Ухвала суду № 131276046, 23.10.2025, Валківський районний суд Харківської області

Справа № 615/1772/25

Провадження № 2-п/615/10/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2025 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Токмакової А.П.,

секретар судового засідання - Партола О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Валки Харківської області заяву відповідача ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 , про перегляд заочного рішення,

встановив:

Заочним рішенням Валківського районного суду Харківської області від 04.09.2025 у цивільній справі №615/1772/25 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» суму заборгованості за кредитним договором №05.12.2024-100000591 від 05.12.2024 в розмірі 50200 грн. та судовий збір - 2422,40 грн.

03.10.2025 відповідач в особі представника ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою, в якій просить скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування заявлених вимог вказав, що судове засідання 04.09.2025 відбулося за відсутністю відповідача, оскільки повістку про виклик у судове засідання та ухвалу про відкриття провадження він не отримував. З цих же підстав ним не було подано відзив на позовну заяву.

Зазначив, що відповідач кредитний договір №05.12.2024-100000591 від 05.12.2024 з ТОВ «Споживчий центр» в електронному вигляді не укладав та не підписував, електронного підпису або електронного цифрового підпису не отримував.

Матеріали справи містять копію договору №05.12.2024-100000591 від 05.12.2024, де позивачем зазначено, що його підписання здійснено клієнтом за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, але не долучено будь-яких доказів, які б прямо чи опосередковано свідчили, що електронний підпис (або ідентифікатор) належить саме відповідачу.

На думку представника, якщо відповідач заперечує факт укладення договору (наприклад, стверджує, що він не підписував його, або одноразовий ідентифікатор був використаний без його волі), то саме фінансова установа (позивач), який стверджує про укладення договору та вимагає виконання зобов`язань за ним, повинен довести, що: договір був укладений, що він відповідає вимогам закону (зокрема щодо форми), що волевиявлення особи, яка уклала договір, було справжнім.

Вважає, що одноразовий ідентифікатор (SMS-пароль) зазвичай не є кваліфікованим електронним підписом, який має презумпцію рівнозначності власноручному підпису. Тобто для доведення його юридичної сили потрібні додаткові докази.

На думку представника відповідача, принцип, що фінансова установа несе тягар доведення належного укладення електронного договору та справжності волевиявлення позичальника, випливає із загальних правил ЦПК України про змагальність та обов`язок доказування, а також із специфіки електронних правочинів, де необхідно довести не лише факт технічного використання ідентифікатора, а й юридичну силу такого використання як аналога власноручного підпису та відповідність його внутрішній волі особи.

Позивачем не надано доказів, що особа належним чином ідентифікована під час реєстрації в системі фінансової установи (наприклад, через BankID, не надано фото ідентифікаційних документів, введення персональних даних, що відповідають паспорту), що б надало можливість встановити, що саме ця особа створила обліковий запис, з якого відбувалося подальше укладення договору. Не надано підтвердження, що особа самостійно ввела свої персональні дані (ПІБ, ІПН, паспортні дані, реквізити банківської картки), які співпадають з її ідентифікаційними даними.

Окрім того, на думку представника відповідача, на підтвердження позовних вимог позивачем не надано до суду технічних доказів, а саме:

- лог-файли (журнали дій), детальні записи дій користувача в системі, що включають: IP-адресу, з якої здійснювався доступ до системи, дату та час усіх операцій, включаючи запит на одноразовий ідентифікатор, його отримання та введення, інформацію про пристрій (тип браузера, операційна система), з якого здійснювався доступ;

- докази відправки та отримання SMS-повідомлення, підтвердження від оператора мобільного зв`язку про відправку одноразового ідентифікатора на конкретний номер телефону та його доставку, а також не надано підтвердження того, що вказаний номер телефону належить саме відповідачу.

- докази того, що одноразовий ідентифікатор був надісланий саме на фінансовий номер телефону, який належить особі (тобто номер, прив`язаний до її банківської картки або іншим чином ідентифікований як її особистий);

- скріншоти та записи екрану, якщо такі були зроблені в процесі укладення договору.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, отримання ним логіну та паролю в системі, подання заявки на отримання кредиту, а також ознайомлення з усіма істотними умовами договорів.

На цей час відсутні будь-які докази, що підтверджують перерахування коштів відповідачу від ТОВ «Споживчий центр» за кредитним договором №05.12.2024- 100000591 від 05.12.2024 та отримання саме відповідачем цих коштів.

Вважає, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватись за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що і буде відповідати встановленому у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 принципу справедливості розгляду справи судом.

Оскільки позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, то саме на нього покладено обов`язок надати докази на підтвердження видачі кредиту (встановлення кредитного ліміту) та його розміру, а також докази, коли виникла заборгованість за договором та в якому розмірі.

Неподання стороною позивача належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, зокрема виписки з рахунку, на думку представника відповідача, є підставою для вмотивованого висновку суду про недоведеність та необґрунтованість позовних вимог, адже зазначені позивачем обставини ґрунтуються на припущеннях.

Надані позивачем до суду електрона копія кредитного договору №05.12.2024-100000591 від 05.12.2024 з додатками, відповідачем не підписані. Матеріали справи не містять також і доказів фактичного користування відповідачем кредитними коштами (рух коштів на особовому рахунку позичальника).

Розрахунок заборгованості за договором, копію якого додано до позовної заяви, є внутрішнім документом фінансової установи та не містить відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит.

Лише банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Вважає, що розрахунок заборгованості, наданий позивачем, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, вказаних в позовній заяві, а тому не є належним доказом наявності заборгованості.

Розрахунки із зазначенням конкретних розмірів заборгованості є документами, що створені самим позивачем, а відтак, зазначена в них інформація за відсутності первинних документів, на підставі яких вони складені, не можуть бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає позивач.

Підтвердженням зарахування кредитних коштів на картковий рахунок та користування кредитними коштами може бути виписка по рахунку, проте таких документів позивач не надав до суду, матеріали справи не містять.

Оскільки доказів, які б свідчили про виконання позикодавцем умов договору по видачі кредитних коштів та доказів перерахунку коштів на картковий рахунок саме ОСОБА_1 позивачем не надано, вважає позовні вимоги не доведеними, а позов - не підлягає задоволенню.

Ухвалою суду від 09.10.2025 прийнято до заяву розгляду та призначено судове засідання.

08.10.2025 представник позивача ОСОБА_4 надав заперечення, в яких просить відмовити в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.

Вважає, що сторона відповідача належним чином не обґрунтувала підставу для перегляду заочного рішення, оскільки не надала належних та допустимих доказів, що відповідач не був ознайомлений про судовий розгляд цієї справи.

Наголосив, що відповідач особисто отримав позовну заяву з додатками 10.07.2025 з номером реєстрованого поштового відправлення 0505323326210.

Суд здійснив всі належні заходи щодо інформування відповідача про судовий процес. Безпосередньо відповідач був ознайомлений з самим фактом подачі позовної заяви до суду, але не прийняв жодних заходів щодо обізнаності про хід судового процесу. Ці дії залежали виключно від волевиявлення відповідача. Тому підстави, на які він посилається, не є поважними причинами перегляду заочного рішення.

На думку представника, стороною відповідача надано лише заперечення щодо позовних вимог, однак не надано нових доказів, що мають істотне значення для вирішення справи.

Зауважив, що судом, в незалежності від поданої стороною позивача нормативної аргументації, досліджено самостійно нормативно-правове регулювання цих правовідносин та досліджено докази, за результатами чого винесено відповідне рішення.

Стороною відповідача не надано нових доказів або клопотання про їх витребування, лише оскаржено оцінку доказів судом, що не є предметом доказування при перегляді заочного рішення.

Представник відповідача надав клопотання про розгляд заяви за їх відсутності, заявлені вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, будь-яких заяв чи клопотань не надав.

З урахуванням ч.1 ст.287 ЦПК України, неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви про перегляд заочного рішення.

Перевіривши доводи сторін, дослідивши матеріали цивільної справи №615/1772/25, суд дійшов висновку, що заява задоволенню не підлягає.

Ст.284 ЦПК України передбачає, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Із матеріалів цивільної справи, 18.06.2025 ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

За повідомленням Валківської міської ради Богодухівського району Харківської області від 20.06.2025, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 24.06.2025 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, передбаченого ст.274-279 ЦПК України.

Копію позовної заяви та доданих до неї документів направлено позивачем на адресу відповідача в порядку ст.43 ЦПК України 16.06.2025, що підтверджується квитанцією АТ «Укрпошта» та описом вкладення із зазначенням мобільного телефону НОМЕР_1 , вручено одержувачу згідно із трекінгу № 0505323326210 - 10.07.2025.

Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі направлено відповідачу рекомендованим повідомленням за зареєстрованим місцем проживання, але 11.07.2025 відправлення повернуто до суду через відсутність адресата за вказаною адресою, про що свідчить відмітка Укрпошти.

У випадку, якщо судову повістку не вручено та зазначено, що «адресат відсутній за вказаною адресою», за п.3,4 ч.8 ст.128 ЦПК України судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки, і особа вважається повідомленою.

Згідно висновку Верховного Суду у постанові від 18.01.2023 у справі №947/15524/20, відповідно до ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Крім того, за ч.10 ст.187 ЦПК України, виклик ОСОБА_3 , як відповідача у справі, здійснено через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Таким чином, відповідач був належним чином повідомленим про судовий розгляд справи, але не надав відзив на позовну заяву у встановлені судом строки, в зв`язку з чим 04.09.2025 ухвалено заочне рішення, що відповідає положенням ст.279,280 ЦПК України.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (ст.272 ЦПК України).

Таким чином, суд вважає, що при розгляді цивільної справи судом дотриманні усі вимоги щодо належного повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду цивільної справи.

За ч.1 ст.288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене, суд вважає, що заява про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню, оскільки представником відповідача не наведено обставини та докази в їх обґрунтування, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи. Наведені ним доводи фактично зводяться до переоцінки досліджених в судовому засіданні доказів.

Керуючись ст.259-261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву відповідача ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Валківського районного суду Харківської області від 04.09.2025 у цивільній справі №615/1772/25 - залишити без задоволення.

Роз`яснити, що рішення Валківського районного суду Харківської області від 04.09.2025 у цивільній справі №615/1772/25 може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України, строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили з дня складення повного тексту.

Повний текст ухвали складено 24.10.2025.

Суддя А.П. Токмакова