Рішення № 131211630, 22.10.2025, Васильківський міськрайонний суд Київської області

справа № 362/2919/25

провадження № 2-др/362/21/25

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.10.25 року

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді ПоповичаО.В. розглянув у порядку письмового провадження питання про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Суд установив:

Рішенням від 29 вересня 2025 року суд задовольнив частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнув з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» заборгованість за кредитним договором, а саме 7300,00 гривень за тілом кредиту та 2496,60 гривень за відсотками, в сумі 9796 (дев`ять тисяч сімсот дев`яносто шість) гривень 60 копійок.

Вказаним судовимрішенням судомне вирішенопитання просудові витратив частинівитрат на професійну правничу допомогу, що відповідно до статті 270 ЦПК України є підставою для ухвалення додаткового судового рішення.

Так, предметом розгляду даної справи були вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором №002815268 від 18 грудня 2020 року у розмірі 29158,58 грн.

Окрім того, сторонами було заявлено до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн. кожною.

Відповідно до частини першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1)у разі задоволення позову - на відповідача; 2)у разі відмови в позові - на позивача; 3)у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до статті 133 ЦПК Україна правнича допомога є складовою судових витрат.

За змістом частини другої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1)розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2)розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: змагальність сторін; диспозитивність відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункти 4, 5, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Таким чином, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, тоді як інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

За відсутності заперечень щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу суд доходить висновку про необхідність їх стягнення у заявленому сторонами обсязі.

Отже, на підставі статті 141 ЦПК України суд дійшов висновку про можливість відшкодування сторонам судових витрат, понесених за результатами розгляду справи пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При розподілі судових витрат суд враховує пропорційність задоволених вимог. Позов заявлено з ціною 29158,58 грн. та задоволено на суму 9796,60 грн., тобто на 33,60%, і, відповідно, відмовлено на 66,40% від суми заявлених позовних вимог.

Отже, на позивача покладаються витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3984,14грн., а на відповідача в розмірі 2015,85грн.

Відповідно, в порядку розподілу судових витрат з відповідача належить стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2015,85грн. витрат на правову допомогу. Своєю чергою, відповідачу належить відшкодувати на професійну правничу допомогу в розмірі 3984,14грн.

Разом із тим, відповідно до частини десятої статті 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

За результатом зустрічного зарахування суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» на користь ОСОБА_1 1968,29 грн. витрат на правову допомогу.

Керуючись статтями 141, 270 ЦПК України, суд

ухвалив:

стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» (ідентифікаційний код 42649746) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 1968 (одна тисяча дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 29 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 22 жовтня 2025 року.

Суддя О.В. Попович