Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 646/6632/25
№ провадження 2/646/3576/2025
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22.10.25 м.Харків
Основ`янський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого судді Білінської О.В.,
за участі секретаря судового засідання Величка О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
До суду Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрфінстандарт» (далі - ТОВ «ФК «Укрфінстандарт») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором № 97721910000 від 03.06.2021р. у розмірі 153272 грн. із яких: · заборгованість за тілом кредиту становить 87008 грн.; заборгованість за комісійними винагородами становить 66264 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 3311,60 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 03.06.2021 року між АТ «УкрСиббанк» та відповідачем був укладений договір про надання споживчого кредиту № 97721910000. Відповідно до умов вищезазначеного договору відповідачу було надано споживчий кредит зі сплатою відсотків за його використання та комісії за надання послуг з управління кредитом. Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши позичальнику кредитні кошти в строки та порядку, визначені умовами договору. Однак відповідач свої зобов`язання щодо повернення суми кредиту та відсотків не виконав, в зв`язку з чим заборгованість, яка станом на день подачі позову складає 153272 грн. 17.04.2024 між АТ «УкрСиббанк» та позивачем було укладено Договір факторингу № 271, згідно якого ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги, зокрема, до ОСОБА_1 . Враховуючи, що відповідачем заборгованість не погашено до теперішнього часу, позивач змушений звернутись із даним позовом до суду.
Ухвалою судді Основ`янського районного суду міста Харкова від 16.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження.
Ухвалою судді Основ`янського районного суду міста Харкова від 06.08.2025 закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце судового розгляду повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчать матеріали справи. Причину неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву, який би відповідав вимогамстатті 178 ЦПК України, чи будь-яких письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів, заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову, до суду не надав.
Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, причини неявки визнані судом неповажними, і тому неявка відповідача не може бути перешкодою для заочного розгляду судом справи, що відповідає положенням частини 1статті 280 ЦПК України.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положеннямстатті 280 ЦПК України.
Згідност.247 ЦПК Україниу разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Частиною 1ст. 13 ЦПК Українипередбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Так, 03.06.2021 між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладений договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 97721910000, відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього договору і правил.
АТ «УкрСиббанк» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало в повному обсязі, надавши позичальнику кредитні кошти в строки та на умовах, визначених договором, що підтверджується випискою з особового рахунку ОСОБА_1 за кредитним договором № 97721910000.
17.04.2024 між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» було укладено договір факторингу № 271, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача, зокрема, за кредитним договором № 97721910000, укладеним з ОСОБА_1 .
При цьому, в порушення положень договору та вимог ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач, користуючись коштами, наданими йому Банком, не виконав своєчасно та у повному обсязі свої зобов`язання, не вносив платежі, передбачені умовами договору, у зв`язку з чим виникла заборгованість в загальному розмірі 153272 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту 87008 грн., заборгованості за комісійними винагородами 66264, 00 грн.
18.07.2024 на адресу відповідача було направлено повідомлення про відступлення права вимоги за кредитним договором № 97721910000, із зазначенням заборгованості в розмірі 153272,00 грн. та платіжних реквізитів нового кредитора, на які слід здійснити погашення заборгованості.
За правилами статей 526, 530, 610 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (статі 611 ЦК України).
Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом частини першої статті 1049ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Статтею 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).
Відповідно до статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первинному кредитору і таке виконання зобов`язання є належним.
Неотримання боржником письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові не є перешкодою для реалізації права нового кредитора звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду, оскільки боржник у судовому засіданні має можливість заперечувати проти його вимог.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15 та постанові Верховного Суду від 18.06.2020 у справі №681/44/15-ц.
Як встановлено судом, відповідач повідомлявся про зміну кредитора в зобов`язанні та порядок погашення заборгованості новому кредитору, але погашення заборгованості не здійснив.
Враховуючи встановлені обставини та наведені норми права, а також доведеність позивачем порушення відповідачем грошових зобов`язань, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості за кредитом та їх задоволення.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
При вирішенні питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`ятнадцяти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно положень ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача надано до суду: Договір про надання правничої допомоги №49648956 від 22.01.2025, Додаткову угоду №97721910000 до Договору про надання правничої допомоги від 01.07.2025, Детальний опис робіт, Акт про підтвердження факту надання послуг від 01.07.2025.
Таким чином, оцінюючи обґрунтованість вимог позивача, суд дійшов висновку, що обсяг наданих послуг адвокатом в суді відповідає критерію реальності таких витрат, а тому до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають витрати на правничу допомогу в розмірі 1 000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 19, 27, 141-142, 200, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Укрфінстандарт» заборгованість за Кредитним договором № 97721910000 від 03.06.2021 р., яка складається з: заборгованість за тілом кредиту становить 87008 грн.; заборгованість за комісійними винагородами становить 66264 грн., у загальному розмірі 153272 (сто п`ятдесят три тисячі двісті сімдесят дві) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Укрфінстандарт», витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт», ЄДРПОУ 41153878, адреса: м. Київ, вул. Глибочицька, 17-Б, офіс 503;
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя О.В. Білінська
Судове рішення № 131185797, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова) було прийнято 22.10.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 646/6632/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: