Рішення № 131330797, 23.10.2025, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/5281/25

Провадження № 2-о/185/235/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2025 року м. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Бондаренко В.М.,

за участю секретаря: Данильченко Ю.О.,

заявника: ОСОБА_1 ,

представника заявника: ОСОБА_2 ,

представника заінтересованої особи: Дробот І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, ОСОБА_3 , про встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2025 року заявниця ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просить суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт постійного проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на території України на момент проголошення Незалежності України, а саме, станом на 24 серпня 1991 року.

Позиція заявника

В обґрунтування заявлених вимог заявниця зазначила, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її матір`ю, яка документована паспортом громадянина України. ЇЇ мати з 1991 року постійно проживала у смт. Михайлівка, Запорізької області, Україна, але заявниця була народжена на території РФ, так як мати тимчасово перебувала у родичів у Воронезькій області. ОСОБА_1 , Павлоградським відділом ГУ ДМС у Дніпропетровській області, у документуванні паспортом громадянина України було відмовлено, так як перевіркою не встановлено факту постійного проживання її матері - ОСОБА_3 , на території України станом на 24 серпня 1991 року, що і стало підставою для звернення до суду.

Заяви, клопотання сторін; інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 червня 2025 року було відкрито провадження у цивільній справі № 183/5281/25.

Представником ГУ ДМС у Дніпропетровській області Дробот І.А. надані суду письмові пояснення, відповідно до яких остання просить відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення на тих підставах, що відсутні будь-які документи, що підтверджують факт постійного проживання матері заявниці ОСОБА_3 на території України станом на 24.08.1991, що унеможливлює документування паспортом громадянина України заявницю ОСОБА_1 .

У судовому засіданні заявниця, представник заявниці адвокат Припіченко В.Ф. підтримали заявлені вимоги, просили суд задовольнити заяву у повному обсязі. Крім того, за клопотання представника заявниці, на підтвердження вимог заяви, був долучений до матеріалів справи акт про фактичне проживання від 05.05.2011, складений депутатом Михайлівської селищної ради округу № 15 Шалімовою Н.Д.

Представник заінтересованої особи Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області Дробот І.А. у судовому засіданні, з урахуванням акту про фактичне проживання від 05.05.2011, складеного депутатом Михайлівської селищної ради округу № 15 Шалімовою Н.Д., просила ухвалити рішення на розсуд суду.

Заінтересована особа ОСОБА_3 в судове засіданні не з`явилась, була належним чином повідомлена про розгляд справи, проте, поважності причин не явки до суду не відомі.

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 у селі Семенівка, Верхньохавського району, Воронізької області, Російської Федерації, відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 20.07.1994 Семенівською сільською адміністрацією Верхньохавського району, Воронізької області, Російської Федерації, актовий запис № 4 від 18.01.1992.

Підставою для звернення до суду заявниці, стала відмова ОСОБА_1 відділом № 15 у місті Павлограді ГУ ДМС у Дніпропетровській області, відповідно до листа № 1237-2207/1237.1-24 від 21.06.2024, у документуванні паспортом громадянина України, так як перевіркою не встановлено факту постійного проживання матері заявниці - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території України станом на 24 серпня 1991 року.

Рішенням Павлоградськогоміськрайонного судуДніпропетровської області(справа№ 185/8551/24) встановлено факттого,що заявницяє особою - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилась у селі Семенівка, Верхньоавського району Воронізька область, РФ, батьками якої є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області (справа № 185/8551/24) внесенні виправлення в рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.01.2025 № ЄУ № 185/8551/24, зазначивши наступне:

у 1 абзаці описової частини рішення зазначити правильний район народження заявниці: « ОСОБА_5 » замість « ОСОБА_6 »;

у 2 абзаці описової частини рішення зазначити правильно кількість років заявниці: «19 років» замість «9 років»;

у 4 абзаці описової частини рішення правильно зазначити: «...документів було недостатньо, встановити особу заявника не вдалось,...» замість «...документів було не достатнього, встановити особу заявника не вдалолсь, ...»;

у 5 абзаці мотивувальної частини рішення (на другій сторінці) правильно зазначити: «Допитаний свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні підтвердив, що ... проживала з бабусею в Запорізькій області,...» замість «Допитаний свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні підтвердили, що ... проживала з бабусею в Запорізській області....»;

у 6 абзаці мотивувальної частини рішення (на другій сторінці) правильно зазначити: «...її засватав Янош ...» замість «...її засватпа Янош...»;

у 9 абзаці мотивувальної частини рішення (на другій сторінці) правильно зазначити: «... Верхньохавського району Воронезької області ...» замість «... Верхнехавського району Воронежської області...»;

у 11 абзаці мотивувальної частини рішення (на другій сторінці) правильно зазначити: «Відповідно до довідки Генерального консульства РФ № 106 від 15.02.2016..., на обліку в якості...» замість «Відповідно до довідки генерального консульства РФ № 106 від 15.06.2016..., на обілку в якості...»;

у 13 абзаці мотивувальної частини рішення (на другій сторінці) правильно зазначити:«Рекомендовано звернутися до суду...» замість «Рекомендовано зверунтися до суду...»;

у 28 абзаці мотивувальної частини рішення (на четвертій сторінці) правильно зазначити: «...Верхньохавського району...» замість «...Верхньоавського району...»;

у 2 абзаці резолютивної частини рішення правильно зазначити: « … яка народилась в селі Семенівка Верхньохавського району…» замість «… яка народилась в селі Семенівка Верхньоавського району…».

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області (справа № 185/14/24) встановлено факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З матеріалів справи вбачається, що мати заявниці (заінтересована особа) - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документована паспортом громадянина України, серії НОМЕР_2 , виданого 03.10.2008 Михайлівським РВ УМВС України в Запорізькій області, з відміткою місця проживання з 14.02.2019: АДРЕСА_1 .

Відповідно до акту про фактичне проживання від 05.05.2011, складеного депутатом Михайлівської селищної ради округу № 15 Шалімовою Н.Д., встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактично мешкала з 1991 року за адресою: АДРЕСА_2 , склад сім`ї: ОСОБА_8 мати.

Наведене свідчить про те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно проживала на території України на момент проголошення Незалежності України, а саме, станом на 24 серпня 1991 року.

Норми права, які застосував суд, та висновки

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, законодавством передбачено встановлення юридичних фактів щодо виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, до яких відносяться й факти, що породжують право особи на підтвердження належності до громадянства України, зокрема, постійного проживання на території України.

Встановлення факту постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України або набрання чинності Законом України «Про громадянство України» є підставою для оформлення належності до громадянства України відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону.

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 3 Закону України «Про громадянство України» громадянами України є: усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» проживали в Україні і не були громадянами інших держав.

Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, з 13 листопада 1991 року (частина друга статті 3 Закону України «Про громадянство України»).

Встановлення факту постійного проживання на території України є підставою для оформлення належності до громадянства України.

Юридичне значення має лише факт постійного проживання на території України особи, дитини, батьків дитини (одного з них) або іншого її законного представника на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) або набрання чинності Законом України від 08 жовтня 1991 року № 1636-ХІІ «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року).

Для встановлення факту належності до громадянства України відповідно до положень статті 293 ЦПК України та статті 3 Закону України «Про громадянство України» і залежно від підстав цього встановлення предметом розгляду в суді можуть бути заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року; постійного проживання на території України за станом на 13 листопада 1991 року.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про громадянство України» особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України.

Для встановлення факту набуття громадянства України предметом розгляду в суді можуть бути заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року; постійного проживання на території України за станом на 13 листопада 1991 року; постійного проживання дитини на території України станом на 24 серпня 1991 року або станом на 13 листопада 1991 року; постійного проживання на території України батьків (одного з них) дитини або іншого законного представника, з яким дитина постійно проживала станом на 24 серпня 1991 року чи 13 листопада 1991 року; постійного проживання особи на території України чи Української РСР на момент набрання законної сили вироку суду; наявності родинних зв`язків заявника з його батьками (усиновителями, з дідом, бабою); постійного проживання на території України діда та баби заявника; народження на території України батьків заявника, діда чи баби тощо; народження на території України батьків заявника, діда чи баби тощо.

Враховуючи те, що мати заявниці документована паспортом громадянина України, з 1991 року проживала за адресою: АДРЕСА_2 , суд вважає за можливе встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт постійного проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території України на момент проголошення Незалежності України, а саме, станом на 24 серпня 1991 року.

Розподіл судовихвитрат

Відповідно до ч. 7ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 293-294, 315-319, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, ОСОБА_3 , про встановлення факту, що має юридичне значення, задовольнити у повному обсязі.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт постійного проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на території України на момент проголошення Незалежності України, а саме, станом на 24 серпня 1991 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення, а учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Заінтересована особа Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. В. Липинського, буд. 7, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 37806243.

Заінтересована особа ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 28 жовтня 2025 року.

Суддя В.М. Бондаренко