Рішення № 131245302, 24.10.2025, Яремчанський міський суд

Справа № 354/1208/25

Провадження № 2/354/608/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

24 жовтня 2025 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Ковалюк О.М.,

за участю секретаря судового засідання Стремінської А.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Яремче цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-

в с т а н о в и в:

Стислий виклад обставин справи

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (надалі ТОВ «ФК «ЕЙС») заборгованість за кредитним договором № 356869939 від 11.03.2023 в розмірі 39 059,82 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 11.03.2023 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (надалі первісний кредитор, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА») та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 356869939 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV88N8J.

Зокрема позивач стверджує, що відповідач перед укладенням кредитного договору, з метою отримання кредиту самостійно, за допомогою мережі Інтернет перейшов на офіційний сайт первісного кредитора - www.moneyveo.ua, зареєструвався на даному сайті, створивши особистий кабінет позичальника, за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи первісного кредитора, заповнив та подав заявку на отримання грошових коштів в кредит, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім?я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, РНОКПП, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання, пройшов належну перевірку (верифікацію), ознайомився та підтвердив згоду з офертою, індивідуальною частиною кредитного договору. правилами надання грошових коштів у позику, які є невід?ємною частиною кредитного договору, отримав на номер телефону, вказаний у заявці, персональний одноразовий ідентифікатор, який потім використав для підписання кредитного договору, надав згоду (акцепт) на пропозицію (оферту) первісного кредитора щодо укладання кредитного договору.

Вважає, що саме відповідач ініціював укладення кредитного договору, оформивши заявку на сайті первісного кредитора, підписавши кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісним кредитором не був би укладений.

Позивач стверджує, що у кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.

Згідно умов кредитного договору № 356869939 від 11.03.2023, первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував 11.03.2023 відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі - 8 100,00 грн на банківську карту відповідача № 5355-57XX-ХХХХ-0742, яку він вказав у заявці при укладенні кредитного договору.

Отже, первісний кредитор своє зобов?язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 7b386e80-e152-4389-ba7c-05be66efe77e від 11.03.2023.

Всупереч умов договору № 356869939 від 11.03.2023 ОСОБА_1 взяті на себе зобов?язання належним чином не виконував, що створило заборгованість у розмірі 39 059,82 грн, яка складається з: 8 100,00 грн - заборгованість по тілу кредиту, 30 959,82 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

28.11.2018 ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» уклали договір факторингу № 28/1118-01 згідно умов якого, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 356869939 від 11.03.2023 та підтверджується реєстром прав вимоги № 229 від 16.05.2023. на загальну суму 19 025,28 грн.

ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» 27.05.2024 уклали договір факторингу № 27/0524-01, згідно умов якого ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 356869939 від 11.03.2023. Відповідно до реєстру прав вимоги № 1 від 27.05.2024 за договором факторингу № 27/0524-01 від 27.05.2024 від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 30 959,82 грн.

08.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу № 08/07/25-Е, за яким ТОВ «ФК «ЕЙС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 356869939 від 11.03.2023 на загальну суму 30 959,82 грн.

На підставі наведеного, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» заборгованість в розмірі 30 959,82 грн за кредитним договором № 356869939 від 11.03.2023, суму сплаченого судового збору в розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі

Ухвалою судді від 08.09.2025 відкрито провадження у справі й призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову, та задоволено клопотання про витребування доказів, зокрема витребувано у АТ «СЕНС БАНК» інформацію щодо емітування на ім?я ОСОБА_1 платіжної картки, інформацію про зарахування коштів на картковий рахунок, а також інформацію про фінансовий номер телефону ОСОБА_1 .

На виконання ухвали суду від 08.09.2025, АТ «СЕНС БАНК» 12.03.2025 надіслав суду інформацію, а саме: лист № 12090-БТ-32.3/2025 від 11.09.2025 про те, що в банку емітовано карту № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 ; підтвердження інформації, що телефон на номером НОМЕР_2 є фінансовим номером ОСОБА_1 ; виписку по рахунку відповідача № НОМЕР_3 за період з 11.03.2023 по 16.03.2023 про перерахування ОСОБА_1 коштів у сумі 8 100,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак в прохальній частині позовної

заяви просить розгляд справи проводити у відсутності представника позивача, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з?явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи: згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення судова повістка на 26.09.2025 одержана відповідачем особисто, на 24.10.2025 повернута в зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, вважається днем вручення судової повістки.

Відповідач своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву не скористався.

Відтак, суд, згідно з ст. 280 ЦПК України, ухвалив провести заочний розгляд справи, на підставі документів та доказів, які є в матеріалах справи.

Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що 11.03.2023 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 356869939 (а.с. 12-21).

Відповідно до п. 2.1. кредитного договору, сума кредитного ліміту складає 8 100,00 грн. Тип кредиту - кредитна лінія.

Згідно з п. 2.3. кредитного договору орієнтовна дата повернення кредиту 10.04.2023.

За змістом п. 8.2. кредитного договору процентні ставки за договором с фіксованими і не підлягають зміні кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для позичальника. Загальні витрати за Договором та загальна вартість кредиту за договором залежить від обраної моделі поведінки Позичальника і прораховується в порядку описаному нижче.

Відповідно до п. 8.3. кредитного договору протягом дисконтного періоду кредитування зобов?язання позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування Кредитом визначають наступним чином:

Пункт 8.3.1. кредитного договору: за період від дати видачі кредиту до 10.04.2023 (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 335,80 (триста тридцять п`ять цілих вісім десятих) відсотків річних, що на день укладення договору становить 0,92 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним;

Пункт 8.3.2. кредитного договору: у разі якщо позичальник вчинить описані в п. 3.2. договору дії щодо продовження дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 10.04.2023 проценти нараховуються за ставкою 674,97 (шістсот сімдесят чотири цілих дев`яносто сім сотих) відсотків річних, що на день укладення договору становить 1,85 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі - Індивідуальна процента ставка).

Згідно з п. 8.4. кредитного договору передбачено, що після закінчення дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним.

Пунктом 8.5. кредитного договору визначено, що у разі здійснення починальником двох та більше пролонгацій, кредитодавець має право зменшити розмір індивідуальної процентної ставки у наступних періодах пролонгації. Про порядок надання додаткових знижок і про їх розмір позичальник інформується в особистому кабінеті. Після закінчення дисконтного періоду жодних знижок на проценту ставку не надається.

Згідно із довідкою щодо дій позичальника в ІТС ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» від 04.06.2024 акцепт договору позичальником прийнято шляхом підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора MNV88N8J, відправленого 11.03.2023 о 22:13:15 год. на номер телефону вказаний відповідачем, тобто ідентифікація проведена кредитодавцем у спосіб, передбачений Постановою НБУ № 107 від 28.07.2020 «Про затвердження Положення про здійснення установами фінансового моніторингу» (а.с. 34).

На підтвердження укладення договору до позову додано копію паспорту споживчого кредиту, який є частиною договору № 356869939 від 11.03.2023, Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (а.с. 12-26).

ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» свої зобов?язання за кредитним договором № 356869939 від 11.03.2023 виконало належним чином, перерахувавши на банківську картку ОСОБА_1 , через ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» кредитні кошти в сумі 8 100,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 7b386e80-e152-4389-ba7c-05be66efe77e від 11.03.2023 та довідкою ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» № 356869939/23052025/Э від 23.05.2025 (а.с. 37-38), а також листом № 12090-БТ-32.3/2025 від 11.09.2025 виданим АТ «СЕНС БАНК» про те, що в банку емітовано карту № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_2 , виписку по рахунку відповідача № НОМЕР_3 за період з 11.03.2023 по 16.03.2023 про перерахування ОСОБА_1 коштів у сумі 8 100,00 грн (а.с. 113-115).

Згідно з розрахунком заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» станом на 16.05.2023 заборгованість становила 19 025,28 грн, яка складається з: 8 100,00 грн - суми заборгованості за тілом кредиту, 10 925,28 грн - суми заборгованості за нарахованими процентами (а.с. 78-79).

Відповідно до розрахунку заборгованості від 16.05.2023 ОСОБА_1 мав непогашену заборгованість перед ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» в розмірі 39 059,82 грн (а.с. 80-81).

28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № 28/1118-01, а в подальшому 28.11.2019, 31.12.2020, 31.12.2021, 31.12.2022 та 31.12.2023 між вказаними сторонами було укладено додаткові угоди № 19, 26, 27, 31 та 32 до даного договору, згідно умов яких, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 356869939 від 11.03.2023. Відповідно до реєстру прав вимоги № 229 від 16.05.2023 за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 19 025,28 грн (а.с. 44-58).

На виконання умов цих договорів сторони склали і підписали акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2023 зі сплати суми фінансування за реєстром прав вимоги № 229 від 16.05.2023 за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, а також протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог згідно реєстру прав вимоги (а.с. 59).

27.05.2024 ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» уклали договір факторингу № 27/0524-01 згідно умов якого, ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 356869939 від 11.03.2023.

Відповідно до реєстру прав вимоги № 1 від 27.05.2024 за договором факторингу № 27/0524-01 від 27.05.2024 від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 39 059,82 грн (а.с. 60-67).

08.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу № 08/07/25-Е, згідно умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 356869939 від 11.03.2023. Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу № 08/07/25-Е від 08.07.2025 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 39 059,82 грн (а.с. 68-74).

На виконання вимог п. 1.2. договору факторингу № 08/07/25-Е від 08.07.2025 сторони склали і підписали акт прийому-передачі, згідно з яким клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників клієнта від 08.07.2025 (а.с. 75-77).

Зважаючи на ті обставини, що відповідач належним чином не виконав свої зобов?язання за кредитним договором, станом на 31.07.2025 в ОСОБА_1 існувала заборгованість за договором кредитної лінії № 356869939 від 11.03.2023 в розмірі 39 059,82 грн, яка складається з: 8 100,00 грн - заборгованість по тілу кредиту, 30 959,82 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, що підтверджується випискою з особового рахунку (а.с. 82).

Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору, непогашення в повному обсязі відповідачем заборгованості за цим договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Судом встановлено, що між сторонами виникли цивільно-правові зобов`язання на підставі договору кредиту, які регулюються ЦК України.

Вирішуючи даний спір суд виходить з таких мотивів та правових норм чинного законодавства.

Відповідно статті 11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних праві та обов`язків.

Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному чи кількох документах (в тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Це кореспондується зі змістом ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами та моментом його підписання є використання:

електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України

"Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 цього закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ст. 11 зазначеного закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 зазначеного вище закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Частиною 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

У частині 1 статті 530 ЦК України зазначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 512 ЦК України регламентує, що кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги (ст. 1084 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно із ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, якою регламентовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Мотивована оцінка доказів, наданих сторонами та висновки суду

Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, з огляду на наявність порушення відповідачем прав позивача щодо повернення кредитних коштів з огляду на нижчевикладене.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 11.03.2023 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 шляхом заповнення відповідачем заявки на сайті, з введенням коду підтвердження MNV88N8J, який є одноразовим ідентифікатором, був укладений кредитний договір № 356869939, на підставі якого кредитор перерахував грошові кошти ОСОБА_1 в сумі 8 100,00 грн на його банківську карту № НОМЕР_1 .

Враховуючи відступлення ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» за договором факторингу № 28/1118-01 та декількох додаткових угод ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги до позичальників, в тому числі за договором № 356869939 від 11.03.2023, який укладений відповідачем, та підписання в подальшому ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» 27.05.2024 договору факторингу № 27/0524-01 з ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», до останнього, внаслідок укладення цього договору, перейшли всі права первісного кредитора у зобов`язаннях за договором № 356869939 від 11.03.2023.

08.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу № 08/07/25-Е та відступлено право вимоги відповідно до реєстру боржників до ОСОБА_2 на загальну суму 39 059,82 грн.

Враховуючи те, що строк виконання зобов?язання ОСОБА_1 настав, доказів повернення боргу станом на день розгляду справи відповідачем не надано, як і не надано будь-яких інших доказів у підтвердження відсутності обов`язку зі сплати заявленої позивачем заборгованості за кредитним договором № 356869939 від 11.03.2023 в розмірі 39 059,82 грн, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заявленої заборгованості є обґрунтованими і підлягають до задоволення.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 265 ЦПК України передбачено, що у рішенні суд зазначає про розподіл судових витрат. Позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правову допомогу в сумі 7 000,00 грн, які є видом судових витрат.

Вирішуючи дану вимогу, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18 зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

В даному випадку позивачем на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн надано договір про надання правничої допомоги № 09/07/25-01 від 09.07.2025, протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги № 09/07/25-01 від 09.07.2025, додаткову угоду № 25770725889 від 09.07.2025, Акт прийому-передачі наданих послуг від 17.07.2025 на суму 7 000,00 грн, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю на ім?я Тараненко А.І., довіреність адвокату Тараненко А.І. як представнику ТОВ «ФК «ЕЙС» (а.с. 83-88).

Таким чином, позивач на обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу у справі подав належні та допустимі докази, що описані вище.

Визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 13.03.2025 у справі 275/150/22, в якій зазначено, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконаних робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.

Відповідач не заявляв клопотання про зменшення розміру судових витрат, про їх неспівмірність з позовними вимогами, як і не вказував на обставини, за яких, як на його думку, заява не підлягала б до задоволення.

Зважаючи те, що позовні вимоги задоволено повністю, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з платіжною інструкцією № 26336 від 02.09.2025 позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2 422,40 грн. (а.с. 9).

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 2 422,40 грн.

Керуючись ст. 12, 13, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 288-289 ЦПК України, -

у х в а л и в:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 356869939 від 11.03.2023 в розмірі 39 059 (тридцять дев`ять тисяч п`ятдесят дев`ять) гривень 82 копійки.

3.Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» сплачений судовий збір в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 (чотири тисячі) гривень.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Яремчанським міським судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: вул. Алматинська, буд. № 8, офіс 310а, м. Київ, 02090.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Головуюча суддя: Оксана КОВАЛЮК