Рішення № 131359453, 29.10.2025, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/5937/25

Провадження № 2/489/3000/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

29 жовтня 2025 року м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Микульшиної Г.А.,

із секретарем судового засідання Тищенко Д.О.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив.

В липні 2025 АТ «Сенс Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 402176121 від 11.07.2021 в розмірі 27744,82 грн. та судового збору.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 11.07.2021 ОСОБА_1 уклала з АТ «Альфа-Банк» угоду про надання споживчого кредиту №402176121 шляхом підписання відповідної оферти. Згідно умов договору позивач зобов`язався надати відповідачу кредит в сумі 29500,00 грн., а відповідач зобов`язалась повернути кредит в порядку та на умовах, що визначені договором, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором. Однак, станом на 15.05.2025 відповідач своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконувала, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 27744,82 грн., з яких: 14095,61 грн. заборгованість за кредитом, 1,66 грн. заборгованість по відсотках, 13647,55 грн. заборгованість по комісії.

12.08.2022 загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк».

Посилаючись на викладені обставини, АТ «Сенс Банк» звернулось із даним позовом до суду - в зв`язку з невиконанням боржником свого обов`язку по сплаті кредиту.

Відповідно до ухвали Інгульського районного суду м. Миколаєва від 30.07.2025, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадженняз повідомленням учасників справи.

В судове засідання представник позивача АТ «Сенс Банк» не з`явився, повідомлений судом про розгляд справи належним чином. 22.10.2025 від представника банку надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує, проти постановлення по справі заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась. Повідомлення відповідача про розгляд справи здійснювалось судом шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі та доданих до неї документів, а також додатково шляхом направлення смс-повідомлення на номер телефону, зазначений в позовній заяві, яке не було доставлено. Направлена на її адресу судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв`язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судове засідання.

Відповідач причини своєї неявки суду не повідомила, відзиву на позовну заяву не надала.

За таких обставин, з урахуванням положень статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

11.07.2021 року ОСОБА_1 звернулась до АТ «Альфа-Банк» із офертою на укладення угоди про надання споживчого кредиту № 402176121, на підставі якої просила видати кредит на момент подання цієї оферти 29500,00 грн., на умовах сплати процентів за користування кредитом 0,01 % річних строком на 10 місяців; під час користування кредитом позичальником встановлено комісійну винагороду (а.с. 24-25).

Того ж дня між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 підписано акцепт пропозиції на укладення угоди про надання споживчого кредиту, яким підтверджено укладення договору з АТ «Альфа-Банк» на умовах, викладених в пропозиції та додатках до договору, що розміщені на веб-сайті банку (а.с. 26-27).

Також сторонами було підписано паспорт споживчого кредиту, в розділі 3 якого вказано основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача (а.с. 24).

Факт отримання відповідачем ОСОБА_1 грошових коштів підтверджується меморіальним ордером № 392693046 від 12.07.2021 (а.с. 31, зворотня сторона).

12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування позивача внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30 листопада 2022 року.

Відповідач порушила строки та порядок погашення заборгованості за кредитним договором, про що свідчить виписка по особовому рахунку (а.с. 7-23), внаслідок чого станом на 15.05.2025 утворилась заборгованість в сумі 27744,82 грн., з яких: 14095,61грн. заборгованість за кредитом, 1,66 грн. заборгованість по відсотках, 13647,55 грн. заборгованість по комісії (а.с. 30-31).

11.04.2025 позивач направив ОСОБА_1 вимогу про повернення кредиту, яка залишена без задоволення (а.с. 47).

Наведене свідчить про належне укладення між відповідачем та кредитором кредитного договору. Відповідач свої зобов`язанні за цим договором щодо повернення кредитних коштів не виконала.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини другої статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положеннями статей 1048, 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ст. 1050 ЦК України).

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Аналізуючи наведені вище норми матеріального права та надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що між сторонами в справі було укладено кредитний договір у встановленій законом формі, з визначенням усіх істотних умов.

АТ «Альфа Банк», який в подальшому змінив назву на АТ «Сенс Банк», виконав свої зобов`язання за кредитним договором, надавши ОСОБА_1 кредит. Натомість відповідач свої зобов`язання за вказаним договором порушила, кредитні кошти у встановлені строки не повернула.

Враховуючи вищенаведене та виходячи з закріпленого у ст. 13 ЦПК України принципу диспозитивності, відповідно до якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК випадках, суд дійшов до висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 27744,82 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки позовні вимоги в частині стягнення заборгованості задоволено судом в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 247, 259, 263-265,280 Цивільного процесуального кодексу України, суд

вирішив:

Позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором № 402176121 від 11.07.2021 станом на 15.05.2025 в розмірі 27744,82 грн. (двадцять сім тисяч сімсот сорок чотири гривні 82 копійки), з яких: 14095,61 грн. заборгованість за кредитом, 1,66 грн. заборгованість по відсотках, 13 647,55 грн. заборгованість по комісії.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства «Сенс Банк» судовий збір у розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/

позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк», ЄДРПОУ 23494714, адреса: м.Київ, вул. Велика Васильківська, 100;

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 29.10.2025.

Суддя Г.А. Микульшина