Рішення № 131199608, 20.10.2025, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 жовтня 2025 року м. Ужгород№ 260/7001/25

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю., розглянувши у письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просить: визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гаринець Олександра Івановича від 18.08.2025 у виконавчому провадженні №52558559 про стягнення з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 на користь Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виконавчий збір в сумі 347334,58 грн.

Позивачка ОСОБА_1 вважає постанову про стягнення виконавчого збору протиправною, оскільки на примусове виконання рішення Свалявського районного суду у справі 306/1 125/16-ц Свалявський районний суд Закарпатської області 22 вересня 2016 року видав виконавчий лист який стягувачем пред`явлено до відділу примусового виконання рішення і 04 жовтня 2016 року викрито виконавче провадження.

З аналізу матеріалів виконавчого провадження № 52485417 вбачається що з відкриттям виконавчого провадження питання стягнення виконавчого збору державним виконавцем не вирішувалося.

Постанова про стягнення виконавчого збору прийнята лише 18 серпня 2025 року тобто через 9 років і 7 місяців. Також слідує що рішення суду у межах виконавчого провадження не було виконано а підставою для закінчення виконавчого провадження стало затвердження ухвалою Свалявського районного суду від 28 липня 2025 року мирової угоди.

Окрім цього, позивачка зазначає, що положення статті 27 Закону №1404-УІІІ (у редакції чинній у період до 28.08.2018 року) зменшували відповідальність ОСОБА_1 як боржника, в порівнянні з нормами статті 27 Закону № 1404-УШ (у редакції чинній з 28.08.2018 року), оскільки розмір виконавчого збору обраховувався як 10 відсотків від фактично стягнутої суми, а не з суми що підлягає примусовому стягненню.

Таким чином, з урахуванням того, що зміни внесені Законом №2475-УІІІ погіршили становище боржника ОСОБА_1 , а також те, що виконавчою службою фактично не стягнуто з боржника коштів за виконавчим листом, виконавче провадження закінчено у зв`язку з затвердженням судом мирової угоди можна дійти висновку про відсутність підстав для винесення постанови про стягнення виконавчого збору та пред`явлення її до виконання.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а також витребувано копію матеріалів виконавчого провадження.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2025 року задоволено заяву представника відповідача та продовжено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Від відповідача до суду надійшли матеріали виконавчого провадження.

Відповідач надав суду відзив, в якому позов не визнає, в обгрунтування позовних вимог вказує, що 15.08.2025 р. у зв`язку з надходженням ухвали Свалявського районного суду № 306/1125/16-ц від 28.07.2025 р. про затвердження мирової угоди між сторонами виконавчого провадження, державним виконавцем, керуючись вимогами п.2 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

У зв`язку з вищенаведеним вважає, що 18.08.2025 (наступний робочий день після 15.08.2025 р.) державним виконавцем, правомірно, керуючись статтями 3, 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про стягнення виконавчого збору № 52485417 в сумі 347334,58 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

На виконанні у відділ ПВР перебувало виконавче провадження ВП № 52485417, заведене на примусове виконання виконавчого листа № 306/1125/16-ц, виданого 22.09.2016 Cвалявським районним судом, про стягнення з ОСОБА_2 , мешканця АДРЕСА_1 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) та ОСОБА_1 , мешканки АДРЕСА_1 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_3 , мешканця АДРЕСА_2 заборгованість в розмірі 3 473 345,75 грн., з яких: 1 096 221,75 грн. заборгованість у розмірі 15 % річних за користування грошовими коштами; 2 157 879,65 грн. - заборгованість індексу інфляції; 219 244,35 грн. - 3% річних від простроченої суми.

04.10.2016 державним виконавцем, керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копію постанови надіслано сторонам виконавчого провадження для відома та виконання.

28.03.2017р. державним виконавцем, керуючись статтею 30 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про приєднання виконавчого провадження №52485417 до зведеного виконавчого провадження № 50970103.

15.08.2025 р. у зв`язку з надходженням ухвали Свалявського районного суду № 306/1125/16-ц від 28.07.2025 р. про затвердження мирової угоди між сторонами виконавчого провадження, державним виконавцем, керуючись вимогами п.2 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

18.08.2025 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ Гаринець О.І. винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 347334,58 грн.

Вважаючи протиправною вказану постанову позивач звернувся до суду з даним позовом.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року №1404-VIII Про виконавче провадження.

Відповідно до ч. 1 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктом 1 ч. 1 статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч.1-4 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції чинній на момент прийняття спірної постанови) виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

За виконавчими документами про стягнення аліментів за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців, державний виконавець нараховує виконавчий збір із заборгованості зі сплати аліментів. У подальшому державний виконавець зобов`язаний нараховувати виконавчий збір щомісяця у розмірі, визначеному частиною другою цієї статті, залежно від розміру простроченого щомісячного аліментного платежу. Постанова про стягнення виконавчого збору за виконавчими документами про стягнення аліментів виноситься державним виконавцем після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі або у разі повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження на підставі розрахунку про його нарахування.

Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Відповідно до частини 5 ст.27 Закону України №1404-VIII виконавчий збір не стягується:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню (крім спеціальної виписки з Реєстру аграрних нот);

2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";

4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;

6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" та Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами.

Згідно з ч.3 ст.40 Закону України №1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Судом встановлено та як слідує з матеріалів виконавчого провадження ВП №52485417 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ Гаринець О.І. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.2 ч.1 статті 39 Закону України №1404 (виконавче провадження підлягає закінченню у разі затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення).

У подальшому, на наступний робочий день 18.08.2025 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ Гаринець О.І. відповідно до ч.3 ст.40 Закону України №1404 винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 347334,58 грн.

Таким чином, на підставі вищезазначених норм відповідач правомірно прийняв постанову про стягнення виконавчого збору разом у зв`язку із закінченням виконавчого провадження на підставі п.2 ч.1 ст.39 Закону України №1404, що узгоджується з ч.3 ст.40 Закону України №1404 в редакцій чинній на момент прийняття спірної постанови. Підстави для не прийняття постанови про стягнення виконавчого збору передбачених ч.5ст.27 Закону України №1404 в спірних правовідносинах відсутні.

Стосовно посилань позивача, що виконавчий збір стягується лише з фактичного стягнення державним виконавцем коштів чи вчиненням ним дій, які призвели до стягненню з боржника сум заборгованості, то суд вважає їх помилковими, оскільки відповідно до статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Суд, також відхиляє посилання відповідача на практику викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 року у справі №2540/3203/18, з огляду на те, що спірна постанова про стягнення виконавчого збору у вказаній справі була прийнята до внесення змін до статті 27 Закону України «Про виконавче провадження».

Разом з тим, у даній адміністративній справі, оскаржувана постанова державного виконавця від 18.08.2025 винесена після 28 серпня 2018 року.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання" №2475-VIII від 03 липня 2018 року, який набрав чинності 28 серпня 2018 року, у частині другій статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» слова "фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом" замінено словами "підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів".

Отже після 28 серпня 2018 року розмір виконавчого збору розраховується не від суми фактичного стягнення, а від суми яка підлягає стягненню.

Аналогічна правова позиція викладене в постанові Верховного Суду від 16.02.2023 № 160/1389/22.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно зі ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Позивач не довів суду належними та допустимими доказами, що спірна постанова прийнято протиправно.

Таким чином позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 139 КАС України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (88000, Закарпатська область, м.Ужгород, пл.Ш.Петефі, буд.14, код ЄДРПОУ 43316386) про визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гаринець Олександра Івановича від 18.08.2025 у виконавчому провадженні №52558559 про стягнення виконавчого збору - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяЮ.Ю.Дору