Рішення № 131195400, 21.10.2025, Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/1890/23

Провадження № 2/674/96/25

РІШЕННЯ

іменем України

21 жовтня 2025 року м.Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

в складі: судді Посунько Г.А.

секретаря судового засідання Сисак К.М.

з участю представника відповідача Наталюка Н.М.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дунаївці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

15 листопада 2023 року до суду надійшла позовна заява АТ "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а/с 2-5).

Позивач посилаєтьсяв обґрунтуваннясвоїх позовнихвимог нате,що відповіднодо умовкредитного договорувід 08березня 2018року позивачАТ "Акцент-Банк"надав відповідачу ОСОБА_1 кредит шляхомвстановлення кредитноголіміту врозмірі 5000,00грн.на платіжнукартку,зі щомісячноюсплатою процентівза користуваннякредитом врозмірі 46,8%річних,з поверненняму строк, що відповідає строку дії кредитної платіжної картки. Відповідач ОСОБА_1 не виконує свої договірні зобов`язання, внаслідок чого в неї виникла заборгованість за кредитним договором в сумі 88317,47 грн., в тому числі: кредит - 49257,63 грн., проценти за користування кредитом - 39059,84 грн. На підставі викладеного позивач АТ "Акцент-Банк" просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 88317,47 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2684,00 грн.

27 листопада 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, учасникам справи встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечень та пояснень (ухвала суду - а/с 45).

18 грудня 2023 року в справі ухвалено заочне рішення (а/с 49-50).

26 липня 2024 року від представника відповідача Наталюка Н.М. надійшла заява про перегляд заочного рішення (а/с 63-64).

31 липня 2024 року заяву про перегляд заочного рішення прийнято в провадження, призначено судове засідання, позивачеві встановлено строк для подання письмових пояснень (ухвала суду - а/с 75).

08 серпня 2024 року заочне рішення скасовано, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання, учасникам справи встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечень та пояснень (ухвала суду - а/с 81-82).

09 жовтня 2024 року від представника відповідача Наталюка Н.М. надійшов відзив на позовну заяву (а/с 89-90), яким представник відповідача заперечив проти позову.

Свої заперечення представник відповідача обґрунтовує тим, що 08 березня 2018 року відповідач ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ "Акцент-Банк", в якій зазначила свою згоду на те, що заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування складають між відповідачем та банком договір про надання банківських послуг. Відповідачу в межах вказаного договору було відкрито рахунок з встановленням різних кредитних лімітів. Відповідно до наданого банком розрахунку станом на 22 вересня 2023 року заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором становить 88317,47 грн., з яких: кредит - 49257,63 грн., проценти за користування кредитом - 39059,84 грн. Представник відповідача вважає, що відповідач ОСОБА_1 повернула кошти, які отримала від банку, а позивач АТ "Акцент-Банк" не довів наявності правових підстав для нарахування та стягнення з відповідача процентів та комісії за користування кредитними коштами.

Так, кредитний договір укладається в письмовій формі. У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). З анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ "Акцент-Банк" вбачається, що в ній процентна ставка не зазначена, тобто не визначено умови кредитування, строки повернення кредиту тощо. Банк, пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, просить у тому числі, крім тіла кредиту, стягнути складові його повної вартості, зокрема, заборгованість по процентам за користування кредитними коштами та комісією. Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір та порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилається на Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в АТ "Акцент Банк", як невід`ємну частину спірного договору. Витягом з Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на сайті https://a-bank.ua/terms, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін та інші умови. При цьому матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов розуміла відповідач, ознайомилась та погодилась з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ "Акцент-Банк", а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, а також щодо розміру та порядку їх нарахування.

Також слід зазначити, що паспорт споживчого кредиту не є частиною кредитного договору, а виступає способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту (постанова Верховного Суду від 23 травня 2022 року в справі № 393/126/20). Крім того, в паспорті споживчого кредиту за програмою "Кредитна картка" вказано, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятись від інформації, наведеної у цьому паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів. Таким чином зазначений документ містить узагальнену інформацію про умови кредитування, орієнтовну загальну вартість кредиту та передує укладенню кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача.

До вказаних правовідносин неможливо застосовувати правила ч.1 ст.634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювались банком в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду, а тому кредитор міг додати до позову витяг з Умов у будь-якій редакції, яка найбільш сприятлива для задоволення позову. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та Правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами, наданий банком Витяг з Умов та Правил не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг в АТ "Акцент Банк", з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана відповідачем, і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору. Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в АТ "Акцент-Банк", який доданий до позовної заяви, не містить підпису відповідача, тому це не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.

На підставі викладеного просить суд відмовити в задоволенні позову.

24 жовтня 2024 року задоволено клопотання представника відповідача Наталюка Н.М. про витребування доказів та зобов`язано позивача АТ "Акцент-Банк" надати суду розрахунки грошових сум, сплачених відповідачем ОСОБА_1 за кредитним договором від 08 березня 2018 року, за період з 08 березня 2018 року по 09 жовтня 2024 року, із зазначенням відомостей про направлення коштів на погашення тіла кредиту, процентів за користування кредитом та комісій (ухвала суду - а/с 98).

06 листопада 2024 року від позивача АТ "Акцент-Банк" надійшли наступні докази: 1) розрахунок заборгованості за кредитним договором від 08 березня 2018 року, укладеним між АТ "Акцент-Банк" та ОСОБА_2 ; 2) виписка по картці ОСОБА_1 . Надані докази приєднано до матеріалів цивільної справи (а/с 109-120).

В судове засідання представник позивача АТ "Акцент-Банк" не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином - позивач просить суд розглядати справу за відсутності їхнього представника, позов підтримує. Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника позивача, на підставі наявних у справі доказів.

В судовому засіданні представник відповідача Наталюк Н.М. заперечив проти позову, посилаючись на доводи, викладені у відзиві на позовну заяву.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини

та визначив відповідно до них правовідносини.

Про стягнення заборгованості за кредитним договором.

22 листопада 2016 року між позивачем АТ "Акцент-Банк" та відповідачем ОСОБА_1 було підписано анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ "Акцент-Банк" (а/с 9), за якою відповідач ОСОБА_1 погодилась отримувати послуги позивача АТ "Акцент-Банк".

В анкеті-заяві сторони визначили, що ця анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування та кредитування, які розміщені в рекламному буклеті, становлять укладений між сторонами договір про надання банківських послуг.

Відповідач ОСОБА_1 своїм підписом на анкеті-заяві підтвердила, що вона ознайомилась з договором про надання банківських послуг до його укладення та згодна з його умовами, екземпляр договору згодна отримати шляхом самостійного роздрукування з офіційного сайта www.a-bank.com.ua. Відповідач ОСОБА_1 зобов`язалась виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно самостійно знайомитись з їх змінами на сайті банку www.a-bank.com.ua.

До анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ "Акцент-Банк" позивач додав Паспорт споживчого кредиту за програмою "Кредитна картка" від 08 березня 2018 року (а/с 10), витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ "Акцент-Банк", які розміщені на сайті https://a-bank.com.ua/terms в розділі "Умови та правила" (а/с 22-29) та Тарифи користування кредитною карткою "Універсальна", "Універсальна Gold" (а/с 29-30).

08березня 2018року напідставі анкети-заявивід 22листопада 2016року позивачАТ "Акцент-Банк"надав відповідачу ОСОБА_1 кредит шляхомвстановлення кредитноголіміту врозмірі 5000грн.на платіжнукартку,з поверненняму строк, що відповідає строку дії кредитної платіжної картки.

З довідки АТ "Акцент-Банк" (а/с 20) вбачається, що відповідачу ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано картку № НОМЕР_2 строком дії до жовтня 2021 року.

З довідки АТ "Акцент-Банк" (а/с 21) вбачається, що відповідачу ОСОБА_1 за кредитним договором від 08 березня 2018 року (внутрішньобанківський референс SAMABWFC00001477209) встановлювався кредитний ліміт в розмірі: 08 березня 2018 року - 5000,00 грн., 06 квітня 2018 року - 15000,00 грн., 21 вересня 2018 року - 20000,00 грн., 25 січня 2019 року - 25000,00 грн., 06 вересня 2019 року - 40000,00 грн., 17 січня 2020 року - 50000,00 грн., 29 березня 2023 року - 49257,63 грн., 22 червня 2023 року - 49300,00 грн.

Позивач АТ "Акцент-Банк" стверджує, що відповідач ОСОБА_1 не виконує свої договірні зобов`язання, внаслідок чого в неї виникла заборгованість за кредитним договором від 08 березня 2018 року в сумі 88317,47 грн., в тому числі: кредит - 49257,63 грн., проценти за користування кредитом - 39059,84 грн.

Згідно ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ч.2 ст.207 ЦК України п равочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч.1, ч.2 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам та доведені до їх відому, у зв`язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК Україниможна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно ч.2 ст.1055 ЦК України кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ч.1 ст.1056-1 ЦК України п роцентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Згідно ч.2 ст.1056-1 ЦК України р озмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст.1046 - ст.1053 ЦК України), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч.1 ст.1047 ЦК України д оговір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України п озикодавець маєправо наодержання відпозичальника процентіввід сумипозики,якщо іншене встановленодоговором абозаконом.Розмір іпорядок одержанняпроцентів встановлюютьсядоговором.Якщо договоромне встановленийрозмір процентів,їх розмірвизначається нарівні обліковоїставки Національногобанку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України п озичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.3 ст.1049 ЦК України п озика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ч.1 ст.1051 ЦК України п озичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

В судовому засіданні встановлено, що в анкеті-заяві, підписаній 22 листопада 2016 року сторонами, не визначено розмір процентів за користування кредитом та не встановлено відповідальності за порушення зобов`язання.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просить у тому числі, крім тіла кредиту (суми, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема, заборгованість по процентам за користування кредитними коштами.

Позивач АТ "Акцент-Банк", обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення процентів за користування кредитом (в тому числі їх розмір та порядок нарахування), посилається на Умови та правила надання банківських послуг в АТ "Акцент-Банк", які розміщені на сайті https://a-bank.com.ua/terms в розділі "Умови та правила" (а/с 22-29), та на Тарифи користування кредитною карткою "Універсальна", Універсальна Gold" (а/с 29-30).

Дійсно, витягом з Умов та правил надання банківських послуг, а також витягом з Тарифів, які надані позивачем, визначено, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, додаткові положення щодо кредитування.

Проте, витяг з Умов та правил надання банківських послуг, а також витяг з Тарифів, які надані позивачем, не містять підпису відповідача.

Крім того, матеріали справи не містять підтверджень того, що саме цей витяг з Умов та правил надання банківських послуг та саме цей витяг з Тарифів (який одночасно містить умови для двох видів кредитних карток "Універсальна" та "Універсальна Gold", без підтвердження того, за якою із них укладено договір) розуміла відповідач, ознайомилась та погодилась з ними, підписуючи анкету-заяву, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема, щодо сплати процентів за користування кредитом у розмірах та порядках нарахування, зазначених в цих документах.

Роздруківка із сайту позивача не може бути належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення та дій однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України (договір приєднання), оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на сайті позивача https://a-bank.com.ua/terms, неодноразово змінювались самим АТ "Акцент-Банк" з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Умов та Правил надання банківських послуг та витяг з Тарифів у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила надання банківських послуг, а також відсутність в анкеті-заяві домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитом, суд вважає, що надані позивачем витяг з Умов та правил надання банківських послуг та витяг з Тарифів не можуть розцінюватись як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки вони достовірно не підтверджують вказаних обставин.

При цьому, згідно ч.6 ст.81 ЦПК Українидоказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Суд вважає, що надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в Анкеті-заяві, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Суд вважає, що оскільки витяг з Умов та правил надання банківських послуг, а також витяг з Тарифів, які містяться в матеріалах даної цивільної справи, не визнаються відповідачем та не містять її підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання анкети-заяви. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитом.

Такі висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).

Позивач АТ "Акцент-Банк", обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення процентів за користування кредитом, посилається також на Паспорт споживчого кредиту за програмою "Кредитна картка" від 08 березня 2018 року (а/с 10).

Дійсно, Паспортом споживчого кредиту, який надано позивачем, визначено, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, порядок та умови повернення кредиту. При цьому, Паспорт споживчого кредиту одночасно містить умови для двох видів кредитних карток "Універсальна" та "Універсальна Gold", без підтвердження того, за якою із них укладено договір.

Проте, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в своїй постанові від 23 травня 2022 року в справі № 393/126/20 прийшов до наступного висновку про застосування норм права: під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація. Правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами. Першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін. Зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину. Потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статі 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Згідно ч.1, ч.3 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

В даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (ч.1 ст.11 Закону України "Про захист прав споживачів").

Згідно п.22 ч.1 ст.1 Закону України "Про захист прав споживачів"споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Конституційний Суд України в Рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013 (справа № 1-12/2013) зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції Україниучасть у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах слід зауважити, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді анкети-заяви про надання кредиту і Умов та Правил надання банківських послуг, оскільки вказані Умови та Правила це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил, тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору, який фактично сторонами не визначений.

Тому відсутні підстави вважати, що АТ "Акцент-Банк", укладаючи договір з відповідачем, дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", щодо повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності, а також уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Такі висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).

За таких обставин суд приходить до висновку, що вимоги позивача АТ "Акцент-Банк" про стягнення з відповідача ОСОБА_1 процентів за користування кредитом є необґрунтованими.

Анкета-заява від 22 листопада 2016 року, підписана сторонами, не містить строку повернення кредиту (користування ним).

Згідно ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 у добровільному порядку не повернула банку фактично отримані та використані позичальником кошти, тому суд вважає, що позивач АТ "Акцент-Банк" вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

З виписки по картці за період з 08 березня 2018 року по 22 вересня 2023 року (а/с 11-19), виписки по картці за період з 08 березня 2018 року по 09 жовтня 2024 року (а/с 112-120) та розрахунку заборгованості за договором від 08 березня 2018 року (а/с 6-8, 109-111) вбачається, що відповідач ОСОБА_1 користувалась коштами з використанням своєї кредитної картки, здійснювала зняття та поповнення коштів, оплату послуг та товарів.

Так, за період з 08 березня 2018 року по 09 жовтня 2024 року відповідач ОСОБА_1 використала кредитні кошти на загальну суму 122483,10 грн. (суд не включив до використаних кредитних коштів платежі "Списання відсотків за використання кредитного ліміту" з причин, викладених в цьому рішенні вище).

За період з 08 березня 2018 року по 09 жовтня 2024 року відповідач ОСОБА_1 повернула позивачу АТ "Акцент-Банк" кредитні кошти на загальну суму 116174,17 грн.

Таким чином заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед позивачем АТ "Акцент-Банк" за фактично отриманий кредит становить 6308,93 грн.

На підставі викладеного суд вважає можливим стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача АТ "Акцент-Банк" заборгованість за кредитним договором від 08 березня 2018 року - фактично отриманий кредит в сумі 6308,93 грн.

Разом з тим, суд вважає можливим відмовити в задоволенні решти позовних вимог АТ "Акцент-Банк" в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 08 березня 2018 року в сумі 82008,54 грн. (в тому числі: кредит - 42948,70 грн., проценти за користування кредитом - 39059,84 грн.), через необґрунтованість.

Про відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч.2 ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.1 ст.1 Закону України "Про судовий збір" с удовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно пп.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, розмір ставки судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено з 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 2684 грн.

За подання позовної заяви позивач АТ "Акцент-Банк" сплатив судовий збір в сумі 2684,00 грн. (платіжне доручення № 6005315389325 від 22 вересня 2023 року - а/с 1).

Позивач АТ "Акцент-Банк" пред`явив позов, ціна якого становить 88317,47 грн.

Суд задовольнив позов АТ "Акцент-Банк" на суму 6308,93 грн., що становить 7,14 % від позовних вимог.

Суд відмовив в задоволенні позову АТ "Акцент Банк" на суму 82008,54 грн., що становить 92,86 % від позовних вимог.

На підставі викладеного суд вважає можливим стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача АТ "Акцент-Банк" понесені останнім та документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в сумі 191,64 грн., що становить 7,14 % від сплаченої суми судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В задоволенні решти вимог позивача АТ "Акцент-Банк" про відшкодування витрат по сплаті судового збору в сумі 2492,36 грн., що становить 92,86 % від сплаченої суми судового збору, слід відмовити, пропорційно розміру позовних вимог, в задоволенні яких відмовлено.

Керуючись ст.ст.11 - 16, 202 - 204, 207, 509, 524 - 533, 536, 598, 599, 610 - 612, 614, 624 - 629, 631, 633, 634, 638, 639, 1046 - 1056-1 ЦК України, ст.ст.4 - 13, 81, 133, 141, 259, 263 - 265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Нефедівці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, зареєстрованої та проживаючої по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ,

на користь Акціонерного товариства "Акцент-Банк", місцезнаходження по вул.Батумська,11 в м.Дніпро, код ЄДРПОУ - 14360080,

заборгованість за кредитним договором від 08 березня 2018 року (фактично отриманий кредит) в сумі 6308,93 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 191,64 грн., всього - 6500,57 грн. (Шість тисяч п`ятсот гривень 57 копійок).

В задоволенні решти позову Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 08 березня 2018 року в сумі 82008,54 грн. (в тому числі: кредит - 42948,70 грн., проценти за користування кредитом - 39059,84 грн.) та витрат по сплаті судового збору в сумі 2492,36 грн. - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне ім`я та найменування учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство "Акцент-Банк", місцезнаходження по вул.Батумська,11 в м.Дніпро 49074, код ЄДРПОУ - 14360080.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с.Нефедівці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, зареєстрована та проживає по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .

Повний текст судового рішення складено 23 жовтня 2025 року.

Суддя Посунько Г.А.