Рішення № 131223140, 21.10.2025, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/3926/25

21 жовтня 2025 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Юзьківа М.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комісії з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 Військова частина НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

ОСОБА_1 (далі позивач), в інтересах якого діє адвокат Черничинець Світлана Петрівна, звернувся до суду із позовом до Комісії з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач 1, або ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач 2, або ІНФОРМАЦІЯ_4 ), Військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач 3) про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії та просить ухвалити рішення яким:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_3 , яке оформлено протоколом від 19 травня 2025 року № 69, про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливим період;

визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині призову та направлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , для проходження військової служби за мобілізацією до військової частини;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення від проходження військової служби ОСОБА_1 та виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що звернувся до відповідача із заявою про продовження йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації згідно зі статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з підстав необхідності здійснювати постійний догляд за батьком, який є особою з інвалідністю ІІ групи.

Через деякий час він оновив застосунок Резерв + і у ньому відобразилась відстрочка до 08.08.2025. 11.06.2025 позивач знову оновив застосунок Резерв + і побачив, що відстрочка «зникла». Зважаючи на те, що з наведених вище підстав йому неодноразово надавалась відстрочка від призову на військову службу, він особисто прийшов до ІНФОРМАЦІЯ_3 , щоб дізнатись чому в застосунку Резерв + «зникла відстрочка», де йому вручили відмову у наданні відстрочки та затримали, а на наступний день, без вручення повістки/мобілізаційного розпорядження, відвезли у військову частину НОМЕР_1 .

Вважаючи відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу по мобілізації та подальший призов на військову службу протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідач 1 у встановлений судом строк правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Відповідач 2 подав відзив на позовну заяву у якому позов не визнає та просить відмовити у його задоволенні. Заперечуючи позовні вимоги вказує, що в травні 2025 року у діловодство ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшла заява громадянина ОСОБА_1 , яка зареєстрована під вх. номером Г-3139.

За результатами розгляду заяви, протоколом від 13 лютого 2025р. № 20 Комісією з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 ухвалено рішення про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. відповідь громадянину військовозобов`язаному ОСОБА_1 підготована та надана в термін та в порядку Закону України Про звернення громадян, за вихідним № 13102 від 27 травня 2025 року. У відповіді громадянину ОСОБА_1 роз`яснено причину відмови у наданні відстрочки від мобілізації у відповідності до чинного законодавства, а саме: відсутні документи, що підтверджують неможливість інших осіб, які не є військовозобов`язаними, утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю І чи II групи, та один із таких документів, що підтверджує неможливість членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю І чи II групи. Згідно відомостей Державного реестру актів цивільного стану громадян, крім заявника - сина, є інші члени сім`ї, першого чи другого ступеня споріднення - син ОСОБА_2 , 1983р.н. та син ОСОБА_3 , 1978 р.н.

З огляду на вказане, вважає, що позивачу правомірно відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу. При цьому вказує на неможливість зобов`язання відповідача прийняти рішення про надання відстрочки, оскільки це буде втручанням у його дискреційні повноваження.

Відповідач 3 позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування заперечень вказує, що наказ командира військової частини НОМЕР_1 про зарахування ОСОБА_4 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 є актом індивідуальної дії та вичерпав свою дію фактом його виконання. Такий вид військової адміністративної процедури як «виключення зі списків особового складу військової частини» можливий лише у окремих випадках, а саме: направлення військовослужбовця для проходження військової служби до інших військових формувань у тому числі за кордон (п. 10 Положення № 1153, абз.8 пп. 1 п.1.5 розділу І Інструкції № 170); звільнення з військової служби (п.34-37 Положення № 1153, п. 14.10 Інструкції № 170); на підставі вироку суду у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання (п.77 Положення № 1153, абз,2 п. 3.22 Інструкції № 170); зарахування військовослужбовця на навчання до військового навчального закладу (абз.6 п. 144 Положення № 1153, абз.9 п. 4.8 Інструкції № 170); смерті (загибелі) військовослужбовця або визнання безвісти відсутнім на підставі рішення суду про таке визнання (п.230, 247 Положення № 1153). Інших підстав виключення зі списків особового складу, чинним законодавством не передбачено. За таких обставин вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Рух справи у суді

Ухвалою суду від 11.07.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників адміністративної справи.

Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі доставлено відповідачу 1 та відповідачу 2 засобами поштового зв`язку 16.07.2025, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, а відповідачу 3 через електронний кабінет 11.07.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі "Електронний суд".

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

Інших заяв чи клопотань з процесуальних питань до суду не надходило.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини.

Відповідно до свідоцтва про народження від 01.03.2017 серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є сином ОСОБА_5 .

ОСОБА_5 є особою з інвалідністю 1 групи, яка потребує стороннього догляду, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії АВ № 0180014 від 07.11.2013.

Як слідує з довідок ІНФОРМАЦІЯ_3 від 12.07.2024 №17676, 26.08.2024 №21551, 13.03.2025 №7184 ОСОБА_1 надавалась відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як сину, який має батька ОСОБА_5 , з числа осіб з інвалідністю І групи з дитинства, згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0180014 від 07.11.2013 року, за відсутності інших осіб, які відповідно до закону зобов`язані утримувати (акт про встановлення факту здійснення догляду від 21.06.2024, нотаріальна заява батька №3264 від 10.07.2024 року).

Відповідно до повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_3 від 27.05.2025 №13102 Комісією з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 ухвалено рішення, яке оформлено протоколом від 19.05.2025 №69, про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та повідомлено що він підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах.

Причини відмови: є брат ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 , є брат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_3 від 18.06.2025 №103/1178 старший солдат ОСОБА_2 перебуває на військовій службі за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_3 з 11.04.2024.

Постановою Госпітальної військово-лікарської комісії в/ч НОМЕР_4 від 03.06.2022, яка затверджена 16 Регіональною військово-лікарською комісією старшого лейтенанта ОСОБА_3 на підставі статті 13 а Графи ІІ Розкладу хвороб визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Як слідує з наказу командира Військової частини НОМЕР_5 від 01.08.202 №136 старшого лейтенанта ОСОБА_3 , звільненого наказом начальника регіонального управління сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_8 » за підпунктом «Б» (за станом здоров`я) пункту другого частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», з 01 серпня 2022 року виключено із списків особового складу військової частини НОМЕР_5 та всіх видів забезпечення.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 13.06.2025 №164 солдата ОСОБА_1 , 1990 р.н. призвано на військову службу із запасу з 13.06.2025.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 , призваного ІНФОРМАЦІЯ_4 , зараховано до списку особового складу військової частини та на всі види забезпечення.

Мотивувальна частина

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів позовної заяви суд виходить з таких міркувань.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вказана норма Основного Закону означає, що діяльність суб`єктів владних повноважень здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом.

Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій (бездіяльності) та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України від 25 березня 1992 року №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-XII в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Частиною шостою статті 2 Закону №2232-XII встановлено, зокрема, такий вид військової служби, як військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Абзацом 13 частини першої статті 1 Закону України "Про оборону України" від 06 грудня 1991 року №1932-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12 травня 2015 року №389-VIII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, та передбачає надання відповідним органам влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відведення загрози, відсічі збройній агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та триває на час вирішення справи судом.

Пунктами 2 та 4 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", визначено військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_9 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Кабінету Міністрів України невідкладно: 1) ввести в дію план запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні; 2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

Також Указом Президента України №69/2022 "Про загальну мобілізацію" від 24.02.2022 було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва, яка триває по даний час.

Частиною першою статті 39 Закону №2232-XII унормовано, що призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21 жовтня 1993 року №3543-XII (далі - Закон №3543-XII) встановлено правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначено засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Статтею 1 Закону №3543-XII унормовано, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Згідно зі статтею 2 Закону №3543-XII правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України «Про оборону України», цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.

Статтею 22 Закону №3543-XII визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Так, частиною третьою статті 22 Закону №3543-XII встановлено, що під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Згідно з частиною п`ятою статті 22 Закону №3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

При цьому, статтею 23 Закону №3543-XII визначений вичерпний перелік підстав для надання деяким категоріям військовозобов`язаних відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. У кожному конкретному випадку особам, які не підлягають призову або підпадають під умови відстрочки від призову, необхідно надати той обсяг документів, який підтвердить існування обставин, достатніх для того, щоб уповноважений суб`єкт владних повноважень міг прийняти відповідне рішення.

Зокрема, пунктом 13 частини першої статті 23 Закону №3543-XII визначено, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають військовозобов`язані які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов`язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов`язаних за вибором такої особи з інвалідністю.

Механізм реалізації повноважень та взаємодію між місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від підпорядкування і форми власності, органами військового управління, органами та підрозділами, що входять до системи поліції, та посадовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з організації проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначено Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі Порядок №560), який діє станом да день прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до пункту 57 Порядку №560 для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Пунктом 60 Порядку №560 визначено, що комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Аналіз наведеного свідчить про те, що до повноважень територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить оформлення військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та в особливий період, у тому числі в період дії воєнного стану, які надаються в установленому порядку, а рішення про надання або відмову у наданні відстрочки оформляється протоколом.

Судом встановлено, що Комісією з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 ухвалено рішення, яке оформлено протоколом від 19.05.2025 №69, про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та повідомлено що він підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах.

Причинами відмови вказано: є брат ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 , є брат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

У даній справі не є спірним наявність родинного зв`язку, зокрема між позивачем ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , оскільки така обставина визнається у позовній заяві.

Аналізуючи підстави, з яких комісія дійшла висновку про відмову у наданні відстрочки позивачу, суд зазначає таке.

Згідно з частиною 2 статті 51 Конституції України повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

Відповідно до положень частин 1, 3 статті 172 Сімейного кодексу України (далі СК України), дитина, повнолітні дочка, син зобов`язані піклуватися про батьків, проявляти про них турботу та надавати їм допомогу. Якщо повнолітні дочка, син не піклуються про своїх непрацездатних, немічних батьків, з них можуть бути за рішенням суду стягнуті кошти на покриття витрат, пов`язаних із наданням такого піклування.

Статтею 202 СК України визначено, що повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Відповідно до статті 203 СК України дочка, син крім сплати аліментів зобов`язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю.

Відповідно до статті 47 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», діти зобов`язані піклуватися про батьків похилого віку, подавати їм допомогу і підтримку, в разі необхідності здійснювати догляд за ними.

З системного аналізу зазначених правових нор суд доходить висновку, що піклування про батьків є першочерговим обов`язком їх дітей.

Додатком 5 до Порядку №560 визначено Перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Відповідно до цього Переліку документами, що підтверджують право на відстрочку на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону №3543-XII є: для військовозобов`язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, - один із таких документів, що підтверджує неможливість інших осіб, які не є військовозобов`язаними та зобов`язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або документ, що підтверджує перебування під арештом (крім домашнього арешту), або відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 звільнений з військової служби за підпунктом «Б» (за станом здоров`я) пункту другого частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», так як постановою Госпітальної військово-лікарської комісії в/ч НОМЕР_4 від 03.06.2022 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, а тому він не є військовозобов`язаним.

При цьому доказів того, що ОСОБА_3 є собою з інвалідністю чи за рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, матеріали справи не містять.

За таких обставин, суд приходить до переконання, що рішення Комісії з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_3 , яке оформлено протоколом від 19.05.2025 №69, про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідає вимогам Закону №3543-XII та Порядку №560, а тому підстави для його скасування відсутні.

Оскільки, матеріали справи не містять доказів неправомірного затримання позивача, а інших підстав порушення порядку призову на військову службу у позові не наведено, не підлягають до задоволення і позовні вимоги про скасування наказу ІНФОРМАЦІЯ_10 від 13.06.2025 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу та зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення його з військової служби і виключити зі списку особового складу частини.

Висновки за результатами розгляду справи

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою та частиною другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За результатами розгляду справи суд не встановив порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а відтак і підстав для задоволення заявленого адміністративного позову.

Судові витрати

Згідно частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Статтею 139 КАС України визначені правила розподілу судових витрат.

Оскільки у цій справі судом відмолено у задоволенні позову повністю, ним не присуджується та не стягується судові витрати на користь будь-якої із сторін.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 241, 250, 257 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Комісії з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 відмовитиповністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 21 жовтня 2025 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 );

відповідач:

- Комісія з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ).

- ІНФОРМАЦІЯ_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ).

- Військова частина НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ).

Головуючий суддяЮзьків М.І.