Ухвала суду № 131197623, 20.10.2025, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/38653/25

Провадження № 1-кс/947/16063/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2025 року м.Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в місті Одесі клопотання старшого слідчого СВ ВП №4 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Київської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12025163480000563 від 01.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, в провадженні СВ ВП № 4 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудового розслідування за №12025163480000563 від 01.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 01.09.2025 до ЧЧ відділу поліції № 4 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області, надійшло повідомлення від начальника НОМЕР_1 прикордонного загону ДПСУ полковника ОСОБА_5 , про те, що в ході проведення оперативних заходів було встановлено громадянина України 1980 року народження, який на території Київського району м. Одеси та Одеської області, підшукує військовозобов`язаних осіб чоловічої статті з метою незаконного переправлення останніх через державний кордон України за грошову винагороду в сумі 7000 доларів США до країн Європейського Союзу.

Проведеними оперативно-розшуковими заходами за вказаним фактом встановлено, що причетними до вказаного кримінального правопорушення може бути ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який в своєму користуванні має транспортний засіб марки «Ford Fusion», н.з. НОМЕР_2 , що діє за попередньою змовою з невстановленими в ході досудового розслідування особами, з корисливих мотивів.

Відповідно до Ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , був наданий дозвіл на проведення обшуку транспортного засобу «Ford Fusion», н.з. НОМЕР_2 , з метою відшукання і вилучення речей, вказаних в ній.

Надалі, 15.10.2025 в період часу з 18 годин 12 хвилин по 18 годин 52 хвилин, в ході проведення обшуку транспортного засобу марки «Ford Fusion», н.з. НОМЕР_2 , за адресою: Одеська обл., Березівський р-н., в межах населеного пункту Ревове, на 377 км. траси Київ-Одеса, на території АЗК «Socar», було виявлено та вилучено:

-Мобільний телефон марки «IPhone 16 Pro», imei1: НОМЕР_3 , imei2: НОМЕР_4 , з сім-картами НОМЕР_5 , НОМЕР_6 (упаковано до сейф-пакету №ICR0134644);

-Мобільний телефон марки «IPhone 11 Pro», imei1: НОМЕР_7 , imei2: НОМЕР_8 , з сім-картою НОМЕР_9 (упаковано до сейф-пакету №ICR0134614);

-5 банкнот номіналом 100 доларів США з однаковими серіями та номером LB23277272G, 1 банкнота номіналом 100 доларів США з серією та номером KA31142047A (упаковано до сейф-пакету №ICR0134615);

-Два автомобільні номерні знаки НОМЕР_10 (упаковано до сейф-пакету №WAR1748358);

-Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_11 , два автомобільні ключі (упаковано до сейф-пакету №ICR0134643);

-Транспортний засіб марки «Ford Fusion», н.з. НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_12 .

За результатами проведеного обшуку, 15.10.2025 ОСОБА_6 було затримано в порядку ст.208 КПК України, як особу, підозрювану у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Попередньою перевіркою здобутих речових доказів в ході проведення обшуку транспортного засобу «Ford Fusion», н.з. НОМЕР_2 від 15.10.2025, що перебував під керуванням підозрюваного ОСОБА_6 було встановлено, що вилучені грошові кошти є заздалегідь ідентифікованими грошовими коштами в рамках даного кримінального провадження, та використовувались для документування дій підозрюваного. Натомість, вилучений транспортний засіб, відповідно до показів свідка в даному провадженні, використовувалось як знаряддя вчинення кримінального правопорушення. Натомість, вилучені в ході обшуку номерні знаки, з урахуванням попередніх допитів свідка, свідчать про намір використання їх ОСОБА_6 для конспірації та переміщення в межах міста та області, залишаючись непоміченим правоохоронними органами, під час вчинення кримінального правопорушення. Мобільні телефони, з огляду на матеріали справи, можуть містити інформацію про обставини вчинення злочину, що потребує додаткової перевірки, при подальших оглядах пристроїв.

15.10.2025, відповідно до ст.ст. 98, 100 КПК України вилучені в ході проведення обшуку речі визнано речовими доказами.

Слідчий звертається з клопотанням про арешт майна з метою збереження речових доказів та подальшої можливої конфіскації вилученого майна, посилаючись на те, що транспортний засіб марки «Ford Fusion», н.з. НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_12 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_11 , та інформації з «Інформаційного порталу Національної поліції», на праві власності належить підозрюваному ОСОБА_6 , він може бути арештований з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Слідчий надав заяву в якій підтримав клопотання та просив розглянути у його відсутності посилаючись на доводи викладені письмово.

Захисник ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 в судове засідання не з`явилася, повідомлялась про дату та час розгляду клопотання, про що свідчить особистий підпис останньої у розписці.

Згідно ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

З урахуванням вищевикладеного та з метою дотримання процесуальних строків розгляду такого роду клопотань, вважаю за можливе розглянути останнє у відсутності власника майна та його захисника.

Вивчивши клопотання та матеріали, які його обґрунтовують, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.1, п.2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

У відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

В судовому засіданні встановлено, що вилучене під час обшуку майно, може відповідати критеріям ч.1 ст.98 КПК України, оскільки є підстави вважати, що могло бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, засобом організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, зберегло на собі сліди вчинення злочину або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що в свою чергу свідчить про наявність необхідності в забезпеченні збереження вилученого майна.

Викладене в повній мірі підтверджується долученою до матеріалів клопотання постановою про визнання та залучення в якості речових доказів, згідно якої вищезазначене вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість якихнадана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польщі» від 22.06.2004р.).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Відповідно до ч.3ст.170 КПК України,у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

У кримінальному провадженні відповідно до ст.91 КПК України підлягає доказуванню, зокрема подія кримінального правопорушення час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення.

Стандарт доведення «достатні підстави», необхідність застосування якого передбачає ч.3ст.170 КПКУкраїни,не вимагає від сторони обвинувачення надання безумовних та беззаперечних доказів, а передбачає необхідність наведення достатньо вагомих фактів та об`єктивних відомостей, аналіз яких у їх взаємозв`язку між собою дозволяє дійти висновку про відповідність вилученого майна критеріям речових доказів.

Так, 16.10.2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.3 ст.332 КК України, санкцією якої визначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що в цілях запобігання можливості відчуження належного підозрюваному ОСОБА_6 майна та забезпечення можливої конфіскації, як виду покарання, а також беручи до уваги правове обґрунтування клопотання слідчого, клопотання про накладення арешту на рухоме майно підозрюваного, а саме: транспортного засобу марки «Ford Fusion», н.з. НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_12 , підлягає задоволенню.

Необхідність накладення арешту на вилучений транспортний засіб в частині заборони користування обумовлена певним ризиком його сховання або розукомплектування, що може призвести до його втрати в якості речового доказу.

Накладення арешту на мобільні телефони потрібно для проведення їх огляду з метою встановлення наявності електронних доказів, що можуть мати суттєве значення для кримінального провадження.

Викладене в повній мірі підтверджується долученою до матеріалів клопотання постановою від 15.10.2025 року про визнання та залучення в якості речових доказів, згідно якої вищезазначене вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що на даній стадії кримінального провадження існують достатні підстави для накладення арешту на зазначене майно, які виправдовують таке втручання у право власності та є співрозмірним із завданнями кримінального провадження.

Враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання підлягає задоволенню, й, відповідно захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна підлягає застосуванню.

Керуючись ст.ст.170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ ВП №4 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Київської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12025163480000563 від 01.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене під час обшуку транспортного засобу марки «Ford Fusion», н.з. НОМЕР_2 , за адресою: Одеська обл., Березівський р-н., в межах населеного пункту Ревове, на 377 км. траси Київ-Одеса, на території АЗК «Socar», а саме:

-Мобільний телефон марки «IPhone 16 Pro», imei1: НОМЕР_3 , imei2: НОМЕР_4 , з сім-картами НОМЕР_5 , НОМЕР_6 ;

-Мобільний телефон марки «IPhone 11 Pro», imei1: НОМЕР_7 , imei2: НОМЕР_8 , з сім-картою НОМЕР_9 ;

-5 банкнот номіналом 100 доларів США з однаковими серіями та номером LB23277272G, 1 банкнота номіналом 100 доларів США з серією та номером KA31142047A;

-Два автомобільні номерні знаки НОМЕР_10 ;

-Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_11 , два автомобільні ключі (упаковано до сейф-пакету №ICR0134643);

-Транспортний засіб марки «Ford Fusion», н.з. НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_12 .

шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном власником та іншими особами.

Виконання ухвали покласти на старшого слідчого СВ ВП №4 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .

Відповідно до ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Роз`яснити,що відповіднодо ч.1ст.174КПК України,підозрюваний,обвинувачений,їх захисник,законний представник,інший власникабо володілецьмайна,представник юридичноїособи,щодо якоїздійснюється провадження,які небули присутніпри розглядіпитання проарешт майна,мають правозаявити клопотанняпро скасуванняарешту майнаповністю абочастково.Таке клопотанняпід часдосудового розслідуваннярозглядається слідчимсуддею,а підчас судовогопровадження -судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1