Ухвала суду № 131228873, 29.09.2025, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 235/7821/20

Провадження № 2/204/79/25 р.

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2025 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Самсонової В.В.

за участю секретаря Зайченко О.В.

за участю представника третьої особи ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , державного реєстратора КП «Юридична реєстрація нерухомості та бізнесу» Гладкова Юрія Володимировича, треті особи: ОСОБА_4 , Приватний нотаріус Акімова Олена Віталіївна, Акціонерне товариство «Альфа-Банк», ОСОБА_5 , Комунальне підприємство «Юридична реєстрація нерухомості та бізнесу», Міністерство юстиції України, Державне підприємство «Національні інформаційні системи» про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, витребування майна з чужого незаконного володіння, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Чечелівського районного суду міста Дніпра перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , державного реєстратора КП «Юридична реєстрація нерухомості та бізнесу» Гладкова Юрія Володимировича, треті особи: ОСОБА_4 , Приватний нотаріус Акімова Олена Віталіївна, Акціонерне товариство «Альфа-Банк», ОСОБА_5 , Комунальне підприємство «Юридична реєстрація нерухомості та бізнесу», Міністерство юстиції України, Державне підприємство «Національні інформаційні системи» про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, витребування майна з чужого незаконного володіння.

Представник третьої особи в судовому засіданні просила залишити позовну заяву без розгляду за неявкою позивача.

Третьою особою ОСОБА_4 було подано клопотання про відкладення, оскільки проходить лікування у медичному кардіоваскулярному центрі. Суд відмовляє у задоволенні вказано клопотання, оскільки неявка третьої особи не перешкоджає подальшому розгляду. Крім того, слід зазначити, що ОСОБА_4 подає відповідні клопотання на кожне засідання з 2024 року.

Інші сторони в судове засідання не з`явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Вислухавши представника третьої особи, вивчивши матеріали справи, суд вважає необхідним залишити без розгляду даний позов з огляду на наступне.

Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 28 липня 2025 року визнано явку ОСОБА_2 в судове засідання, яке відбудеться в приміщенні Чечелівського районного суду міста Дніпра 01 вересня 2025 року на 13 год. 30 хв обов`язковою.

За ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини друга, четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з положенням ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 43 ЦПК України передбачені права та обов`язки учасників справи. Учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. Користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

На учасників судового процесу та їх представників покладається загальний обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю варто розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

Згідно з ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Так, згідно із ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 5 ст. 223 ЦПК України визначено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.

При цьому, позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився.

Разом з тим, відповідно до п.4 ч.3 ст.223 ЦПК України суд розглядає справу за відсутності належно повідомленого учасника справи, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

Відтак норми ч. 5 ст. 223 ЦПК України та п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України дисциплінують позивача як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми процесуальними правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.

Тож, під час вирішення в даному разі питання про залишення позову без розгляду правове значення має виключно належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання, а також в даному разі визнання його явки обов`язковою.

Так, у даній справі були призначені судові засідання на: 24 червня 2025 року о 11 год. 30 хв., 15 липня 2025 року о 13 год. 00 хв., 28 липня 2025 року о 13 год. 00 хв., 01 вересня 2025 року о 13 год. 30 хв., 29 вересня 2025 року о 11 год. 00 хв.

Згідно листа адвоката Плотнікової К.М. було повідомлено суд, що вона є представником позивача, станом на 15.07.2025 року вона не має зв`язку із її довірителем вже більше трьох років, у зв`язку із чим вона не може узгодити із позивачем правову позицію по справі та надати якісь пояснення. Де перебуває ОСОБА_2 та його контакти їй не відомі.

Як зазначено в ст. 10 цього Кодексу, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, як джерела права.

Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Поряд з цим, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», заява № 36655/02).

Відтак, суд зобов`язаний відповідним чином реагувати на недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, якщо його явка визнана обов`язковою.

Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема, забезпечує захист інтересів відповідача, який вимушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання.

Аналогічні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18), від 10 листопада 2021 року у справі № 756/2137/20 (провадження № 61-3782св21), від 09 грудня 2021 року у справі № 754/16126/16 (провадження № 61-17043св21), від 20 травня 2022 року у справі № № 753/8582/19-ц (провадження № 61-20040св21).

Тому, суд вважає неповажними неявки позивача у судові засідання, що були призначені на 24 червня 2025 року о 11 год. 30 хв., 15 липня 2025 року о 13 год. 00 хв., 28 липня 2025 року о 13 год. 00 хв., 01 вересня 2025 року о 13 год. 30 хв., 29 вересня 2025 року о 11 год. 00 хв., у зв`язку з чим суд прийшов до висновку, що такі дії позивача є зловживанням ними своїми процесуальними правами, які передбачені чинним законодавством.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, виходячи з аналізу чинного законодавства, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст. ст. 12, 13, 44, 128, 210, 223, 247, 257, 258-261, 352-355 ЦПК України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Усне клопотання представника третьої особи Вишнякової А.М. - задовольнити.

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , державного реєстратора КП «Юридична реєстрація нерухомості та бізнесу» Гладкова Юрія Володимировича, треті особи: ОСОБА_4 , Приватний нотаріус Акімова Олена Віталіївна, Акціонерне товариство «Альфа-Банк», ОСОБА_5 , Комунальне підприємство «Юридична реєстрація нерухомості та бізнесу», Міністерство юстиції України, Державне підприємство «Національні інформаційні системи» про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, витребування майна з чужого незаконного володіння - залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення суддею в порядку ч. 2 ст. 261 ЦПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день складення її повного тексту, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.В. Самсонова