Ухвала суду № 131218519, 13.10.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/45047/23

Провадження № 2/761/1740/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2025 року Шевченківський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Савчук Ю.Н.

при секретарі Фортуні М.А.,

за участі: представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Шилець А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК» Рекрут Світлани Іванівни, про визнання недійсним кредитних договорів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК» Рекрут Світлани Іванівни, про визнання недійсним кредитних договорі.

Ухвалою від 21.05.2025 р. відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Представник позивача в підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про витребування доказів, у якому просить витребувати в Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК» оригінали кредитних договорів № 502 від 25 червня 2014 року, кредитний рахунок НОМЕР_6 (дата закриття 22 серпня 2014 року); № 514 від 29 серпня 2014 року, кредитний рахунок № НОМЕР_1 (дата закриття 17 жовтня 2014 року); №531 від 05 листопада 2014 року, кредитний рахунок № НОМЕР_2 (дата закриття 24 грудня 2014 року); № 602 від 14 січня 2015 року, кредитний рахунок НОМЕР_5 (дата закригтя 02 березня 2015 року).

Представник відповідача в підготовчому судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив з посиланням на те, що воно заявлено з порушенням встановленого процесуальним законом строку а також у зв`язку із відсутністю оригіналів кредитних договорів, які ймовірно знищені за закінченням терміну їх зберігання.

Заслухавши думки учасників процесу та дослідивши клопотання суд приходить до висновку про залишення його без розгляду з врахуванням наступного.

Відповідно до ч.1 ст.84 Цивільного процесуального кодексу України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

В силу приписів ч. 1-4 ст.83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Оскільки клопотання подано із пропуском встановленого ст.ст.83-84 ЦПК України строку, а поважність причин пропуску такого строку позивачем не обґрунтовано, клопотання слід залишити без розгляду на підставі стс.ст.126, 127 ЦПК України.

При цьому суд зазначає, що відповідно до п.п.1 п.1 розділу I Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України26.12.2012 № 1950/5, основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Такою експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукописного тексту під впливом будь-яких факторів, що заважають (природних: хворобливий стан, хронічні захворювання, вікові зміни; тимчасових зовнішніх: незвичне тримання засобу для писання, незвична поза, обмеження зорового контролю тощо; тимчасових внутрішніх: алкогольне сп`яніння, фармакологічні, наркотичні засоби тощо; штучних: викривлення письма зміненими рухами); визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо). Об`єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань. Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

Отже для проведення судової почеркознавчої експертизи необхідне подання оригіналів документів, в даному випадку- кредитних договорів.

Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Положеннями ч.1 ст. 95 ЦПК України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч.1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши необхідні для вирішення клопотання матеріали справи, суд вважає, що вказані у клопотанні докази мають значення для правильного вирішення даної справи, при цьому сторона позивача не має можливості отримати їх самостійно.

За змістом ч.5, 6 ст.84 ЦПК України суд може уповноважити на одержання таких доказів заінтересовану особу. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Ч.1 ст.76 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1-3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ст.11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

В силу приписів ч.2 ст.13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

За змістом ч.7 ст.81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Положення щодо можливості збирання доказів судом за власною ініціативою за чинним ЦПК мають обґрунтовуватися не виключно через призму змагальності, однак і з урахуванням принципу пропорційності в контексті завдань та мети цивільного судочинства.

Норми процесуального законодавства щодо можливості витребування доказів за ініціативою суду у випадку недобросовісної поведінки сторони щодо доказів покликане зберегти баланс між змагальністю сторін, що забезпечує реалізацію приватноправового інтересу у цивільному судочинстві, та активністю суду в контексті принципу суддівського керівництва процесом, що відбиває публічно-правовий інтерес в ефективності цивільного судочинства. Необхідність збереження відповідного балансу прямо випливає із норми, що регулює завдання цивільного судочинства, якими є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК).

Згідно з частиною третьою статті 84 ЦПК України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про витребування доказів з власної ініціативи, оскільки має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів,

При цьому суд роз`яснює, що за змістом ч.1 ст.146 ЦПК України у разі неподання письмових, речових чи електронних доказів, що витребувані судом, без поважних причин або без повідомлення причин їх неподання суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів державним виконавцем для дослідження судом.

Ч.1,2 ст.148 ЦПК України передбачено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; 5) порушення заборон, встановлених частиною дев`ятою статті 203 цього Кодексу.

У випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на наявні матеріали справи, для об`єктивного, повного і всебічного розгляду справи суд дійшов висновку про необхідність витребування доказів у справі.

Керуючись ст.ст. 76, 84, 95, 259-261, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Пасенюк К.О. про витребування доказів - залишити без розгляду.

Витребувати докази з ініціативи суду.

Зобов`язати Публічне акціонерне товариство «Український професійний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК» направити на адресу Шевченківського районного суду м.Києва (03057, м.Київ, вул.Дегтярівська, 31-А, кабінет № 703) оригінали кредитних договорів № 502 від 25 червня 2014 року, кредитний рахунок № НОМЕР_3 (дата закриття 22 серпня 2014 року); № 514 від 29 серпня 2014 року, кредитний рахунок № НОМЕР_1 (дата закриття 17 жовтня 2014 року); №531 від 05 листопада 2014 року, кредитний рахунок № НОМЕР_2 (дата закриття 24 грудня 2014 року); № 602 від 14 січня 2015 року, кредитний рахунок № НОМЕР_4 (дата закриття 02 березня 2015 року).

Вказану інформацію необхідно надати на адресу Шевченківського районного суду міста Києва (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 31-А, кабінет № 703) протягом 15-ти днів з моменту отримання даної ухвали.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: