Рішення № 131273827, 21.10.2025, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №351/239/25

Номер провадження №2/351/457/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2025 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Сегіна І.Р.,

за участі секретаря - Бабшинської К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Снятині справу за позовом ОСОБА_1 до Заболотівської селищної ради про визнання права власності на земельну частку (пай), -

В С Т А Н О В И В:

Представник ОСОБА_1 , адвокат Фармуга В.С. звернувся в суд із позовом до Заболотівської селищної ради про визнання права власності на земельну частку (пай).

В обґрунтування позовних вимог вказав, що в процесі роздержавлення земель КСП "Прут" с. Іллінці Снятинського району Івано-Франківської області згідно із сертифікатом серії ІФ № 559 на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки, який виданий на підставі рішення Іллінецької сільської ради народних депутатів від 20.02.1996 р. № 8- ОСОБА_1 , було передано у приватну власність земельну ділянку в розмірі (1.36) 34.00 умовних кадастрових гектарів на території Іллінецької сільської ради в межах середньої земельної частки без визначення на місцевості.

Вказаний документ зареєстрований у книзі реєстрації Сертифікатів на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки за № 559 та підлягав заміні на державний акт, що посвідчує право власності на землю при виділенні меж ділянки на місцевості у встановленому законом порядку.

Згідно рішення Іллінецької сільської ради народних депутатів одинадцятої сесії другого демократичного скликання від 20.02.1996р. "Про передачу земель призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у власність", п.3 передбачено видати громадянам, які працюють в с/г і пенсіонерам, які раніше працювали в сільському господарстві, а також працівникам соціальної сфери, які працюють в даний час і пенсіонерам з цієї категорії, якщо вищавказані категорії громадян приписані і проживають на території Іллінецької сільської ради, що включені до списку, сертифікати на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки та зареєструвати їх в Книзі.

Відповідно до архівного витягу з рішення одинадцятої сесії, другого демократичного скликання Іллінецької сільської ради від 20.02.1996 р., в списках громадян с. Іллінці на роздержавлення земел КСП "Прут" на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки за № 599 числиться ОСОБА_2 .

Згідно із записами в Трудовій книжці виданій 25.08.1993р. на ім`я ОСОБА_3 , остання працювала в Іллінецькій середній школі з 15.08.1993 по 29.11.2015 роки.

На жаль, виділити й передати позивачці у приватну власність земельну ділянку в розмірі /1.36/ 34.00 умовних кадастрових гектарів на території Іллінецької сільської ради в межах середньої земельної частки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відмовлено, в зв`язку з відсутністю в органі місцевого самоврядування проектної документації роздержавлення земель КСП "Прут" та державного акта на право колективної власності на землю із списком громадян.

Документом, що підтверджує право власності на земельну частку (пай) є сертифікат на право на земельну частку (пай), що видавався районною державною адміністрацією і підлягав державній реєстрації у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) встановленого зразка.

Сертифікат на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки (пай) серії ІФ № 599, виданий на ім`я ОСОБА_2 , та зареєстрований у книзі реєстрації Сертифікатів. Крім сертифіката на земельну частку (пай), правовстановлюючим документом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва є також державний акт на право приватної власності на землю.

Згідно свідоцтва про зміну імені від 28.07.2021 року позивач змінила прізвище з ОСОБА_4 на ОСОБА_5 .

Враховуючи те, що право власності на земельну ділянку в свій час не було використано ОСОБА_6 , вона немає можливості в досудовому порядку отримати та зареєструвати дану земельну ділянку на своє ім`я.

Просив визнати за ОСОБА_1 , право на земельну частку (пай) в розмірі /1.36/ 34.00 умовних кадастрових гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Заболотівської селищної ради, відповідно до сертифіката ІФ № 599 на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки, виданого на підставі рішення Іллінецької сільської ради від 20.02.1996р. № 8 та зареєстрованого у Книзі реєстрації Сертифікатів на право приватної власності на землю.

Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, та у відсутності позивача, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Відповідач представник Заболотівської селищної ради подав до суду заяву в якій просив розглянути дану справу без участі представника селищної ради, рішення винести на розсуд суду.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , видано Іллінецькою сільською Радою народних депутатів сертифікат на право приватної власності на земелю в межах середньої земельної частки серії ІФ № 599 від 20.02.1996 р., згідно якого вона отримала в приватну власність земельну ділянку в розмірі 1.36 (34,00) умовних кадастрових гектарів на території Іллінецької сільської ради.

Рішенням Іллінецької сільської Ради народних депутатів від 20.02.1996р. "Про передачу земель призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у власність" п.3 передбачено видати громадянам, які працюють в с/г і пенсіонерам, які раніше працювали в сільському господарстві, а також працівникам соціальної сфери, які працюють в даний час і пенсіонерам з цієї категорії, якщо вищевказані категорії громадян приписані проживають на території Іллінецької сільської Ради народних депутатів, що включені до списку, сертифікати на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки та зареєструвати їх в книзі записів реєстрації сертифікатів.

Згідно іззаписами вТрудовій книжцівиданій 25.08.1993р.на ім`я ОСОБА_3 ,остання працювалав Іллінецькійсередній школіз 15.08.1993по 29.11.2015роки.

Згідно Архівного витягу з рішення одинадцятої сесії, другого демократичного скликання Іллінецької сільської ради від 20.02.1996р., в списку громадян с. Іллінці на роздержавлення земель КСП "Прут" на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки ОСОБА_3 ,числиться під номером 612.

Згідно листа Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин, який надійшов на адресу суду 07.08.2025р., повідомляється, що в архіві відділу зберігається Державний акт на право колективної власності на землю, виданий Колективному сільськогосподарському підприємству "Прут" с. Іллінці Іллінецької сільської ради Снятинського району Івано-Франківської області на підставі рішення Іллінецької сільської ради від 16.06.1998р. № 2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з Додатком 1 до Державного акту Список громадян-членів колективного сільськогоподарського кооперативу або товариства в неповному обсязі, який Відділом надано. При цьому, Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області повідомило, що у технічній документації по виготовленню державного акта на право колективної власності на землю КСП "Прут" Іллінецької сільської ради міститься Список громадян с. Іллінці на роздержавлення земель КСП "Прут" по Іллінецькій сільській раді, де за № 612, в Списку числиться ОСОБА_3 , Право на захист власності викладено у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі «Перший протокол», «Конвенція»): «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.».

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Право власності є непорушним.

Згідно п. 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Згідно ст. 1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно ст.3 цього Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості)земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради. Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (пункт 17 розд. X "Перехідні положення" ЗК). Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

За правилами Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" моментом виникнення права на земельну частку (пай) є момент виникнення відповідного права колективної власності на земельну ділянку та існує незалежно від його посвідчення сертифікатом.

Згідно положення ст.3 ЦК України випливає неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та іншими законами.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Захист прав на отримання земельних часток (паїв) при втраті сертифікату на земельну частку (пай), за аналогією закону здійснюється в порядку ст. 392 ЦК України, яка передбачає, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності в разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності - шляхом пред`явлення позову про визнання права на земельну частку (пай).

Також, відповідно з статті 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Враховуючи викладене, ОСОБА_7 , набула право на земельну частку (пай) розміром /1.36/ 34.00 в умовних кадастрових гектарах, що розташована на території Іллінецької сільської ради, тобто набула право власності на вказану земельну ділянку, однак державного акту на право на земельну ділянку не оформила, а тому за нею слід визнати право власності на вказану земельну частку (пай.)

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підтверджуються належними доказами, є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 141, 206, 258 259, 265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну частку (пай) розміром (1.36) 34.00 умовних кадастрових гектарів на території Заболотівської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області, право на яку посвідчено сертифікатом на право приватної власності на земелю в межах середньої земельної частки серії ІФ № 599, виданого на підставі рішення Іллінецької сільської Ради народних депутатів від 20.02.1996р. №8 та зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів за № 599.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо досуду апеляційноїінстанції здня йогопроголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи,якому повнерішення судуне буловручено удень йогопроголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий Ігор СЕГІН