Рішення № 131366608, 29.10.2025, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

29 жовтня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/1182/25

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Солонинка Світлани Петрівни в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

20.05.2025 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Солонинка Світлана Петрівна (далі представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач), відповідно до якої позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформлене протоколом від 22.04.2025 №2 про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, викладену у повідомленні №СД/2499 від 24.04.2025;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.08.2024 щодо надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», прийняти рішення за результатами її розгляду з урахуванням висновків суду та оформити ОСОБА_1 довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

В обґрунтування пред`явленого позову зазначено, що рішенням комісії відповідача, оформленого протоколом від 17.09.2024 №3 ОСОБА_1 було відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 16.01.2025 у справі №360/1401/24, зокрема зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.08.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 2 частини 3 статті 23З Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» за наслідком розгляду якої прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або вмотивовану відмову в її наданні.

24.04.2025 відповідач направив позивачу лист-повідомлення №СД/2499 від 24.04.2025, яким повідомив про результати розгляду заяви, а саме: за результатами розгляду протоколом від 22.04.2025 №2 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та повідомила, що позивач підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах. Причини відмови: військово-обліковий документ при подачі заяви на відстрочку не пред`явив.

Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки ОСОБА_1 представив відповідачу повний обсяг документів, які дають йому право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції Закону №3633-IX, яка була чинна на час подання заяви на відстрочку). До цього часу вимоги до переліку (обсягу) документів, які мають бути подані задля оформлення відстрочки законодавець не змінював.

Відповідач правом надання відзиву на позовну заяву не скористався. За приписами частини шостої статті 162 КАС України уУ разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами

Ухвалою суду від 09.06.2025 позовну заву ОСОБА_1 залишено без руху.

Ухвалою суду від 23.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 08.08.2025 повторно витребувано від відповідача докази, що мають значення для розгляду справу. Провадження по справі зупинено до надходження витребуваних документів.

Ухвалою суду від 11.08.2025 виправлено описку, допущену в ухвалі Луганського окружного адміністративного суду від 08.08.2025.

Ухвалою суду від 29.10.2025 поновлено провадження по справі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-74 КАС України, суд прийшов до такого.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом та карткою платника податків на ім`я позивача, копії яких перебувають в матеріалах справи.

Відповідно до довідки Луганського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти від 23.08.2025 № 14, доктор філософських наук, професор ОСОБА_1 з 01.09.2015 по 31.08.2016 працював на повну ставку за основним місцем роботи на посаді професора кафедри управління освітою Луганського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти; з 01.01.2024 по теперішній час працює на повну ставку професором кафедри соціально-гуманітарних дисциплін та методики їх викладання Луганського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

На цей час ОСОБА_1 перебуває за кордоном у зв`язку з його запрошенням як професора до Манітобського університету (Канада) задля виконання наукових досліджень в рамках грантової програми «Запрошений вчений «Командна робота та організація проєктної діяльності в закладах освіти: канадсько-український досвід», що підтверджується відповідними довідками від 08.11.2024 та 21.05.2025.

Позивач перебуває на військовому обліку, що підтверджується тимчасовим посвідченням № НОМЕР_2 .

30.08.2024 з метою оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою за формою, встановленою Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560 (в редакції від 27.08.2024, чинній на час подання заяви).

До заяви позивачем були додані:

оригінал довідки від 23.08.2024 №14, яка підтверджує роботу позивача на повну ставку у закладі вищої освіти Луганському обласному інституті післядипломної педагогічної практики професором кафедри соціально-гуманітарних дисциплін та методики їх викладання;

нотаріально засвідчена копія диплому доктора наук ДД №003196, який підтверджує науковий ступінь ОСОБА_1 .

Рішенням комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 , оформленого протоколом від 17.09.2024 №3 ОСОБА_1 відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з підстав відсутності оригіналів документів; не прибуття особисто, а також відсутності військово-облікових документів.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач звернувся до суду.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 16.01.2025 у справі №360/1401/24 позов ОСОБА_1 задоволено частково:

визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо неприйняття рішення по суті за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 30.08.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;

зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.08.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» за наслідком розгляду якої прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або вмотивовану відмову в її наданні.

24.04.2025 відповідачем направлено позивачу лист-повідомлення №СД/2499 від 24.04.2025, яким повідомлено, що за результати розгляду заяви ОСОБА_1 протоколом від 22.04.2025 № 2 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та зазначено, що ОСОБА_1 підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах. Причини відмови: не пред`явлено військово-обліковий документ при подачі заяви на відстрочку.

Не погоджуючись із прийнятим відповідачем рішенням від 22.04.2025 №2, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Згідно із частинами першою, другою статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Поряд з цим, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України" на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

На момент розгляду цієї адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжений.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану від 12.05.2015 №389-VIII" (далі - Закон №389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Згідно пункту 4 Указу №69/2022 призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII).

Відповідно до статті 1 Закону № 3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Згідно із частиною п`ятою статті 22 Закону № 3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 № 560 (далі - Порядок № 560).

Відповідно до пунктів 57-58 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

- голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

- члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

Згідно пункту 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 23 Закону № 3543-ХІІ призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають, зокрема наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.

Перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" встановлений Додатком 5 до Порядку № 560, зокрема для пункту 2 частини третьої статті 23 Закону № 3543-XII: довідка закладу освіти або наукової установи (організації) про займану посаду за основним місцем роботи та розмір частки ставки під час оплати праці, диплом про науковий ступінь.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 із відповідною заявою від 30.08.2024 року за формою, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560 про оформлення довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

До заяви позивачем було додано оригінал довідки закладу освіти про займану посаду за основним місцем роботи та розмір частки ставки під час оплати праці від 23.08.2024 № 14, а також нотаріально засвідчений диплом про науковий ступінь від 03.04.2014 ДД №003196.

Так, з довідки Луганського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти від 23.08.2025 № 14 вбачається, що ОСОБА_1 , доктор філософських наук, професор з 01.09.2015 по 31.08.2016 працював на повну ставку за основним місцем роботи на посаді професора кафедри управління освітою Луганського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти; з 01.01.2024 по теперішній час працює на повну ставку професором кафедри соціально-гуманітарних дисциплін та методики їх викладання Луганського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

На підставі рішення Атестаційної колегії від 03.04.2014 ОСОБА_1 видано диплом доктора наук від 03.04.2014 ДД №003196.

Натомість, згідно оскаржуваного рішення відповідача, оформленого протоколом засідання комісії з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_6 від 22.04.2025 № 2, останнім відмовлено ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до абз.2 ч.3 ст.23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-ХІІ з підстав відсутності військово-облікових документів або нотаріально завірених копій, а також особистого не прибуття.

Суд зауважує, що що Додаток 5 до Порядку №560 містить вичерпний перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених пункті 2 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме: довідка закладу освіти або наукової установи (організації) про займану посаду за основним місцем роботи та розмір частки ставки під час оплати праці, диплом про науковий ступінь.

Позивачем такі документи були надані відповідачу. Жодних зауважень щодо їх змісту відповідачем в оскаржуваному рішенні не висловлено, проте ІНФОРМАЦІЯ_7 зазначено про ненадання ОСОБА_1 військово-облікових документів, або нотаріально завірених копій, вимагання яких не передбачено Додатком 5 до Порядку № 560.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач під час звернення із заявою додав усі необхідні документи для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у пункті 2 частини третьої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Що стосується особистого неприбуття позивача до відповідача як підстави прийняття оскаржуваного рішення, суд зазначає наступе.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 затверджений Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі Порядок № 1487). Цей Порядок визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном (пункт 1 Порядку № 1487).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з підпунктом 8 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які містяться у Додатку 2 до Порядку № 1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

З урахуванням зазначеного, суд зазначає, що військовозобов`язані повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних та надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Проте, вказаний порядок не визначає конкретних способів надання документів, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації (власноручно, поштою, тощо), як і не містить положень, відповідно до яких військовозобов`язаний повинен особисто прибути до органу, в якому він перебуває на військовому обліку, з метою подання відповідних документів.

Суд наголошує, що Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу», Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", Порядок № 560 та Порядок № 1487 не передбачають обов`язку військовозобов`язаних особисто відвідувати територіальні центри комплектування та соціальної підтримки для подання заяви та документів на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Отже, позивачем дотримано процедуру особистого подання (направлення) документів, що підтверджують його право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Заява та документи були подані позивачем особисто, а обраний спосіб їх подання (засобами поштового зв`язку) не суперечить вимогам законодавства.

Інших підстав для прийняття рішення про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_6 від 22.04.2025 № 2, не містить.

Оскільки позивачем до заяви про оформлення йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 2 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» було надано комісії всі визначені Додатком 5 до Постанови № 560 документи, суд дійшов висновку, що відмова комісії у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації є протиправною.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправним та скасування рішення комісії з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_6 , оформленого протоколом від 22.04.2025 № 2 про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги зобов`язального характеру, суд враховує, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, суд зважає на статтю 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), якою передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

З врахуванням приписів статті 2 КАС України, процесуальні засоби відновлення порушеного права мають бути гнучкими та ефективними, забезпечувати поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату, метою судового захисту порушеного права є вирішення між сторонами правового конфлікту, припинення публічно-правового спору та використання дієвого способу захисту (відновлення) порушеного права.

Відповідно до положень статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Таким чином завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій суб`єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Суд приймаючи рішення, не перебирає на себе повноважень суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення спірного питання за встановлених судом обставин.

Отже, зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту, застосовується лише за наявності необхідних підстав, але завжди з урахуванням фактичних обставин справи.

Тобто в кожній конкретній справі суд, констатуючи незаконність рішення суб`єкта владних повноважень, повинен впевнитись у тому, що за встановлених обставин справи не існує законних перешкод для прийняття рішення на користь заявника.

Наведене також підтверджується положеннями частини четвертої статті 245 КАС України, за змістом яких суд може зобов`язати відповідача-суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача лише в тому разі, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом. Інакше суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.

Виходячи із обставин цієї справи, на переконання суду належним способом захисту буде зобов`язання відповідача прийняти рішення щодо надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 2 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, системно проаналізувавши приписи законодавства України та надавши оцінку наявним у справі доказам та ключовим обставинам справи, суд доходить до переконання, що адміністративний позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити з корегуванням належного способу захисту порушеного права.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вони не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн.

Оскільки позовні вимоги підлягають фактичному задоволенню лише з корегуванням способу захисту порушеного права, суд вважає за необхідне судовий збір у розмірі 968,96 грн стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов адвоката Солонинка Світлани Петрівни в інтересах ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_6 , оформлене протоколом від 22.04.2025 № 2 про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.

Зобов`язати комісію з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_6 прийняти рішення щодо надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 2 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 986,96 грн (дев`ятсот вісімдесят шість гривень 96 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.Є. Петросян