Ухвала суду № 131220998, 22.10.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про самовідвід судді

22 жовтня 2025 року Київ№ 320/24653/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Скрипка І.М., розглянувши у письмовому провадженні заяву судді Скрипки І.М. про самовідвід у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправними і скасування окремих пунктів довідки та визнання протиправним і скасування висновку,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 в особі представника адвоката Пухальської Ірини Станіславівни 14.05.2025 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом (зареєстрований 16.05.2025) до Національного агентства з питань запобігання корупції.

Просив суд:

- визнати протиправними та скасувати пункти 4.1, 4.2 і 4.5 розділу 4 Довідки від 24.01.2025 № 61/25 про результати проведення повної перевірки щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України IX скликання;

- визнати протиправним та скасувати Обґрунтований висновок щодо виявлення ознак корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, за яке передбачено кримінальну відповідальність, складену за результатами здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України IX скликання, та затвердженого 30.01.2025 заступником Голови Національного агентства з питань запобігання корупції М. Корнелюком.

Ухвалою суду від 20.05.2025, із урахуванням ухвали про виправлення описки від 03.06.2025, позовну заяву повернуто на підставі частини третьої статті 45 Кодексу, констатовано зловживання процесуальними правами.

Не погоджуючись із названою ухвалою, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

За результатами апеляційного перегляду, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.08.2025, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 у справі №320/24653/25 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

27.08.2025 справа надійшла до Київського окружного адміністративного суду та після відповідної її реєстрації передана на розгляд судді Скрипці І.М.

Станом на день постановлення цієї ухвали, у зв`язку з надмірним навантаженням, питання про відкриття провадження не вирішено.

09.10.2025 від позивача надійшла заява про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Скрипки І.М. від розгляду цієї справи.

Зі змісту заяви вбачається, що позивач незгодний з прийнятим суддею судовим рішенням ухвалою від 20.05.2025 та зазначає, що суддя постановила ухвалу, згідно з якою визнала зловживанням з боку ОСОБА_1 процесуальними правами щодо подання цієї позовної заяви, обґрунтовуючи тим, що метою дій позивача є маніпуляція з автоматизованим розподілом справ між суддями.

Зазначив, що в оскаржуваній ухвалі суд роз`яснив йому про порядок і строк оскарження до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом двох днів із дня її проголошення (підписання), тоді як у статті 295 Кодексу визначено, що апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Такі дії суду першої інстанції ОСОБА_1 розцінив як незнання суддею процесуального закону або намагання штучно обмежити йому доступ до правосуддя. Не погодившись із ухвалою, оскаржив її в апеляційному порядку, після чого суддею постановлено ухвалу від 03.06.2025 про виправлення описки, допущеної після резолютивної частини, у частині неправильного строку оскарження ухвали. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.08.2025, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, а ухвалу суду від 20.05.2025 скасовано.

Оскільки справу після апеляційного перегляду повернуто до суду першої інстанції 27.08.2025, а по день подання заяви про відвід справу не прийнято суддею до провадження, у нього є сумнів у неупередженості та об`єктивності судді у розгляді цієї справи, які ґрунтуються на тому, що ще на етапі прийняття ухвали про повернення позову суддя надала негативну оцінку його діям, що у подальшому так само, на його особисте переконання, може відобразитись на оцінці долучених до позовної заяви доказів, а також повного і всебічного дослідження усіх обставин справи.

На особисте переконання заявника, суддя свідомо затягує прийняття справи до свого провадження з урахуванням наведених обставин.

Зі змісту доводів, які наведені у заяві про відвід судді Скрипки І.М., убачається, що заявник уважає підставами для відводу судді обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, пов`язані з постановленням ухвали про повернення позовної заяви від 20.05.2025, із урахуванням ухвали про виправлення описки від 03.06.2025, з якою позивач не погоджується, та яка скасована за наслідками апеляційного перегляду.

Фактично позивач не погоджується з процесуальним рішенням судді про повернення позову та діями після повернення справи на продовження розгляду.

Ухвалою суду від 10.10.2025 визнано необґрунтованим відвід судді Київського окружного адміністративного суду Скрипки І.М. у справі № 320/24653/25.

Матеріали адміністративної справи № 320/24653/25 передано до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду у відповідності до вимог частини першої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2025 для розгляду заяви про відвід судді Скрипки І.М. адміністративну справу передано на розгляд судді Василенко Г.Ю.

Ухвалою суду від 14.10.2025 (суддя Василенко Г.Ю.) відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 09.10.2025 про відвід судді Скрипки І.М. від розгляду адміністративної справи № 320/24653/25.

22.10.2025 суддею Скрипкою І.М. подано заяву про самовідвід.

За приписами пункту 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно із частиною першою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Суд зазначає, що право на подання заяви про відвід (самовідвід) судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, зокрема, в аспекті положень статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини щодо основних процесуальних гарантій, якими може скористатись особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Окремо слід звернути увагу на таке.

Пунктом 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість з боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього і в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

У справі «Кастілльйо Альгар проти Іспанії» (рішення від 28.10.1998) Європейський суд з правл людини зазначив, що дійсно навіть припущення про факти, які ставлять під сумнів безсторонність суду, можуть мати певне значення; йдеться про довіру, яку суди в демократичному суспільстві повинні викликати в людей.

У рішенні від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України» і рішенні від 03.05.2007 у справі «Бочан проти України» ЄСПЛ наголосив, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри в недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

У рішенні від 08.04.2010 у справі «Фельдман проти України» ЄСПЛ визнав порушенням статті 6 Конвенції незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.11.2021 року у справі № 11-202сап21 звернула увагу на те, що головна мета відводу гарантування безсторонності суду, зокрема, для запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Визначення належного та безстороннього суду є первинним щодо вчинення процесуальних дій у справі.

Необхідність судді заявити самовідвід від участі в розгляді справи у будь-якому випадку, коли у стороннього спостерігача лише могли б виникнути сумніви в неупередженості судді та про задоволення такої заяви підтвердила і Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 04.02.2020 у справі № 908/137/18 (провадження № 12-106гс19), в якій виснувала, що хоч поведінка судді-доповідача й не дає жодних об`єктивних підстав уважати, що вона не є безсторонньою або що їй бракує неупередженості під час розгляду справи, однак, ураховуючи значення, яке має вирішення справи № 908/137/18 для правової системи України, а також для того, щоб за суб`єктивним критерієм з боку стороннього спостерігача не виникали сумніви в неупередженості судді-доповідача під час вирішення справи, клопотання про відвід судді-доповідача необхідно задовольнити.

Згідно з висновком Венеційської Комісії від 11.12.2020 № 1012/2020, для суддів важливим є не лише діяти неупереджено, а й доносити до громадськості сприйняття неупередженості.

Тобто існування імовірності виникнення сумніву в упередженості судді може слугувати підставою для задоволення заяви про самовідвід.

Інститут відводу (самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом; а самовідвід як такий дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду (це підтвердив і Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09.12.2024 у справі № 705/4763/22).

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Самовідвід дає змогу виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.

Із метою забезпечення об`єктивного та неупередженого розгляду справи, усунення будь-яких сумнівів в учасників справи та у стороннього спостерігача щодо безсторонності, неупередженості та незалежності судді Скрипки І.М., а також виключення найменшої підозри в зацікавленості судді в результатах розгляду справи або ж упередженості при її розгляді (хоча і відсутні такі зацікавленість і упередженість) при розгляді вказаної адміністративної справи, а також, ураховуючи виключно сумнів позивача ОСОБА_1 в об`єктивному розгляді справи під головуванням судді Скрипки І.М., зважаючи і висловлену суддею раніше позицію у цій справі стосовно процесуальних дій позивача в ухвалі про повернення позовної заяви як зловживання процесуальними правами, уважаю, що з метою уникнення будь-яких спроб посягань учасників судового процесу у справі на гарантії дотримання судом принципів законності, неупередженості та об`єктивності, - за необхідне заявити самовідвід із цих підстав.

Таким чином, як з метою гарантування відсутності будь-яких сумнівів у безсторонності суду, так і зважаючи на те, що вказані вище обставини в подальшому можуть призвести до ускладнення розгляду справи та вирішення спору по суті, так як повне, всебічне та ґрунтовне з`ясування обставин справи можливе лише за умови взаємної довіри та поваги при комунікації між судом та учасниками справи, - уважаю, що я не можу брати участь у розгляді цієї справи.

Згідно з вимогами частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

Керуючись статтями 36, 39, 40, 41, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

задовольнити заяву судді Скрипки І.М. про самовідвід.

Відвести суддю Скрипку І.М. від участі у розгляді справи № 320/24653/25.

Передати адміністративну справу № 320/24653/25 до Відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду в порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала про набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Скрипка І.М.