Ухвала суду № 131216799, 22.10.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/3928/25

Провадження №2-др/752/175/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2025 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі судді Кордюкової Ж.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін заяву представника позивача адвоката Куракса Юлії Ігорівни про ухвалення додаткового рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Куракса Юлія Ігорівна в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» звернулася до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат.

В обґрунтування необхідності ухвалення додаткового рішення зазначила, що 13.08.2025 судом ухвалено рішення, згідно з яким позовні вимоги задоволено частково.

Разом з цим, у рішенні не було вирішено питання розподілу судових витрат на правничу допомогу.

Просила стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4475,62 грн.

24.09.2025 постановлено ухвалу про призначення заяви про ухвалення додаткового рішення до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

В провадженні Голосіївського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг.

13.08.2025 ухвалено рішення, яким позовні вимоги було задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» заборгованість за надані послуги у розмірі 4878,08 грн. та судові витрати у розмірі 1514 грн., ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» заборгованість за надані послуги у розмірі 4878,08 грн. та судові витрати у розмірі 1514 грн., відмовлено у задоволенні решти позовних вимог.

Питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу під час ухвалення рішення від 13.08.2025 не вирішувалось.

11.07.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» та Адвокатським об`єднанням «Юридична фірма «Тотум» укладений договір про надання правової (правничої) допомоги № SO 6163.

Відповідно до п.п.1.8.5 п. 1.8. договору про надання правової (правничої) допомоги № SO 6163 від 11.07.2024 для надання правничої допомоги юридична фірма призначає адвоката Кураксу Ю.І.

Відповідно до п. 2.2. договору про надання правової (правничої) допомоги № SO 6163 від 11.07.2024 порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення визначаються та здійснюються відповідно до протоколу погодження гонорару, що є додатком №2 до цього договору та є його невід`ємною частиною, та відповідно до стандартних Правил надання правничої допомоги (посилання на Додаток №1 міститься у Додатку № 2).

23.10.2024 Адвокатське об`єднання «Юридична фірма «Тотум» видало ордер серії АІ №1732333 на представництво адвокатом Куракса Ю.І. інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» в Голосіївському районному суді міста Києва.

У Додатку №2 від 11.07.2024 до договору про надання правової (правничої) допомоги № SO 6163 від 11.07.2024 сторони погодили, що гонорар юридичної фірми складається з із основного гонорару в розмірі 3500 грн. (за подання одного позову про стягнення коштів зі споживачів послуг за управління багатоквартирним будинком) та гонорару успіху в розмірі 10% від заборговансоті, яка була фактично стягнута на користь клієнта.

У позовній заяві зазначений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат в розмірі 4475,62 грн. та заявлено, що остаточний розмір витрат буде наданий в порядку, визначеному ч.8 ст. 141 ЦПК України.

Кожен має право на професійну правничу допомогу (стаття 59 Конституції України).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 19 цього Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначено в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховують складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначають лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі №910/12876/19).

Згідно з п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2-4 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 2 ст.141 ЦПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною 8 ст. 142 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Слід відзначити, що при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що ці витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

В заяві про ухвалення додаткового рішення представник позивача зазначила, що надає суду копію договору про надання правничої допомоги № SO 6163 від 11.07.2024, додаток № 2 до договору; копію Специфікації № 3; копію рахунку № INV/2024/10/0030 від 18.10.2024; копію платіжної інструкції № 1567528618 від 22.10.2024.

Процесуальними нормами встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Обов`язковим переліком документів на підтвердження відповідних витрат, незалежно від юрисдикції спору, є: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); розрахунок наданих послуг з їх детальним описом; документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо) (висновки, викладені у постановах Верховного Суду у справах № 821/227/17, № 726/549/19, № 810/3806/18).

Такі ж висновки щодо застосування норм права викладені у постановах Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц та від 09 червня 2020 року у справі № 466/9758/16-ц.

Процесуальне законодавство України не встановлює чіткого переліку доказів, які необхідно надати суду на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, однак зобов`язує надати докази щодо надання правової допомоги.

Вирішуючи питання щодо ухвалення додаткового рішення у цій справі, суд враховує, що до заяви про ухвалення додаткового рішення заявниця не долучила Специфікацію №3, копію рахунку №INV/2024/10/0030 від 18.10.2024 та копію платіжної інструкції №1567528618 від 22.10.2024, а також не зробила розрахунку суми витрат на правничу допомогу.

Так, у пункті 154 рішення від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат ЄСПЛ зазначив, що за статтею 41 Конвенції він відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму. Крім того, будь-яке клопотання, подане на підставі статті 41 Конвенції, має містити конкретні суми, розбиті на пункти, і супроводжуватися необхідними документами на їх підтвердження, інакше Суд може відхилити це клопотання повністю або частково.

Наведене свідчить про те, що відсутні докази, які підтверджують понесення стороною позивача витрат на правничу допомогу в тому розмірі, який заявлений до стягнення.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» за рахунок відповідачів витрат на професійну правничу допомогу, що має наслідком відмову в ухвалені додаткового рішення.

Керуючись ст.ст.133, 137, 141, 142, 270, 353 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити адвокату Кураксі Юлії Ігорівні в ухваленні додаткового рішення про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала складена 22.10.2025.

Суддя Ж. І. Кордюкова