Рішення № 131379266, 29.10.2025, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

САМАРІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/6376/24

№ 2-др/183/38/25

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2025 року м. Самар

Самарівський міськрайоннийсуд Дніпропетровськоїобласті ускладі головуючогосудді ПарфьоноваД.О.,розглянувши упорядку спрощеногопозовного провадженнябез повідомлення учасників справи, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Акціонерного товариства «Укрсиббанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс», про поділ майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

ухваленим Самарівським міськрайонним судом Дніпропетровської області рішенням від 02 жовтня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

15 жовтня 2025 року до суду надійшло клопотання представника позивача, адвоката Олійника В. М., про розподіл судових витрат. У клопотанні представник просить суд ухвалити додаткове рішення у справі № 183/6376/24 та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог з суми 16200,00 грн та поновити строк звернення з заявою.

В обґрунтування клопотання представник указує, що в пункті восьмому позовної вимоги позивач просила суд вирішити питання розподілу витрат на правничу допомогу, стягнути з відповідача зазначені витрати. Позивач у позовні заяві зазначила, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи: витрати на професійну правничу допомогу 15 000 грн, та що докази витрат на правничу допомогу, що понесені та мають бути понесені позивачем, будуть подані до суду протягом 5 днів після ухвалення рішення у справі. Позивач понесла витрати на правову допомогу у сумі 16 200 грн за послуги адвоката під час розгляду справи. На підтвердження розміру таких витрат подано договір про надання професійної правничої допомоги № 31 від 07 вересня 2023 року та акт передання-прийняття послуг з професійної правничої допомоги по зазначеному договору від 06 жовтня 2025 року, квитанції з банку про оплату послуг адвоката та скріншоти з банківського додатку, що підтверджують номера карток, на які перераховували гроші за послуги надання правничої допомоги за Договором, та які належать адвокатові Олійнику В. М.

Представник окремо зазначив, що розгляд цієї справи тривав з 18 червня 2024 року. Характер справи передбачав вивчення матеріалів справи, правовий аналіз первинних документів, узгодження правової позиції, обрання належного способу захисту прав та підготовки процесуальних документів для представництва інтересів позивача. Крім того, адвокат неодноразово брав участь у судових засіданнях у справі, складав відповідь на відзив, заперечення на клопотання відповідача.

Постановленою судом ухвалою від 21 жовтня 2025 року поновлено представникові ОСОБА_1 , адвокатові Олійнику Владиславу Миколайовичу строк звернення з клопотанням про розподіл судових витрат у цивільній справі, призначено до розгляду клопотання про ухвалення додаткового рішення з питання розподілу судових витрат у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, роз`яснено відповідачеві та третім сторонам право на подання у строкдо 26жовтня 2025року заперечень проти клопотання про розподіл судових витрат.

Станом на 28 жовтня 2025 року (з урахуванням вихідного дня присічного строку подання заперечень) до суду заперечень проти клопотання не надходило.

Дослідивши матеріали справи суд висновує таке.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Згідно з п. 3 ч. 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до статті 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Так, згідно з положеннями ч. 1, п. 1, 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу; витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до ч. 1-4 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За правилами п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Встановлено, що при зверненні з позовом позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат на правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн, указувала, що докази витрат на правничу допомогу, що понесені та мають бути понесені позивачем, будуть подані до суду протягом 5 днів після ухвалення рішення у справі, пунктом 8 прохальної частини позовної заяви просила вирішити питання розподілу витрат на правничу допомогу, стягнути з відповідача зазначені витрати.

Представник відповідача у заяві від 11 листопада 2024 року про залишення позову без розгляду посилався на неналежність доказів на підтвердження представництва, окремої заяви про зменшення судових витрат, заперечення проти їх розміру не подавав. Треті особи з питання судових витрат заяв з процесуальних питань не подавали.

Ухваленим Самарівським міськрайонним судом Дніпропетровської області рішенням від 02 жовтня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 право на частину у праві спільної власності на: квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 49,2 кв. м, житловою площею 27,7 кв. м, реєстраційний номер майна 17236737; земельну ділянку, кадастровий номер 1211900000:03:011:0178, площею 0,0037 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 456832012119; житловий будинок, загальною площею 81,5 кв. м, житловою площею 24.2 кв. м, матеріали стін: сіл цегла, опис: Житловий будинок літ.А, Підвал літ.ПД, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 457510512119; квартиру, загальною площею 26,1 кв. м, житловою площею 15,2 кв. м, опис: В житловому будинку «А», з прибудовами «а» та «а1», квартира, яка складається з: кухні-1, кімнати-2, коридору-І; сарай (частина) «Б», вбиральня «В», огорожа №№ 1-3, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1909027312119; приміщення, загальною площею 48,2 кв. м, опис: об`єкт інвестування приміщення IX-7, розташоване за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2612413712020. Визнано за ОСОБА_2 право на частину у праві спільної власності на: квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 49,2 кв. м, житловою площею 27,7 кв. м, реєстраційний номер майна 17236737; земельну ділянку, кадастровий номер 1211900000:03:011:0178, площею 0,0037 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 456832012119; житловий будинок, загальною площею 81,5 кв. м, житловою площею 24.2 кв. м, матеріали стін: сіл цегла, опис: Житловий будинок літ.А, Підвал літ.ПД, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 457510512119; квартиру, загальною площею 26,1 кв. м, житловою площею 15,2 кв. м, опис: В житловому будинку «А», з прибудовами «а» та «а1», квартира, яка складається з: кухні-1, кімнати-2, коридору-І; сарай (частина) «Б», вбиральня «В», огорожа №№ 1-3, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1909027312119; приміщення, загальною площею 48,2 кв. м, опис: об`єкт інвестування приміщення IX-7, розташоване за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2612413712020. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію частини вартості спільного сумісного майна подружжя автомобіля марки «FORD» моделі «EDGE», VIN: НОМЕР_1 , 2017 року виготовлення, об`єм двигуна 3496 см. куб., у сумі 347 350 (триста сорок сім тисяч триста п`ятдесят) гривень 00 копійок. У решті позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 20 140 (двадцять тисяч сто сорок) гривень 00 копійок, які складаються з 15140,00 грн витрат по сплаті судового збору та 5 000,00 грн витрат, пов`язаних з проведенням оцінки майна.

При ухвалені рішення, у його резолютивній частині судом наголошено, що суд ураховує те, що позов задоволено частково, відмовлено у визнанні майна спільною сумісною власністю подружжя через неефективність способу захисту, однак повністю задоволено вимоги про поділ цього-ж самого майна. Вказано, що оскільки ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна (щодо нерухомого) та вартістю майна (щодо рухомого), вартість, судом задоволено вимоги позову про поділ цього-ж майна, без проведення оцінки майна було-б неможливим отримати інформацію, яка підлягає доказуванню у справі, суд вважає, з урахуванням ч. 2, 3 ст. 141 ЦПК України є необхідним стягнути з відповідача на користь позивача сплачений нею судовий збір у розмірі 15140,00 грн та витрати, пов`язані з вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи в розмірі 5000,00 грн.

Таким чином, убачається, що при ухваленні рішення від 02 жовтня 2025 року судом не вирішено питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

Відповідно до статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - це види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, відшкодувати судові витрати у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання позивача до утримання від подання необґрунтованого позову чи скарги на судове рішення, а сторін - до позасудового вирішення спору.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частинах 4-5 статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Таких доказів або обгрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до справи, відповідач не надав.

Склад витрат, пов`язаних з оплатою послуг з надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

На підтвердження судових витрат, понесених під час розгляду справи представником позивача загалом суду надано: ордер на надання правничої допомоги, підписаний адвокатом та виданий на підставі договору про надання правової допомоги № 31 від 07 вересня 2023 року /т.2 а.с.177/; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю /т.2 а.с.178/; Договір про надання професійної правничої допомоги № 31 від 07 вересня 2023 року /т.2 а.с.203/; акт від 06 жовтня 2025 року передання-прийняття послуг з професійної правничої допомоги до договору про надання професійної правової/правничої допомоги № 31 від 07 вересня 2023 року /т.2 а.с.179/, підписаний сторонами /т.2 а.с.201/;

В п. 1.1 Договору № 31 вказано, що Довіритель зобов`язується виплатити Адвокату гонорар за надання правової допомоги, а також компенсувати Адвокату чи сплачувати самостійно витрати, пов`язані з виконанням цього Договору. Довіритель зобов`язаний здійснити оплату послуг Адвоката згідно з цим Договором, своєчасно сплачувати судовий збір та інші обов`язкові платежі, що необхідні та пов`язані з наданням Адвокатом послуг за цим Договором, а також компенсувати додаткові витрати Адвоката, пов`язані з наданням послуг, у тому числі - технічні, поштові, транспортні, витрати на відрядження та будь-які інші витрати, що виникають та необхідні при наданні Адвокатом правничої допомоги Довірителю (п.3.2). За п. 4.1 Договору № 31 Якщо інше не визначене додатковою угодою сторін, сплата гонорару Адвокату здійснюється Довірителем у погодинному розмірі, встановленому в додаткових угодах до цього договору, протягом 10 днів з моменту надання Адвокатом сканованого звіту про надані послуги Довірителю на електронну пошту чи в будь-який месенджер. Непідписання такої додаткової угоди, а також несплата гонорару чи наявність заборгованості звільняє Адвоката від обов`язку надавати послуги, а також є підставою для одностороннього розірвання цього договору з боку Адвоката. Якщо інше не визначене додатковою угодою сторін, сплата гонорару Адвокату здійснюється Довірителем у погодинному розмірі з розрахунку 1200 гривень за кожну годину надання послуг Адвокатом. Довіритель зобов`язаний сплатити гонорар Адвокату протягом 10 днів з моменту надання Адвокатом сканованого звіту про надані послуги Довірителю на електронну пошту чи в будь-який месенджер. Несплата гонорару чи наявність заборгованості звільняє Адвоката від обов`язку надавати послуги, а також є підставою для одностороннього розірвання цього договору з боку Адвоката.

З акту від 06 жовтня 2025 року вбачається, що Адвокат виконав і передав, а Довіритель прийняв послуги у судовій справі № 183/6376/24: вивчення матеріалів наданих ОСОБА_1 та складання проекту позовної заяви, з додатками 8 годин; напрацювання правової позиції і аналіз висновків Верховного Суду в аналогічних справах 2 години, участі у судових засіданнях у розмірах 0,5, 1,5, 0,5, 0,5 та 0,5 годин. Загальна вартість наданих послуг становить 16200 (шістнадцять тисяч двісті) гривень.

Наданий суду ордер свідчить про видачу його адвокатом на підставі договору, підписання його КЕП адвоката та наявності всіх обов`язкових реквізитів, передбачених рішенням № 41 від 12 квітня 2019 року «Про затвердження Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції». Відтак, суд відхиляє доводи представника відповідача про неналежність такого доказу.

За таких обставин, з урахуванням складності справи, кількості судових засідань, виходячи з характеру спірних правовідносин, обсягу матеріалів справи, умов Договору, рахунку та акту про надання правової допомоги, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає, що визначена адвокатом сума гонорару є належно обґрунтованою, такою, що відповідає складності справи та часу, який затрачено на фактичне надання правової допомоги, обсягом, наданих адвокатом послуг, обставинами справи.

При цьому, у питанні критеріїв, які застосовуються при визначенні розміру витрат на правничу допомогу суд дотримується висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц. Так, Верховний Суд наголосив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зокрема, суд ураховує, що представник позивача під час розгляду справи: ознайомлювався з матеріалами справи, приймав участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції, надавав пояснення, подавав клопотання у справі, як до початку розгляду, так і під час розгляду справи. Також суд ураховує, що позов у справі стосується відносин у сфері сімейних та цивільних відносин поділу майна подружжя, стосується великої кількості майна.

За таких обставин, з урахуванням складності справи, суми позову, того, що у справі проведено значну кількість судових засідань, виходячи з характеру спірних правовідносин, обсягу матеріалів справи, умов Договору, опису виконаних робіт, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, того, що заявлена у попередньому розрахунку сума можливих судових витрат не суттєво відрізняється від суми, заявленої до стягнення, суд вважає, що визначена адвокатом сума гонорару є обґрунтованою, такою, що відповідає складності справи та часу, який затрачено на фактичне надання правової допомоги, обсягу, наданих адвокатом послуг, обставинам справи, а тому наявні підстави для визнання розміру та обсягу наданої правової допомоги обґрунтованими.

Суд ураховує, що позов задоволено частково, відмовлено у визнанні майна спільною сумісною власністю подружжя через неефективність способу захисту, однак повністю задоволено вимоги про поділ цього-ж самого майна. Оскільки ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна (щодо нерухомого) та вартістю майна (щодо рухомого), судом задоволено вимоги позову про поділ цього-ж майна, суд вважає, з урахуванням ч. 2 ст. 141 ЦПК України є необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені нею витрати на правову допомогу у розмірі 16200,00 грн.

Також суд зауважує, що хоча представник позивача в клопотанні і вказує про надання доказів оплати судових витрат у виді витрат на правову допомогу надано квитанції з банку про оплату послуг адвоката та скріншот з банківського додатку, підтверджуючий, що номер картки належить адвокатові, однак фактично таких доказів до клопотань, отриманих судом, як 07 жовтня 2025 року так і 15 жовтня 2025 року не долучено.

Оцінюючи вказані обставини суд ураховує положення Договору № 31, згідно з якими оплата за Договором повинна бути проведена протягом 10 днів з моменту надання Адвокатом сканованого звіту про надані послуги Довірителю на електронну пошту чи в будь-який месенджер. Відтак, ненадання доказів оплати витрат за актом від 06 жовтня 2025 року до клопотання від 15 жовтня 2025 року суд, з урахуванням наданих інших доказів, обґрунтування представником позивача розміру судових витрат в цілому, не вважає підставою для відмови в ухваленні додаткового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 133, 137-138, 141-142, 265, 270 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Акціонерного товариства «Укрсиббанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс», про поділ майна подружжя.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 16 200 (шістнадцять тисяч двісті) гривень 00 копійок.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення суду складений та підписаний 29 жовтня 2025 року.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 ;

відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 ;

третя особа-1 Акціонерне Товариство «Укрсиббанк», код в ЄДРПОУ 09807750 місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 2/12;

третя особа-2 Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс», код в ЄДРПОУ 43212924; місцезнаходження за адресою: м. Київ, пр-т С. Бандери, буд. 28-А.

Суддя Д. О. Парфьонов