Рішення № 131185258, 16.10.2025, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/3394/25

Провадження № 2/638/3387/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

16 жовтня 2025 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Щепіхіної В. В.,

за участю секретаря судового засідання Луценка Д. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залісуду Шевченківськогорайонного судум.Харковав порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі позивач) звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 (далі відповідач) заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 23.05.2024 року в розмірі 65 362,00 грн станом на 02.02.2025 року та судових витрат у розмірі 2 422,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 29.06.2021 року здійснено ідентифікацію клієнта та ОСОБА_1 . Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем підписано у системі самообслуговування Приват24 за допомогою OTP пароля, про що зазначено в полі підпис клієнта із позначкою дати та часу. Відповідачем погоджено використання OTP пароля в якості підпису та інших видів простого електронного підпису, а саме при здійсненні будь-якої операцій та правочинів між сторонами за допомогою ОТР паролю як простого електронного підпису. Сторони домовилися вважати, що він однозначно ідентифікує особу клієнта та є логічно пов`язаний із електронними даними про будь-яку операцію або правочин виключно за умови, якщо підтвердження клієнтом здійснення операції або укладення правочину здійснено шляхом введення у відповідне поле інтерфейсу програмного комплексу або сайту Банку цифрової послідовності, яка повністю ідентична надісланому Банком ОТП-паролю на фінансовий номер телефону клієнта. У подальшому відповідач виявив бажання отримати послугу «Миттєва розстрочка. Кредит готівкою», ознайомився із актуальними умовами кредитування та 23.05.2024 року підписав Паспорт кредиту за допомогою OTP пароля. Після чого із відповідачем за допомогою OTP пароля було підписано Кредитний договір б/н від 23.05.2024 про надання строкового кредиту у розмірі 61 800,00 грн. шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника на строк 36 міс. із встановленням річної відсоткової ставки у розмірі 18 %. Додатково із відповідачем за допомогою OTP пароля підписаний Графік кредиту. Відповідач не надавав своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору та Графіку кредиту, у зв`язку з чим станом на 02.02.2025 утворилась заборгованість в загальному розмірі 65 362,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 61 654,00 грн, заборгованість за простроченими відсотками у розмірі 3 708,00 грн. На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором про надання банківських послуг № б/н від 23.05.2024 року, що є порушенням законних прав ті інтересів АТ КБ «ПриватБанк».

Представник позивача належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився. Надав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи та ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 відповідно до ст. 128 ЦПК України належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. В судове засідання не з`явилася, про наявність поважних причин своєї неявки відповідно до вимог ч. 3 ст. 131 ЦПК України суд не повідомив, заяви про відкладення судового засідання відповідач не надав, відзиву на позов не направив.

Оскільки позивач не заперечував проти заочного вирішення справи, а відповідач по справі був належним чином повідомленим про дату час та місце розгляду справи, не з`явився до суду та не повідомив про поважність такої неявки, суд постановив проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

На підставі частини 2 статті 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою всіх учасників справи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно з ч. 4 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановив наступне.

ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим 29.06.2021 року підписав Заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг підписано у системі самообслуговування Приват24 за допомогою OTP пароля, про що зазначено в полі підпис клієнта із позначкою дати та часу.

Підписанням цієї заяви ОСОБА_1 погодився, що приєднується до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка», Умов та Правил надання банківських послуг акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», що розміщені в мережі інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, в редакці, чинній на дату підписання ціє заяви, які разом становлять Договір банківського рахунка, приймає всі права та обов`язки, встановлені в цьому договорі та зобов`язується їх належним чином виконувати.

Відповідно до п. 3 вказаної заяви Банк та Клієнт (далі разом іменовані «Сторони») узгодили при наданні Банком будь-яких послуг Клієнту, в т.ч., але не виключно, послуг з переказу коштів, укладення між Сторонами кредитних договорів та будь-яких інших правочинів використання простого електронного підпису. Сторони визнають простим електронним підписом такі способи підписів Клієнта: OTP-пароль, QR-код, підпис стилусом на планшеті у відділенні Банку, кнопки «Підпис», «Підписав», «Підтверджую», «Ознайомився» тощо у програмних комплексах, мобільних додатках або на офіційних сайтах Банку у мережі Інтернет, де Клієнту надається технічна можливість ознайомитися з умовами надання відповідної послуги та підписати відповідний договір, дати доручення Банку на здійснення операції з переказу коштів тощо, або якщо інтерфейс відповідного ПК Банку дає Клієнту змогу зробити однозначний висновок про суть операції, доручення на здійснення якої Клієнт надає Банку шляхом підписання способами, що узгоджені Сторонами вище. Сторони визнають правочини у вигляді електронних документів із використанням зазначених простих електронних підписів дійсними та обов`язковими для Сторін та такими, що не потребують додаткового підтвердження. При здійсненні будь-якої операцій та правочинів між Сторонами за допомогою ОТР-паролю як простого електронного підпису Сторони домовилися вважати, що він однозначно ідентифікує особу Клієнта та є логічно пов`язаний із електронними даними про будь-яку операцію або правочин виключно за умови, якщо підтвердження Клієнтом здійснення операції або укладення правочину здійснено шляхом введення у відповідне поле інтерфейсу програмного комплексу або сайту Банку цифрової послідовності, яка повністю ідентична надісланому Банком ОТП-паролю на фінансовий номер телефону Клієнта. Сторони узгодили, що Банк самостійно приймає рішення про застосування того чи іншого виду електронного підпису.

У подальшому ОСОБА_1 виявив бажання отримати послугу «Миттєва розстрочка. Кредит готівкою», ознайомився із актуальними умовами кредитування та 23.05.2024 року підписав Паспорт кредиту за допомогою OTP пароля. Після чого із відповідачем за допомогою OTP пароля було підписано Кредитний договір б/н від 23.05.2024 року про надання строкового кредиту у розмірі 61 800,00 грн шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника на строк 36 міс. із встановленням річної відсоткової ставки у розмірі 18%. Додатково із відповідачем за допомогою OTP пароля підписаний Графік кредиту.

У Паспорті споживчого кредиту вказана детальна інформація щодо укладення договору, зокрема інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування (тип кредиту строковий кредит, сума кредиту 61 800,00 грн, строк кредитування 36 місяців, мета кредиту споживчі цілі, в т.ч. придбання товарів, оплата послуг, спосіб та строк надання кредиту безготовковим шляхом), інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача (процентна ставка - 1,5 % сплачується щомісяця від загальної суми Кредиту, 18% річних, процента ставка фіксована, реальна річна процента ставка - 35,2%.

23.05.2024 року між АТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем ОСОБА_1 за допомогою OTP пароля було підписано Кредитний договір б/н від 23.05.2024 року про надання строкового кредиту у розмірі 61 800,00 грн шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника на строк 36 міс. із встановленням річної відсоткової ставки у розмірі 18 %, тип процентої ставки - фіксована, реальна річна процента ставка - 35,2%. Додатково із відповідачем за допомогою OTP пароля підписаний Графік кредиту.

Згідно з п. 4.1. кредитного договору, позичальник зобов`язується кожного місяця, починаючи з наступного місяця після укладання цього Договору, здійснювати повернення кредиту та сплачувати нараховані Банком проценти за користування кредитом, рівними платежами в розмірі та строки, зазначені згідно Графіку, шляхом зарахування на рахунок, відкритий у Банку.

Відповідно до ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Зокрема, приписами ст. 634 ЦК України передбачена можливість сторін укласти договір приєднання, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах. Такий договір може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

За змістом статей626,628 Цивільного кодексу Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1статті 639 Цивільного кодексу Українидоговір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

З матеріалів справи вбачається, що договір кредитний договір між сторонами був укладениий в електронній формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 1статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення частини 1статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до частин 1, 2статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З урахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до частини 1статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно доЗакону України «Про електронні довірчі послуги».

Нормоюстатті 11 Закону України «Про електронну комерцію»передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Також, приписамистатті 12 цього законупередбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205,207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Таким чином, судом встановлено, що 29.06.2021 року сторони домовились про те, що при наданні Банком будь-яких послуг Позичальнику, в т.ч., але не виключно, послуг з переказу коштів, укладення між Сторонами кредитних договорів та будь-яких інших правочинів використання простого електронного підпису.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами кредитного договору, суд дійшов висновку про те, що він містить в собі елементи як договору банківського рахунку так і кредитного договору, тобто має правову природу змішаного договору.

Відносини, пов`язані з укладанням та виконанням договору банківського рахунку, регулюються параграфом 1 глави 72 ЦК України. Так, статтею 1066 ЦК України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов`язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам (стаття 1067 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 статті 1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Відносини, пов`язані з укладанням та виконанням кредитного договору регулюються параграфом 2 глави 71 ЦК України. Так, відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надав можливість відповідачу розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором.

Відповідач взятіна себезобов`язанняза договоромналежним чиномне виконав,внаслідок чогоу ньгоутворилася заборгованістьзгідно наданогопозивачем розрахункуу розмірі65362,00грн станомна 02.02.2025року. Факт використання кредитних коштів також підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на відповідача, та випискою за договором № б/н за період 23.05.2024 03.02.2025.

Статтею 1049 ЦК України передбачений обов`язок позичальника повернути позику позикодавцеві (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за користування. Позивач виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі. Відповідач, всупереч умов кредитного договору, не здійснює належним чином платежів для погашення суми заборгованості по кредиту та нарахованим процентам, чим порушує взяті на себе договірні зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610,612 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 Цивільного кодексу України перебачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач в порушення умов договору свої зобов`язання належним чином не виконав, не забезпечив своєчасне повернення позивачеві запозичених коштів. Такі дії порушують права та законні інтереси позивача, тому суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі у розмірі 61 654,00 грн станом на 02.02.2025 року.

Стосовно позовних вимог в частині стягнення суми прострочених відсотків у розмірі 3 708,00 грн суд зазначає наступне.

За ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.

Згідно зістаттею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Розмір процентної ставки за відсотками за користування кредитом зазначений та погоджений сторонами в паспорті споживчого кредиту «Кредит готівкою» АТ КБ «ПриватБанк», кредитному договорі № б/н від 23.05.2024 року, які підписані відповідачем та є невід`ємною частиною договору. Згідно наданого банком розрахунку розмір заборгованості за простроченими відсотками складає 3 708,00 грн. Перевіривши здійснений позивачем розрахунок заборгованості, суд дійшов висновку, що розрахунок є обґрунтованим, тому позовні вимоги в цій частині необхідно задовольнити. Відповідач не надав заперечень щодо розрахунку заборгованості.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положеннями частин 1 та 3 статті 83 ЦПК України унормовано, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Проте, відповідач не скористався правом на подання відзиву на позов впродовж встановленого ухвалою суду строку. В матеріалах справи також відсутні докази неможливості подання відповідачем доказів з об`єктивних причин, з яких такі докази не могли бути подані у зазначений в ухвалі про відкриття провадження строк.

Суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім випадків, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (частина 7 статті 81 ЦПК України).

Відповідно до частини 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредиту. Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів з боку відповідача на спростування зазначених вище висновків, як і доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням задоволення позовних вимог в повному обсязі суд покладає судовий збір на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612, 634, 1049, 1050, 1054, 1066, 1069 ЦК України, ст.ст.12, 81, 83, 141, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товаристваКомерційний банк«ПриватБанк» до ОСОБА_1 простягнення заборгованостіза кредитнимдоговором задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, адреса: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 23.05.2024 року в розмірі 65 362 (шістдесят п`ять тисяч триста шістдесят дві) грн 00 коп. станом на 02.02.2025 року.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, адреса: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) судовий збір в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарженняякщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення відповідачу необхідно подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя В. В. Щепіхіна