Ухвала суду № 131276253, 20.10.2025, Зміївський районний суд Харківської області

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження за скаргою

Справа № 621/3367/25

Провадження № 4-с/621/10/25

20 жовтня 2025 року м. Зміїв Харківської області

Суддя Зміївськогорайонного судуХарківської областіВ.Філіп`єва, розглянувши матеріали скарги

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП, до

Зміївського відділудержавної виконавчоїслужби уЧугуївському районіХарківської області, адреса місцезнаходження: вул. Лиманська, 15, м. Зміїв, Чугуївський район, Харківська область, 63404, ЄДРПОУ 34713099,

Східного Міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції, адреса місцезнаходження: вул. Герасима Кондратьєва, 28, м. Суми, Сумська область, 40003, ЄДРПОУ 43316700,

третя особа: Державний виконавець Пономаренко Ольга Іванівна,

про визнання дії державного виконавця незаконними та скасування постанови Зміївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області про відкриття виконавчого провадження ВП 79222821 від 01.10.2025, -

ВСТАНОВИВ:

13.10.2025 скаржниця ОСОБА_2 звернулась до Зміївського районного суду Харківської області зі скаргою на неправомірні дії Зміївського відділу державної виконавчої служби (державного виконавця Зміївського ВДВС у Чугуївському районі Харківської області О. Пономаренко), в якій просить визнати дії державного виконавця О. Пономаренко щодо відкриття виконавчого провадження № 79222821 від 01.10.2025, незаконними та скасувати постанову про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 13600,00 гривень, згідно постанови № 37 Слобожанської міської ради Чугуївського району Харківської області.

Суддя, при вирішенні питання про відкриття провадження за скаргою, зазначає наступне:

Правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи (стаття 124 Конституції України).

Відповідно до статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності.

Таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

Для вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення складу учасників справи. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із прав та/або інтересів, за захистом яких звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, їх змісту та правової природи.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних особистих прав, свобод чи інтересів у цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносинах, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства, а по-друге, суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є зазвичай фізична особа (стаття 19 ЦПК України).

Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, в свою чергу, є спором фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (стаття 19 КАС України).

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають, зокрема, у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій; на публічно-правові спори, у тому числі на спори фізичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження (частина перша, пункт 1 частини другої статті 19 КАС України).

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень, в свою чергу, врегульовано розділом V КУпАП «Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень» (статті 298 - 305 КУпАП).

Відтак, змістом статті 304 КУпАП передбачено, що питання, зв`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Відповідно до статті 305 КУпАП, контроль за правильним і своєчасним виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення здійснюється органом (посадовою особою), який виніс постанову, та іншими органами державної влади в порядку, встановленому законом.

Змістом частини першої статі 447 ЦПК України передбачено, що судовий контроль завиконанням судовихрішень у цивільнихсправах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під часвиконання судовогорішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права (стаття 447-1 ЦПК України).

Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (частина перша статті 448 ЦПК України).

З огляду на зазначене вище, зміст ЦПК України передбачає можливість оскарження дій державного виконавця до того суду, який видав виконавчий документ на виконання свого рішення, ухваленого в порядку цивільного судочинства. Така скарга подається з метою судового контролю за виконанням судового рішення, ухваленого у цивільній справі.

Пунктом 1 частини другої статті 19 КАС України, в свою чергу, передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у зазначеній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 цього Кодексу).

Змістом статті 287 КАС України передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця як окремої категорії адміністративного спору.

Частиною першою вказаної статті передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Як вбачається зі змісту скарги, І. Бігдан подала скаргу на дії державного виконавця у виконавчому провадженні (ВП № 79222821 від 01.10.2025) щодо примусового виконання постанови (№ 37 від 24.06.2025), винесеної адміністративною комісією Слобожанської міської ради Чугуївського району Харківської області про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу.

Статтею 213 КУпАП визначено органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення. Так, справи про адміністративні правопорушення розглядаються: 1) адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад; 2) виконавчими комітетами (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчими органами, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад та їх посадовими особами, уповноваженими на те цим Кодексом; 4) районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами (суддями), а у випадках, передбачених цим Кодексом, місцевими адміністративними та господарськими судами, апеляційними судами, вищими спеціалізованими судами, Верховним Судом; 5) органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Згідно статті 214 КУпАП визначає розмежування компетенції органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення. Адміністративні комісії при виконавчих органах сільських, селищних, міських рад вирішують усі справи про адміністративні правопорушення, за винятком віднесених цим Кодексом до відання інших органів (посадових осіб). Виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад, судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів, органи Національної поліції, органи державних інспекцій та інші уповноважені органи (пункт 5 статті 213) розглядають справи про адміністративні правопорушення, віднесені цим Кодексом до їх відання.

Отже, в разі оскарження дій чи рішень органу державної виконавчої служби щодо здійснення виконавчого провадження з примусового виконання постанови у справі про адміністративне правопорушення, відповідний спір має розглядатися у порядку, передбаченому КАС України.

Відтак, І. Бігдан оскаржує дії державного виконавця у зв`язку з примусовим виконанням постанови адміністративної комісії про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, ухваленого в порядку КУпАП, а не за наслідками розгляду цивільної справи, тому суд дійшов висновку про неможливість розгляду скарги в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з ч. 2 статті 186 ЦПК України про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви. Така ухвала надсилається заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 186, 258-260 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 до Зміївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області, Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа: Державний виконавець Пономаренко Ольга Іванівна, про визнання дії державного виконавця незаконними та скасування постанови Зміївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області про відкриття виконавчого провадження ВП 79222821 від 01.10.2025.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвалу повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Суддя В. Філіп`єва