Рішення № 131257469, 23.10.2025, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/21735/24

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Приходько О.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" до Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування рішень і карток відмови,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" до Житомирської митниці, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 02 липня 2024 року № UA101090/2024/000108/1 та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чипропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02 липня 2024 року № UA101090/2024/000251;

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 17 вересня 2024 року № UA101090/2024/000161/1 та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17 вересня 2024 року № UA101090/2024/000336.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про безпідставність застосування митним органом резервного методу визначення вартості товару з підстав розбіжностей у найменуванні та ціні товару, та непідтвердженні витрат на транспортування товару, оскільки позивачем було надано належне та достатнє документальне підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару - солі таблетованої SOLAQUA SOLINO (Польща). Покликаючись на висновки Верховного Суду у низці судових рішень, позивач наполягає на тому, що дані з бази ЄАІС митного органу про задекларовану митну вартість за іншими операціями не можуть утворювати самостійну підставу для визначення митної вартості за резервним методом без належного спростування доводів та документального підтвердження заявленої митної вартості товару декларанта.

Ухвалою суду від 09 грудня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач позов не визнав. У відзиві на позовну заяву наполягає на обґрунтованості оскаржуваних рішень, оскільки подані до митного оформлення документи містять невідповідності та неузгоджуються між собою, як-от: платіжні доручення не містять обов`язкових реквізитів, натомість містять посилання на невідповідні доданим рахунках реквізити; відомості про витрати на транспортування оцінюваного товару не базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню: дані вказаного у CMR перевізника невідповідають інформації рахунку на оплату послуг, а заявка до договору транспортного експедирування неузгоджується з даними CMR та не містить підпису з боку перевізника; комерційна пропозиція та прайс-лист від 07 лютого 2024 року не підтверджують актуальність цінової пропозиції на момент укладення контракту та не містять достатньо інформації для покупця; висновок від 26 квітня 2024 року № В-1071 про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, ґрунтується на дослідженнях середньоринкової ціни з урахуванням знижки та лише у Польщі та Литві; у доданій специфікації продуктів йдеться про упаковку та відпуск зі складу після перевірки якості солі та прийняття умов подальшої дистрибуції, проте не надано ані пакувального листа, ані документа про дистрибуцію. За таких умов відповідачем обґрунтовано скориговано митну вартість за ціною, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості солі таблетованої SOLAQUA SOLINO.

З таких підстав просить суд відмовити у позові.

У відповіді на відзив, спростовуючи доводи митного органу щодо невідповідностей між доданими до митних декларацій документами на підтвердження заявленої митної вартості товару, позивач, насамперед, покликаючись на висновки Верховного Суду у низці постанов, стверджує про те, що цінова інформація у базі митного органу не може слугувати самостійною підставою для коригування митної вартості, позаяк кожен окремий контракт базується на певних умовах та ціновій пропозиції для конкретного товару. Стверджує, що платіжний документ містить достатні дані аби ідентифікувати як призначення платежу, так і сплачену суму за товар; згідно з CMR від 25 червня 2024 року № 599019 перевезення виконувалося перевізником ОСОБА_1 , а тому у сформованій попередньо заявці на перевезення (20 червня 2024 року) дата завантаження товару могла різнитися з CMR, при цьому заявка на перевезення містить дані щодо перевезення імпортованого товару (солі), а рахунок експедитора складено із зазначенням номерів транспортного засобу та причепу, а також водія ОСОБА_1 ; укладення сторонами додатку № 2 до зовнішньоекономічного контракту за ціною, відповідною ціновій пропозиції та прайс-листу від 07 лютого 2024 року свідчить про актуальність ціни розмитненого товару; враховуючи придбання товару у Польщі, висновок експертного дослідження надає можливість митному органу перевірити інформацію про ціну такого товару у постачальників з Польщі.

Тому позивач доводить, що декларантом було подано достатні та належні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, тож спірні рішення вважає протиправними.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Суд встановив, що 01 липня 2024 року позивачем подано до митного оформлення за митною декларацією (надалі - МД) № 24UA101090007298U1 товар "Сіль (хлорид натрію) для власних виробничих потреб…"; відправник: Edach Sp.z o.o.Sp.k. ul. Zawieprzycka 8J, 20-228 Lublin; отримувач: ТОВ "Церсаніт Інвест", вул. Чижівська,4, с.Чижівка, Звягельський р-н, 11725, Україна.

До вказаної МД на підтвердження заявленої митної вартості товару відповідно до даних графи 44 "Додаткова інформація / Подані документи" додано: контракт від 11 березня 2024 року № LD/UA/2024/702; додаток № 2 від 10 червня 2024 року до контракту № LD/UA/2024/702; Invoice від 02 червня 2024 року № 0001/6/24/DXCH; Invoice proforma від 11 червня 2024 року № 0001/6/24/DXCH; CMR № 599019; сертифікат перевезення (походження) товару від 25 червня 2024 року № PL/MF/AT 0270451; рахунок на оплату від 01 липня 2024 року № 1460; експертний висновок Житомирської ТПП від 26 квітня 2024 року № В-1071; пакувальний лист від 25 квітня 2024 року; копію договору з експедитором від 31 грудня 2022 року № LD/UA/2022/4115; заявки на перевезення від 20 червня 2024 року; сертифікат якості продукту; митну декларацію країни відправлення від 26 червня 2024 року № 24PL301010E0769930.

01 липня 2024 року відповідачем направлено декларанту письмову вимогу щодо надання додаткових документів по митній вартості із зазначенням переліку документів відповідно до частин другої та третьої статті 53 МК України.

02 липня 2024 року декларантом на запит митниці надіслано додатково копії електронних документів: бюлетеня від 27 червня 2018 року № Z/46/2018; комерційної пропозиції від Edach Sp.z o.o.Sp.k. від 07 лютого 2024 року; прайс-листа Edach Sp.z o.o.Sp.k. від 07 лютого 2024 року; платіжного доручення від 20 червня 2024 року на суму 7260 євро; експортної декларації № 24PL301010E0769930.

02 липня 2024 року відповідачем направлено повідомлення із зазначенням, зокрема, про те, що: платіжний документ від 20 червня 2024 року не відповідає вимогам Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28 липня 2008 року № 216, оскільки у ньому не вказано "резидентність", невірне посилання на інвойс ІN.1/6/24/DXCH DD11 06 2024, у той час як інвойс має № 0001/6/24/DXCH, відсутній номер документа платіжної операції (літери або цифри); у автотранспортній накладній (CMR) від 25 червня 2024 року № 599019 фактичним перевізником оцінюваного товару вказано FERENCHUK VASYL VOLODIMIROVICH, проте для підтвердження витрат на транспортування товарів до митного оформлення надано рахунок від 01 липня 2024 року № 1460, виписаний ОСОБА_2 , яка відповідно до даних автотранспортної накладної не здійснювала перевезення товару; відсутнє підтвердження прийняття замовником перевезення пропозиції перевезення, заявка від 20 червня 2024 року № Cersanit SA Z698/263468 оформлена на перевезення вантажу "запасні частини і комплектуючі", а не на поданий до митного оформлення товар "сіль (хлорид натрію)..": не зазначені (пусті графи навпроти) місце розвантаження та митниця, вказано іншу, аніж у CMR від 25 червня 2024 року № 599019 дату завантаження - 24 червня 2024 року (у CMR 25 червня 2024 року), відсутній номер транспортного засобу, не вказано прізвища та ініціалів підписанта зі сторони позивача та відсутні підписи з боку перевізника; експортна декларація країни відправлення від 25 червня 2024 року № 24PL301010E0769930 подана без перекладу; комерційна пропозиція та прайс-лист від 07 лютого 2024 року не вказують чинність цінової пропозиції, як і достатніх відомостей щодо умов продажу товару; експертний висновок від 26 квітня 2024 року № В-1071 ґрунтується на середньоринковій ціні на світовому ринку з урахуванням знижок на (акційні товари) та з використанням цінової інформацію лише Польщі та Литви; специфікація продуктів від 25 квітня 2024 року (надано не у повному обсязі) містить вказівку "упаковка", проте пакувальний лист не надано, як і жодного документа про дистрибуцію, про що також вказується у специфікації як умову видачі продукції зі складу.

З метою вибору другорядного методу визначення митної вартості оцінюваних товарів проведено консультацію, в ході якої декларанту запропоновано інформацію щодо вартості схожих товарів, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості товарів: МД від 29 січня 2024 року № 24UA101090001113U0 "Сіль (хлорид натрію) для власних виробничих потреб: SOLAQUA25 Сіль таблетована SOLAQUA SOLINO 25 кг 240 мішків, із вмістом хлориду натрію (NaCl) - мін .99 %, вміст антизлежувальної речовини Е536 - макс.3мг/кг, у формі таблеток D.25мм, запакована в п/е мішки по 25 кг. Не придатна для споживання людьми. Використовується для процесів пом`якшення та очищення води в системах водопідготовки на власному керамічному виробництві" 0,625 євро/кг".

02 липня 2024 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості № UA101090/2024/000108/1 (із зазначенням аналогічної наведеній у повідомленні інформації) та оформлено картку відмови № UA101090/2024/0000251 із зазначенням про відмову у митному оформленні (випуску) товару з підстав не підтвердження документально заявленої митної вартості товару.

03 липня 2024 року здійснено митне оформлення товару "Сіль (хлорид натрію)…" за МД № 24UA101090007382U0 за скоригованою декларантом митною вартістю відповідно до рішення про коригування митної вартості № UA101090/2024/000108/1 на рівні 0,625 євро за кілограм.

Також, 16 вересня 2024 року позивачем подано до митного оформлення за митною декларацією (надалі - МД) № 24UA101090010427U1 товар "Сіль (хлорид натрію)…"; відправник: Edach Sp.z o.o.Sp.k. ul. Zawieprzycka 8J, 20-228 Lublin; отримувач: ТОВ "Церсаніт Інвест", вул. Чижівська,4, с.Чижівка, Звягельський р-н, 11725, Україна.

До вказаної МД на підтвердження заявленої митної вартості товару відповідно до даних графи 44 "Додаткова інформація / Подані документи" додано: контракт від 11 березня 2024 року № LD/UA/2024/702; додаток № 3 від 13 серпня 2024 року до контракту № LD/UA/2024/702; Invoice від 13 вересня 2024 року № 0001/9/24/DXCH; Invoice proforma від 22 серпня 2024 року № 0001/8/24/DXCH; CMR від 13 вересня 2024 року № 45371; сертифікат перевезення (походження) товару від 13 вересня 2024 року № PL/MF/AT 0270808; рахунок на оплату від 16 вересня 2024 року № 1505; експертний висновок Житомирської ТПП від 26 квітня 2024 року № В-1071; пакувальний лист від 13 вересня 2024 року; копію договору з експедитором від 31 грудня 2022 року № LD/UA/2022/4115; сертифікат якості продукту; митну декларацію країни відправлення від 13 вересня 2024 року № 24PL301010E1113698.

16 вересня 2024 року відповідачем направлено декларанту письмову вимогу щодо надання додаткових документів по митній вартості із зазначенням переліку документів відповідно до частин другої та третьої статті 53 МК України.

16 вересня 2024 року декларантом на запит митниці надіслано додатково копії електронних документів: бюлетеня від 27 червня 2018 року № Z/46/2018; комерційної пропозиції від EDACH Sp.z o.o.Sp.k. від 07 лютого 2024 року; прайс-листа Edach Sp.z o.o.Sp.k. від 07 лютого 2024 року; платіжного доручення від 05 вересня 2024 року на суму 7260 євро; експортної декларації № 24PL301010E0769930; заявки на перевезення від 10 вересня 2024 року № Edach Z731/263468; протоколу проведення тендера на перевезення від 10 вересня 2024 року.

16 вересня 2024 року відповідачем направлено повідомлення із зазначенням, зокрема, про те, що: платіжний документ від 05 вересня 2024 року не відповідає вимогам Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28 липня 2008 року № 216, оскільки у ньому не вказано "резидентність", невірне посилання на інвойс 0001/8/24/DXCH, у той час як інвойс має № 0001/9/24/DXCH, відсутній номер документа платіжної операції (літери або цифри); у автотранспортній накладній (CMR) від 13 вересня 2024 року № 45371 фактичним перевізником оцінюваного товару вказано FOP DIUBA S.M., проте для підтвердження витрат на транспортування товарів до митного оформлення надано рахунок від 16 вересня 2024 року № 1505, виписаний ОСОБА_2 , яка відповідно до даних автотранспортної накладної не здійснювала перевезення товару; відсутнє підтвердження прийняття замовником перевезення пропозиції перевезення, у заявці на перевезення вантажу від 10 вересня 2024 року № Cersanit Edach Z731/263468 не зазначені (пусті графи навпроти) місце розвантаження та митниця, не вказано прізвища та ініціалів підписанта зі сторони позивача та відсутні підписи з боку перевізника; експортна декларація країни відправлення від 25 червня 2024 року № 24PL301010E1113698 подана без перекладу; комерційна пропозиція та прайс-лист від 07 лютого 2024 року не вказують чинність цінової пропозиції на липень 2024 року, як і достатніх відомостей щодо умов продажу товару; експертний висновок від 26 квітня 2024 року № В-1071 ґрунтується на середньоринковій ціні на світовому ринку з урахуванням знижок на (акційні товари) та з використанням цінової інформацію лише Польщі та Литви; специфіація продуктів від 25 квітня 2024 року (надано не у повному обсязі) містить вказівку "упаковка", проте пакувальний лист не надано, як і жодного документа про дистрибуцію, про що також вказується у специфікації як умову видачі продукції зі складу.

З метою вибору другорядного методу визначення митної вартості оцінюваних товарів проведено консультацію, в ході якої декларанту запропоновано інформацію щодо вартості схожих товарів, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості товарів: МД від 29 січня 2024 року № 24UA101090001113U0 "Сіль (хлорид натрію) для власних виробничих потреб: SOLAQUA25 Сіль таблетована SOLAQUA SOLINO 25 кг 240 мішків, із вмістом хлориду натрію (NaCl) - мін .99 %, вміст антизлежувальної речовини Е536 - макс.3мг/кг, у формі таблеток D.25мм, запакована в п/е мішки по 25 кг. Не придатна для споживання людьми. Використовується для процесів пом`якшення та очищення води в системах водопідготовки на власному керамічному виробництві" 0,625 євро/кг".

17 вересня 2024 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості № UA101090/2024/000161/1 (із зазначенням аналогічної наведеній у повідомленні інформації) та оформлено картку відмови № UA101090/2024/0000336 із зазначенням про відмову у митному оформленні (випуску) товару з підстав не підтвердження документально заявленої митної вартості товару.

17 вересня 2024 року здійснено митне оформлення товару "Сіль (хлорид натрію)…" за ЕМД UA101090/2024/010500 (MRN 24UA101090010500U6) за скоригованою декларантом митною вартістю відповідно до рішення про коригування митної вартості № UA101090/2024/000161/1 на рівні 0,625 євро за кілограм.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно зі статтею 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта (частина перша статті 257 МК України).

Частиною сьомою статті 257 МК України передбачено, що перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, передбачені частиною восьмою вказаної статті, у тому числі відомості про найменування товару, код товару згідно з УКТ ЗЕД, фактурну вартість товарів, митну вартість товарів та метод її визначення.

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГАТТ).

Згідно із частиною другою статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Частинами четвертою та п`ятою статті 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною десятою статті 58 МК України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Згідно з частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

За умовами частин першої та другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов`язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій із митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Приймаючи рішення про коригування митної вартості, відповідач виходив з того, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару згідно частини третьої статті 53 МК України.

Так, відповідно до положень статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Частинами першою, другою та третьою статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (пункт 1 частини п`ятої статті 54 МК України).

Також пунктом 2 цієї ж частини статті 54 МК України визначено, що у випадках, встановлених цим Кодексом, митний орган має право письмово запитувати від декларанта встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до положень статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У силу положень частини п`ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини першої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною другою статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Аналіз частин першої та другої статті 53 МК України дає підстави вважати, що МК України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п`ятої статті 54, статті 58 МК України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.

Митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Проте, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

При цьому, в розумінні наведених статей МК України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При цьому, не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості за таких умов: 1) наявність розбіжностей між окремими документами; 2) наявність ознак підробки певних документів; 3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованими та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

За приписами частин четвертої, п`ятої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

За змістом спірних обставин у цій справі, відмовляючи у визначенні митної вартості товару - солі таблетованої SOLAQUA SOLINO (Польща), за першим (основним) методом, яка вказана у МД від 01 липня 2024 року № 24UA101090007298U1 та від 16 вересня 2024 року № 24UA101090010427U1, відповідач виходив з того, що поданими декларантом до митного оформлення документами не підтверджено числові значення складових заявленої до декларування митної вартості товару, а тому, за результатом дослідження та аналізу доказів в матеріалах справи, надаючи правову оцінку висновкам відповідача у розрізі документального підтвердження окремої складової митної вартості, суд виходить з такого.

Як встановлено судом, ТОВ "Церсаніт Інвест" (Покупець) та Edach Sp.z о.о. SP. к (Постачальник) уклали Контракт від 11 березня 2024 року № LD/UA/2024/702, за умови якого Постачальник погоджується продати і поставити, а Покупець погоджується купити і прийняти товари, зазначені в Додатках до цього Контракту, відповідно до даних, вказаних у них.

10 червня 2024 року сторони уклали Додаток № 2 до Контракту, в якому домовилися про поставку солі таблетованої SOLAQUA SOLINO у кількості 22000 кг за ціною 0,33 євро за 1 кг загальною вартістю поставки 7260 євро; своєю чергою, 13 серпня 2024 року сторони уклали Додаток № 3 до Контракту, в якому домовилися про поставку солі таблетованої SOLAQUA SOLINO у кількості 22000 кг за ціною 0,33 євро за 1 кг загальною вартістю поставки 7260 євро.

Згідно з проформою-інвойсом Edach Sp.z o.o.Sp.k. від 11 червня 2024 року № 0001/6/24/DXCH ТОВ "Церсаніт Інвест" оплачено Edach Sp.z o.o.Sp.k. 7260 євро, що підтверджується платіжним документом від 20 червня 2024 року, у якому вказано посилання на Контракт від 11 березня 2024 року № LD/UA/2024/702 та проформу-інвойс від 11 червня 2024 року із зазначенням номера як 1/6/24/DXCH. Так само, на підставі проформи-інвойса Edach Sp.z o.o.Sp.k. від 22 серпня 2024 року № 0001/8/24/DXCH ТОВ "Церсаніт Інвест" оплачено Edach Sp.z o.o.Sp.k. 7260 євро, що підтверджується платіжним документом від 05 вересня 2024 року, у якому вказано посилання на Контракт від 11 березня 2024 року № LD/UA/2024/702 та проформу-інвойс від 22 серпня 2024 року № 0001/8/24/DXCH.

Аналіз змісту підтверджуючих оплату документів дає змогу з`ясувати дані платника та отримувача, суму і дату платежу, його призначення - внесення передоплати за товар за умовами Контракту, позначення "DD" вказує на дату проформи, й при цьому неточність у номері проформи-інвойса від 11 червня 2024 року: 1/6/24/DXCH замість дійсного 0001/6/24/DXCH, не створює підстав для сумніву призначення оплати, платника та одержувача поряд з іншими підтверджуючими походження та оплату товару документами.

Щодо розбіжностей, як доводить відповідач, у документах, що опосередковують перевезення товару за МД від 01 липня 2024 року № 24UA101090007298U1 та від 16 вересня 2024 року № 24UA101090010427U1, суд зважає, що у міжнародній автотранспортній накладній (CMR) від 25 червня 2024 року № 599019 фактичним перевізником оцінюваного товару вказано "FERENCHUK VASYL VOLODIMIROVICH", а у CMR від 13 вересня 2024 року № 45371 - "FOP DIUBA S.M.".

Разом з тим, 31 грудня 2022 року між ТОВ "Церсаніт Інвест" (Замовник) та ФОП ОСОБА_2 (Виконавець) укладено Договір № LD/UA/2022/4115 про надання експедиційно- транспортних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні, згідно з пунктами 1, 2 якого Виконавець зобов`язується надати Замовнику експедиційно-транспортні послуги для перевезення вантажів автомобільним транспортом, з метою виконання заявок про перевезення вантажів. Перелік послуг, ставки та інші умови обумовлюються сторонами у кожному конкретному випадку та викладаються у заявках до цього Договору, які є його невід`ємною частиною.

У складі поданих до митного оформлення документів відповідачу було надано заявки ТОВ "Церсаніт Інвест", зокрема, від 20 червня 2024 року № Cersanit SA Z698/263468 та від 10 вересня 2024 року № Edach Z731/263468, у графі "кількість та розміри пакувальних місць" яких вказано, відповідно: "сіль - вага - 22440 кг / 22 - палети" та "сіль - вага - 22 600 кг / 22 - палети", зазначено дату та місце завантаження, а також ціну перевезення - 33000 грн та 47000 грн відповідно.

Зазначення у CMR від 25 червня 2024 року № 599019 перевізником "FERENCHUK VASYL VOLODIMIROVICH, а у CMR від 13 вересня 2024 року № 45371 "FOP DIUBA S.M." пояснюється залученням вказаних перевізників до виконання замовлення перевезення вантажів експедитором ФОП ОСОБА_2 , що кореспондується з положеннями статті 932 ЦК України та відповідному праву експедитора.

Посилання відповідача на розбіжність у даті завантаження у заявці від 20 червня 2024 року № Cersanit SA Z698/263468 та CMR від 25 червня 2024 року № 599019 як "24" та, відповідно, "25" червня 2024 року суд не розцінює визначальним, позаяк така неточність пояснюється позивачем завчасним (20 червня 2024 року) формуванням заявки на перевезення вантажу, тому вказана дата навантаження "24" червня 2024 року могла змінитися датою фактичного навантаження товару, що, зрештою, не впливає на формування ціни товару.

Суд також при цьому бере до уваги, що рахунком ФОП ОСОБА_2 від 01 липня 2024 року № 1460 підтверджено суму транспортних витрат у розмірі 33000,00 грн з посиланням на Договір від 31 грудня 2022 року № LD/UA/2022/4115 щодо транспортно-експедиційних послуг за маршрутом: 20-228-Lublin, Польща - с. Чижівка, Україна, із зазначенням платника: ТОВ "Церсаніт Інвест", з призначенням оплати: транспортні послуги з міжнародного перевезення вантажів, Edach Sp.z o.o.Sp.k., 20-228-Lublin, Польща - м/п Ягодин - 20000 грн; транспортно-експедиційні послуги з міжнародного перевезення вантажів, м/п Ягодин - с.Чижівка - 13000 грн. У цьому рахунку зазначений номер транспортного засобу ( НОМЕР_1 ) та причепу (ВК4028XF), водія ( ОСОБА_3 ), які відповідають інформації, зазначеній у автотранспортній накладній (CMR) від 25 червня 2024 року № 599019, із зазначенням дати навантаження товару - 25 червня 2024 року.

Так само рахунком ФОП ОСОБА_2 від 16 вересня 2024 року № 1505 підтверджено суму транспортних витрат у розмірі 47000,00 грн з посиланням на Договір від 31 грудня 2022 року № LD/UA/2022/4115 щодо транспортно-експедиційних послуг за маршрутом: 20-228-Lublin, Польща - с. Чижівка, Україна, із зазначенням платника: ТОВ "Церсаніт Інвест", з призначенням оплати: транспортні послуги з міжнародного перевезення вантажів, Edach Sp.z o.o.Sp.k., 20-228-Lublin, Польща - м/п Ягодин - 25000 грн; транспортно-експедиційні послуги з міжнародного перевезення вантажів, м/п Ягодин - с.Чижівка - 22000 грн. У цьому рахунку зазначений номер транспортного засобу ( НОМЕР_2 ) та причепу (СВ7359XР), водія ( ОСОБА_4 ), які відповідають інформації, зазначеній у автотранспортній накладній (CMR) від 13 вересня 2024 року № 45371.

Відсутність документа про прийняття виконавцем (ФОП ОСОБА_2 ) пропозиції замовника (ТОВ "Церсаніт Інвест") перевезення товару, як і відсутність підпису з боку виконавця (перевізника) на заявках від 20 червня 2024 року № Cersanit SA Z698/263468 та від 10 вересня 2024 року № Edach Z731/263468, не спростовують транспортування товару, як і вартість транспортних витрат позивача, а відсутність підписів зі сторони перевізника може свідчити про певну формальну дефектність вказаних заявок, що не утворює самостійну та достатню підставу вважати непідтвердженою вартість перевезення з огляду на документальне оформлення перевезення товару у міжнародному сполученні у межах відповідних поставок та вартості транспортно-експедиційних послуг за сукупністю інших вище вказаних документів, поданих також до митного оформлення. На переконання суду, відсутність підпису у заявці на перевезення не впливає на перевірку числового значення заявленої вартості товару для цілей встановлення достовірності декларування митної вартості товару, а недоліки оформленого документа можуть вимагати перевірки відповідних даних у сукупності з іншими документами, які опосередковують відповідну угоду та заявлену вартість товару.

Так само відсутність у комерційній пропозиції та прайс-листі компанії Edach Sp.z o.o.Sp.k. від 07 лютого 2024 року вказівок щодо терміну дії цінової пропозиції та умов оплати не може розцінюватись спростуванням купівлі імпортованого товару, й суд погоджується з позивачем у тому, що укладені 10 червня 2024 року між ТОВ "Церсаніт Інвест" та Edach Sp.z o.o.Sp.k. Додаток № 2 та 13 серпня 2024 року Додаток № 3 до Контракту за ціною солі таблетованої SOLAQUA SOLINO 0,33 євро/1 кг, переконливо свідчить про актуальність цінової пропозиції та, поряд з експертним висновком від 26 квітня 2024 року № В-1071 є додатковим джерелом підтвердження заявленої митної вартості товару поряд з іншими документами, суперечностей та неузгодженості щодо вартісної позиції солі таблетованої (Польща) між якими судом не виявлено.

Суд відхиляє твердження відповідача у оскаржуваних картках відмови в прийнятті митних декларацій щодо неподання декларантом на вимогу митного органу додаткових документів, позаяк у відзиві на позовну заяву відповідачем зазначається про подання на повідомлення митного органу 01 липня та 16 вересня 2024 року додаткових документів, що підтверджується доказами в матеріалах справи, які у сукупності та взаємозв`язку з поданими документами до митного оформлення товару визнаються судом належними та достатніми для цілей підтвердження числового значення складових заявленої митної вартості товару.

За встановлених обставин цієї справи, проаналізувавши доводи митного органу, що слугували підставою для відмови у визнанні митної вартості, заявленої декларантом, суд констатує, що митним органом не доведено, що позивачем було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість солі таблетованої SOLAQUA SOLINO (Польща), та що у документах, поданих декларантом до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена.

Враховуючи, що вказані вище доводи відповідача спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а будь-яких доведених підстав для коригування митної вартості товару оскаржуване рішення не містить, суд дійшов висновку, що подані декларантом документи слід вважати належними та достатніми для підтвердження та визначення митної вартості товару за ціною договору.

Суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а тому однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають та який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

До того ж, у постанові від 08 серпня 2025 року у справі № 460/164/24 Верховний Суд, дотримуючись сталої та послідовно викладеної позиції у таких спорах, вкотре зауважив на тому, що неподання декларантом документів, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, не тягне для нього безумовних негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише в тому разі, коли у митниці будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Аналіз досліджених судом документів, поданих позивачем для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару (солі таблетованої SOLAQUA SOLINO) за першим методом, дає підстави для висновку, що декларантом було надано достатні документи відповідно до переліку, закріпленого частиною другою статті 53 МК України, а тому у митного органу не було обґрунтованих підстав вважати, що має місце заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товару, у тому числі невірне визначення його митної вартості.

Роблячи висновки у цій справі суд виходить з того, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України, а згідно з частиною другою статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої декларантом митної вартості товару судом не встановлено. Доказами в матеріалах справи підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню, до митного органу декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару за ціною договору, а тому відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом і визначив митну вартість за другорядним методом.

У контексті оцінки доводів сторін суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд уважає, що ключові аргументи заяв по суті спору у цій справі отримали достатню та вичерпну оцінку.

Враховуючи наведені мотиви у цьому судовому рішенні, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірності свого рішення в частині визначення митної вартості імпортованого товару, тому оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів від 02 липня 2024 року № UA101090/2024/000108/1 та від 17 вересня 2024 року № UA101090/2024/000161/1 є необґрунтованими.

Оскільки причиною відмови у прийнятті МД № 24UA101090007298U1 та № 24UA101090007382U0 згідно з оскаржуваними картками відмови № UA101090/2024/000251 та № UA101090/2024/000336 вказано посилання на спірні рішення про коригування митної вартості № UA101090/2024/000108/1 та № UA101090/2024/000161/1, та, відповідно, непідтвердження документально заявленої митної вартості товару та ненадання додаткових документів на підтвердження митної вартості, що спростовано під час судового розгляду цієї справи, визнання протиправними рішень про коригування митної вартості зумовлює й протиправність карток відмови в прийнятті митної декларації з тих же підстав.

Отже, оскаржувані у справі рішення митного органу не відповідають встановленим у частині другій статті 2 КАС України критеріям обґрунтованості та розсудливості, а тому підлягають скасуванню як протиправні. Тому позов слід задовольнити.

За правилами частини першої статті 139 КАС України судові витрати позивача зі сплати судового збору у сумі 6056,00 грн (платіжна інструкція від 06 листопада 2024 року) підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 КАС України, суд -

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" (вул. Чижівська, буд. 4, с. Чижівка, Звягельський район, Житомирська область, 11725, код ЄДРПОУ 33529350) до Житомирської митниці (вул. Перемоги, буд. 25, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 44005610) задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів від 02 липня 2024 року № UA101090/2024/000108/1 та картку відмови Житомирської митниці в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чипропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02 липня 2024 року № UA101090/2024/000251.

Визнати протиправними та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів від 17 вересня 2024 року № UA101090/2024/000161/1 та картку відмови Житомирської митниці в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17 вересня 2024 року № UA101090/2024/000336.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці судові витрати зі сплати судового збору у сумі 6056,00 грн (шість тисяч п`ятдесят шість гривень 00 коп.)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.Г. Приходько

23.10.25