Рішення № 13137679, 07.12.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 216

РІШЕННЯ

Іменем України

07.12.2010Справа №2-19/2456-2009 За позовом - Комунального підприємства «Трамвайне управління ім. І.О. Пятецького», АР Крим, м.Євпаторія (ідентифікаційний код 03328853)

До відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім «Чорномор», АР Крим, м.Євпаторія (ідентифікаційний код 34192871)

За участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору

1) ОСОБА_1, м.Євпаторія

2) Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна», м.Київ

про стягнення 9497,38 грн.

Суддя Мокрушин В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача Хулапа Л.А. юрисконсульт, дов. №21 від 11.01.2010 р.

Від відповідача не зявився

Від третіх осіб не зявились

Суть спору: Позивач Комунальне підприємство «Трамвайне управління ім. І.О. Пятецького» звернувся до господарського суду АР Крим із позовною заявою про стягнення з відповідача Торгового Дому «Чорномор» суми матеріальної шкоди у розмірі 6928,55 грн.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 25.05.2009 р. залучено до участі у розгляді справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ЗАТ «СК «Провідна».

Ухвалою господарського суду АР Крим від 04.11.2010 р. прийнято заяву позивача про збільшення позовних вимог до розгляду, згідно якої просить суд збільшити розмір позовних вимог на суму боргу (6928,55 грн.) з урахуванням індексу інфляції усього на 2135,80 грн. та суму 3% річних від простроченої суми усього на 433,03 грн., загальна сума стягнення матеріальної шкоди складає 9497,38 грн., а також просить стягнути судові витрати. Одночасно заявив клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, в розмірі суми позовних вимог, яка складає 9497,38 грн.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 07.12.2010 р. у задоволенні клопотання про вжиття клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, в розмірі суми позовних вимог, яка складає 9497,38 грн. відмовлено.

Позовні вимоги мотивовані тим, що працівником підприємства відповідача в результаті скоєння ДТП була спричинена матеріальна шкода підприємству позивача, у звязку з чим позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення суми матеріальної шкоди.

06.12.2010 р. від ПАТ «СК «Провідна» надійшла заява, згідно якої суд вбачає, що Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна» перейменоване у Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна». Також просить суд розглянути справу у відсутність свого представника, у звязку з повним виконанням своїх зобовязань перед позивачем.

07.12.2010 р. до суду від відповідача надійшла заява, згідно якої відповідач у повному обсязі визнав позовні вимоги.

Представник позивача у судовому засіданні усно збільшену позовну заяву підтримав у повному обсязі та просив суд її задовольнити.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не сповістив.

Відповідно до ст. 9, 10 Конституції України, ст. 9 Європейської хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003 року № 802), ст. 3 Декларації прав національностей України (від 01.11.1991 року № 1771), ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (від 07.07.2010 року № 2453), ст. 18 Закону України «Про мови» (від 28.10.1989 року № 8312), ст. ст. 10, 12 Конституції Автономної Республіки Крим (Закон України від 23.12.1998 року № 350) та клопотання представників сторін, вони давали пояснення на російський мові.

Клопотань щодо фіксації судового процесу технічними засобами відповідно до ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями) сторонами не заявлялося.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями). Розгляд справи продовжувався відповідно до ст.69 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями).

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що згідно постанови Євпаторійського міського суду АР Крим від 12.09.2008 р. по справі № 3-12195/2008 ОСОБА_1., працюючого водієм ТОВ «Торговий Дім «Чорномор» притягнуто до адміністративної відповідальності по ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки 09.09.2008 р. ОСОБА_1. керуючи транспортним засобом «ЗИЛ 138», д/н НОМЕР_1, який належить відповідачу, на перехресті вул.Полупанова Кірова в м.Євпаторії, перед поворотом праворуч не поступився дороги трамваю, рухавшийся в прямому напрямку попутно, в результаті чого допустив зіткнення з трамваєм (а.с.8).

Зазначеною постановою встановлено, що ОСОБА_1. керуючи транспортним засобом порушив правила дорожнього руху, у звязку з чим був притягнутий до адміністративної відповідальності по ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 34 грн.

Внаслідок вказаного ДТП було пошкоджено трамвайний вагон, якій належить Комунальному підприємству «Трамвайне управління ім. І.О. Пятецького» на суму згідно розрахунку позивача 9086,52 грн.

Оскільки цивільно - правова відповідальність застрахована у ЗАТ «СК «Провідна» на підставі полісу № ВВ/1706986 від 23.12.2007 р. (а.с.40, Том 1), ЗАТ «СК «Провідна» у виконання своїх зобовязань перерахувала суму матеріального збитку у сумі 2157,97 грн., про що свідчить виписка з банківського рахунку (а.с.11, Том 1). Позивач підтвердив дану обставину.

Листом вих. № 425 від 04.12.2008 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про відшкодування матеріальної шкоди перед позивачем у сумі 6928,55 грн. (а.с.12, Том 1).

Претензією вих. № 56 від 09.02.2009 р. позивач звернувся до відповідача повторно з вимогою про відшкодування матеріальної шкоди перед позивачем у сумі 6928,55 грн. (а.с.13, Том 1).

У звязку з не відшкодуванням матеріальної шкоди відповідачем, позивач був змушений звернутися до суду із даним позовом.

У ході судового розгляду справи позивач збільшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути суму боргу (6928,55 грн.) з урахуванням індексу інфляції усього на 2135,80 грн. та суму 3% річних від простроченої суми усього на 433,03 грн., загальна сума стягнення матеріальної шкоди складає 9497,38 грн., а також просить стягнути судові витрати.

Відповідач надіслав на адресу суду заяву, згідно якої позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Дослідивши обставини справи, оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає позов обґрунтованим і підлягаючим задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 № 435 із змінами і доповненнями) підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди. За статтею 174 Господарського кодексу України (Закон України від 16.01.2003 № 436 із змінами і доповненнями) господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання.

Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 № 435 із змінами і доповненнями) шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч.1 ст.1188 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 № 435 із змінами і доповненнями) шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно абз.2 п.3 Розяснення вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів повязаних з відшкодуванням шкоди» (№ 02-5/215 від 01.04.1994 р. із змінами і доповненнями) якщо шкоду заподіяно джерелом підвищеної небезпеки, його володілець несе відповідальність перед потерпілим і у тому разі, коли це є наслідком вини осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах або експлуатують таке джерело на підставах, передбачених Законом.

З наведеного судом вбачається, що позивач правомірно звернувся до суду із даним позовом до відповідача.

Позивачем представлений до суду розрахунок суми стягнення до відповідача, а саме просить стягнути з відповідача:

-втрати прибутку від простоя вагону у сумі 340 грн.

-втрати прибутку від простоя трамвайного вагону у сумі 170 грн.

-заробітна плата аварійної бригади у сумі 214,35 грн.

-заробітна плата начальника служби енергогосподарства у сумі 733,20 грн., а також бензин, який витратили аварійна бригада у сумі 116,00 грн.

-матеріали для відновлення зовнішнього вигляду трамвайних вагонів у сумі 2667,97 грн.

-втрати прибутку при проведенні ремонту в результаті ДТП у сумі 4845,00 грн.

Однак з розрахунку суми збитків судом вбачається, правомірність розрахунку у сумі 8138,97 грн., яка складається з втрати прибутку від простоя вагону у сумі 340 грн., втрати прибутку від простоя трамвайного вагону у сумі 170 грн., бензин, який витратили аварійна бригада у сумі 116,00 грн. для ліквідації наслідків ДТП, матеріали для відновлення зовнішнього вигляду трамвайних вагонів у сумі 2667,97 грн., втрати прибутку при проведенні ремонту в результаті ДТП у сумі 4845,00 грн.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

За договором обовязкового страхування цивільної відповідальності (№ ВВ/1706986 від 23.12.2007 р.) передбачено, що ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну становить 51000,00грн., безумовна франшиза 510,00грн.

Згідно ст.10 Закону України «Про страхування», франшиза це частина збитків, яка не відшкодовується страховиком згідно договору страхування.

Відповідно до положень п.37.5 ст.37 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхувальником, або особою, відповідальність якої застрахована, має бути компенсована сума франшизи у повному обсязі одночасно з виплатою страховиком страхового відшкодування.

Отже, сума безумовної франшизи за цим договором в розмірі 510,00грн. не відшкодовується страховиком, тому має бути стягнута з винної сторони Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім «Чорномор».

Оскільки сума у розмірі 2157,97 грн. сплачена ЗАТ «СК «Провідна» отже сума розрахована позивачем правомірно підлягає зменшенню і остаточно підлягає стягненню з відповідача у сумі 5981,00 грн. Зазначена сума заборгованості підтверджується документально, обґрунтована та підлягає стягненню.

У задоволенні позовних вимог у сумі 947,55 грн. суд відмовляє через необґрунтованість та недоведеність правових підстав для її стягнення.

Стосовно вимоги позивача щодо стягнення індексу інфляції у сумі 2135,80 грн. та 3% річних у сумі 433,03 грн. суд зазначає наступне.

В правове обґрунтування вимог позивача щодо стягнення індексу інфляції у сумі 2135,80 грн. та 3% річних у сумі 433,03 грн. посилається на приписи ст.ст.536,625 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 № 435 із змінами і доповненнями).

Згідно ст.536 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 № 435 із змінами і доповненнями) за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 №435 із змінами і доповненнями) боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приписами даних статей визначено загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Грошовим зобов'язанням вважається зобов'язання, змістом якого є сплата боржником грошей. Грошові зобов'язання можуть бути частиною інших оплатних зобов'язань (наприклад, обов'язок покупця сплатити гроші за придбаний товар, обов'язок наймача оплатити користування майном тощо), а можуть мати самостійний характер (відносини позики, кредиту, банківського вкладу тощо).

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що норми даних статей регулюють грошові зобовязання, а не відносини щодо матеріальної шкоди.

Як наведено вище розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Суд зазначає, що Главою 82 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 №435 із змінами і доповненнями), яка регулює відшкодування шкоди не передбачено такого права, як стягнення 3% річних та індексу інфляції. Таке право встановлене, лише у виконанні грошового зобовязання.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне у цієї частини позовних вимог відмовити.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд не приймає до уваги відсутність заперечень відповідача щодо позовних вимог про визнання позовних вимог у повному обсязі, оскільки рішення суду не може бути обґрунтованим лише посиланням на те, що відповідач визнав позовні вимоги. У такому випадку буде порушений принцип правової впевненості.

Суд вважає за необхідне в порядку ст.25 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями) здійснити заміну Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» на її правонаступника Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна».

Судові витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями) пропорційно розміру задоволених вимог.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 25, 33, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями), суд -

ВИРІШИВ:

·Замінити Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна» на її правонаступника Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна».

·Позов задовольнити частково.

·Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім «Чорномор» (АР Крим, м.Євпаторія, пров.Товарний 9а; ідентифікаційний код 34192871) на користь Комунального підприємства «Трамвайне управління ім. І.О. Пятецького» (АР Крим, м.Євпаторія, вул.Белинського, 1; ідентифікаційний код 03328853) матеріальну шкоду в сумі 5981,00 грн., державне мито в розмірі 3,40 грн. та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу у розмірі 148,62 грн.

·Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім «Чорномор» (АР Крим, м.Євпаторія, пров.Товарний 9а; ідентифікаційний код 34192871) в дохід Державного бюджету України (р/р 31115095700002 в банку одержувача ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м.Сімферополя, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200) 60,83 грн. державного мита.

·В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

·Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Повне рішення складено 13.12.2010 р.

Рішення направити:

·КП «Трамвайне управління ім.І.О.Пятецького», м.Євпаторія, вул.Белінського, 1

·Торговий Дім «Чорномор», м.Євпаторія, пров.Товарний, 9

·ОСОБА_1, АДРЕСА_1

· ПАТ «СК «Провідна», 01032, м.Київ, бульв.Т.Шевченка, 37/122

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримМокрушин В.І.