Рішення № 131234805, 23.10.2025, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/29288/25

Провадження № 2-др/947/107/25

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2025 року

Київський районний суд м. Одеси в складі головуючого судді Калініченко Л.В., розглянувши в м. Одесі в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін по справі питання про ухвалення додаткового рішення з вирішення питання розподілу судових витрат по цивільній справі №947/29288/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду міста Одеси на розгляді в порядку спрощеного позовного провадження перебувала цивільна справа №947/29288/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій позивачем були заявлені вимоги: про стягнення заборгованості за кредитним договором №23.09.2024-100002766 від 23.09.2024 року в загальному розмірі 23289,10 грн. та судові витрати.

За наслідком розгляду вказаної справи, 07.10.2025 року Київським районним судом міста Одеси ухвалено заочне рішення, яким позов Товариства з обмеженою з відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користьТовариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»заборгованість за кредитним договором №23.09.2024-100002766 від 23.09.2024 року у загальному розмірі 23289 гривень 10 копійок, яка складається з: заборгованості за основною сумою боргу - 9236 гривень 91 копійка; суми заборгованості за процентами 9052 гривні 19 копійок; неустойка 5000 гривень 00 копійок. Стягнуто з ОСОБА_1 на користьТовариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» у відшкодування витрат зі сплати судового збору 2422 гривні 40 копійок.

10.10.2025 року від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення з вирішення питання розподілу судових витрат по цивільній справі №947/29288/25,в якійпредставник проситьсуд:стягнути звідповідача насвою користьу відшкодуваннясудових витрат,що складаютьсявитрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.

Вказана заява була сформована в системі «Електронний суд» 10.10.2025 року.

Відповідно допротоколу передачісудової справираніше визначеномускладу судувід 10.10.2025року вищевказану справу розподілено судді Калініченко Л. В. та передано головуючому по справі 13.10.2025 року.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 14.10.2025 року вищевказану заяву прийнято до розгляду та призначено до розгляду без повідомлення сторін по справі за наявними матеріалами у справі в приміщенні суду на 23 жовтня 2025 року .

У відповідностідочастин3-4статті270ЦПКУкраїни,суд,що ухваливрішення,ухвалює додатковесудове рішенняв томусамому складіпротягом десятиднів здня надходженнявідповідної заяви.Додаткове судоверішення ухвалюєтьсяв томусамому порядку,що йсудове рішення,а вразі якщосуд вирішуєлише питанняпро судовівитрати -без повідомленняучасників справи. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши подані до суду документи, матеріали справи, проаналізувавши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов про наявність підстав для ухвалення додаткового рішення.

Судом встановлено, що в провадженні Київського районного суду міста Одеси на розгляді перебувала цивільна справа №947/29288/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

За наслідком розгляду вказаної справи, 07.10.2025 року Київським районним судом міста Одеси ухвалено заочне рішення, яким позов Товариства з обмеженою з відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено, а також вирішено питання з відшкодування понесених позивачем судових витрат, що складаються зі сплаченого судового збору.

Під час звернення до суду з даним позовом, позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» у позові було зазначено про намір понести витрати на професійну правничу допомогу, які у відповідності до попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат ним визначені в сумі 6000,00 грн.

Відповідні докази на підтвердження понесення Товариством зобмеженою відповідальністю«Споживчий центр» витрат на професійну правничу допомогу та заява про ухвалення додаткового рішення суду, подана представником Товариства зобмеженою відповідальністю«Споживчий центр» - Пархоменко Марією Анатоліївною, яка сформована в системі "Електронний суд" 10.10.2025 року.

Статтею 246 ЦПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Частиною 8статті 141ЦПК Українипередбачено,що доказина підтвердженнясудових витратподаються дозакінчення судовихдебатів усправі абопротягом п`ятиднів післяухвалення рішеннясуду заумови,що дозакінчення судовихдебатів усправі стороназробила проце відповіднузаяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже, вказана заява з доказами на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, подана позивачем Товариством зобмеженою відповідальністю«Споживчий центр» до суду у визначені ст. 141 ЦПК України строки.

Згідно зі статтею 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно доч.ч.1-2, 6ст.141ЦПК України,судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Положеннямист. 59 Конституції Українизакріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зч.2ст.137ЦПКУкраїни,зарезультатами розглядусправи витратина правничудопомогу адвокатапідлягають розподілуміж сторонамиразом ізіншими судовимивитратами.Для цілейрозподілу судовихвитрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд,відповідно доч.3ст.141ЦПК України,враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.ч. 3, 4ст. 137 ЦПК України,для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 5ст. 137 ЦПК Українивстановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 6ст.137 ЦПК України,обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст.6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відповідно до ч. 4ст. 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Аналогічні висновки наведено також в постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №648/1102/19 та від 11 листопада 2020 року у справі №673/1123/15-ц.

В постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року у справі №750/2055/20 вказано, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Судом встановлено, що представництво інтересів позивача в даній справі здійснювались в порядку самопредставництва, а саме - ОСОБА_2 , повноваження якої підтверджуються наданою довіреністю від 27.05.2025 року, а також Наказом №059/к від 19.02.2025 року про прийняття на роботу останньої за основним місцем роботи до ТОВ «Споживчий центр» 20.02.2025 року на посаду юрисконсульта структурного підрозділу Відділ позовної роботи з посадовим окладом згідно штатного розпису

Також, у відповідності до наданої копії договору про надання правничої допомоги №01/25-СЦ від 01.04.2025 року вбачається, що останній укладено між адвокатським об`єднанням «ЛЕКС ВЕРІТАС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», за умовами якого виконавець бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором а замовник зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами.

Відповідно до п. 3.1 договору, вартість послуг визначається наступним чином: 6000,00 грн. за один позов без врахування вартості поштових витрат та судового збору, які сплачуються Замовником самостійно.

На підтвердження обсягу виконаних робіт представником позивача надано звіт про виконану роботу відповідно до договору № 01/25-СЦ про надання правничої допомоги від 01.04.2025 року, відповідно до якого на дату звернення адвокатом надано наступні послуги:

1) на підставі прийнятого замовником рішення щодо звернення з позовом до відповідача по справі, сформовано запит на складання розрахунку ціни позову та отримання переліку необхідних доказів;

2) складено позов (на підставі отриманих документів);

3) роздруковано позов, додатки до позову та один примірник позову з додатками надано замовнику для відправлення відповідачу;

4) замовлено сплату судового збору;

5) проведена детальна консультація замовника щодо дій після відкриття провадження у справі та надано інші консалтингові послуги в розрізі проведення претензійно-позовної роботи.

На підтвердження сплати позивачем за надання правничої допомоги на користь адвокатського об`єднання «ЛЕКС ВЕРІТАС» у сумі 6000,00 грн. надано платіжну інструкцію №СЦ00045453 від 09.10.2025 року, в якій у призначені платежу зазначено: «Оплата за надання правничої допомоги згідно додаткової угоди №1 до договору №01/25-СЦ від 01.04.2025 року з позовом до ОСОБА_1 . Без ПДВ».

Здійснення адвокатом правничої допомоги в інтересах позивача підтверджується матеріалами справи, поданою позовною заявою з додатками до неї.

Враховуючи викладене, суд вважає, що надана позивачеві правнича допомога на підставі вказаного договору стосується і пов`язана з даною справою, яка була необхідною для реалізації права позивача на звернення до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові Великої Палати від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15 ц, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не вправі втручатися в ці правовідносини… За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами… Суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п.4ст.1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

В постанові Верховного Суду від 22 липня 2021 року у справі №628/2292/18 зазначено, що якщо винагорода адвоката за послуги згідно з договором про надання правової допомоги була визначена сторонами у твердій (фіксованій) сумі, то вона за весь час дії договору не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Судом враховується, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписамистатті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) відступила від висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 23 листопада 2020 року у справі № 638/7748/18 (провадження № 61-13573св19), вказавши, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Суд зазначає, що відповідачем не зазначалось про неспівмірність визначеного позивачем та його адвокатом сума гонорару зі обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів.

Відповідачем не подавалось жодних заперечень чи клопотань про зменшення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, суд вважає наявними підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача у відповідності до положень статті 141 ЦПК України у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 6000,00 грн.

Ухвалюючи додаткове рішення суду, судом враховується, що Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

На підставівикладеноготакеруючисьст. 1-18, 76-81, 89, 133, 134, 136-137, 141, 264, 270, 352, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі №947/29288/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133А) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )на користьТовариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133А; код ЄДРПОУ37356833) у відшкодування понесених судових витрат, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 6000 (шість тисяч) гривень 00 (нуль) копійок.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи,якомуповнерішення абоухваласудуне буливрученіудень його(її)проголошенняабоскладення,маєправона поновленняпропущеногострокуна апеляційнеоскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення судунабираєзаконноїсили післязакінченнястрокуподання апеляційноїскаргивсімаучасниками справи,якщоапеляційнускаргу небулоподано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий Л. В. Калініченко