Рішення № 131223897, 22.10.2025, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/9711/25

РІШЕННЯ

іменем України

22 жовтня 2025 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якій просить суд:

1. Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області щодо відмови у призначенні пенсії за віком протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області № 220950005165 від 18.02.2025 року;

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати періоди роботи з 1984 по 1998 роки відповідно до архівної довідки Красилівського трудового архіву Хмельницької області №03-03/133 від 10.02.2025 року до стажу роботи для призначення пенсії за віком та призначити мені пенсію за віком з 11.02.2025 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області про відмову у призначенні пенсії за віком є протиправним та таким, що порушує його конституційні і соціальні права на пенсійне забезпечення.

Ухвалою від 09.06.2025 Хмельницьким окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Львівській області 27.06.2025 подано відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області № 220950005165 від 18.02.2025 про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до частини 1 статті 115 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, оскільки відсутній необхідний страховий стаж 25 років.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 25.08.2025 подано відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позову просить відмовити. Звертає увагу, що до страхового стажу позивача не враховано період роботи в колгоспі з 1984 по 1998 згідно уточнюючої довідки про встановлений мінімум та фактично відпрацьовані вихододні, виданої на підставі первинних документів №03-03/133 від 10.02.2025, оскільки по батькові особи зазначено скорочено і не вказано, що інших осіб з такими даними немає. Вказує, що згідно поданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу, що містяться в системі персоніфікованого обліку, страховий стаж позивача становить 19 років 08 місяців 01 день, що недостатньо для призначення пенсії відповідно до п. 4 ч.1 ст. 115 Закону №1058-IV.

У відзиві також заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.

Враховуючи те, що дана справа є незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, в задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 11.02.2025 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення дострокової пенсії за віком як учаснику бойових дій відповідно до п.4 ч.1 ст.115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та надав необхідні для цього документи.

Заяву позивача за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Львівській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області №220950005165 від 18.02.2025 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи, передбаченого пунктом 4 частини 1 статті 115 Закону № 1058- IV не менше 25 років.

Зазначено, що страховий стаж позивача становить 19 років 08 місяці 01 дні.

До страхового стажу позивача не зараховано період роботи в колгоспі з 1984 по 1998 роках згідно уточнюючої довідки про встановлений мінімум та фактично відпрацьовані вихододні, видану на підставі первинних документів №03-03/133 від 10.02.2025, оскільки по батькові особи зазначено скорочено і не вказано, що інших осіб з такими даними немає.

Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється, зокрема Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно зі п.4 ч.1ст. 115 Закону № 1058-IV, право на призначення дострокової пенсії за віком мають: військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, особи начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, осіб начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів, військовозобов`язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім`ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абзаців четвертого і п`ятого частини першоїстатті 101 зазначеного Закону, а також абзацу шостого частини першоїстатті 101 зазначеного Законуз числа членів сімей резервістів і військовозобов`язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

Як слідує з оскаржуваного рішення, саме відсутність необхідного стажу стала підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії за віком.

Частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

До стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв (частина перша статті 56 Закону № 1788-XII).

Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 № 162 (далі - Інструкція № 162), трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Відповідно до пунктів 1-2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Отже, зміст наведених норм дає підстави стверджувати, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються інші документи.

Крім того, Інструкцією № 162, що діяла у спірний період роботи позивача, унормовано, що до трудової книжки вносяться: відомості про працівника - прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення. У графi 4 трудової книжки зазначається пiдстава для внесення запису до трудової книжки - наказ (розпорядження) керiвника пiдприємства, дата його видачi i номер.

Судом встановлено, що відповідач спірним рішенням відмовив у зарахуванні до страхового стажу позивача період роботи в колгоспі 1984-1998 згідно уточнюючої довідки про встановлений мінімум та фактично відпрацьовані вихододні видану на підставі первинних документів №03-03/133 від 10.02.2025, оскільки по батькові особи зазначено скорочено і не вказано, що інших осіб з такими даними немає.

З документів, долучених до матеріалів справи судом встановлено, що в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 04.02.2004 року містяться всі необхідні записи про спірний період роботи позивача з 1984-1998 роки.

За загальним правилом відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, якій ця трудова книжка належить, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Водночас працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, тому вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача конституційного права на соціальний захист в частині призначення пенсії за віком.

Одночасно суд зазначає, що архівною довідкою Красилівського трудового архіву Красилівської міської ради Хмельницької області №03-03/133 від 10.02.2025 року підтверджено факт перебування у трудових правовідносинах позивача в сільськогосподарському кооперативі «Маяк» у 1984-1988, 1990-2003 роках.

Суд зауважує, що в трудовій книжці відображені спірні періоди роботи позивача, а саме з 1984 року по 1998 рік, згідно записів відображені кількість відпрацьованих трудоднів за спірний період.

Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

У свою чергу згідно з вимогами статті 101 Закону № 1788-XII органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Отже, правом вимагати додаткові документи від підприємств, організацій і окремих осіб наділені лише органи, що призначають пенсії, а не особи, яким призначається пенсія. У разі сумніву або розбіжностей в документах, які враховуються при обчисленні пенсії, відповідач має вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також у необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

При цьому відповідачами не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що спірні записи у трудовій книжці є недійсними та недостовірними.

Відтак, оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області №220950005165 від 18.02.2025 є протиправним.

Як наслідок, необхідно зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 1984 по 1998 відображені у трудовій книжці НОМЕР_1 від 04.02.2004 року та архівній довідці №03-03/133 від 10.02.2025.

З урахуванням періодів роботи, які підлягають зарахуванню, загальний страховий стаж позивача (станом на дату звернення з заявою про призначення пенсії від 11.02.2025) становить більше 25 років, що є достатнім для призначення позивачу дострокової пенсії за віком.

Відповідно до ч. 2ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цьогоКодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що для належного захисту прав позивача необхідно вийти за межі позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Оскільки позивач ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) досяг пенсійного віку ІНФОРМАЦІЯ_2 , а звернувся з заявою 11.02.2025 (тобто в межах трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку), то пенсія йому має бути призначена з 13.01.2025.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 гривень, враховуючи задоволення позовних вимог та приписи ч. 1 ст. 139 КАС України, на користь позивача необхідно стягнути 1211,20 грн. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області, оскільки рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії приймало Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області №220950005165 від 18.02.2025.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 1984 по 1998 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком з 13.01.2025.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідачі:Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10,м. Львів,Львівська обл., Львівський р-н,79016 , код ЄДРПОУ - 13814885) Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя О.О. Михайлов