Рішення № 131211048, 23.10.2025, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/9666/25

Провадження № 2/342/584/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2025 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючоїсудді Андріюк І.Г.

секретаря судового засідання Малик Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Городенка у порядку загального позовного провадження справу за позовом Товариства зобмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

ПредставникТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та просить стягнути з відповідачки на користь Товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Фінтраст Капітал»заборгованість: за договором факторингу № 24.05/2024 у сумі 22456 грн, за договором факторингу № 27.05/24-Ф у сумі 26541,5 грн. Всього стягнути загальну суму заборгованості 48997,50 грн, сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 15000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 10.10.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №4044944 на суму 2800 грн на строк 350 днів, процентна ставка 2%, знижена процентна ставка 1,4%. Позивач перерахував грошові кошти відповідачці у сумі 2800 на платіжну картку НОМЕР_1 .

За договором з 10.10.2023 по 24.05.2024 первісним кредитором нараховано проценти у сумі 12768 грн.

До ТОВ «ФК ФІНТРАСТ УКРАЇНА» відповідно до укладеного договору факторингу від 24.05.2024 перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором №4044944 від 10.10.2023 на загальну суму 15568, з якої заборгованість за тілом кредиту - 2800 грн, заборгованість за процентами - 12768 гривень.

Рішенням №251124/1 єдиного учасника ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 змінено найменування на ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».

В межах строку дії договору позивач у період з 25.05.2024 по 24.09.2024 (123 календарних дні) нарахував проценти за стандартною процентною ставкою у розмірі 6888 гривень.

Нараховані відсотки є процентами за користування кредитом, що нараховані у межах строку кредиту процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором.

04.10.2023 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір №7135568 про надання споживчого кредиту: сума кредиту 5000 грн, строк договору 360 днів, стандартна процентна ставка 1,99 %. ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало відповідачці кредит у сумі 5000 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача № НОМЕР_2 .

До ТОВ «ФК ФІНТРАСТ УКРАЇНА» відповідно до укладеного договору факторингу №27.05-24Ф від 27.05.2024 перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором на загальну суму 14104, з якої заборгованість за тілом кредиту - 5000 грн, заборгованість за процентами - 9104 гривень.

Рішенням №251124/1 єдиного учасника ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 змінено найменування на ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».

Позивачем нараховано проценти за 125 календарних днів (27.05.2024-28.09.2024) в межах строку договору у сумі 12437,50 гривень.

Таким чином, відповідачка має заборгованість перед позивачем за договором №7135568 від 04.10.2023 на загальну суму 26541,5 грн.

Кредитні договори укладені в електронному вигляді з використанням електронного підпису, що відповідає вимогам ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію».

Провадження у даній справі відкрито 31.07.2025, справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача.

У судові засідання відповідачка не з`являлася, про розгляд справи повідомлена належним чином, до суду подала заяви про розгляд справи без її участі.

Дії учасників справи не суперечать вимогамст.211 ЦПК України,відповіднодоякоїучасниксправи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Передбачених ч.2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності її учасників.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата його складання.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов такихвисновків.

Відповідно до ч.1ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що 10.10.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №4044944 на суму 2800 грн на строк 350 днів, процентна ставка 2%, знижена процентна ставка 1,4%.

Згідно п.2.1 договору товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта.

Позивач перерахував грошові кошти відповідачці у сумі 2800 на платіжну картку НОМЕР_3 , яка емітована Банком ОСОБА_1 , тобто Товариство свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі та надало відповідачці грошові кошти в обсязі та у строк, визначений умовами кредитного договору, що підтверджується інформаційним листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №3036-3105 від 31.05.2024.

Наведене також підтверджується даними АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» від 16.10.2025 №БТ/Е-15621.

Договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом К365.

Також відповідачка підписала паспорт споживчого кредиту електронним

підписом К365.

До ТОВ «ФК ФІНТРАСТ УКРАЇНА» відповідно до укладеного договору факторингу №24.05.2024 від 24.05.2024 перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором №4044944 від 10.10.2023 на загальну суму 15568 гривень, з якої заборгованість за тілом кредиту - 2800 грн, заборгованість за процентами - 12768 гривень.

Рішенням №251124/1 єдиного учасника ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 змінено найменування на ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».

В межах строку дії договору позивач у період з 25.05.2024 по 24.09.2024 (123 календарних дні) нарахував проценти за стандартною процентною ставкою у розмірі 6888 гривень.

Таким чином, загальна суму до стягнення з відповідачки 22456 гривень.

04.10.2023 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір №7135568 про надання споживчого кредиту: сума кредиту 5000 грн, строк договору 360 днів, стандартна процентна ставка 1,99 %.

Згідно п.1.1 договору його укладення здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток «CreditPlus».

Позивач перерахував грошові кошти відповідачці у сумі 5000 грн на платіжну картку НОМЕР_3 , яка емітована Банком ОСОБА_1 , тобто Товариство свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі та надало відповідачці грошові кошти в обсязі та у строк, визначений умовами кредитного договору.

Наведене підтверджується даними АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» від 28.08.2025 №БТ/Е-11974.

Договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом НОМЕР_4 .

Також відповідачка підписала паспорт споживчого кредиту електронним підписом С9401.

До ТОВ «ФК ФІНТРАСТ УКРАЇНА» відповідно до укладеного договору факторингу від 27.05.2024 перейшло право грошової вимоги до відповідачки за договором на загальну суму 14104 гривень, з якої заборгованість за тілом кредиту - 5000 грн, заборгованість за процентами - 9104 гривень.

Позивачем нараховано проценти за 125 календарних днів (27.05.2024-28.09.2024) в межах строку договору у сумі 12437,50 гривень.

Таким чином, загальна сума до стягнення з відповідачки 26541,5 гривень.

Рішенням №251124/1 єдиного учасника ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 змінено найменування на ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».

Згідно з положеннями ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У ст. 1049 ЦК України закріплено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За нормами ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За змістомстатті 1056-1 ЦК Українипроцентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Судом встановлено, що договори укладені ОСОБА_1 в електронній формі та скріплені електронним підписом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

24.05.2024 між ТОВ ""Фінансова компанія "Фінтраст Україна" та ТОВ "Лінеура Україна" укладено договір факторингу №24/05/2024; 27.05.2024 між ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" та ТОВ "Авентус Україна" укладено договір факторингу №27/05/2024 та згідно витягів з реєстру боржників передано права вимоги за укладеними ОСОБА_1 договорами №7135568 та №4044944.

Таким чином, Товариство набуло право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором №4044944 від 10.10.2023 на загальну суму 22456 гривень, з якої заборгованість за тілом кредиту - 2800 грн, заборгованість за процентами - 12768 гривень, проценти за період з 25.05.2024 по 24.09.2024 у розмірі 6888 гривень; за кредитним договором №7135568 від 04.10.2023 на загальну суму 26541,5 гривень, з якої заборгованість за тілом кредиту - 5000 грн, заборгованість за процентами - 9104 гривень, нараховані позивачем проценти за період 27.05.2024 по 28.09.2024 в межах строку договору у сумі 12437,50 гривень.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених ст. 82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні ст.77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту відповідачка суду не надала, як і доказів на спростування наданого розрахунку заборгованості. Проте суд не погоджується із наведеним позивачем розрахунком заборгованості за процентами за вказаним кредитним договором з огляду на наступне.

Відповідно до ч.5ст.12Закону України «Про споживче кредитування»умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним. Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом №3498-IX від 22листопада 2023 року. Закон Українивід 22листопада 2023року №3498-ХІ«Про внесеннязмін додеяких законівУкраїни щодоудосконалення державногорегулювання ринківфінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року. Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування»передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинностіЗаконом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5розділу І цього Закону(яким, зокрема, доповнено пунктом 17розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п.2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» дія пункту 5 розділу I цього Законупоширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Отже для договорів укладених до 24 грудня 2023 року ставка має бути: з 24 грудня 2023 року - не більше 2,5%, з 22 квітня 2024 року - не більше 1,5%; з 20 серпня 2024 року - не більше 1%. А для договорів укладених після 24 грудня 2023 року ставка має бути у розмірі 1%.

Згідно з умовами укладеного кредитного договору 10.10.2023 №4044944 на суму 2800 грн встановлена процентна ставка 2%, знижена процентна ставка 1,4%.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість за нарахованими процентами первісним кредитодавцем становить 12768 гривень та 6888 гривень, нарахованих позивачем.

На підставі наведеного, умови кредитного договору №4044944 від 10.10.2023 року щодо нарахування процентів у розмірі 2% в день у період з 22.04.2024 по 24.09.2024 не відповідають вимогамЗакону України«Про споживчекредитування» та суд робить власний перерахунок заборгованості за процентами, що з 22.04.2023 по 19.08.2023 становить 5040 гривень (2800х1,5%х120) та з 20.08.2024 по 24.09.2024 становить 1008 гривень (2800х1%х36).

Відповідно з врахуванням правильно нарахованого розміру процентів за період з 10.10.2023 по 21.04.2024 наведена сума становитиме 16968 гривень.

Згідно з умовами укладеного кредитного договору №7135568 від 04.10.2023 на суму 5000 грн процентна ставка становить 1,99%.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість за нарахованими процентами первісним кредитодавцем становить 9104 гривень (з врахуванням сплачених 50 гривень) та 12437,50 гривень, нарахованих позивачем (первісний кредитор припинив нарахування процентів 04.01.2024).

Умови кредитного договору №7135568 від 04.10.2023 року щодо нарахування процентів у розмірі 1,99% в день у період з 27.05.2024 по 28.09.2024 не відповідають вимогамЗакону України«Про споживчекредитування» та суд робить власний перерахунок заборгованості за процентами, що з 27.05.2024 по 19.08.2024 становить 6375 гривень (5000х1,5%х85) та з 20.08.2024 по 28.09.2024 становить 2000 гривень (5000х1%х40).

Відповідно з врахуванням правильно нарахованого розміру процентів за період з 04.10.2023 по 04.01.2024 наведена сума становить 17479 гривень.

З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором №4044944 від 10.10.2023року у розмірі 19768 гривень та заборгованість за кредитним договором №7135568 від 04.10.2023 року у розмірі 22479 гривень, а всього 42247 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути 2089 (2422,40х42247/48997,5) гривень сплаченого судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно зі ст. 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3ст. 2 ЦПК України).

Разом з тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство встановило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

В частині 1 ст. 137 ЦПК України зазначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2ст. 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4ст. 137 ЦПК України).

Враховуючи наведене, принципи співмірності, критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, усталеної практики у даній категорії справи, суд вважає що заявлені позивачем витрати у сумі 15 000 грн є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим представником обсягом послуг у суді, затраченим часом на надання правничої допомоги, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а тому суд дійшов висновку про стягнення з відповідачки на користь позивача 4 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі ст.ст.526,527,530,549,551,611,612,625,1048,1050,1054 ЦК України, керуючись ст.ст.12,81, 247, 258, 259, 264, 265, 268,274-279, 352,354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов Товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості закредитними договорами задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», код ЄДРПОУ 44559822 заборгованість:

за кредитним договором №4044944 від 10.10.2023року у розмірі 19768 (дев`ятнадцять тисяч сімсот шістдесят вісім) гривень, з яких 2800 (дві тисячі вісімсот) гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, 16968 (шістнадцять тисяч дев`ятсот шістдесят вісім) гривень сума заборгованості за відсотками;

за кредитним договором №7135568 від 04.10.2023 року у розмірі 22479 (двадцять дві тисячі чотириста сімдесят дев`ять) гривень, з яких 5000 (п`ять тисяч) гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, 17479 (сімнадцять тисяч чотириста сімдесят дев`ять) гривень сума заборгованості за відсотками, а всього стягнути 42247 (сорок дві тисячі двісті сорок сім) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» 2089 гривень судового збору та 4000 гривень витрат на правову допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: вул. Загородня, буд. 15, оф. 118/2, м. Київ, 03150.;

Відповідач:ОСОБА_1 ,зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Повний текст судового рішення складено 23.10.2025.

Суддя: АндріюкІ. Г.