Рішення № 131327149, 28.10.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/30013/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Хлімоненкової М.В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить суд:

1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 73% до 68% грошового забезпечення та обмеження пенсії максимальним розміром при здійсненні перерахунку пенсії на підставі Довідки №1335 від 07.06.2024 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020 року, Довідки №1336 від 07.06.2024 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 року, Довідки №1337 від 07.06.2024 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 року, Довідки №1338 від 07.06.2024 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі Довідки №1335 від 07.06.2024 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020 року, Довідки №1336 від 07.06.2024 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 року, Довідки №1337 від 07.06.2024 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 року, Довідки №1338 від 07.06.2024 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року в розмірі 73% грошового забезпечення та без обмеження її максимальним розміром з 01.02.2020 року, з 01.02.2021 року, з 01.02.2022 року, з 01.03.2022 року, з 01.02.2023 року, 01.03.2023 року, з 01.03.2024 року, з 01.03.2025 року, з 01.05.2025 року та виплатити з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб. На виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2025 року по справі 420/28110/24, відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача з розрахунку 68% грошового забезпечення та обмежено її максимальним розміром.

Позивач звернувся до відповідача із заявою щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії на підставі довідок з розрахунку 73% грошового забезпечення та без обмеження її максимальним розміром. Відповідач відмовив у задоволенні заяви у зв`язку з відсутністю правових підстав. Таку відмову позивач вважає протиправною, у зв`язку з чим звернувся до суду з даною позовною заявою.

Ухвалою суду від 08.09.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області надано до суду відзив на позов, в якому представник відповідача зазначає, що позовні вимоги вважає такими, що не підлягають задоволенню.

Зокрема, представником відповідача у відзиві зазначено, що з 01.05.2014 року набрав чинності Закон України Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні від 27.03.2014 № 1166-VII, яким було внесено зміни до ч.2 ст.13 Закону №2262 та викладено її в наступній редакції: Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1 - 100 процентів, до категорії 2 - 95 процентів.

Оскільки відбулися зміни в грошовому забезпеченні Позивача, то перерахунок пенсії проведено з урахуванням положень ст. 13 Закону №2262, відповідно до якої максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

З огляду на вищезазначені обставини, Головним управлінням проведено перерахунок пенсії Позивачу на підставі оновленої довідки з урахуванням основного розміру пенсії відповідних сум грошового забезпечення, що передбачено ст. 13 Закону №2262 в редакції на момент здійснення перерахунку.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 08.07.2011 №3668 Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи (далі - Закон №3668) максимальний розмір пенсій (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною)), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі Закон № 2262), не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Представник відповідача вважає, що законних підстав для виплати пенсії позивачу в розмірах більших, ніж передбачено ст. 2 Закону №3668 у Головного управління немає.

Окрім того, ГУ ПФУ в Одеській області вважає, що позивач пропустив встановлений ст.122 КАС України строк звернення до суду, оскільки з цим позовом до суду вернувся у 2025 році.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 9 квітня 1992 року (далі - Закон №2262-ХІІ), призначену у розмірі 73% грошового забезпечення.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2025 року по справі №420/28110/24 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.02.2020 року, 01.02.2021 року, 01.02.2022 року, 01.02.2023 року ОСОБА_1 на підставі підготовленої Управлінням Служби безпеки України Довідки №1335 від 07.06.2024 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020 року, Довідки №1336 від 07.06.2024 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 року, Довідки №1337 від 07.06.2024 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 року, Довідки №1338 від 07.06.2024 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року та з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача на підставі оновлених довідок з 01.02.2020 року, з 01.02.2021 року, з 01.02.2022 року та з 01.02.2023 року.

Як вбачається із копій протоколів перерахунку пенсії позивача:

з 01.02.2020 року основний розмір пенсії складає 68% грошового забезпечення, підсумок пенсії (з надбавками) - 13736,14 грн;

з 01.02.2021 року основний розмір пенсії складає 68% грошового забезпечення, підсумок пенсії (з надбавками) 16473,48 грн,

з 01.02.2022 року основний розмір пенсії складає 68% грошового забезпечення, підсумок пенсії (з надбавками) - 20695,53 грн., а з урахуванням максимального розміру пенсії 19340,00 грн;

з 01.03.2022 року основний розмір пенсії складає 68% грошового забезпечення, підсумок пенсії (з надбавками) - 20695,53 грн., а з урахуванням максимального розміру пенсії 19340,00 грн;

з 01.02.2023 року основний розмір пенсії складає 68% грошового забезпечення, підсумок пенсії (з надбавками) склав 28704,03 грн., а з урахуванням максимального розміру пенсії 20930,00 грн;

з 01.03.2023 року основний розмір пенсії складає 68% грошового забезпечення, підсумок пенсії (з надбавками) - 28704,03 грн., а з урахуванням максимального розміру пенсії 20930,00 грн.;

з 01.03.2024 року основний розмір пенсії складає 68% грошового забезпечення, підсумок пенсії (з надбавками) - 30204,03 грн., а з урахуванням максимального розміру пенсії 23610,00 грн.;

з 01.03.2025 року основний розмір пенсії складає 68% грошового забезпечення, підсумок пенсії (з надбавками) - 31704,03 грн., а з урахуванням максимального розміру пенсії 23610,00 грн;

з 01.05.2025 року основний розмір пенсії складає 68% грошового забезпечення, підсумок пенсії (з надбавками) - 31704,03 грн., а з урахуванням максимального розміру пенсії 23610,00 грн.

Відтак, під час здійснення перерахунку пенсії позивача на підставі оновлених довідок відповідачем обмежено розмір пенсії позивача максимальним розміром та зменшено основний розмір грошового забезпечення позивача з 73% до 68% грошового забезпечення.

Позивач звернувся до відповідача із заявою щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії на підставі довідок з розрахунку 73% грошового забезпечення та без обмеження її максимальним розміром.

Листом (відповідь) від 11.07.2025 року №19343-17085/П-02/8-1500/25 відповідачем зазначено, що пенсія позивачу перерахована в розмірі 68% відповідних сум грошового забезпечення. Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 року по справі №420/28110/24, зміненого постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2025 року, проведено перерахунок пенсії позивача. Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.05.2025 року становить 23610,00 грн. Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 01.01.2025 року становить 2361,00 грн., максимальний розмір пенсії становить 23610,00 грн. Розмір пенсії ОСОБА_1 на 01.07.2025 року становить 23610,00 грн.

Вважаючи обмеження пенсії максимальним розміром та зменшення основного розміру грошового забезпечення протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.

Вимогами ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі Закон №2262-ХІІ).

Обмеження пенсій максимальним розміром передбачено частиною сьомою статті 43 Закону №2262-ХІІ та статтею 2 Закону №3668-VI.

Відповідно до п. 8 розділу II Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI, викладено ч.5 ст.43 Закону № 2262-ХІІ в наступній редакції: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність».

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 № 911-VIII, ч. 5 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, доповнено реченням такого змісту: «Тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».

У подальшому відповідно до підп. 3 п. 1 розділу I Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту резервістів, які постраждали внаслідок участі в антитерористичній операції, та членів їх сімей» від 12.04.2016 №1080-VIII, ст. 43 Закону № 2262 після частини третьої доповнено двома новими частинами, у зв`язку з чим частина п`ята цієї статті стала частиною сьомою без змін у змісті.

Надалі, у зв`язку із прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774, який набрав чинності з 01.01.2017, частина сьома статті 43 Закону №2262-XII передбачала, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Стаття 2 Закону №3668-VI (в редакції Закону № 1774-VIII від 06.12.2016) передбачає, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії не може перевищувати 10740 гривень.

Між тим, Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.

У п.2 резолютивної частини цього рішення №7-рп/2016 вказано, що положення ч.7 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 20.12.2016р.

Слід зазначити, що Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 виходив із того, що норми-принципи частини п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер, а також зазначив, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Отже, частина 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016.

Виходячи з викладеного вище, у Законі №2262-XII відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.

Таким чином, стаття 43 Закону №2262-XII з 20 грудня 2016 року не передбачає положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, а отже, внесені до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії, тощо), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі №522/3093/17, від 08.08.2019 у справі №522/3271/17, від 10.10.2019 у справі №522/22798/17, від 30.10.2020 у справі № 522/16881/17, від 09.11.2020 у справі № 813/678/18, 09.02.2021 у справі №640/2500/18, від 31.03.2021 у справі № 815/3000/17.

Позивач перебуває на обліку в територіальному органі пенсійного фонду та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", який в свою чергу є спеціальним до спірних правовідносин та саме його норми слід першочергово застосовувати для їх врегулювання.

Суд наголошує, що у відповідності до вимог ст.1-1 Закону №2262-ХІІ, зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону (№2262-ХІІ) та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Отже, зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, іншими законами є неможливою, і такі закони у разі їх прийняття не підлягають застосуванню в частині визначення умов і норм пенсійного забезпечення військовослужбовців.

Як було наведено вище, обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром вже регулювалося частиною сьомою статті 43 спеціального Закону №2262-XII, яка визнана неконституційною з 20.12.2016, а тому неможливо стверджувати, що з вказаної дати виникла ситуація, за якої дане питання попадає під регулювання положень Закону України №3668-VI в частині, що не вирішується нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Положення ч.7 ст.43 Закону №2262-XII та положення ч.1 ст.2 Закону №3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII) та є однаковими за змістом.

Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеженню максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII.

Протягом періоду з 20.12.2016 р. (дати набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016) та по теперішній час будь-яких змін до Закону №2262-ХІІ щодо встановлення обмеження розміру пенсії для осіб, звільнених з військової служби, не вносилося.

Застосування положень Закону України №3668-VI по відношенню до військовослужбовців фактично зводить нанівець наслідки прийняття рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким фактично встановлено, що обмеження пенсії призначеної за законом №2262-ХІІ максимальним розміром не відповідає статті 17 Конституції України.

Окрім того, суд зауважує, що Рішенням Конституційного Суду України № 7-р(II)/2022 від 12.10.2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.

Згідно п.2 Рішення Конституційного Суду України № 7-р(II)/2022 від 12.10.2022 приписи статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, визнані неконституційними, втратили свою чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що обмеження пенсії позивача з з 01.02.2022, з 01.03.2022, з 01.02.2023, 01.03.2023, з 01.03.2024, з 01.03.2025, з 01.05.2025, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, максимальним розміром є протиправним, здійсненим відповідачем всупереч діючим нормам чинного законодавства.

Отже, в указаній частині вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В той же час, суд зауважує, що з перерахунків пенсії за пенсійною справою ОСОБА_1 з 01.02.2020 та з 01.02.2021 не вбачається обмеження пенсії максимальним розміром. Права позивача на отримання пенсії без обмеження максимальним розміром з 01.02.2020 та з 01.02.2021 не порушеними.

А відтак, вимоги позивача про зобов`язання відповідача здійнити перерахунок пенсії з 01.02.2020, з 01.02.2021 без обмеження максиимального розміру є безпідставини та у їх задоволенні слід відмовити.

Щодо зобов`язання здійснити виплату пенсії позивачу з розрахунку 73% основного розміру грошового забезпечення, суд зазначає наступне.

Як було встановлено судом в ході розгляду справи Позивачу з 01.01.1999 призначено пенсію за вислугу років в розмірі 73% грошового забезпечення.

Відповідно до статті 13 Закону №2262-ХІІ (в редакції, що діяла до 01.10.2011), пенсії за вислугу років призначаються у таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

8 липня 2011 року прийнято Закон №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності 1 жовтня 2011 року, підпунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ, зокрема у частині другій статті 13 цифри "90" замінено цифрами "80".

27 березня 2014 року прийнято Закон №1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", який набрав чинності з 1 квітня 2014 року, пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ, у частині другій статті 13 цифри « 80» замінено цифрами « 70». Ці зміни набрали чинності з 1 травня 2014 року.

В свою чергу, порядок перерахунку пенсії встановлений ст.63 Закону №2262-XII, відповідно до якої перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені зокрема Законом від 27.03.2014 № 1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-XII щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.

Враховуючи вищезазначене, положення статті 13 Закону № 2262-ХІІ, якими встановлено що максимальний розмір пенсії не може перевищувати 70% від грошового забезпечення, застосовуються лише до правовідносин, що виникли після 01.05.2014 року, тобто з дня набрання ними чинності, та стосуються лише призначення пенсії, а не її перерахунку. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Підстави, умови та порядок перерахунку пенсії врегульовано іншою спеціальною нормою ст.63 Закону № 2262-ХІІ, яка змін у зв`язку з прийняттям Закону від 27.03.2014 №1166-VII не зазнала.

Аналогічні правові висновки викладені у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.02.2019 за результатами розгляду зразкової адміністративної справи №240/5401/18, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019.

Проте враховуючи викладені вище положення законодавства та правові висновки Верховного Суду, при перерахунку пенсії має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

З урахуванням наведеного та з огляду на те, що основний розмір пенсії позивача до перерахунку складав 73% грошового забезпечення, суд приходить висновку, що відповідачем протиправно зменшено з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022, з 01.03.2022, з 01.02.2023, 01.03.2023, з 01.03.2024, з 01.03.2025, з 01.05.2025 основний розмір пенсії з 73% до 68% грошового забезпечення.

Відтак, в цій частині вимог позов також є обгрунтованим та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії на підставі Довідок від 07.06.2024 №1335 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020 року, №1336 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 року, №1337 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 року, №1338 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року, суд зауважує, що такі вимоги уже були предметом судового розгляду у справі №420/28110/24, за результатом розгляду якої Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2025 року зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.02.2020 року, 01.02.2021 року, 01.02.2022 року, 01.02.2023 року ОСОБА_1 на підставі підготовленої Управлінням Служби безпеки України Довідки №1335 від 07.06.2024 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020 року, Довідки №1336 від 07.06.2024 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 року, Довідки №1337 від 07.06.2024 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 року, Довідки №1338 від 07.06.2024 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року та з урахуванням раніше виплачених сум.

Суд зазначає, що спору щодо розміру грошового забезпечення чи його складових, що визначені зазначеними довідками, при здійсненні перерахунку пенсії за рішенням суду, між сторонами немає.

Як встановлено судом в ході розгляду справи, відповідачем на підставі судового рішення перерахована пенсія 01.02.2020 року, 01.02.2021 року, 01.02.2022 року, 01.02.2023 року, виходячи із грошового забезпечення, визначеного в довідках Управлінням Служби безпеки України №1335 від 07.06.2024 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020 року, №1336 від 07.06.2024 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 року, №1337 від 07.06.2024 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 року, №1338 від 07.06.2024 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року. Проте, при перерахунку зменшено основний розмір пенсії з 73% до 68% грошового забезпечення та обмежено пенсію максимальним розміром.

Відтак, в частині перерахунку пенсії на підставі довідок, виходячи із визначеного ними грошового забезпечення, спір відсутній, а тому вимоги позивача у вказаній частині не підлягають задоволенню.

Єфективний захист прав позивача можливий шляхом зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії виходячи із основного розміру пенсії 73% грошового забезпечення та без обмеження пенсії максималним розміром.

Частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву обставини судом оцінюються критично, позаяк такі не доводять правомірності поведінки органу ПФУ у спірних правовідносинах.

Щодо посилань відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду, оскільки позовні вимоги стосуються перерахунку пенсії починаючи з 01.02.2020 року, суд зауважує, що перерахунок пенсії, при якому було зменшено основний розмір пенсії та пенсію обмежено максимальним розміром, фактично було проведено 11.04.2025. Саме з цієї дати відбулося порушення прав позивача. Відтак, позов подано з дотриманням строку звернення до суду.

Підсумовуючи усе викладене вище, детально дослідивши встановлені обставини справи, доводи сторін та надані письмові докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та наявність підстав для їх задоволення шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії з 73% до 68% грошового забезпечення та обмеження пенсії максимальним розміром, а також зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022, з 01.03.2022, з 01.02.2023, 01.03.2023, з 01.03.2024, з 01.03.2025, з 01.05.2025 виходячи із основного розміру пенсії 73% грошового забезпечення та з 01.02.2022, з 01.03.2022, з 01.02.2023, 01.03.2023, з 01.03.2024, з 01.03.2025, з 01.05.2025 без обмеження пенсії максимальним розміром.

У іншій частині вимоги позивача є безпідставними, а відтак суд відмовляє в їх задоволенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору судові вирати не розподіляються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 73% до 68% грошового забезпечення при здійсненні перерахунку пенсії з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022, з 01.03.2022, з 01.02.2023, 01.03.2023, з 01.03.2024, з 01.03.2025, з 01.05.2025 та щодо обмеження пенсії максимальним розміром при здійсненні перерахунку пенсії з 01.02.2022, з 01.03.2022, з 01.02.2023, 01.03.2023, з 01.03.2024, з 01.03.2025, з 01.05.2025.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 виходячи із основного розміру пенсії 73% грошового забезпечення з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022, з 01.03.2022, з 01.02.2023, 01.03.2023, з 01.03.2024, з 01.03.2025, з 01.05.2025 з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022, з 01.03.2022, з 01.02.2023, 01.03.2023, з 01.03.2024, з 01.03.2025, з 01.05.2025 без обмеження максимальним розміром з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, код ЄДРПОУ 20987385, адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012.

Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА