Рішення № 131220401, 22.10.2025, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2025 р. справа № 300/9500/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Боброва Ю.О., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Думич Оксана Іванівна в інтересах ОСОБА_1 (далі позивачка) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 22.11.2024 №092950015074, зобов`язання призначити пенсію з 02.01.2024 на пільгових умовах відповідно до ст. 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання судового рішення №300/3123/24 пенсійним органом повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 19.03.2024 про призначення пенсії за віком. За результатом розгляду якої ГУ ПФУ в Херсонській області прийняло рішення від 22.11.2024 №092950015074 про відмову позивачу в призначенні пенсії, оскільки станом на 01.01.1993 період проживання на території зони посиленого радіоекологічного контролю становить 1 рік 9 місяців 3 дні при необхідному періоді 4 роки, що не дає право на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Таку відмову в призначенні пенсії за віком вважає протиправною, оскільки позивачем подано пенсійному органу посвідчення потерпілої від Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_1 від 18.07.1994, яке є достатнім підтвердженням фактичного проживання на території зони посиленого радіоекологічного контролю не менше ніж 4 роки станом на 01.01.1993. Окрім цього, факт проживання позивачки на території зони посиленого радіоекологічного контролю не менше ніж 4 роки станом на 01.01.1993 також підтверджується довідкою Снятинської районної ради від 15.07.1994 та довідкою Виконавчого комітету Русівської сільської ради народних депутатів Снятинського району Івано-Франківської області за № 141 від 23.06.1994. Так, з моменту Чорнобильської катастрофи 26.04.1986 по 01.01.1989 ОСОБА_1 прожила на території зони посиленого радіоекологічного контролю 2 роки 8 місяців 7 днів, а з 24.07.1991 до 01.01.1993 1 рік 5 місяців 9 днів, що разом становить 4 роки 1 місяць 15 днів, що є достатньою підставою для призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. При цьому, формальні неточності в довідках про періоди проживання на території зони посиленого радіоекологічного контролю не можуть бути підставою для обмеження у реалізації ОСОБА_1 конституційного права на соціальний захист. З наведених підстав, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області проти заявлених позовних вимог заперечила з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву, який міститься в матеріалах справи. Вказала, що страховий стаж позивача становить 37 років 4 місяці 1 день. Для призначення позивачці пенсії із зменшенням пенсійного віку необхідно підтвердити факт проживання позивача на території зони посиленого радіоекологічного контролю не менше ніж 4 роки станом на 01.01.1993. Так, станом на 01.01.1993 період проживання позивача на території зони посиленого радіоекологічного контролю становить 1 рік 9 місяців 3 дні, що не дає право ОСОБА_1 на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Так, згідно довідки № 9 від 03.01.2024 Виконавчого комітету Снятинської міської ради позивач дійсно зареєстрована та постійно проживає в селі Русів Снятинського ОТГ Коломийського району Івано-Франківської області з 01.01.1969 по 20.08.1986, з 24.07.1991 по 31.12.2014. Таким чином, станом на 01.01.1993 позивачка проживала на території зони посиленого радіоекологічного контролю 1 рік 9 місяців 3 дні, а саме: з 26.04.1986 по 20.08.1986, з 24.07.1991 по 01.01.1993. Також, згідно диплому серії НОМЕР_2 від 01.07.1991 ОСОБА_1 в період з 01.09.1986 по 01.07.1991 навчалася в Тернопільському державному педагогічному інституті ім. Я.Галана, а тому такий період навчання підлягає виключенню з періоду проживання позивача на території зони посиленого радіоекологічного контролю. Вказала, що у довідка за № 141 від 23.06.1994 та №1160 від 23.08.1994 відсутні підстави видачі та період роботи (проживання) в зоні посиленого радіологічного контролю. Відтак, вимоги позивачки заявлені у позовній заяві є необґрунтованими.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами, дослідивши і оцінивши докази, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно посвідчення серії НОМЕР_1 від 18.07.1994 є особою, яка постійно проживає на території зони посиленого радіологічного контролю (категорія 4) (а.с. 23).

19.03.2024 позивачка звернулася до сервісного центру ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

До заяви додано: копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру; копію паспорта громадянина України НОМЕР_3 ; копію диплому про навчання серії НОМЕР_2 від 01.07.1991; копію довідки Комунальної установи Трудовий архів Снятинської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області від 05.01.2024 № 1180/0212; копію корінця довідки Снятинської районної ради від 23.08.1994 № 1160 про постійне проживання на території посиленого радіоекологічного контролю; копію довідки Виконавчого комітету Русівської сільської ради народних депутатів Снятинського району Івано-Франківської області від 24.06.1994 № 141 про те, що ОСОБА_1 дійсно була прописана і проживала в селі Русів Снятинського району з 1970 року по 1989 року та з 24.07.1991 по даний час проживає в селі Русів; копію довідки Старостинського округу № 8 с. Русів від 03.01.2024 № 10 про склад сім`ї; копію довідки Старостинського округу № 8 с. Русів від 03.01.2024 № 9 про те, що ОСОБА_1 проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю з 01.01.1969 по 20.08.1986 та з 24.07.1991 по 31.12.2014; копію свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 від 17.09.1988; копію посвідченням потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_5 від 18.07.1994; копію витягу з Реєстру територіальної громади від 03.01.2024; копію свідоцтва про народження від 09.03.1989; копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 від 11.06.1992; копію довідки Снятинської районної ради від 15.07.1994 № 1160 про постійне проживання на території посиленого радіоекологічного контролю.

26.03.2024 відповідачем прийняло рішення № 09295001574 про відмову позивачці в призначенні пенсії, оскільки позивач станом на 01.01.1993 недостатній період проживала на території зони посиленого радіологічного контролю, а саме 1 рік 9 місяців 3 дні при необхідних 4 роки.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 у справі №300/3123/24 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області № 092950015074 від 26.03.2024 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.03.2024 про призначення пенсії за віком та прийняти рішення за наслідками такого розгляду, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні в цій адміністративній справі.

На виконання вказаного рішення, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області прийнято рішення від 22.11.2024 № 092950015074 про відмову позивачці в призначенні пенсії зі зниження пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки станом на 1 січня 1993 року відсутні 4 роки проживання у зоні посиленого радіологічного контролю.

Пенсійний орган зазначив, що при визначенні права на пенсію зі зменшенням пенсійного віку слід дотримуватись обов`язкової умови, а саме: станом на 1 січня 1993 року особа повинна прожити (відпрацювати) певний період, що відповідає даній зоні. Згідно з довідкою №9 від 03.01.2024, виданою Старостинським округом №8 Снятинської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області гр. ОСОБА_1 проживала в зоні посиленого радіологічного контролю (село Русів Снятинського ОТГ Коломийського району Івано-Франківської області) з 26.04.1986 по 20.08.1986, з 24.07.1991 по 01.01.1993, що станом на 01.01.1993 сукупно становить 1 рік 9 місяців 3 днів. Також вказало про відсутність підстав для взяти в роботу для визначення періоду роботи (проживання) на території зони посиленого радіологічного контролю наступні довідки: довідку №141 від 24.06.1994 Виконавчого комітету Русівської сільської Ради народних депутатів Снятинського району Івано-Франківської області відсутні обґрунтування видачі; довідку №1160 від 15.07.1994 та корінець довідки №1160 від 23.08.1994 не вказані підстави видачі та період роботи (проживання) в зоні посиленого радіологічного контролю. Зазначає, що оскільки ОСОБА_1 з 01.09.1986 по 01.07.1991 навчалася в Тернопільському державному педагогічному інституті ім. Я. Галана, а тому вона не проживала на території зони посиленого радіологічного контролю

Вважаючи вищенаведене рішення відповідача протиправними та таким, що порушує право на належне пенсійне забезпечення, позивачка звернулася до суду з відповідними позовними вимогами.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, з урахуванням фактичних обставин справи та норм матеріального права, які їх регулюють, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 років.

Відповідно до відомостей паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому на час звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком від 19.03.2024 досягла віку 55 років.

Стосовно дотримання умов закону для призначення пенсії за віком в частині наявності в позивача необхідного для цього страхового стажу та підстав для зниження пенсійного віку, суд зазначає наступне.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я визначає Закон України Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 № 796-ХІІ (далі Закон № 796-ХІІ), який створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Відповідно до статті 1 Закону № 796-ХІІ, цей Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Згідно з статтею 9 Закону № 796-ХІІ особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є:

1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;

2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт;

4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.

Статтею 11 Закону № 796-ХІІ визначено, що до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать:

1) евакуйовані із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутріутробного розвитку, після досягнення ними повноліття), а також відселені із зон безумовного (обов`язкового) і гарантованого добровільного відселення;

2) особи, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або прожили за станом на 1 січня 1993 року на території зони безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, та відселені або самостійно переселилися з цих територій;

3) особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років;

4) особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років;

5) особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов`язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями. Перелік видів робіт і місць, де виконувалися зазначені роботи, встановлюється Кабінетом Міністрів України;

6) особи, які досягли повноліття, з числа зазначених у статті 27 цього Закону, та яким у дитячому віці встановлено причинний зв`язок інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи, за умови проходження переогляду у спеціалізованій медико-соціальній експертній комісії відповідно до частини п`ятої статті 17 цього Закону.

Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать неповнолітні діти, зазначені у статті 27 цього Закону. Після досягнення повноліття (в разі одруження або влаштування на роботу в передбачених чинним законодавством випадках до досягнення повноліття - за їх бажанням відповідно з часу одруження або влаштування на роботу) визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи провадиться на умовах, визначених частиною першою цієї статті, а щодо потерпілих, зазначених у пункті 6 частини першої цієї статті, визначення категорії провадиться відповідно до пункту 1 частини першої статті 14 цього Закону.

Відповідно до статті 14 Закону № 796-ХІІ для встановлення пільг і компенсацій визначаються чотири категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Зокрема, до четвертої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відносяться особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є потерпілою від Чорнобильської катастрофи - особою, яка постійно проживала на території зони посиленого радіоекологічного контролю станом на 1 січня 1993 року (категорія 4), що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 18.07.1994 (а.с.23).

Відповідно до статті 49 Закону № 796-ХІІ пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення визначені статтею 55 Закону № 796-ХІІ.

Зокрема, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу:

потерпілі від Чорнобильської катастрофи:

особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.

Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено тільки за однією підставою, передбаченою цією статтею, якщо не обумовлено інше. При цьому відповідне зниження пенсійного віку, передбачене цією статтею, застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року.

Призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування і цього Закону.

Позивачка у цій справі вважає, що має право на зменшення на 5 років встановленого частиною першою статті 26 Закону № 1058-IV пенсійного віку, оскільки проживала на території зони посиленого радіоекологічного контролю станом на 1 січня 1993 року не менше чотирьох років, що підтверджується наданим їй в установленому законом порядку статусом особи постраждалої від Чорнобильської катастрофи - яка постійно проживала на території зони посиленого радіоекологічного контролю станом на 1 січня 1993 року (категорія 4).

Натомість відповідач ставить під сумнів вказаний факт, вказавши, що долучені до заяви довідки не підтверджують факт проживання не менше чотирьох років станом на вказану вище дату.

В спірному випадку в позивача наявний страховий стаж 37 років 4 місяці 1 день, тобто достатній для призначення пенсії за віком на підставі статті 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи як потерпілій від Чорнобильської катастрофи. Вказані обставини щодо наявності в позивача необхідного страхового стажу визнаються сторонами та не є спірними у цій справі.

Згідно оскаржуваного у даній справі рішенням від 22.11.2024 № 092950015074 позивачка не має права на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки станом на 01.01.1993 ОСОБА_1 не проживала 4 роки на території зони посиленого радіологічного контролю. Вказано, що станом на 01.01.1993 позивач проживав на території зони посиленого радіоекологічного контролю 1 рік 9 місяців 3 дні, а саме: з 26.04.1986 по 20.08.1986, з 24.07.1991 по 01.01.1993.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі Порядок № 22-1).

Відповідно до підпункту 7 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку:

- потерпілим від Чорнобильської катастрофи:

- для осіб, які постійно працювали (працюють) на територіях радіоактивного забруднення, додаються документи, видані підприємствами, установами, організаціями, органами місцевого самоврядування, що підтверджують період(и) постійної роботи в населених пунктах, віднесених до відповідних територій радіоактивного забруднення;

- для осіб, які постійно проживали (проживають) на територіях радіоактивного забруднення, додаються відомості про місце проживання, зазначені у пункті 2.22 цього розділу, та/або документи про проживання, видані органами місцевого самоврядування;

- для осіб, які евакуйовані із зони відчуження у 1986 році, додаються документи, видані Волинською, Житомирською, Київською, Рівненською або Чернігівською облдержадміністраціями;

- посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи - за наявності) (при призначенні пенсії згідно зі статтею 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи).

Таким чином, законодавець встановив перелік документів, що підтверджують статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи. При цьому визначив, що при призначенні пенсії згідно зі статтею 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи достатньо посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи, та відповідної довідки про період проживання, виданої уповноважених на це органом.

Підстави для визначення статусу громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визначені статтею 15 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Так, підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Підставою для визначення статусу евакуйованих із зони відчуження, відселених і тих, які самостійно переселилися, відповідно до статті 4 є довідка про евакуацію, відселення, самостійне переселення.

Підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.

Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Посвідчення Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та Потерпілий від Чорнобильської катастрофи є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На час видачі ОСОБА_1 посвідчення серії НОМЕР_1 від 18.07.1994, як особі, яка постійно проживає на території зони посиленого радіологічного контролю (категорія 4), був чинним Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1992 № 501 (далі Порядок № 501).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 501 посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 501 громадянам, які постійно проживають або постійно працюють на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали у цій зоні не менше чотирьох років, і віднесеним до категорії 4, видається посвідчення коричневого кольору, серія В.

Пунктом 10 Порядку № 501 визначено, що видача посвідчень провадиться: народним депутатам України, керівним і відповідальним працівникам Секретаріату Верховної Ради України, Адміністрації Президента України, Верховного Суду України, Генеральної Прокуратури, Вищого Арбітражного Суду, Кабінету Міністрів, а також керівникам центральних органів державної виконавчої влади, представникам Президента України в областях і містах Києві та Севастополі, працівникам підприємств і організацій, розташованих в зоні відчуження - Міністерством у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

іншим потерпілим і учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС - Радою Міністрів Республіки Крим, обласним, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій за місцем проживання.

Посвідчення видаються громадяни, які постійно проживають або постійно працюють на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали у цій зоні не менше чотирьох років, - на підставі довідки встановленого зразка (додаток № 7).

Проаналізувавши вказані положення, колегія суддів зазначає, що документом, який підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи та надає право користування пільгами, встановленими Законом № 796-ХІІ, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 27.02.2018 у справі № 344/9789/17, від 10.07.2019 у справі № 607/13930/16-а, від 24.10.2019 у справі № 152/651/17, від 21.11.2019 у справі № 572/47/17, від 25.11.2019 у справі № 464/4150/17, від 27.04.2020 у справі № 212/5780/16-а, від 15.01.2021 у справі № 520/7846/17.

Як встановлено судом разом із заявою від 19.03.2024 про призначення пенсії ОСОБА_1 надала органу пенсійного фонду України посвідчення серії НОМЕР_1 від 18.07.1994, видане особі, яка постійно проживає на території зони посиленого радіологічного контролю (категорія 4).

Суд звертає увагу, що вказане посвідчення є належним та допустимим доказом в підтвердження наявності права позивача для призначення пенсії за віком згідно зі статтею 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи із зменшенням пенсійного віку.

При цьому суд зазначає, що належність позивача до особи потерпілої від Чорнобильської катастрофи 4 категорії ніким не оспорювалась. Вказане вище посвідчення серії НОМЕР_1 від 18.07.1994 не визнано недійсним та не скасовано у встановленому Законом порядку, а тому позивач має право на користування пільгами, встановленими Законом № 796-ХІІ, зокрема на призначення їй пенсії зі зниженням пенсійного віку.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах Верховний Суд сформулював раніше, зокрема, у постановах від 19.06.2018 у справі № 287/39/17, від 11.08.2018 у справі № 289/193/17, від 12.04.2019 у справі № 287/42/17.

Постановою Кабінету Міністрів Української РСР Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи та Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи від 23.07.1991 № 106, затверджено перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення, згідно з додатком № 1. Так, в Додатку № 1 до постанови Кабінету Міністрів УРСР від 23 липня 1991 р. № 106 Перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи міститься село Русів Снятинського району Івано-Франківської області.

Безпідставними є посилання пенсійного органу на довідку Старостинського округу № 8 с. Русів Снятинської міської ради від 03.01.2024 № 9, як на підставу для відмови в призначенні пенсії позивачці.

Так, відповідачем зазначено, що згідно вказаної довідки позивачка проживала на території зони посиленого радіоекологічного контролю з 01.01.1969 по 20.08.1986 та з 24.07.1991 по 31.12.2014, а тому станом на 01.01.1993 позивачка проживала на території зони посиленого радіоекологічного контролю - 1 рік 9 місяців 3 дні, а саме: з 26.04.1986 по 20.08.1986, з 24.07.1991 по 01.01.1993, при необхідних 4 років.

Однак пенсійним органом не враховано інших документів, які підтверджують факт проживання більше чотирьох років, зокрема:

копію довідки Виконавчого комітету Русівської сільської ради народних депутатів Снятинського району Івано-Франківської області від 24.06.1994 № 141 про те, що ОСОБА_1 дійсно була прописана і проживала в селі Русів Снятинського району з 1970 року по 1989 року та з 24.07.1991 по даний час проживає в селі Русів (тобто по 01.01.1993 більше 4 років);

копію корінця довідки Снятинської районної ради від 23.08.1994 № 1160 про постійне проживання на території посиленого радіоекологічного контролю, згідно якої позивач постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю станом на 01.01.1993 не менше чотирьох років у селі Русів Снятинського району Івано-Франківської області;

копію довідки Снятинської районної ради від 15.07.1994 № 1160 про постійне проживання на території посиленого радіоекологічного контролю, згідно якої позивач постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю станом на 01.01.1993 не менше чотирьох років у селі Русів Снятинського району Івано-Франківської області.

Безпідставними є також твердження відповідача про не взяття до уваги довідки №141 від 24.06.1994 та довідку №1160 від 15.07.1994, у зв`язку з не зазначенням підстав їх видачі та періоду роботи (проживання) в зоні посиленого радіологічного контролю, оскільки норм чинного законодавства за яких такі обставини мають бути обов`язково вказані відповідачем не зазначено.

При цьому, форма довідки від 15.07.1994 № 1160 відповідає зразку, встановленому додатком № 7 до Порядку № 501.

Більше того, як вже зазначено судом вище, посвідчення серії НОМЕР_1 від 18.07.1994 є належним документом, який підтверджує право позивача на призначення пенсії за віком згідно зі статтею 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи із зменшенням пенсійного віку.

Щодо доводів відповідача про те, що згідно диплому серії НОМЕР_2 від 01.07.1991 ОСОБА_1 в період з 01.09.1986 по 01.07.1991 навчалась в Тернопільському державному педагогічному інституті ім. Я.Галана, а тому такий період навчання підлягає виключенню з періоду проживання позивача на території зони посиленого радіоекологічного контролю, суд зазначає, що доказів, які б підтверджували факт проживання позивачем в період навчання в місті Тернополі відповідачем не надано.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що рішення Головного управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області від 22.11.2024 № 092950015074 про відмову позивачці в призначенні пенсії зі зниження пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 45 Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Судом встановлено, що позивачці ІНФОРМАЦІЯ_2 виповнилось 55 років, із заявою про призначення пенсії вона звернулася 19.03.2024.

Враховуючи викладене, звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку, а тому позивачці слід призначити пенсію з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, тобто з 02.01.2024 року.

Відтак слід зобов`язати відповідача призначити з 02.01.2024 позивачці пенсію зі зниження пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи наведене, слід стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивачки судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області від 22.11.2024 № 092950015074 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії зі зниження пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області призначити з 02.01.2024 ОСОБА_1 пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Згідно статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивачка: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , АДРЕСА_1 .;

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, код ЄДРПОУ 21295057, вулиця Валентини Крицак, 6, місто Херсон, Херсонська область, 73036.

Суддя /підпис/ Бобров Ю.О.