Рішення № 131366996, 29.10.2025, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2025 р. № 400/5387/25 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008,

провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідача, або ГУ ПФУ) та Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі відповідач 2) про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, які полягають у неврахуванні до трудового стажу при призначенні пенсії ОСОБА_1 періоду трудової діяльності згідно трудової книжки серія НОМЕР_1 з 17.04.1988 по 06.10.1990 та даних про заробітну плату до 2000 року згідно довідки № 1/17 від 09.07.2003, що видана ЗАТ «Каяла» ;Зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 стаж згідно трудової книжки серія НОМЕР_1 з 17.04.1988 по 06.10.1990; Зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 заробітну плату до 2000 року за період роботи за сумісництвом згідно довідки № 1/17 від 09.07,2003, виданою ЗАТ «Каяла», без виключення із розрахунку вже врахованих даних про заробітну плату за основним місцем роботи; Зобов`язння Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 16.01.2025, що зареєстрована за № 910 з урахуванням висновків суду у даній справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що відповідач протиправно відмовляє та до страхового стажу не зараховує періоди роботи згідно трудової книжки з 17.04.1988 по 06.10.1990, оскільки запис про звільнення з роботи внесений з порушенням «інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників» затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58. Однак, оскільки зазначена інструкція прийнята пізніше ніж спірний період трудової діяльності позивача, вказане обґрунтування причин вочевидь є помилковим. Головне управління Пенсійного фонду м.Києва повідомило, що за повторним зверненням позивача від 18.04.2025 проводиться робота по перерахунку пенсії з урахуванням наданих довідок про заробітну плату.

Згідно акту № 2600-0903-1/474 від 30.01.2025 та довідки про заробітну плату № 5 від 30.01.2025, що видана ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» вбачається, що Головне управління Пенсійного фонду м. Києва здійснило перевірку наданих позивачем відомостей про роботу позивача за основним місцем у Житлово-комунальній конторі трест КГС-3 та Житловому управлінні «Південне» ДП «Екос».Станом на час подання позовної заяви розрахунок розміру пенсії позивача здійснено з урахуванням заробітної плати позивача за період 1995-1999 роки за вказаними основними місцями роботи. Проте жодної інформації щодо причин не врахування заробітної плати за період 1995-1999 роки за місцем роботи позивача по сумісництву у ЗАТ «Каяла» у вказаному листі Головне управління Пенсійного фонду м. Києва не надало. Листом від 14.05.2025 Головне управління Пенсійного фонду Миколаївської області підтвердило, що ним дійсно було розглянуто заяву позивача від 16.01.2025 про призначення пенсії. Вказано, що обчислення страхового стажу проведено без урахування періоду роботи па території російської федерації з 17.04.1988 по 06.10.1990, згідно із трудовою книжкою Б Г-1 Хе 5201753 від 01.04.1985, оскільки в заяві про призначення пенсії від 16.01,2025 позивачем не повідомлено про не отримання пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації. Повідомлено, що обчислення середньомісячного заробітку проведено за періоди страхового стажу протягом липня 2000 року вересня 2024 року. Не враховано дані довідок про заробітну плату: від 09.07.2003 Хе 1/07, виданої ЗАТ «Каяла» за період протягом квітня 1995 року березня 2000 року, та від 28.07.2020 Х° 78, виданої ВАТ «Холдингова компанія «Киівміськбуд» за період протягом січня 1995 року грудня 1999 року, оскільки на момент прийняття рішення про призначення пенсії в електронній пенсійній справі відсутні документи підтверджуючі проведення перевірки відповідності змісту довідок первинним документам.

Відповідач надав відзив на позов в якому просив відмовити в задоволенні позову, вказавши, що за наслідками розгляду заяви позивача про призначення пенсії від 16.01.2025 та доданих до неї документів до страхового стажу не зараховано період роботи згідно трудової книжки НОМЕР_2 на території російської федерації з 17.04.1988 по 06.10.1990, оскільки в заяві відсутня інформація щодо не отримання ОСОБА_1 пенсійних виплати від органів пенсійного забезпечення російської федерації. Вимога позивача про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати періоди роботи з 17.04.1988 по 06.10.1990 року згідно трудової книжки НОМЕР_2 страхового стажу є необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Відносно зобов`язання зарахувати заробітну плату до 2000 року за період роботи за сумісництвом до страхового стажу, відповідач вказує, що згідно ст. 40 Закону № 1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. Зміст зазначених норм права свідчить, що роботодавець має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у відповідних первинних документах за відповідний період. При цьому, єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01.07.2000 є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією. Обчислення середньомісячного заробітку проведено за періоди страхового стажу протягом липня 2000 року вересня 2024 року,однак не було враховано дані довідок про заробітну плату, зокрема, від 09.07.2003 № 1/07, виданої ЗАТ «Каяла» за період протягом квітня 1995 року березня 2000 року, оскільки на момент призначення пенсії були відсутні документи підтверджуючі проведення перевірки відповідності змісту довідок первинним документам. Оскільки за правилами частини першої статті 40 Закону №1058 для врахування при обчисленні пенсії заробітної плати до 30 червня 2000 року необхідною умовою є підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а доказів встановлення, нарахування та виплати позивачу заробітної плати на підставі первинних документів, відомостей по заробітній платі у розмірах, вказаних у довідках про заробітну плату не надано, тому правові підстави для врахування заробітної плати, зазначеної у довідці від 09.07.2003 № 1/07, виданої ЗАТ «Каяла», у Головного управління відсутні. Правові підстави для зарахування періоду роботи позивача згідно довідки від 09.07.2003 № 1/07, виданої ЗАТ «Каяла» до страхового стажу також відсутні, просить в задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ст. 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

Відповідачем 23.01.2025 прийнято рішення про призначення пенсії позивачки. Однак, не було враховано спірний стаж та надані довідки про заробітну плату до 2000 року.

На запит позивачки, Головне управління Пенсійного фонду м. Киева повідомило, що заява позивача про призначення пенсії розглядалася Головним управлінням Пенсійного фонду Миколаївської області. Вказано, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки з 17.04.1988 по 06.10.1990, оскільки запис про звільнення з роботи внесений з порушенням «інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників» затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58. Головне управління Пенсійного фонду м. Києва повідомило, що за повторним зверненням позивача від 18.04.2025 проводиться робота по перерахунку пенсії з урахуванням наданих довідок про заробітну плату. Згідно акту № 2600-0903-1/474 від 30.01.2025 та довідки про заробітну плату № 5 від 30.01.2025, що видана ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» вбачається, що Головне управління Пенсійного фонду м. Києва здійснило перевірку наданих позивачем відомостей про роботу позивача за основним місцем у Житлово-комунальній конторі трест КГС-3 та Житловому управлінні «Південне» ДП «Екос». На час подання позовної заяви розрахунок розміру пенсії позивача здійснено з урахуванням заробітної плати позивача за період 1995-1999 роки за вказаними основними місцями роботи.

Щодо причин не врахування заробітної плати за період 1995-1999 роки за місцем роботи позивача по сумісництву у ЗАТ «Каяла» у вказаному листі Головне управління Пенсійного фонду м. Києва не надало. Головне управління Пенсійного фонду Миколаївської області підтвердило, що ним дійсно було розглянуто заяву позивача від 16.01.2025 про призначення пенсії.

Вказано, що обчислення страхового стажу проведено без урахування періоду роботи па території російської федерації з 17.04.1988 по 06.10.1990, згідно із трудовою книжкою Б Г-1 Хе 5201753 від 01.04.1985, оскільки в заяві про призначення пенсії від 16.01,2025 позивачем не повідомлено про не отримання пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації.

Обчислення середньомісячного заробітку проведено за періоди страхового стажу протягом липня 2000 року - вересня 2024 року. Не враховано дані довідок про заробітну плату: від 09.07.2003 Хе 1/07, виданої ЗАТ «Каяла» за період протягом квітня 1995 року - березня 2000 року, та від 28.07.2020 № 78, виданої ВАТ «Холдингова компанія «Киівміськбуд» за період протягом січня 1995 року - грудня 1999 року, оскільки на момент прийняття рішення про призначення пенсії в електронній пенсійній справі відсутні документи підтверджуючі проведення перевірки відповідності змісту довідок первинним документам. Зміст оскаржуваних рішень і дій відповідача свідчить про те, що орган Пенсійного фонду України, розглядаючи заяву про призначення пенсії, допустив необгрунтоване виключення з розрахунку пенсії як частини періодів страхового стажу, так і відомостей про заробітну плату, яка фактично нараховувалася і по якій сплачувались страхові внески.

Відповідач виключив з обліку період роботи з 1988 по 1990 рік, який проходив на території колишньої РРФСР, попри тс, що відповідні записи у трудовій книжці оформлені належним чином і тому звернувся до суду за відновленням свого порушеного права.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Таким чином, для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписок з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права у спірних правовідносин викладена у постанові Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі 607/3122/17.

Відповідно до частини першої статті 44 Закону № 1058-1V заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Згідно з частиною третьою статті 44 Закону №1058-1V органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обгрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права па пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення Державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до пункту 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє Існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Згідно з пунктом 4.2 вказаного Порядку при прийманні документів орган, що призначає пенсію, перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, який призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформления у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Відповідно до частини першої статті 44 Закону № 1058-1V заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Згідно з частиною третього статті 44 Закону №1058-ІУ органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права па пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до пункту 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією, Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Згідно з пунктом 4,2 вказаного Порядку при прийманні документів орган, що призначає пенсію, перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, який призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обгрунтованість їх видачі.

Так, довідка про заробітну плату для обчислення пенсії, яка видана ЗЛТ «Каяла» № 1/17 від 09.07.2003 містить відомості про нарахування заробітної плати позивачу за період з квітня 1995 року по березень 2000 року, на всі виплати нараховано страхові внески (єдиний внесок), а також зазначено, що довідка видана на підставі особових рахунків по нарахуванні заробітної плати, містить підписи посадових осіб.

Крім того, доказів, які б спростовували факт, що позивач не перебував у трудових відносинах з ЗЛТ «Каяла» та не отримував заробітну плату у відповідних розмірах, відповідачем не вказано.

При цьому, право особи на гарантоване Конституцією і законами України пенсійне забезпечення не може ставитись в залежність від дотримання відповідальною особою правильності заповнення довідок про заробітну плату та належне зберігання архівної документації, оскільки трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами довідок про заробітну плату, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку їх заповнення.

Натомість, згідно із частиною третьою статті 44 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обгрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Тобто, пенсійний орган, у випадку виявлення помилок, або неточностей у заповненні довідок про заробітну плату, має право звернутись до підприємств, організацій і окремих осіб, на яких працювала особа, що звернулась із заявою про призначення пенсії, із запитом про витребування відповідних документів, необхідних для визначення права на пенсію.

Довідка була надана позивачем разом із зайвою про призначений пенсії, містить усі необхідні реквізити, не викликала заперечень чи спростувань її достовірності, але не була врахована па тій підставі, що у пенсійній справі на момент ухвалення рішення не містилось підтвердження її перевірки за первинними документами.

Головне управління Пенсійного фонду м.Києва здійснило перевірку і підтвердило інформацію щодо основного місця роботи у структурних підрозділах ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд». Прозе інформація щодо ЗЛТ «Кайла» не була розглянута, а про результати перевірки відомостей, зазначених у довідці № 1/17 від 09.07.2003, орган ПФУ жодної офіційної відповіді не надав. Такий підхід свідчить про вибіркове ставлення до однакових доказів та про порушення принципу об`єктивності розгляду пенсійних справ.

Таким чином, надана позивачем довідки про заробітну плату для обчислення пенсії до пенсійного органу для обчислення та перерахунку пенсії, на момент розгляду справи є підставою для врахування відповідачем сум заробітної плати, зазначених в них при обчисленні пенсії позивачу.

Стосовно не зарахування позивачу стажу згідно трудової книжки з 17.04.1988 по 06.10.1990, слід зазначити наступне.

Частиною 1ст. 4 Закону №1058-ІV встановлено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається, зокрема, з міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в сфері пенсійного забезпечення від 13.03.92 (далі -Угода) пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди і членів їх сімей здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої вони проживають.

Метою Угоди є взаємне визнання і виконання державами-учасницями зобов`язань "відносно непрацездатних осіб, які набули право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження в СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди".Держави-учасниці цієї Угоди, визнавши відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, взяли на себе зобов`язання щодо захисту їхніх пенсійних прав.

Статтею 5 Угоди передбачається, що ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.

Частинами 2-3 статті 6 Угоди передбачено, що для встановлення права на пенсію громадянам держав-учасників Угоди враховується трудовий стаж, придбаний на території будь-якої з цих держав, а так само па території колишнього СРСР за час до набрання чинності цієї Угоди. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.

Таким чином, на громадян України, які працювали на територіях інших держав учасниць Співдружності Незалежних Держав, які приєднались до вказаної Угоди, розповсюджувалась дія нормативних актів приймаючої Держави в галузі пенсійного забезпечення, у тому числі тих, які визначали порядок зарахування трудового стажу, його пільгового обчислення.

З огляду на викладене, цією Угодою визначено стаж, який підлягає врахуванню при визначенні розміру пенсії, а відтак і заробіток за відповідний період підлягає включенню при обчисленні пенсії.

Слід зазначити на те, що з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в сфері пенсійного забезпечення.

Однак закон не має зворотної дії в часі. До того ж не зарахування стажу роботи чи розмірів заробітної плати в період чинності міжнародної угоди, осіб які працювали за межами України, у зв`язку з денонсацією угоди щодо пенсійного забезпечення з державами, - є неприпустимим та порушує конституційні принципи. Так, працюючи за межами України, особа мала легітимні очікування щодо її пенсійного забезпечення. За наявності чинних у період роботи особи положень Угоди, що передбачали відповідне право, така особа не може нести негативні наслідки у вигляді відмови у зарахуванні спірного періоду роботи до страхового стажу.

У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 (провадження № 11-555заі 18), із посиланням на положення ст. ст. 1, 8, 92 Конституції України, а також на ст. 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Оскільки незараховані періоди стосуються трудової діяльності до 1 січня 1992 року за межами України у республіці колишнього Союзу PCF, то вони підлягають зарахуванню відповідно до абзацу 1 частини другої статті 24-1 Закону № 1058-1V у редакції Закону від 25 квітня 2024 року № 3674-ІХ.

Згідно з вказаною нормою періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 року за межами України у республіках колишнього Союзу PCP зараховуються до страхового стажу, у тому числі на пільгових умовах, особам, які проживають в Україні, за умови нездійснення іншою державою пенсійних виплат таким особам за зазначені періоди. Порядок підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат визначається Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок на день подання позову Кабінетом Міністрів України не затверджено, а тому слід керуватися принципом прямої дії закону,оскільки відсутність підзаконного акта не повинна унеможливлювати реалізацію прав громадянина,

Виходячи з того, що відомостями про трудову діяльність з Реєстру застрахованих осіб та відповідно самою трудовою книжкою підтверджується, що позивач є особою, яка проживає в Україні, і відсутні докази, що інша держава здійснює пенсійні виплати позивачеві за спірні періоди, то спірні періоди підлягають зарахуванню до страхового стажу.

Діючим законодавством, яке регулює спірні правовідносини, не встановлено, що необхідною умовою для прийняття та врахування пенсійними органами документів для призначення пенсії є можливість перевірити оригінали документів та витребовувати додаткові документи.

Відповідно до частини 1 статті 64 Закону №1058-IV виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право, зокрема: отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов`язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України; проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати; вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також від фізичних осіб усунення виявлених порушень законодавства про порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, здійснення фінансових операцій з коштами Пенсійного фонду та порядок їх використання; порушувати в установленому законом порядку питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування; у разі виявлення порушень порядку, використання коштів Пенсійного фонду звергатися в установленому законом порядку до контролюючих та правоохоронних органів.

Отже, маючи цілу низку повноважень, відповідач не вчинив жодних дій спрямованих на дотримання конституційного права позивача на пенсію, поклавши весь тягар відповідальності саме на останню.

В контексті досліджуваного правого регулювання слід відзначити, що право органів, які призначають пенсію, вимагати від фізичних осіб дооформлення прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обгрунтованість їх видачі, не повинно нівелювати обов`язок пенсійного органу щодо установлення права особи на одержання пенсії на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів.

В даному випадку орган пенсійного забезпечення не здійснив жодних дій, спрямованих на отримання відомостей або додаткових документів, на підставі яких можна було б переконатися у достовірності інформації зазначеної у трудовій книжці позивача.

Тобто в розрізі даної справи та за умови підтвердження трудового стажу позивач як громадянин України наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка її особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 27 лютого 2019 року у справі № 423/3544/16-а та від 11 липня 2019 року у справі № 242/1484/17.

Таким чином, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 стаж згідно трудової книжки серія НОМЕР_1 з 17.04.1988 по 06.10.1990 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області та зарахувати заробітну плату до 2000 року за період роботи за сумісництвом згідно довідки № 1/17 від 09.07.2003, виданою ЗАТ «Каяла», без виключення із розрахунку вже врахованих даних про заробітну плату за основним місцем роботи та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 16.01.2025, що зареєстрована за № 910 з урахуванням висновків суду.

Суд вважає, що саме такий спосіб захисту порушеного права позивача з боку відповідача є належним та достатнім в даному випадку.

Згідно з ч.1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Судові витрати покласти по відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, які полягають у неврахуванні до трудового стажу при призначенні пенсії ОСОБА_1 періоду трудової діяльності згідно трудової книжки серія НОМЕР_1 з 17.04.1988 по 06.10.1990 та даних про заробітну плату до 2000 року згідно довідки № 1/17 від 09.07.2003, що видана ЗАТ «Каяла».

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 стаж згідно трудової книжки серія НОМЕР_1 з 17.04.1988 по 06.10.1990.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 заробітну плату до 2000 року за період роботи за сумісництвом згідно довідки № 1/17 від 09.07.2003, виданою ЗАТ «Каяла», без виключення із розрахунку вже врахованих даних про заробітну плату за основним місцем роботи.

5. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 16.01.2025, що зареєстрована за № 910 з урахуванням висновків суду.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008 ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 і.п.н. НОМЕР_3 ) судові витрати в розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.М. Мельник