Рішення № 13138449, 20.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/9120.12.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ»

ДоКомунального підприємства по утриманню житлового господарства «ПЕЧЕРСЬКА БРАМА»Печерської районної в м. Києві ради

Простягнення 4974524,37 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача:           Юраков Є.Ю. –дов. № 310 від 01.01.2010 р.

                              Залерцов М.О. –дов. № 170 від 01.07.10 р.

                              Федоренко Ю.В. –дов. № 90 від 01.04.10 р.                               

від відповідача:           Бондар О.М. –дов. № б/н від 31.01.10 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «ПЕЧЕРСЬКА БРАМА»Печерської районної у м. Києві ради про стягнення 4494252,99 грн. основного боргу та 480271,38 грн. інфляційних втрат у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором № 06917/2-06 від 25.09.06 р. на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі.

Ухвалою суду від 18.02.10 р. було порушено провадження у справі № 37/91 та призначено її розгляд на 31.03.10 року, зобов’язано сторін надати певні документи.

Через службу діловодства Господарського суду міста Києва 19.02.10 р. від відповідача надійшло клопотання відповідача про повернення позовної заяви позивачу без розгляду.

Розглянувши зазначене клопотання відповідача, суд його відхилив, враховуючи те, що провадження у даній справі було порушено, і повертати позовну заяву без розгляду немає підстав. До того ж, наведені у клопотанні доводи є безпідставними та помилковими.

При поданні позовної заяви до Господарського суду міста Києва позивачем було надано суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу. В обґрунтування поданої заяви позивач посилається на те, що Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства «ПЕЧЕРСЬКА БРАМА»Печерської районної у м. Києві ради має заборгованість перед Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал»у зв’язку з неналежним виконанням своїх зобов’язань за договором № 06917/2-06 від 25.09.06 р. у розмірі 4974524,37, яку відповідач зобов’язаний буде погасити після прийняття рішення у даній справі.

Розглянувши дане клопотання позивача, суд його відхиляє, виходячи з наступного.

          Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Таким чином, вжиття заходів до забезпечення позову є правом суду.

Згідно з ч. 1 ст. 67 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006р., розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.           

          Керуючись наведеними нормами процесуального законодавства та враховуючи роз’яснення Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суди мають здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Позивач своє клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову обґрунтував порушенням відповідачем взятих на себе зобов’язань за договором № 06917/2-06 від 25.09.06 р.

При цьому доказів того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, позивач суду не надав, а також нічим не підтвердив припущення, що майно (в тому числі грошові суми), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути або зменшитись.

За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача та не визнає необхідним накладати арешт на грошові кошти відповідача, які знаходяться на рахунку в банківській установі.

Представник позивача у судовому засіданні 31.03.10 р. на виконання вимог ухвали суду від 18.02.10 р. надав витребувані судом документи частково, зокрема, не надав оригінали доданих до позовної заяви документів, пояснення щодо застосування тарифів при розрахунку заборгованості відповідача та розрахунок заборгованості окремо по кожному коду абонента з посиланням на період, кількість спожитих послуг, тариф, суму проплати за кожен місяць окремо.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з’явився, відзиву на позов не надав.

Приймаючи до уваги необхідність витребувати необхідні документи у справі, у зв’язку з нез’явленням представника відповідача у призначене судове засідання, невиконанням ним вимог ухвали від 18.02.10 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, судом було відкладено розгляд справи № 37/91 на 14.04.10 р.; повторно зобов’язано позивача надати суду: оригінали доданих до позовної заяви документів, пояснення щодо застосування тарифів при розрахунку заборгованості відповідача, розрахунок заборгованості окремо по кожному коду абонента з посиланням на період, кількість спожитих послуг, тариф, суму проплати за кожен місяць окремо та повторно зобов’язано відповідача надати суду відзив на позовну заяву з доданням підтверджуючих документів і доказів його надіслання позивачу, а також повторно зобов’язати направити в судове засідання уповноваженого представника.

Через службу діловодства Господарського суду м Києва 14.04.10 р від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи № 37/91, у зв’язку з тим, що представник КП «ПЕЧЕРСЬКА БРАМА»Бондар О.М. знаходиться на лікарняному.

Розглянувши подане клопотання, суд його відхилив з тих підстав, що нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому перебування одного з представників відповідача на лікарняному не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника, а також реалізації його права на захист шляхом подання відзиву на позов по суті. Проте відповідач наданими йому процесуальними правами не скористався. Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідач не надав суду належних доказів перебування його представника на лікарняному, у зв’язку з чим дане клопотання не є обґрунтованим.

У судовому засіданні 14.04.10 р. представники позивача надали суду клопотання про продовження строку розгляду справи № 37/91, яке судом було задоволено, позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 14.04.10 р. не з’явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи наведене, у зв’язку з необхідністю витребувати додаткові докази у справі, а також приймаючи до уваги нез’явлення представника відповідача у судове засідання 14.04.10 р. та невиконання ним вимог ухвал суду від 18.02.10 р. та 31.03.10 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, судом було відкладено розгляд справи № 37/91 на 12.05.10 р.; зобов’язано позивача надати суду: оригінали доданих до позовної заяви документів; докази направлення до банківської установи абонента платіжних доручень (в електронному вигляді дебетові інформаційні повідомлення, вимоги-доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів; письмові пояснення щодо узгодженого сторонами нормативного розрахунку обсягу води, що постачається та приймається (погодинний, добовий, помісячний, річний обсяг постачання послуг), який є невід’ємною частиною договору; докази, які підтверджують кількість спожитої води відповідачем (журнал обліку споживання води, пронумерований, прошитий та скріплений печаткою, який заповнюється абонентом та постачальником, згідно даних якого нараховується вартість наданих послуг тощо); письмові пояснення щодо способу здійснення розрахунків спожитих відповідачем послуг (за показниками приладів обліку чи за середньодобовим споживанням абонента); письмові пояснення щодо приладу обліку (працюючого (повіреного) лічильника), за яким відповідачу нараховується вартість та кількість води, вказавши при цьому чи зареєстрований даний прилад обліку у відповідача та чи знаходиться даний прилад на балансі позивача; акти звірки взаєморозрахунків, які проводяться щоквартально за обліковими та бухгалтерськими даними постачальника та абонента (підписані уповноваженими представниками сторін); розрахунок заборгованості окремо по кожному коду абонента з посиланням на період, кількість спожитих послуг, тариф, суму проплати за кожен місяць окремо, в тому числі за період до листопада 2008 р. Також було повторно зобов’язано відповідача надати суду: відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 ГПК України, з поясненнями по суті заявлених вимог та доданням підтверджуючих документів, докази його надіслання позивачу; контррозрахунок суми позову; докази погашення заборгованості (платіжні доручення, виписку з банківського рахунку про перерахування грошових коштів постачальнику за надані послуги згідно договору на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 081003/2-01 від 02.01.08 р.). Крім того було зобов’язано сторін провести взаємозвірку розрахунків станом на день розгляду справи, обов’язок проведення покладено на позивача, акт зобов’язано надати в засідання суду (в разі неможливості провести взаємозвірку розрахунків, зобов’язати позивача надати суду письмові пояснення, в яких зазначити причини невиконання вимог ухвали суду).

У судовому засіданні 05.07.10 р. представник відповідача надав суду клопотання про призначення судово-бухгалтерської експертизи, яке суд задовольнив.

Приймаючи до уваги вищевикладене, ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.10 р. було призначено у справі № 37/91 судову бухгалтерську експертизу, виконання якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. При цьому, оскільки клопотання про призначення судової експертизи було заявлено відповідачем, то витрати на проведення судової експертизи судом було покладено на відповідача провадження у даній справі на час проведення експертизи зупинено.

          08.11.10 р. супровідним листом (вихідний номер 19-5958/10-19 від 05.10.10 р.) Київський науково-дослідний інститут судових експертиз повернув справу № 37/91, повідомивши про те, що листом від 05.08.10 р. на адресу платника та суду був направлений рахунок для вирішення оплати вартості робіт, однак станом на 05.10.10 р. кошти за проведення даної експертизи на рахунок інституту не надійшли, в зв’язку з чим ухвала Господарського суду м. Києва від 05.07.10 р. у справі № 37/91 залишається без виконання, а матеріали справи № 37/91 повертаються до Господарського суду м. Києва.

Враховуючи наведене, ухвалою суду від 09.11.10 р. Господарським судом міста Києва було поновлено провадження у даній справі, призначено її розгляд на 29.11.10 р., зобов’язано Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства «ПЕЧЕРСЬКА БРАМА» Печерської районної у м. Києві ради у письмовій формі повідомити про обґрунтовані причини неможливості виконати вимоги суду, викладені в пункті 4 ухвали Господарського суду міста Києва від 05.07.10 р. № 37/91, з доказами у підтвердження таких причин.

Представник позивача у судовому засіданні 29.11.10 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, вимог ухвали суду від 09.11.10 р. не виконав.

Через службу діловодства Господарського суду м. Києва 29.11.10 р. надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Розглянувши подане клопотання, суд його відхилив з тих підстав, що нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому перебування одного з представників відповідача на лікарняному не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника, а також реалізації його права на захист шляхом подання відзиву на позов по суті. Проте відповідач наданими йому процесуальними правами не скористався.

Враховуючи наведене, у зв’язку з нез’явленням представника відповідача у призначене судове засідання та невиконанням ним вимог ухвали суду від 09.11.10 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, а також з метою витребування додаткових доказів у справі, ухвалою суду від 29.11.10 р. розгляд даної справи був відкладений до 13.12.10 р.

Представник позивача у судовому засіданні 13.12.10 р. повторно позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, надав суду оригінал додаткової угоди № 06917/2-06 від 05.09.06 р. до договору № 06917/2-06 від 25.09.06 р. для огляду у судовому засіданні.

Представник відповідача у судове засідання 13.12.10 р. не з’явився, вимог ухвали суду від 29.11.10 р. не виконав, про причини неявки суду не повідомив, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення № 01030 1217285 4 від 07.12.10 р., згідно з яким відповідач 09.12.10 р. отримав ухвалу від 29.11.10 р. у даній справі.

Враховуючи наведене, з метою витребування додаткових доказів у справі, а також у зв’язку з нез’явленням представника відповідача у призначене судове засідання та невиконанням ним вимог ухвали суду від 29.11.10 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, судом було відкладено розгляд справи № 37/91 на 20.12.10 р.; повторно зобов’язано відповідача у письмовій формі повідомити про обґрунтовані причини неможливості виконати вимоги суду, викладені в пункті 4 ухвали Господарського суду міста Києва від 05.07.10 р. № 37/91, з доказами у підтвердження таких причин та повторно зобов’язано сторін надати суду письмові пояснення щодо дати укладання додаткової угоди до договору № 06917/2-06 від 25.09.06 р.

У судовому засіданні 20.12.10 р. представник позивача надав суду письмові пояснення, які судом були залучені до матеріалів справи, повторно підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 20.12.10 р. повторно не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, зважаючи на те, що представник позивача не заперечує проти вирішення справи без участі представника відповідача, а також приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду спору по суті, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

У судовому засіданні 20.12.10 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ» (постачальник) та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства «ПЕЧЕРСЬКА БРАМА»Печерської районної в м. Києві ради (абонент) був укладений договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 06917/2-06 від 25.09.06 р., відповідно до умов якого постачальник зобов’язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та на підставі пред’явленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізацій м. Києва (дозвіл) приймати від нього стічні води у систему каналізацій м. Києва відповідно до правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізацій м. Києва (місцеві правила приймання), а абонент зобов’язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 р. № 65, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 22.07.1994 р. за № 165/374 (правила користування), правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізацій населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.02 р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26.04.02 р. за № 403/6691 (правила приймання), а також дотримуватись норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

У відповідності до п. 2.1.1. договору № 06917/2-06 від 25.09.06 р., облік поставленої питної води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показаннями лічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох об’єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом. Обсяг наданої води для поливу визначається за показаннями лічильника. В разі технічної неможливості встановлення лічильника, кількість поставленої для поливу води може визначатися за узгодженим з постачальником розрахунком на підставі наданих абонентом офіційних документів, якими визначена площа поливу.

Згідно з п. 2.1.2. вищезазначеного договору, зняття показників лічильника (-ів) здійснюється , як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строки згідно з графіком обслуговування постачальника. Для абонента із стабільним об’ємом водоспоживання (до 30 м.куб. із незначним коливанням) зняття показань з лічильника може здійснюватися постачальником поквартально, при цьому останній направляє абоненту щомісячно розрахункові документи на оплату наданих послуг, виходячи з його середньодобового споживання води. Показання лічильника за відповідний період можуть бути прийняті до розрахунків постачальником від абонента в письмовому вигляді. В разі, якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що зняті постачальником є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату наданих послуг.

У відповідності до п. 2.1.4. договору № 06917/2-06 від 25.09.06 р., кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показаннями лічильників стічних вод, або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями лічильників води та/або іншими способами визначення об’ємів стоків у відповідності до правил користування та місцевих правил приймання.

Згідно з п. п. 2.1.5. та 2.1.6. вищевказаного договору, абонент веде первинний облік водоспоживання та водовідведення у журналі обліку споживання води (пронумерований, прошитий та скріплений печаткою), який заповнюється абонентом та представником постачальника; облікові дані абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов’язковому звірянню у постачальника; абонент щоквартально, не пізніше 10-го числа наступного за звітним кварталом місяця та в інші строки (за письмовою вимогою постачальника) направляє до останнього письмовий звіт по обсягах наданих послуг (за встановлено постачальником формою) та проводить з останнім звіряння обсягів наданих послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги; для проведення звіряння абонент направляє свого представника до постачальника із необхідними для цього обліковими та бухгалтерськими документами; звіряння вважається проведеним з моменту отримання постачальником підписаного повноважними особами акту звіряння розрахунків; в разі невиконання абонентом цього пункту договору, облікові дані постачальника щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених абонентом розрахунків вважаються безумовно погодженими абонентом.

У відповідності до п. 2.2.1. договору № 06917/2-06 від 25.09.06 р., постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи (в електронному вигляді –дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. В разі зміни тарифів у період дії цього договору, постачальник доводить абоненту нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів.

Згідно з п. 2.2.2. вищевказаного договору, у розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у п’ятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документа до банківської установи абонента. За згодою постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі утворення боргу оплата за надані послуги, що надходить від абонента, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу.

У відповідності до п. 2.2.3. договору № 06917/2-06 від 25.09.06 р., в разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документа, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.

Згідно з ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Додатковою угодою до договору № 06917/2-06 від 25.09.06 р., укладеною між сторонами у 2007 р. було доповнено даний договір п. 5.13, яким встановлено порядок визначення обсягів поставленої питної води, використаної для приготування гарячої, та відповідної кількості стічних вод визначається до показань приладу обліку, встановленому в центральному тепловому пункті (ЦТП), що фіксуються представниками абонента та ВАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ»і розподіляються між споживачами послуг, які приєднані до ЦТП, в процентному співвідношенні, залежно від кількості мешканців кожного будинку. Вказаний процентний розподіл закріплено додатком до даної угоди, який є її невід’ємною частиною.

В разі, якщо в будинку встановлено індивідуальний тепловий пункт (ІТП) –постачальник нараховує абоненту 100 % обсягу спожитої питної води, що зафіксована приладом обліку холодної води, встановленому на вводі в будинок. Якщо до водопідігрівача встановлено прилад обліку питної води, яка використовується для приготування гарячої води, то обсяг зазначених послуг визначається згідно показників водолічильника. В свою чергу, холодна вода визначається як різниця між загальним обсягом використаної питної води та обсягом холодної води, яка використовується для приготування гарячої води.

Кількість стічних вод, скинутих абонентом в міську каналізаційну мережу після використання гарячої води, дорівнює обсягу питної води, що була використана для приготування гарячої води.

З метою забезпечення якісного обліку питної води, використаної для приготування гарячої та відповідної кількості стоків, абонент один раз на квартал зобов’язаний надавати завірену належним чином повну і достовірну інформацію щодо кількості мешканців кожного окремого будинку, який приєднаний до мереж водопостачання та водовідведення і яким він користується на праві власності, оперативної власності, оперативного управління або який знаходиться у його оперативному управлінні тощо.

В разі невиконання абонентом визначеної умови, постачальник при визначенні обсягів поставлених послуг, керується наявними у нього даними. Перерахунки за попередній період не проводяться.

Абонент зобов’язаний забезпечити доступ представника постачальника до теплового пункту (ТП). Зняття показників лічильника в ЦТП здійснюється представником постачальника кожного місяця в присутності представника абонента, який отримав визначену лічильником кількість води, у строки передбачені графіком зняття показників лічильника. Якщо представник абонента не з’явився для зняття показників, то показники водо лічильника, зафіксовані представником постачальника приймаються як достовірні. Якщо лічильник знаходиться в непрацюючому стані, то обсяг наданих послуг постачальником, визначається середньодобовою витратою за останні два розрахункові місяці працюючого приладу обліку. Якщо тривалість роботи водолічильника становить менше, ніж два місяці, кількість поставленої питної води визначається за її середньодобовою витратою за період не менше 10 календарних днів. Облік води у такому порядку здійснюється до встановлення працюючого, опломбованого та повіреного лічильника, перерахунки за показниками нового водолічильника, за відповідний період не проводяться.

Позивач пояснив суду, що ним належним чином виконані договірні зобов’язання за договором № 06917/2-06 від 25.09.06 р. за період з 01.11.08 р. до 01.11.09 р. на суму 8503003,30 грн., що підтверджується дебетовими інформаційними повідомленнями, особовими рахунками абонента, маршрутними картами. Однак Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства «ПЕЧЕРСЬКА БРАМА»Печерської районної в м. Києві ради зобов’язання щодо оплати за надані послуги з водопостачання та водовідведення виконало частково в сумі 4008750,31 грн., у зв’язку з чим у нього станом на 01.12.09 р. виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 4494252,99 грн.

За таких обставин ВАТ «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ»звернулося до Господарського суду міста Києва з даним позовом до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «ПЕЧЕРСЬКА БРАМА»Печерської районної в м. Києві ради про стягнення 4494252,99 грн. основного боргу та 480271,38 грн. інфляційних нарахувань, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 06917/2-06 від 25.09.06 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов’язання виконав належним чином, зауважень щодо наданих послуг з водопостачання та водовідведення за договором № 06917/2-06 від 25.09.06 р. від відповідача не надходило, тоді як відповідач за отримані послуги розрахунок здійснив не в повному обсязі.

Відповідач жодних заперечень та належних доказів на спростування обставин, викладених позивачем у розгорнутому розрахунку, суду не надав.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 4494252,99 грн. за послуги з водопостачання та водовідведення, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов ВАТ «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ»щодо стягнення з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «ПЕЧЕРСЬКА БРАМА»Печерської районної в м. Києві ради основного боргу за договором поставки № 06917/2-06 від 25.09.06 р. у розмірі 4494252,99 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

ВАТ «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ»просило суд також стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «ПЕЧЕРСЬКА БРАМА»Печерської районної в м. Києві ради 480271,38 грн. інфляційних нарахувань, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 06917/2-06 від 25.09.06 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

З огляду на те, що позивач не надав суду належних доказів сплати відповідачем спожитих послуг з водопостачання та водовідведення за договором № 06917/2-06 від 25.09.06 р., в зв’язку з чим встановити періоди заборгованості відповідача за невиконання грошового зобов’язання за даним договором не є можливим, то за таких обставин, суд визнає розрахунки позивача в цій частині необґрунтованими, тому відмовляє позивачеві в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 480271,38 грн. інфляційних нарахувань.

Враховуючи вищенаведене, позов ВАТ «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ»до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «ПЕЧЕРСЬКА БРАМА»Печерської районної в м. Києві ради підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 614, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, ст. ст. 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «ПЕЧЕРСЬКА БРАМА»Печерської районної в м. Києві ради (01010, м. Київ, вул. Лихачова, 3, код ЄДРПОУ 34239762) на користь Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ»(01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код ЄДРПОУ 03327664) 4494 252 (чотири мільйони чотириста дев’яносто чотири тисячі двісті п’ятдесят дві) грн. 99 коп. основного боргу, 25 500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 213 (двісті тринадцять) грн. 22 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          У позовних вимог щодо стягнення 480271,38 грн. інфляційних втрат відмовити.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5.          Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

           Суддя           Гавриловська І.О.

          Повне рішення складено

          24.12.2010 р.