Рішення № 13131175, 07.10.2010, Франківський районний суд м. Львова

Справа № 2-3414/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2010 року Франківський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді Ванівського Ю.М.

при секретарі Редкевич О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» в особі Львівського регіонального управління про стягнення страхового відшкодування,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВАТ СК «ПЗУ Україна» в особі Львівського регіонального управління про стягнення страхового відшкодування у розмірі 161 279,95 грн., пені у розмірі 27529,84 грн., збитків внаслідок інфляції у розмірі 14208,10 грн., трьох відсотків річних від простроченої суми у розмірі 3 871,92 грн. та судових витрат у розмірі 120 грн. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 14.11.2008 р. між ним та відповідачем було укладено договір страхування (за програмою Standard) відповідальності за оплату наданих послуг під час поїздки за кордон відповідно до якого відповідач зобовязався при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату у визначений договором страховий термін. Предметом договору страхування є майнові інтереси застрахованої особи, повязані з її відповідальністю перед третьою особою за оплату наданих послуг під час поїздки за кордон, передбачених договором страхування. Зобов'язання Позивачем виконане, внесений страховий платіж. 26.01.2009 р. подорожуючи автомобілем з м.Афіни в м.Солоніки позивач відчув гострий біль в області серця, в звязку з чим був доставлений в найближчу лікарню м.Солоніки клініку «Агіос Лукас». Під час перебування в клініці зазнав повторного нападу стенокардії спокою (інфаркту міокарда). Лікарями була проведена невідкладна операція на серці (пластика судин). Позивач стверджує, що в звязку з критичним станом його здоровя, викликаним раптовим захворюванням, він не мав можливості повідомити відповідача про страховий випадок до звернення за медичною допомогою, проте таке повідомлення було отримано відповідачем протягом 20 годин з моменту настання страхового випадку, що і передбачається умовами договору страхування. Про настання страхового випадку відповідача було належним чином повідомлено та надано необхідні документи і відомості. Проте, відповідач відмовляється виплатити страхове відшкодування. Крім цього, в звязку з простроченням відповідачем виконання зобовязання, просить стягнути пеню та 3 % річних і застосувати до простроченої суми платежу індекс інфляції.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали, дали пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача подав письмове заперечення проти позову, в судовому засіданні позов не визнав з тих підстав, що позивач не виконав умови договору страхування, оскільки не звязався з страховиком або асистуючою компанією до звернення за медичною допомогою. Умовами договору передбачено, що страховик має право повністю або частково відмовити у виплатах по договору у разі несвоєчасного повідомлення про страховий випадок. Оскільки позивач повідомив про страховий випадок лише протягом 20 годин з моменту настання страхового випадку, хоча в нього була можливість зробити це до звернення за медичною допомогою, страховик відмовив в виплаті страхового відшкодування. Крім цього, представник відповідача вважає, що оскільки позов подано до ВАТ СК «ПЗУ Україна» в особі Львівського регіонального управління, а регіональне управління не є юридичною особою та немає повноважень на участь в судових засіданнях, то даний позов предявлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом. А тому, вважає вимоги позивача незаконними та необґрунтованими, просить суд в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Статтею 16 Закону України “Про страхування” визначено, що договір страхування це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобовязання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Судом встановлено, що 14.11.2008 року між сторонами було укладено договір страхування подорожуючих за кордон, що підтверджується страховим полісом НОМЕР_1, якій відповідно до ст.18 Закону України «Про страхування» є формою договору страхування.

Даний договір був укладений на термін з 03.01.2009 р. по 02.02.2009 р. Дія договору поширюється на територію Греції (п.3.1. договору).

За умовами п.5.4.2. договору, при настанні страхового випадку, відповідач зобовязується здійснити страхову виплату у визначений договором страховий термін.

Предметом страхування були майнові інтереси застрахованої особи, повязані з її відповідальністю перед третьою особою за оплату наданих послуг під час поїздки за кордон, передбачених договором.

Відповідно до ч.2 ст.8 ЗУ «Про страхування», с траховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно з умовами договору, страховими випадками визнаються вимоги сплатити вартість послуг, наданих застрахованій особі під час поїздки за кордон. Так, п.13.1.1. договору передбачено, що страховик покриває витрати, що стосуються надання стаціонарної допомоги в медичних закладах, включаючи: медикаментозне лікування; діагностичні та лікувальні процедури (включаючи оперативні втручання), а також використання будь-якого, необхідного для лікування медичного обладнання, до моменту встановлення діагнозу.

26.01.2009 р. близько 14 год 15 хв з Позивачем стався страховий випадок, внаслідок якого останній був доставлений в лікарню м.Солоніки «Агіос Лукас», де була проведена діагностика та пластика судин, що підтверджується історією хвороби.

Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується жодною із сторін, повідомлення про страховий випадок було отримане відповідачем 27.01.2009 р. о 10 год 25 хв., тобто протягом 20 год 10 хв з моменту настання страхового випадку.

Відповідно до п.5 ст.989 ЦК України страхувальник зобовязаний повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором. З зазначеною нормою Цивільного кодексу України кореспондується також і ст. 21 ЗУ «Про страхування».

Пунктом 6.3. договору передбачено, що я кщо застрахована особа з обєктивних причин (стан застрахованої особи, відсутність фізичної можливості зателефонувати тощо) не змогла звязатись з асистуючою компанією до надання їй послуг, передбачених програмою страхування, вона зобовязана протягом 24-х годин з моменту настання страхового випадку сповістити асистуючу компанію про настання страхового випадку.

Як вбачається з історії хвороби позивача, здоровя пана ОСОБА_1 було у прямій небезпеці, в той час як клінічна картина була такою, що виключала його перевезення в інше місто чи його повернення на батьківщину.

Таким чином, суд приходить до висновку, що критичний стан здоровя позивача, викликаний раптовим захворюванням, унеможливлював негайне звернення до асистуючої компанії.

Суд не приймає до уваги твердження представника відповідача про те, що в позивача була можливість повідомити відповідача про страховий випадок до звернення за медичною допомогою, оскільки такі спростовуються наведеними вище та наявними в матеріалах справи доказами.

Крім цього, не заслуговують на увагу твердження представника відповідача про те, що відшкодування витрат за стаціонарне лікування здійснюється тільки у випадках, узгоджених зі страховиком або асистуючою компанією, що не було зроблено позивачем, оскільки умовами договору передбачено можливість повідомлення відповідача про страховий випадок протягом 24 год у разі наявності обєктивних причин. А, як було показано представником відповідача в судовому засіданні, процедура узгодження відшкодування витрат на лікування передбачає від застрахованої особи лише телефонне звернення до страховика.

З врахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що відповідачем безпідставно прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування.

Загальна вартість страхового відшкодування , з урахуванням франшизи передбаченої договором, складає 15030,75 Євро, що відповідно до офіційного курсу Національного Банку України для української гривні по відношенню до Євро станом на 11.06.2009 р. становить 161 279,95 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування було прийняте відповідачем 20.05.2009 р.

Згідно ч.2 ст. 530 ЦК України, зобовязання, строк (термін) якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відтак, враховуючи викладене, відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобовязання з 11.06.2009 р., оскільки відповідно до п.9.2. Договору виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком протягом 15-ти банківських днів після прийняття рішення.

Відповідно до ст. 20 Закону України „Про страхування" при настанні страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

За умовами пункту 5.5 договору за несвоєчасну виплату страхового відшкодування з вини страховика застрахованій особі виплачується пеня за кожний день прострочення платежу в розмірі 0,1% від суми, що належить до сплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період прострочення.

Також, відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку про правомірність заявлених позивачем вимог щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 27529,84 грн., збитків внаслідок інфляції у розмірі 14208,10 грн., трьох відсотків річних від простроченої суми у розмірі 3 871,92 грн.

Згідно ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Таким чином, відповідач повинен сплатити позивачу 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Тому, з відповідача необхідно стягнути в дохід держави судовий збір в розмірі 1700,00 грн.

Керуючись ст.ст. 16, 525, 526, 610, 611, 612, 624, 625, 979, 988, 989, 992 ЦК України, ст.ст. 16, 20 Закону України «Про страхування» , ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 217, 218 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» задоволити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» код ЄДРПОУ 20782312, МФО 300528, р/р 26508001334127 в АТ «ОТП Банк» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 161 279,95 гривень (сто шістдесят одна тисяча двісті сімдесят девять грн. 95 коп.), пеню у розмірі 27529,84 гривень (двадцять сім тисяч пятсот двадцять девять грн. 84 коп.), збитки внаслідок інфляції у розмірі 14208,10 гривень (чотирнадцять тисяч двісті вісім грн. 10 коп.) і три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 3 871,92 гривень (три тисячі вісімсот сімдесят одна грн. 92 коп.), а всього 206889,81 гривень (двісті шість тисяч вісімсот вісімдесят девять грн. 81 коп.).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_1 120,00 гривень (сто двадцять грн.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» в дохід держави судовий збір в розмірі 1700,00 гривень (одна тисяча сімсот грн.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Франківський районний суд м.Львова шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Ю.М.Ванівський