78 грн. трьох відсотків річних та 294158,27 грн. інфляційних збитків у зв’язку з частковим погашенням відповідачем суми основного боргу, яка була прийнята судом до розгляду.

Представник відповідача у судовому засіданні 13.12.10 р. надав суду копії платіжних доручень № 1043 від 18.10.10 р. на суму 700000,00 грн., № 1075 від 22.10.10 р. на суму 450000,00 грн. та № 1114 від 09.11.10 р. на суму 1150000,00 грн., якими підтверджується сплата частини заборгованості за договором поставки № 50 від 15.04.08 р. та додатковими угодами до нього.

Оскільки частина основного боргу в розмірі 2300000,00 грн. була погашена після звернення позивача з даним позовом до суду, то провадження в цій частині підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 2300000,00 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію підлягає припиненню в зв’язку з відсутністю предмету спору.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов ТОВ «МАМ»щодо стягнення з КП «Київський метрополітен»основного боргу за договором поставки № 50 від 15.04.08 р. та додатковими угодами до нього у розмірі 1150377,60 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

ТОВ «МАМ»просить суд також стягнути з відповідача 294158,27 грн. інфляційних нарахувань та 92519,78 грн. трьох річних процентів, у зв’язку з невиконанням відповідачем зобов’язань щодо оплати за поставлений товар.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця –червня.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок інфляційних нарахувань та трьох процентів річних, судом було виявлено помилки, у зв’язку з чим виконано власний розрахунок зазначених позовних вимог, згідно з яким стягненню з КП «Київський метрополітен підлягають 294157,50 грн. інфляційних нарахувань та 92518,91 грн. трьох процентів річних.

Також ТОВ «МАМ»просить суд стягнути з відповідача 475923,42 грн. пені за порушення договірного зобов’язання щодо оплати отриманого товару за договором поставки № 50 від 15.04.08 р. та додатковими угодами до нього

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 7.2. договору поставки № 50 від 15.04.08 р., у разі затримки оплати згідно з п. 3.2. даного договору, покупець сплачує пеню в розмірі 0,1 % від суми несплати за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення зобов’язання.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок пені, судом було виявлено помилки, у зв’язку з чим виконано власний розрахунок зазначеної позовної вимоги, згідно з яким стягненню з КП «Київський метрополітен підлягає 473920,27 грн. пені.

Враховуючи вищенаведене, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МАМ»до Комунального підприємства «Київський метрополітен»підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 551, 611, 614, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Комунального підприємства «Київський метрополітен»(03055, м. Київ, проспект Перемоги, 35, код ЄДРПОУ 03328913) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАМ»(40005, м. Дніпропетровськ, проспект Карла Маркса, 1-А, офіс 701, код ЄДРПОУ 34410244) 1150377 (один мільйон сто п’ятдесят тисяч триста сімдесят сім) грн. 60 коп. основного боргу, 473920 (чотириста сімдесят три тисячі дев’ятсот двадцять) грн. 27 коп. пені, 294157 (двісті дев’яносто чотири тисячі сто п’ятдесят сім) грн. 50 коп. інфляційних нарахувань, 92518 (дев’яносто дві тисячі п’ятсот вісімнадцять) грн. 91 коп. трьох процентів річних, 12407 (дванадцять тисяч чотириста сім) грн. 48 коп. витрат на оплату державного мита та 114 (сто чотирнадцять) грн. 83 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3.          Провадження щодо стягнення 2300000,00 грн. основного боргу припинити.

4.          У решті позовних вимог відмовити.

5.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

6.          Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

           Суддя           Гавриловська І.О.