Ухвала суду № 131252748, 24.10.2025, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/1166/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2025 року Чорнобаївський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді - Кваші І.М.,

секретаря судового засідання - Дем`яненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в селищі Чорнобай заяву Акціонерного товариства «Сенс Банк» про виправлення описки в рішенні суду,-

ВСТАНОВИВ:

09 вересня 2025 року Чорнобаївським районним судом Черкаської області по справі за позовом Акціонерного товариства "Сенс Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ухвалено рішення про задоволення позову.

15 жовтня 2025 року представник позивача АТ «Сенс Банк» звернувся до суду із заявою про виправлення описки в рішенні. Зазначає, що в поданій позовній заяві про стягнення заборгованості за кредитним договором було помилково зазначено російськомовну версію прізвища, імені та по батькові відповідача - " ОСОБА_1 ". Правильним є написання українською мовою: " ОСОБА_2 ". На підтвердження вказаного надають копію паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера. Представник АТ «Сенс Банк» в своїй заяві просив розгляд заяви про виправлення описки проводити без його участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 269 ЦПК України питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

Суд визнав можливим розглядати питання виправлення помилки у рішенні без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Наведена норма передбачає можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки.

У розумінні процесуального закону описка - це зроблена судом механічна граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках, одрук тощо). Не вважається опискою помилка, яка не викривляє зміст рішення, тобто неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування росіянізмів та діалектизмів тощо.

Опискою необхідно вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання.

Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо.

Такий висновок щодо застосування інституту виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні викладено в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 904/10956/16, від 11 січня 2022 року у справі № 921/730/13-г/3, від 23 березня 2023 року у справі № 990/106/22, від 26 квітня 2023 року у справі № 522/22473/15-ц та від 09 травня 2023 року у справі № 522/22473/15-ц.

Вирішуючи питання про виправлення описок (очевидних арифметичних помилок), допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення незалежно від його юридичного значення чи зовнішнього оцінного сприйняття (розуміння). Суд лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи, займаної посади тощо) або виправляє помилки, що мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту судового рішення), які водночас впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Отже, виправлення допущених у судовому рішенні описок, арифметичних чи технічних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть ухваленого судом рішення.

З викладеного вбачається, що суд може виправити лише допушені ним описки і помилки при виготовленні тесту судового рішення.

Разом з тим, звертаючись до суду з даною заявою представник зазначає про допущення описок в позовній заяві.

При подачі позову до суду позивачем було вказано анкетні дані відповідача " ОСОБА_1 ". Такі анкетні відомості відповідача містилися і в доданих до позову додатках (паспорті споживчого кредиту, акцепті пропозиції на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, вимозі про усунення порушень, виписці з рахунку тощо).

До заяви про виправлення описки у судовому рішенні представником позивача додано документи особи прізвище, ім`я, по-батькові якої ОСОБА_2 . Разом з тим, в усіх документах щодо укладення договору з банком прізвище ім`я, по-батькові позичальника значиться як ОСОБА_1 . Документів, які б підтверджували, що банком укладено кредитний договір саме з ОСОБА_2 суду не надано.

На думку суду, представник заявника просить суд шляхом виправлення описки змінити суть рішення суду, оскільки в разі виправлення описки заборгованість буде стягуватися з іншої особи.

Враховуючи принцип недопустимості зміни змісту судового рішення після його ухвалення, в задоволенні заяви про виправлення описки слід відмовити, оскільки судом описок при виготовленні тесту рішення у справі № 709/1166/25, не допущено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 269 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Акціонерного товариства «Сенс Банк» про виправлення описки в рішенні суду - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя І.М. Кваша