Рішення № 131248822, 24.10.2025, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/1718/25

Номер провадження 2/573/525/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2025 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Черкашиної М.С.

з участю секретаря: Терещенко О.В.,

розглянувши у порядкуспрощеного позовногопровадження заочно цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

22 серпня 2025 ТОВ ФК «Кредит -Капітал» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стислий виклад позиції позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20 серпня 2020 між ТОВ«Авентус Україна»та ОСОБА_2 укладено договірпро наданняспоживчого кредиту№ 2805633(надалі-Кредитний договір),згідно зумовами якоговідповідач отримав14000грн.,зі сплатоюпроцентів закористування кредитомта іншихплатежів,що передбаченідоговором,який набуваєчинності змоменту йогоукладення велектронній формі,а правата обов`язкисторін,що нимобумовлені,з моментуотримання кредитуі дієдо повноговиконання Сторонамисвоїх зобов`язань.Відповідач зобов`язаласьповернути кредитта виконатиінші зобов`язанняу повномуобсязі наумовах тав строки/терміни,що визначеніДоговором.

24.01.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит- Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, укладено Договір відступлення прав вимоги № ККАУ-21042021, згідно якого, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Авентус Україна», включно і до ОСОБА_2 за договором №2805633 від 20.08.2020.

Позичальник зобов`язання перед позикодавцем виконав у повному обсязі, надавши ОСОБА_2 кредит. У порушення умов договору відповідач свої зобов`язання належним чином не виконала, у зв`язку з чим остання має заборгованість у розмірі 45920,00 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту 14 000 грн. та заборгованості за процентами 31 920 грн.

У зв`язку з тим, що відповідач у добровільному порядку не вчиняє дій, спрямованих на повернення заборгованість за кредитним договором, ТОВ ФК «КРЕДИТ - КАПІТАЛ» просить стягнути з ОСОБА_2 вказану суму заборгованості та судові витрати.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 28 серпня 2025 відкрито провадження у справі за вказаним вище позовом та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву у 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження (а. с. 18).

Заяви, клопотання.

Представником позивача ТОВ ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ»долучено письмовеклопотання пророзгляд справиу відсутністьпредставника таухвалення заочногорішення (а. с. 23).

Відповідач ОСОБА_2 у судовезасідання нез`явилась,будучи сповіщеноюпро розглядсправи замісцем реєстрації(а.с.22). В установлений ч. 7 ст.178ЦПК України строк до суду не надано відзиву на позовну заяву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст.178 ЦПК України.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи.

Статтею 280 ЦПК України передбачено, що в разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом.

З матеріалівсправи вбачається,що 20серпня 2020 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту № 2805633 (надалі - Кредитний договір), згідно з умовами якого відповідач отримав 14000 грн., відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу грошові кошти, а остання зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у термін встановлений Договором та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.

Згідно п. 2.1. кредитного договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки Позичальника.

Відповідно до п. 9.2. кредитного договору, Договір вважається укладеним з моменту його підписання Сторонами та діє до повного виконання Споживачем зобов`язань за ним.

Пунктом 3.1. кредитного договору передбачено, що нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод факт/факт.

Банк своїзобов`язання закредитним договоромвиконав вповному обсязі,а саменадав відповідачугрошові коштив обсязіта устрок визначенимиумовами кредитногодоговору шляхомперерахування вбезготівковій форміна картковийрахунок позичальника. На підтвердження виконання Товариством зобов`язань щодо перерахування коштів за кредитним договором надано платіжне доручення.

Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору позики на споживчі потреби шляхом заповнення заяви на отримання готівкового кредиту та її підписання за допомогою одноразового ідентифікатора, на підставі якої укладено договір та перераховано кредитні кошти.

Підписанням договору відповідач підтвердив, що вона ознайомлена з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

Таким чином, позичальник засвідчив та гарантував, що він має відповідний фінансовий стан, володіє достатнім рівнем платоспроможності, необхідних для вчасного виконання ним визначених зобов`язань, не існує і їй не відомі обставини, які можуть негативним чином вплинути на виконання ним визначених зобов`язань або про будь які інші поточні або майбутні зобов`язання, які можуть мати пріоритет над виконанням визначених зобов`язань.

Отже, даний кредитний договір укладений відповідно до вимог чинного законодавства у електронній формі.

Відповідно до договору Позикодавець має право відступати, передавати, будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього Договору без згоди Позичальника.

24.01.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит- Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, укладено Договір відступлення прав вимоги № ККАУ-21042021, згідно якого, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Авентус Україна», включно і до ОСОБА_2 за договором №2805633 від 20.08.2020.

Заборгованість на дату відступлення права вимоги згідно з реєстром боржників до Договору про відступлення права вимоги склала 45920,00 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту 14 000 грн. та заборгованості за процентами 31 920 грн.

Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.

Вирішуючи спір, суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини позики, які регулюються нормами ЦК України.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.2 ч. 1 ст. 11 ЦК України).

У відповідності до норм ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування» був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ "Про електронну комерцію".

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання,- в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1 ст.512ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У відповідності до ст.514ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статтею 516ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 2 ст.1050ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини Позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, сплати процентів.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

Положеннями ст. ст. 610, 611 ЦК України, передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання і при цьому порушенні, наступають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно із частиною першою статті 1049ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 599ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Якщо зобов`язання виконано не належним чином, то воно не припиняється, а, навпаки, на особу, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов`язки, у тому числі ті, що передбачені статтею 625 ЦК України.

За умовами ст. ст. 1049 та 625ЦК України після закінчення строку дії договору, на підставі якого виникло грошове зобов`язання, на існуючий борг нараховуються проценти та застосовується цивільна відповідальність за порушення умов договору. У випадку, якщо розмір процентів не передбачений договором, то проценти нараховуються на борг на рівні облікової ставки НБУ (ВСУ від 7 вересня 2016р. у справі за № 6-1412цс16).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватися належним чином, відповідно до умов договору. Сторони договору на власний розсуд визначають його зміст, тобто, формують його конкретні умови, що не суперечать законодавству. Адже, дійсний та неоспорений договір є актом волевиявлення сторін, що підтверджує їх згоду виконувати умови, які вони для себе передбачили.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Висновки суду.

Аналізуючи вище наведені норми матеріального права та надані позивачем докази, суд дійшов до висновку, що між сторонами у справі було укладено кредитний договір у встановленій законом формі з визначенням усіх істотних умов та правил такого договору.

ТОВ «Авентус Україна» виконано свої зобов`язання за договором, надавши споживчий кредит ОСОБА_2 . Натомість, відповідач свої зобов`язання за вказаним договором порушила, по теперішній час не повернуто заборгованість за договором.

Суд звертає увагу на те, що заміна стягувача жодним чином не порушує законних прав та інтересів боржника та з врахуванням положень ст. 516 ЦК України, такий висновок узгоджується з постановою Верховного Суду України від 20.11.2013 року у справі №6-122цс13 та постанові Верховного Суду України від 30.01.2019 року у справі №2-230/11.

Окрім того, Позикодавець має право відступати, передавати, будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього Договору без згоди Позичальника.

Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 по справі № 6-979цс15: ...боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його і обов`язку погашення кредиту взагалі... .

Також, відповідач не мав жодних перешкод для виконання зобов`язання, а саме сплачувати заборгованість за укладеним договором на рахунки попередніх кредиторів. З моменту переходу права вимоги до нового кредитора, позичальником не здійснювалося погашення коштів.

Відповідач на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості не надав альтернативного розрахунку, який би спростовував поданий стягувачем розрахунок. Окрім того, відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів, що підтверджували б погашення суми боргу.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними, а позов таким, що підлягає задоволенню.

При цьому, до вказаного висновку суд дійшов, виходячи не тільки з вимог національного законодавства України, а і з висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у рішенні в справі «Ушаков та Ушакова проти України» від 18 червня 2015 року (остаточне 18 вересня 2015 року), в пункті 78 якого зазначено, що «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою…».

Судові витрати.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. (а. с. 8).

Відповідно до ч.1, п.1ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Крім того, представник позивача просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн., які складаються:

-усної консультації Клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором - 0 год. 30 хв.

-ознайомлення з матеріалами кредитної справи-2 год. 00 хв.

-погодження правової позиції Клієнта у справі-0 год. 30 хв.

-складення позовної заяви з урахування правової позиції Клієнта -3 год. 30 хв.

Усього витрачено: 6 год. 30 хв.

Крім того, зазначено, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» понесено витрати в сумі 8 000,00 грн. на професійну правничу допомогу АО «Апологет» на підставі Договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 року, що підтверджується актом наданих послуг правової (правничої) допомоги та детальним описом наданих послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (§80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (§34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (§95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Зазначена правова позиція викладена зокрема в постанові Верховного Суду від 15.04.2020 у справі №199/3939/18-ц.

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою, такої ж позиції притримується Верховний суд в постанові від 03 жовтня 2019 року по справі № 922/445/19.

Однак, відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані представником позивача документи та доводи на обґрунтування суми заявлених витрат, пов`язаних із розглядом справи, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору (справи), відсутність представництва в суді під час розгляду справи, суд дійшов висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8 000 грн. не є цілком співмірним із складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Відтак, з врахуванням складності справи, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу витраченого адвокатом на виконання таких робіт, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу розмірі 3000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 512, 514, 516, 526, 599, 610, 611, 625, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 81, 137, 141, 247, 265, 273, 274, 280-284 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ: 35234236, місце знаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, м. Львів) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за договором про споживчий кредит № 2805633 від 20.08.2020 в сумі 45920 (сорок п`ять тисяч дев`ятсот двадцять) гривень, судовий збір у сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та 3000(тритисячі)гривень витрат напрофесійну правничудопомогу.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Білопільським районним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя