Ухвала суду № 13137916, 23.12.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

за результатами підготовчого засідання

23 грудня 2010 р. Справа № Б-25/53-10

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Валєєвої Т.Е.,

при секретарі судового засідання Андріїв Л.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Мій дім Україна"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Новекс Дім" (м. Івано-Франківськ)

про банкрутство,

за участю представників сторін:

від ініціюючого кредитора: Мельничук О.В. - представник (довіреність б/н від 01.12.09);

від боржника: Мірзоєв Ю.С. - керівник (витяг з ЄДРЮОФОП від 16.11.10),

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мій дім Україна" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з заявою про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Новекс Дім" (м. Івано-Франківськ; ідентифікаційний код 32873818) за загальною процедурою.

На обґрунтування своїх вимог ініціюючий кредитор посилався на те, що стягнуті рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 23.02.10 у справі №17/20 грошові кошти у розмірі 522083,49 грн. не були задоволені боржником у строк, що перевищує три місяця після встановленого для їх погашення строку - 31.03.10.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 03.11.10 порушено провадження у справі про банкрутство, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні суду на 23.11.10.

У підготовчому засіданні суду 23.11.10 оголошено перерву до 01.12.10.

01.12.10 судове засідання не відбулося внаслідок перебування судді ВалєєвоїТ.Е. на лікарняному.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 15.12.10 розгляд справи у підготовчому засіданні суду призначено на 23.12.10.

У підготовчому засіданні суду представник ініціюючого кредитора заявлені вимоги підтримав з підстав, викладених у заяві про порушення справи про банкрутство.

Боржник подав відзив на заяву про порушення справи про його банкрутство, в якому повідомив, що має заборгованість перед кредиторами на загальну суму у розмірі 5164739,36 грн. та просив суд винести ухвалу про проведення санації боржника його керівником.

У підготовчому засіданні суду представник боржника грошові вимоги ініціюючого кредитора визнав та повідомив, що грошові кошти для їх погашення у боржника відсутні, тому проти заяви про порушення справи про банкрутство не заперечує.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши наявні матеріали справи та з'ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено наступне.

Виходячи зі змісту ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), основне завдання підготовчого засідання суду полягає в з’ясуванні ознак неплатоспроможності боржника, наявності чи відсутності перешкод для подальшого руху справи про банкрутство.

Частина 3 статті 6 Закону про банкрутство визначає ознаки неплатоспроможності боржника, а саме справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Згідно із абз. 8 ст. 1 Закону про банкрутство безспірними являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Отже, за Законом про банкрутство вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджуються документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, зокрема, виконавчими.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в своїй постанові від 17.10.06 у справі №3/157.

Стаття 1071 Цивільного кодексу України визначає підстави списання грошових коштів з рахунка.

За приписами ч. 1 цієї статті банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Без такого розпорядження грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта лише на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом (ч. 2 вказаної статті).

Також, положення п. 5.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.2004 № 22, із змінами та доповненнями (далі – Інструкція), вимоги якої поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів, які здійснюють примусове списання коштів з рахунків цих учасників, та обов'язкові для виконання ними (п. 1.3 Інструкції), передбачають, що відповідно до ст. 1071 Цивільного кодексу України кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його доручення на підставі рішення суду.

Згідно із п. 5.3 Інструкції примусове списання коштів з рахунків платників ініціюють стягувачі на підставі виконавчих документів, виданих судами.

Як вбачається з заяви про порушення справи про банкрутство, безспірність грошових вимог кредитора до боржника підтверджується рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 23.02.10 у справі №17/20 (а.с. №№7-8), відповідно до якого з боржника на користь ініціюючого кредитора було стягнуто 522 083,49 грн. заборгованості, з яких 516 676,49 основного боргу, 5 168,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання вказаного рішення господарським судом Івано-Франківської області видано наказ від 10.03.10 №484 (а.с. №9).

Постановою ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції від 24.03.10 серії ВП №18205861 (а.с. №10) відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Івано-Франківської області від 10.03.10 №484.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 25.05.10 порушено провадження у попередній справі №Б-23/31 про банкрутство боржника –товариства з обмеженою відповідальністю "Новекс Дім" та ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 25.06.10 провадження у цій справі припинено.

Згодом, ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 19.07.10 порушено провадження у попередній справі №Б-24/62 про банкрутство боржника – товариства з обмеженою відповідальністю "Новекс Дім" та ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 23.09.10 провадження у цій справі припинено.

У зв'язку з порушенням ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 25.05.10 провадження у попередній справі №Б-23/31 про банкрутство боржника –товариства з обмеженою відповідальністю "Новекс Дім" (а.с. №11), 08.07.10 виконавче провадження з виконання наказу від 10.03.10 №484 зупинено, про що свідчить, зокрема, лист ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції від 15.09.10 №04-В902-3г/34046 (а.с. №13).

Однак, постановою ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції від 01.11.10 серії ВП №18205861 (а.с. №15) поновлено виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Івано-Франківської області від 10.03.10 №484 у зв'язку з припиненням ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 23.09.10 провадження у попередній справі №Б-24/62 про банкрутство боржника – товариства з обмеженою відповідальністю "Новекс Дім" .

Як зазначено вище, відповідно до приписів ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство безспірні вимоги повинні бути не виконані боржником протягом трьох місяців.

Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після здійснення виконавчого провадження державною виконавчою службою.

Відповідно, і встановлений Законом про банкрутство трьохмісячний строк починає свій відлік після пред’явлення виконавчих документів до виконання до державної виконавчої служби.

Вказаної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в своїй постанові від 17.10.06 у справі № 3/157.

Отже, враховуючи те, що виконавче провадження з примусового виконання наказу від 10.03.10 №484 тривало з 24.03.10 (відкриття виконавчого провадження) по 07.07.10 (до зупинення виконавчого провадження) та з 01.11.10 (поновлення виконавчого провадження) по 03.11.10 (дата порушення даної справи про банкрутство), наказ не виконувався боржником понад три місяці.

При цьому, суд враховує те, що характер виконання виконавчих документів не впливає на строк несплати грошових зобов’язань, передбачений ст. 6 Закону про банкрутство.

Також, при розгляді справи про банкрутство суд має виходити з факту наявності виконавчого провадження, тобто презумпції примусової реалізації безспірних грошових вимог у встановленому порядку, та позбавлений права спростовувати факт вчинення виконавчих дій під час виконавчого провадження та визнавати дії/бездіяльність державної виконавчої служби неправомірними в процедурі банкрутства. Вказані обставини можуть бути оскаржені лише в порядку позовного провадження.

Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, зокрема в своїх постановах від 02.03.05 у справі №12/68-Б, від 21.02.07 у справі № 23/333-б.

Також, суд бере до уваги те, що господарським судом Івано-Франківської області в ухвалі від 23.09.10 у попередній справі №Б-23/31 про банкрутство боржника (а.с. №11) встановлено, що боржник у справі має дебіторську заборгованість на загальну суму понад 7 млн. грн. та основні засоби залишковою вартістю понад 11 млн. грн.

Однак, за приписами Закону про банкрутство у підготовчому засіданні суду ініціюючий кредитор повинен довести факт неплатоспроможності боржника, тобто зупинення здійснення боржником платежів. Натомість, факт неоплатності боржника, тобто неспроможності боржника через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів, повинен бути доведений при винесенні постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, як того вимагає ч. 4 ст. 205 Господарського кодексу України.

Відтак, у разі, якщо боржник не сплатив борг за виконавчими документами протягом трьох місяців з моменту відкриття виконавчого провадження (пред’явлення виконавчих документів до виконання), то на зміну виконавчому провадженню приходить процедура відновлення платоспроможності боржника або його банкрутства.

Втім, неможливість боржника погасити заборгованість за рахунок дебіторської заборгованості та майнових активів не доводиться у підготовчому засіданні суду, оскільки підставою для порушення справи про банкрутство є встановлення факту неплатоспроможності, а саме неможливості здійснення платежів протягом визначеного Законом про банкрутство строку.

Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, зокрема в своїх постановах від 30.05.07 у справі № 2-17/16483-2006, від 21.02.07 у справі №23/333-б, від 02.03.05 у справі №12/68-Б.

Згідно із відзивом боржника (вх. №9079 від 23.11.10; а.с. №№20-29), боржник має заборгованість перед кредиторами на загальну суму у розмірі 5164739,36 грн., основні засоби боржника становлять 11077995,80 грн., однак основна їх частина перебуває у заставі, у зв'язку з чим боржник просив суд винести ухвалу про проведення санації боржника його керівником.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 Закону про банкрутство керівник боржника має право подати згідно з вимогами статті 7 цього Закону заяву про порушення справи про банкрутство боржника з метою проведення керівником процедури санації до подання кредиторами заяви про порушення справи про банкрутство.

Водночас, за приписами ч. 11 ст. 53 Закону про банкрутство, якщо справу про банкрутство боржника порушено за заявою кредитора (кредиторів), комітет кредиторів має право звернутися до господарського суду з клопотанням про призначення керуючим санацією керівника боржника, а також розпорядника майна.

Отже, враховуючи те, що провадження у даній справі про банкрутство порушено за заявою кредитора, вимоги боржника, заявлені у відзиві на заяву про порушення справи про банкрутство, не можуть бути розглянуті судом.

Як вбачається з матеріалів справи, на час розгляду справи в підготовчому засіданні суду боржником не надано суду будь-яких доказів погашення вищевказаної заборгованості та керівник боржника у судовому засіданні підтвердив неможливість задоволення грошових вимог ініціюючого кредитора через відсутність обігових грошових коштів у боржника.

Отже, грошові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Мій дім Україна" до боржника, які є безспірними і не становлять штрафні (фінансові) санкції, перевищують триста мінімальних розмірів заробітної плати та не забезпечені заставою майна боржника, не були задоволені боржником понад три місяця в установленому діючим законодавством порядку.

Таким чином, наявні всі ознаки неплатоспроможності боржника, з якими Закон про банкрутство пов'язує можливість подальшого провадження у справі про банкрутство.

За таких обставин згідно із ч. 5 ст. 11 Закону про банкрутство з метою виявлення усіх кредиторів та осіб, які бажають взяти участь у санації боржника, суд вважає за необхідне зобов'язати ініціюючого кредитора подати за свій рахунок оголошення про порушення справи про банкрутство до офіційних друкованих органів.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону про банкрутство з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів суд вважає за необхідне ввести процедуру розпорядження майном боржника та призначити розпорядника майна.

За приписами ч. 2 вказаної статті кредитори мають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим Законом про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи, в заяві про порушення справи про банкрутство ініціюючий кредитор просив суд призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Швеця О.Я.

Однак, у підготовчому засіданні суду представник ініціюючого кредитора подав клопотання щодо погодження та призначення іншої кандидатури розпорядника майна (а.с. №39), а саме арбітражного керуючого Сидорака О.О. (ліцензія Державного департаменту з питань банкрутства серії АВ №547940 від 22.12.10; а.с. №41), а також надав заяву арбітражного керуючого Сидорака О.О. на участь його у справі в якості розпорядника майна, в якій заявником в порядку ч. 3 ст. 31 Закону про банкрутство підтверджено, що він не належить до жодної з категорії осіб, вказаних в цій нормі (а.с. №40).

Враховуючи зазначене та беручи до уваги досвід роботи Сидорака О.О. арбітражним керуючим у 2000-2003 р.р. та з кінця 2005 р. по даний час, незавантаженість його у інших справах про банкрутство, суд дійшов висновку про призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Сидорака О.О.

Крім того, у відповідності до ч. 11 ст. 11 Закону про банкрутство за результатами підготовчого засідання суд вважає за необхідне встановити строки подальших процесуальних дій у процедурі розпорядження майном боржника.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1, 31, 5, 6, 11, 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 1071 Цивільного кодексу України, ст. ст. 41, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати грошові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Мій дім Україна" до боржника у розмірі 522 083,49 грн.

2. Зобов’язати ініціюючого кредитора подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України у десятиденний строк за свій рахунок оголошення про порушення справи про банкрутство боржника - товариства з обмеженою відповідальністю "Новекс Дім" (м. Івано-Франківськ; ідентифікаційний код 32873818). Газетне оголошення має містити дату порушення провадження у справі, повне найменування боржника, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, відомості про розпорядника майна.

3. Ввести процедуру розпорядження майном боржника строком на шість місяців, до 23.06.11.

4. Призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Сидорака О.О. (вул. Львівська, 13, кв. 83, м. Львів, 82400; ліцензія Державного департаменту з питань банкрутства серії АВ №547940 від 22.12.10). Розпоряднику майна боржника СидоракуО.О. в своїй діяльності керуватися положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

5. Зобов’язати ініціюючого кредитора подати суду докази публікації оголошення до 24.01.11.

6. Зобов’язати розпорядника майна боржника Сидорака О.О. скласти та подати суду на затвердження реєстр вимог кредиторів боржника до 15.02.11.

7. Провести попереднє засідання суду до 23.03.11.

8. Скликати перші загальні збори кредиторів до 04.04.11.

9. Провести підсумкове засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника, чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство, до 30.04.11.

10. Дану ухвалу направити:

- ініціюючому кредитору (вул. Незалежності, 42, смт. Брошнів-Осада, Рожнятівський район, Івано-Франківська область, 77611);

- боржнику (вул. Незалежності, 65, м. Івано-Франківськ, 76018;

вул. Симона Петлюри, 6, м. Івано-Франківськ, 76018).

- розпоряднику майна боржника арбітражному керуючому Сидораку О.О. (вул. Львівська, 13, кв. 83, м. Львів, 82400);

- Івано-Франківському обласному відділу з питань банкрутства (вул. С.Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76000);

- органу державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника (вул. Галицька, 45, м. Івано-Франківськ, 76000).

Суддя                                                                       Т.Е. Валєєва

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

________24.12.10