Рішення № 131195124, 16.10.2025, Підгаєцький районний суд Тернопільської області

Справа № 605/327/25

Провадження №2/605/125/2025

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

16 жовтня 2025 рокум.Підгайці

Підгаєцький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої - судді Кравчук В.М.,

за участі секретаря судового засідання Лежигубської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Суть справи

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі - ТзОВ «Юніт Капітал») в особі директорки Марії Хлопкової звернулося до Підгаєцького районного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №543644057 від 07.01.2022 у розмірі 41303,19 грн та понесені судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн на користь ТзОВ «Юніт Капітал» (ЄДРПОУ 43541163). Розгляд справи просить провести в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за відсутності позивача, у випадку неявки в судове засідання відповідача у визначені судом дату та час, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. Разом із позовом подано клопотання про витребування доказів у порядку ст. 84 ЦПК України.

В обґрунтування заявлених вимог позивачзазначив, що 07.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - первісний кредитор) та ОСОБА_1 (далі відповідач) було укладено кредитний договір № 543644057 у формі електронного документу, підписаний за допомогою одноразового ідентифікатора MNV5YM56.

За умовами вказаного договору первісний кредитор перерахував відповідачу грошові кошти у розмірі 29900,00 грн на банківську карту № НОМЕР_1 , яку відповідач вказав у заявці при укладенні кредитного договору.

Перед укладенням кредитного договору відповідач з метою отримання кредиту самостійно за допомогою мережі інтернет:

- перейшов на офіційний сайт первісного кредитора - www.moneyveo.ua;

- зареєструвався на цьому сайті, створивши особистий кабінет позичальника;

- за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи первісного кредитора заповнив та подав заявку на отримання грошових коштів в кредит, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім`я, по батькові, паспортні дані, номер телефону, РНОКПП, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання;

- пройшов належну перевірку (верифікацію);

- ознайомився з офертою, індивідуальною частиною кредитного договору, правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною кредитного договору. Правила надання грошових коштів у кредит первісного кредитора перебувають в загальному доступі, опубліковані на сайті www.moneyveo.ua. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст.641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору;

- отримав на номер телефону, вказаний у заявці, персональний одноразовий ідентифікатор, який потім використав для підписання кредитного договору;

- надав згоду (акцепт) на пропозицію (оферту) первісного кредитора щодо укладання кредитного договору (підписав кредитний договір одноразовим ідентифікатором).

Отже, як стверджує позивач, саме відповідач ініціював укладення кредитного договору, оформивши заявку на сайті первісного кредитора, підписавши кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на електронну адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт первісного кредитора за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісним кредитором не був би укладений.

Як вказує позивач, при укладенні кредитного договору первісний кредитор, перед тим як погоджувати заявку, не лише перевірив особисті дані відповідача, а й здійснював перевірку дійсності та аутентифікацію платіжної картки відповідача згідно з стандартами відповідних платіжних систем, тобто перевірив чи дійсно платіжна картка належить відповідачу.

Позивач також зазначає, що одночасно, з підписанням кредитного договору, первісний кредитор відправив на електронну адресу, вказану відповідачем у заявці, електронного листа з повідомленням про успішне підписання кредитного договору та вкладеним у нього примірником електронного кредитного договору, у формі що унеможливлює зміну його змісту. Кредитний договор укладено відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та вважається таким,що за правовими наслідками прирівнюється до договору укладеного в письмовій формі.

Отже, як стверджує позивач, у кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору, в тому числі щодо розміру кредиту, грошової одиниці, в якій надано кредит, строків та умов користування коштами, розміру і типу процентної ставки.

Первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі. Відповідач належним чином не виконує умови договору, а тому відповідно до розрахунку заборгованості, станом на момент подання позовної заяви в ОСОБА_1 виникла заборгованість в сумі 41303,19 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 29899,50 грн та заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом в сумі 11403, 69 грн.

Процесуальний рух справи

Ухвалою від 05.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання для розгляду справи призначене на 03 вересня 2025 року на 12 год. 15 хв.

Крім того, вказаною ухвалою в порядку, передбаченому ст. 84 ЦПК України, частково задоволено клопотання представниці позивача про витребування доказів, витребувано з Банка-емітента АТ КБ «ПРИВАТБАНК» необхідну для розгляду справи інформацію (документи).

03.09.2025 в призначене судове засідання представниця позивача не з`явилася, клопотала в позовній заяві здійснити розгляд справи за її відсутності. Відповідач в судове засідання також не з`явився. Поштове відправлення, яким відповідачу направлено копію ухвали суду про прийняття позову до розгляду та відкриття провадження та повідомленням про виклик повернулося 19.08.2025 з позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Ухвалою від 03.09.2025 судове засідання для розгляду справи по суті відкладене на 24 вересня 2025 року на 10 год. 45 хв. з повторним викликом сторін з огляду на першу неявку в судове засідання відповідача.

Повідомлення про виклик до суду відповідача направлено через додаток "Viber" на номер телефону, вказаний у позовній заяві.

24.09.2025 у судове засідання представниця позивача не з`явилася. Відповідач не з`явився. В зв`язку з відсутністю підтвердження про належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового розгляду, суд дійшов висновку про неможливість проведення судового засідання та необхідність його відкладення з обов`язковою публікацією оголошення про виклик ОСОБА_1 на веб-порталі судової влади України.

Ухвалою від 24.09.2025 судове засідання відкладено на 16 жовтня 2025 року на 10 год. 00 хв. Оголошення про виклик ОСОБА_1 розміщено на веб-порталі судової влади України.

16.10.2025 у судове засідання сторони не з`явилися. У позовній заяві позивач просив розглядати справу без участі його представника та акцентував про відсутність заперечень щодо винесення заочного рішення. Відповідач відзиву на позов не подав, про причини неявки не повідомив. Про дату та час судового засідання відповідач належним чином повідомлявся за зареєстрованою адресою місця проживання та через веб-портал судової влади України.

Відповідно до ч.4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). У зв`язку з тим, що позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд за його згоди ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

16.10.2025 суд постановив ухвалу про розгляд справи на підставі наявних у суду даних чи доказів з ухваленням заочного рішення.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо, відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Дослідивши матеріали справи та докази в сукупності, суд встановив таке.

07.01.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Позичальником ОСОБА_1 був укладений Договір кредитної лінії № 543644057 у формі електронного документу з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором MNV5YM56 (арк.спр.34 зв.- 37 зв.).

За договором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язалось надати відповідачу кредит у вигляді кредитної лінії у розмірі кредитного ліміту на суму 29900,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Відповідно до п.1.7. договору кредитна лінія надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання кредиту позичальником (дисконтний період), а саме до 06.02.2022 р.

У п.1.12. договору сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду блокує можливість отримання позичальником нових Траншів за Договором та є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку дії кредитної лінії (продовження загального строку дії договору) на наступних умовах: зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання Позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду.

За користування кредитом, відповідно до п.1.9. договору, позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом, які нараховуються в наступному порядку: виключно на період строку, визначеного в п. 1.7 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 124,10 процентів річних, що становить 0,34 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним; за умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7. договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 621,94 процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним.

Згідно з п.5.1. невід`ємною частиною кредитного договору є Правила (арк.спр.22-28) та Паспорт споживчого кредиту (арк.спр.33-34), що надано Позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір, Позичальник підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Сайті Кредитодавця: www.moneyveo.ua.

Сторони погодилися, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору (після 90 дня від дати закінчення Дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Переказ кредитних коштів ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за договором № 543644057 в сумі 29900,00 грн для зарахування на платіжну картку ОСОБА_1 5168-75ХХ-ХХХХ-9677 підтверджується платіжним дорученням від 07.01.2022 (арк.спр.10), довідкою про ініціацію платіжної операції в сумі 29900,00 грн за реквізитами відповідача (арк.спр.93), а також випискою про рух коштів на вказаному рахунку за період 07.01.2022 - 12.01.2022, витребуваною судом за клопотанням позивача у банка-емітента АТ КБ «Приватбанк» (арк.спр.160).

До позовної заяви додано інформацію щодо порядку (алгоритму) стосовно укладання кредитних договорів (арк.спр.11-12), порядку дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ІТС) ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (арк.спр.14-20), довідку щодо дій позичальника ОСОБА_1 в ІТС ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» щодо укладення електронного договору, з зазначенням часу та дати таких дій (арк.спр.13-14).

Також до позовної заяви додано копію заявки ОСОБА_1 на отримання грошових коштів в кредит від 07.01.2022 (арк.спр.21), розрахунок заборгованості за договором, підписана директором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» Сінченко С., відповідно до якої проценти нараховувалися від 07.01.2022 до 05.05.2022, а загальна сума заборгованості за кредитом склала 39377,63 грн (арк.спр.46-47), з них за тілом кредиту - 29899,5 грн та нараховані проценти - 9478,13.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01 (далі договір факторингу №1) (арк.спр.73-78) за умовами якого клієнт відступив факторові зазначені у відповідних реєстрах права вимог, а фактор зобов`язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором, що стверджується договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, додатковими угодами до цього договору та реєстром прав вимоги.

Так, 28.11.2019 між ТзОВ «Таліон Плюс» та ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду № 19 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (арк.спр.78 зв.) за умовами якої сторони дійшли згоди викласти пункт 8.2 договору в наступній редакції: «Строк дії цього договору починає перебіг у момент, визначений у пункті 8.1 цього договору та закінчується 31.12.2020, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором».

31.12.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (арк.спр.79-83), за умовами якої сторони дійшли згоди викласти текст договору в новій редакції.

Надалі, з метою продовження строку дії договору № 28/1118-01, між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» були укладені додаткові угоди №27 від 31.12.2021 (арк.спр.84), №31 від 31.12.2022 (арк.спр.84зв.) та №32 від 31.12.2023 (арк.спр.85).

Первісний кредитор та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання договору факторингу 1 підписали реєстр прав вимоги № 175 від 05.05.2022, за яким від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги. Враховуючи те, що реєстр прав вимоги містить інформацію щодо великої кількості позичальників (так вказує позивач) із зазначенням персональних даних інших фізичних осіб, які не мають відношення до предмета позову, позивачем надано витяг з реєстру прав вимог, що містить лише дані відповідача (інші відомості були приховані за допомогою технічних засобів з метою захисту від неправомірного розповсюдження персональних даних інших осіб) (арк.спр.71-72).

Відповідно до цього витягу з реєстру боржників до договору факторингу 1 під порядковим номером 2198 у цьому реєстрі значиться відповідач ОСОБА_1 , загальна сума заборгованості за кредитом якого - 38377,63 грн, з яких тіло кредиту - 29899,50 грн, заборгованість за процентами - 9478,13 грн (арк.спр.71зв.).

Факт передачі грошових коштів у розпорядження первісного кредитора зі сторони ТОВ «Таліон Плюс» за договором факторингу 1, а саме за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у реєстрі прав вимоги № 175 від 05.05.2022 до договору факторингу 1 (до якого також входило відступлення права вимоги щодо заборгованості відповідача по кредитному договору) підтверджується актом звірки взаємних розрахунків (арк.спр.70) та протоколом узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимоги (арк.спр.70 зв.).

Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Таліон Плюс» (арк.спр.45), станом на 30.10.2023 загальна сума заборгованості відповідача становить 41303,19 грн, яка складається з: 29899,50 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), заборгованість за відсотками - 11403,69 грн. Тобто ТОВ «Таліон Плюс» продовжило нараховувати відсотки за договором кредитної лінії, заборгованість за відсотками збільшилася на 1925,56 грн.

30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» (далі - ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС») укладено Договір факторингу № 30/1023-01 (далі - договір факторингу 2) (арк.спр.65-69).

ТОВ «Таліон Плюс» на виконання договору факторингу 2 відступило ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі, зазначеному у реєстрі прав вимоги (арк.спр.63-64).

Для підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження ТОВ «Таліон Плюс» зі сторони ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» згідно з договором факторингу 2, а саме за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у реєстрі прав вимоги № 1 від 30.10.2023 до Договору факторингу 2 (до якого також входило відступлення права вимоги щодо заборгованості Відповідача по Кредитному договору) до позовної заяви додано платіжну інструкцію №4939 від 31.10.2023 (арк.спр.62).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору № 30/1023-01 від 30.10.2023 під порядковим номером 6570 у цьому реєстрі значиться ОСОБА_1 , загальна сума заборгованості за кредитом якого не змінилася: 41303,19 грн, яка складається з: 29899,50 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), заборгованість за відсотками - 11403,69 грн (арк.спр.63 зв.), тобто сума заборгованості не змінилася.

04.06.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «Юніт Капітал» (позивач) укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю (далі - договір факторингу 3), відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором (арк.спр.57-61 зв.).

Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у реєстрі боржників № б/н від 04.06.2025 до позивача підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу 3 (арк.спр.52).

Для підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зі сторони позивача згідно з договором факторингу 3 саме за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у Реєстрі боржників № б/н від 04.06.2025 до Договору факторингу 3 (до якого входило також відступлення права вимоги щодо заборгованості відповідача по Кредитному договору) до позовної заяви додано платіжні інструкції (арк.спр.48-51).

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 41303,19 грн (арк.спр.55-56), тобто сума заборгованості теж не змінилася.

Відповідач ОСОБА_1 не скористався своїми процесуальними правами, несучи ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій, не подав відзиву на позов, не надав будь-яких заперечень проти позову чи доказів на спростування позиції позивача, не навів обставин, які мають значення для справи і на які він послався би як на підставу своїх заперечень, не надав контррозрахунку заборгованості.

Норми права, які підлягають застосуванню та висновки суду

В силу вимог ч.ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, якими є: умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частини 2 статті 1056-1 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.1055 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (статтей 1046-1053 ЦК України), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 1 ст.1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч. 1 ст. 207 ЦК України).

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до абз. 1 ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Ч.6 цієї статті визначає, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що у разі, коли відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, то моментом його підписання є в тому числі використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч.1 ст. 2 Закону України «Про електронну комерцію»).

У силу ч. 3 ст. 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (в редакції, чинній на момент укладення кредитного договору) електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України).

За приписами ч.1 ст.і 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ч.1 ст. 212 ЦК України, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст 612 ЦК України).

Згідно з п.1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч.1 ст. 1078 ЦК України).

Тлумачення ч. 1 ст. 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); в) факторингу (глава 73 ЦК України).

За своєю суттю заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом процесуального правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. Заміна стягувача жодним чином не порушує законних прав та інтересів боржника та з врахуванням положень статті 516 ЦК України не залежить від його думки щодо такої заміни. Вказана правова позиція закріплена в постанові Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у справі № 2-1055/11.

З огляду на викладене, умови договорів факторингу у цій справі є дійсними, відповідно до законодавства містять істотні умови конкретного змісту щодо відступлення прав вимоги до боржників, що визначаються на момент переходу цих прав в порядку передбаченому договорами факторингу, в тому числі вимог, прав і обов`язків сторін, які виникнуть після укладання цих договорів. Такі умови договорів факторингу не суперечать нормам чинного законодавства та в установленому законом порядку судом недійсними не визнавалися, а отже, виходячи із презумпції правомірності правочину, є правомірними, тобто такими, що породжують певні цивільні права та обов`язки.

Договір кредитної лінії № 543644057 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено відповідно до ст.11-12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав його шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором MNV5YM56, після чого укладений кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті відповідача. Отже сторони досягли згоди щодо істотних умов договору, як того вимагають положення ст. 638 ЦК України.

Про добровільність укладення договору свідчить заявка ОСОБА_1 на отримання грошових коштів в кредит від 07.01.2022 (арк.спр.21), заповнена відповідачем, створення особистого кабінету на сайті ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», для чого потрібна була ідентифікація (верифікація) особи.

Після підписання договору електронним підписом у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виникло зобов`язання перерахувати кредитні кошти шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної картки відповідача (було виконано, що підтверджується матеріалами справи), а у відповідача виникло зобов`язання повернути кредит та визначені у договорі за домовленістю сторін проценти у визначений договором строк.

Судом встановлено, що 07.01.2022 ОСОБА_1 було надано кредитні кошти в сумі 29900,00 грн. Відповідач, як видно з довідки щодо дій позичальника в ІТС ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (арк.спр. 13-14) здійснив лише один платіж з оплати нарахованих процентів з метою продовження дисконтного періоду, а саме: 01.02.2022 сплатив 2542,00 грн, цим самим продовживши строк кредитування на 25 днів - до 03.03.2022. Більше, за твердженням позивача, станом на дату подання позовної заяви, жодного платежу на погашення заборгованості не здійснювалося. Тобто відповідач не виконав свого обов`язку та не повернув наданий йому кредит в строки, передбачені договором.

За розрахунком заборгованості первісного кредитора загальна сума заборгованості за договором кредитної лінії склала 39377,63 грн (арк.спр.46-47), з них за тілом кредиту - 29899,5 грн та нараховані проценти - 9478,13. Саме ця сума заборгованості є обґрунтованою, а стягнення відсотків, нарахованих фактором ТОВ «Таліон Плюс» в сумі 1925,56 грн вже після відступлення йому права вимоги за договором, суд вважає безпідставним.

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, враховуючи встановлені обставини справи, те, що фактично отримані відповідачем кредитні кошти у добровільному порядку кредитору не повернуті, позивач, як новий кредитор, вправі вимагати повернення відповідачем заборгованості шляхом стягнення з відповідача на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованості за договором кредитної лінії № 543644057 від 07.01.2022 у розмірі39377,63 грн, з яких: за тілом кредиту 29899,5 грн та нараховані проценти - 9478,13 грн.

Стосовно стягнення судових витрат суд дійшов таких висновків.

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст.2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

За ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2422,40 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у частці 95% - пропорційно до задоволених позовних вимог, що становить 2301,28 грн.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать також витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК).

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн, суд враховує таке.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених судових витрат позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025, укладеного між Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» і ТОВ «Юніт Капітал» (клієнт), відповідно до якого клієнт доручив, а Адвокатське бюро прийняло на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором; додаткову угоду № 25770580912 до Договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025; акт прийому-передачі наданих послуг (даний акт є невід`ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025.

Перелік наданих правових та юридичних послуг на суму 7000,00 грн, відповідно до акта прийому-передачі наданих послуг, включає: вивчення матеріалів справи: 2 год - 1000,00 грн; складання позовної заяви: 2 год - 5000,00 грн; підготовка адвокатського запиту: 1 год - 500,00 грн; підготовка та подача клопотань : 1 год - 500,00 грн.

На думку суду, розмір заявлених витрат на професійну правничу допомогу в загальній сумі 7000,00 грн є завищеним, не співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.

Слід також зазначити, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Виходячи з цих міркувань та орієнтуючись на вартість правових послуг в акті прийому-передачі наданих послуг, суд вважає обґрунтованими і співмірними зі складністю справи, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони, витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн (складання позовної заяви - 3000,00 грн, вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з позичальника - 1000,00 грн, підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів - 500,00 грн, підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів - 500,00 грн).

На підставі ст.ст. 11, 207, 512, 514, 526, 527, 626,-629, 638, 1046-1050, 1054-1057 ЦК України, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 247, 263-265, 268, 273, 280-289, 352-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (ЄДРПОУ 43541163) заборгованість за кредитним договором № 543644057 від 07.01.2022 у розмірі39377,63 грн (тридцять дев`ять тисяч триста сімдесят сім гривень 63 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (ЄДРПОУ 43541163)суму сплаченого судового збору в розмірі 2301,28 грн (дві тисячі триста одна гривня 28 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (ЄДРПОУ 43541163) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 коп.).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідачу направити копію заочного рішення суду.

Роз`яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за його письмовою заявою, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», адреса: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4, літера А, офіс 10; код ЄДРПОУ 43541163, тел. 0992745183; електронна адреса: ucapital.inbox@gmail.com, unitcapital.fc@gmail.com

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ; тел. НОМЕР_3 ; електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_3

Повний текст рішення суду складено 21 жовтня 2025 року.

Головуюча: Валентина КРАВЧУК