Рішення № 13118512, 14.12.2010, Гуляйпільський районний суд Запорізької області

Справа № 2-1190/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2010 року Гуляйпільський райсуд Запорізької області

в складі головуючого судді Чемолосової С.П.

при секретарі Імановій В.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Гуляйполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Гуляйпільської міської ради Запорізької області, 3-тя особа «Голос Гуляйпілля» Гуляйпільського району Запорізької області про стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про спростування недостовірної інформації, в якій вказав , що газетою « Голос Гуляйпілля» № 40 (9383) за 18 травня 2010 р., на третій сторінці опубліковано статтю, з розділу « Міська рада інформує» під заголовком « Чисто не там, де прибирають…». Далі позивач зазначив, що редакція газети не має доказів того, що опубліковані нею відомості відповідають дійсності. А саме, те, що позивач вивозив сміття у лісосмугу на продовження вул. Ворошилова у Пологівському напрямку і цим самим створював стихійне сміттєзвалище і позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 340 грн.

12.05.2010 року позивачем було отримано копію постанови та протокол про притягнення до адміністративної відповідальності. Як вказав позивач, при складанні протоколу на місці правопорушення, він затриманий не був Крім того у протоколі та постанові не має посилання на те, коли і за яких обставин було скоєне дане правопорушення, не описаний склад адміністративного правопорушення, не визначений час, місце та спосіб вчинення правопорушення. Позивачем 18.05.2010 року був поданий адміністративний позов до суду про скасування постанови та притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

24.06.2010 року судом було винесено постанову, згідно якої позов позивача до адміністративної комісії виконкому Гуляйпільської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення, був задоволений. Вищезазначена постанова, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП і накладено штраф в дохід держави в сумі 340 грн. визнана неправомірною і була скасована.

Як вказав далі в позові позивач, інформація про те. що він вивозив сміття у лісосмугу та створював стихійне сміттєзвалище не відповідає дійсності та принижує його честь , гідність та ділову репутацію, як підприємця, серед його колег підприємців, сусідів, товаришів. Позивач вважає, що відповідачем йому було завдано моральної шкоди, яку він оцінює в сумі 1700 грн. Далі в позові позивач зазначив, що в результаті публікації статті він відчув сильний емоційний стрес, втратив сон, у нього підвищилась нервозність. Він вимушений був обмежувати себе в спілкуванні з іншими сусідами, втратив якість в роботі, яка полягає в інтелектуальній та розумовій діяльності, переніс душевні страждання, був порушений його звичайний спосіб життя.

Позивач вказав в позові, що він як підприємець був спонсором спортивного клубу «СК Гуляйполе», учасником щорічних дитячих марафонів, організатором поїздок вірян до Нікольського монастиря в Донецькій області. Крім того, позивач вказав, що він є гідним громадянином суспільства тому що,14.04.1970 р. він був нагороджений медаллю до 100 р. з дня народження В.І.Леніна,09.01.1974 р. був нагороджений медаллю, як переможець соціалістичного змагання 1973 року,25.02.1976 року був нагороджений медаллю, як

2.

ударник дев` ятої п`ятирічки. 02.01.1978 року відповідно до Указу Президіуму Верховної Ради був нагороджений орденом « Трудового Червоного Прапору».За період з 28.05.1968 р. по 21.05.1971 р. знаходився на військовій службі в Радянській армії, де перебував на рядових та сержантських посадах, за період з 1975 року по 1980 р. був депутатом та членом виконкому Гуляйпільської міської ради 15 16 скликань,з 2002 року являється фізичною особою підприємцем і публікація недостовірної інформації спричинила йому душевні страждання. Тому позивач прохає визнати інформацію висвітлену газетою «Голос Гуляйпілля» № 40 ( 9383) за 18 травня 2010 року недостовірною, зобовязати відповідача в 10 денний термін з дня вступу в законну силу рішення по справі спростувати в газеті « Голос Гуляйпілля» недостовірну інформацію, стягнути з відповідача завдану моральну шкоду в сумі 1700 грн. та всі судові витрати, понесені ним при розгляді справи.

05.10.2010 року позивач письмово уточнив свої змінені позовні вимоги та прохав суд визнати інформацію, висвітлену газетою « Голос Гуляйпілля» № 40 ( 9385) від 18 травня 2010 року на третій сторінці , у розділі « Міська рада інформує» у статті «Чисто не там , де прибирають…», а саме в третьому абзаці, друге речення так «ОСОБА_1, який мешкає на АДРЕСА_1, був притягнутий до відповідальності, оскільки вивозив сміття у лісосмугу на продовження вул. Ворошилова у Пологівському напрямку і цим самим створював « стихійне сміттезвалище» і абзац третій , речення п`яте « Усі названі громадяни притягнуті до адмінвідповідальності, на кожного накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн.», як таку, що не відповідає дійсності та порушує Закон України « Про інформацію», в решті позовні вимоги залишив без змін.

10.11.2010 року позивач знову письмово уточнив свої позовні вимоги та прохав суд стягнути з Виконавчого комітету Гуляйпільської міської ради завдану йому моральну шкоду в сумі 1700 грн., судові витрати по справі та затрачені ним кошти за надану йому правову допомогу фахівця в галузі права.

В судовому засіданні позивач підтримав свої змінені, зменшені позовні вимоги, які він надав в судове засідання в письмовому вигляді 10.11.2010 року, та суду пояснив, що газетою « Голос Гуляйпілля» № 40 (9383) за 18 травня 2010 р., на третій сторінці опубліковано статтю, з розділу « Міська рада інформує» під заголовком « Чисто не там, де прибирають…». В статті було вказано, що позивач вивозив сміття у лісосмугу на продовження вул. Ворошилова у Пологівському напрямку і цим самим створював стихійне сміттєзвалище і позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 340 грн.

Далі позивач зазначив, що редакція газети не мала доказів того, що опубліковані нею відомості відповідають дійсності. А саме, те, що позивач вивозив сміття у лісосмугу на продовження вул. Ворошилова у Пологівському напрямку і цим самим створював стихійне сміттєзвалище. 12.05.2010 року ним була отримана копія постанови та протокол про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП та на нього був накладений штраф в сумі 340 грн. Як пояснив далі позивач, при складанні протоколу на місці правопорушення, він затриманий не був. Крім того, у протоколі та постанові не має посилання на те, коли і за яких обставин було скоєне дане правопорушення, не описаний склад адміністративного правопорушення, не визначений час, місце та спосіб вчинення правопорушення. Так як з вищевказаною постановою він не був згоден,18.05.2010 року, він подав адміністративний позов до суду про скасування вищезгаданої постанови та закриття провадження по адміністративній справі.

24.06.2010 року судом було винесено постанову, згідно якої його позов про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі був задоволений. Вищезазначена постанова, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП і накладено штраф в дохід держави в сумі 340 грн. визнана неправомірною і була скасована. В газеті « Голос Гуляйпілля» № 82

3.

(9425) від 16 жовтня 2010 року Гуляйпільського району на сторінці № 5, було опубліковано спростування, в якому вказано, що виконавчий комітет міської ради спростовує інформацію « Чисто не там, де прибирають» ( опублікована в газеті «Голос Гуляйпілля» 18.05.2010 р. № 40) в частині, що стосується гр. ОСОБА_1 через те, що відповідно до постанови суду від 24.06.2010 р. скасовано раніше ухвалену постанову про накладення на нього адміністративного стягнення і приносить йому свої вибачення». Але як пояснив далі позивач, інформація про те, що він вивозив сміття у лісосмугу та створював стихійне сміттєзвалище не відповідала дійсності та принижує його честь , гідність та ділову репутацію, як підприємця, серед його колег підприємців, сусідів, товаришів. Позивач вважає, що відповідачем йому було завдано моральної шкоди, яку він оцінює в сумі 1700 грн., так як в результаті публікації статті він переніс сильний емоційний стрес, втратив сон, у нього підвищилась нервозність. Він вимушений був обмежувати себе в спілкуванні з іншими сусідами, втратив якість в роботі, яка полягає в інтелектуальній та розумовій діяльності, переніс душевні страждання, був порушений його звичний спосіб життя, так як він переніс емоційний стрес. Він, як підприємець, був спонсором спортивного клубу «СК Гуляйполе», учасником щорічних дитячих марафонів, організатором поїздок вірян до Нікольського монастиря в Донецькій області. Крім того, позивач вказав, що він є гідним громадянином суспільства тому що,14.04.1970 р. він був нагороджений медаллю до 100-річчя з дня народження В.І.Леніна,09.01.1974 р. був нагороджений медаллю, як переможець соціалістичного змагання 1973 року,25.02.1976 року був нагороджений медаллю, як ударник дев` ятої п`ятирічки. 02.01.1978 року відповідно до Указу Президіуму Верховної Ради був нагороджений орденом « Трудового Червоного Прапору». За період з 28.05.1968 р. по 21.05.1971 р. знаходився на військовій службі в Радянській армії, де перебував на рядових та сержантських посадах, за період з 1975 року по 1980р. був депутатом та членом виконкому Гуляйпільської міської ради 15 16 скликань,з 2002 року являється фізичною особою підприємцем. Тому він являється законослухняним громадянином і така інформація щодо його особистості йому неприємна та образлива. Тому позивач вважає, так як недостовірна інформація, висвітлена газетою «Голос Гуляйпілля» № 40 ( 9383) за 18 травня 2010 року уже спростована цією ж газетою, то він наполягає на задоволенні його зменшених позовних вимогах, які він має право зменшувати на протязі всього розгляду справи, та прохає суд стягнути з Виконавчого комітету Гуляйпільської міської ради завдану йому моральну шкоду в сумі 1700 грн., судові витрати по справі та затрачені ним кошти за надану йому правову допомогу фахівця в галузі права.

Представник відповідача Тоцька С.В. позовні вимоги позивача не визнала суду пояснила, що у червні 2010 року до суду звернувся з адміністративним позовом позивач про визнання постанови адміністративної комісії виконавчого комітету міської ради від 06.05.2010 року про накладення на нього штрафу у розмірі 340 грн. за вивезення сміття та порушення правил благоустрою території міста неправомірною. Постановою Гуляйпільського районного суду від 24.06.2010 року було визнано постанову адміністративної комісії від 06.05.2010 р. про накладення штрафу на гр. ОСОБА_1 у розмірі 340 грн. неправомірною. При винесенні постанови, суд посилався саме на те, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам статей кодексу про адмінправопорушення, в частині його оформлення, а не в частині встановлення факту вивезення сміття позивачем. Далі представник позивача наголосила, що відповідно до ст. 137 ЦПК у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди, має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується. Згідно з п. 9 постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995р. з послідуючими змінами та доповненнями від 27.02.2009 р.№ 1 «Про судову

4.

практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної шкоди треба визначати залежно від характеру та обсягу страждань ( фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат ( їх тривалості, можливості відновлення) та з урахуванням інших обставин. Зокрема враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу. Ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. Добровільне за власною ініціативою - чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. Як вказує позивач, він поніс страждання, тому що була принижена його гідність , честь та ділова репутація, та йому завдана значна моральна шкода, яку він оцінив в розмірі 1700 грн. При цьому жодних фактів, пояснень та документів в підтвердження цієї суми позивач не надав. Крім того позивач вказує, що він принижений перед колегами підприємцями, сусідами, товаришами, але жодних підтверджень цим твердженням суду не надано, а при зверненні відповідача до деяких підприємців та громадян, вони, як стверджує відповідач, пояснили, що ніякої статті вони не бачили та не читали в зазначеній газеті. В газеті «Голос Гуляйпілля» № 82 від 16.10.2010 року виконавчим комітетом було опубліковано спростування і принесено вибачення позивачеві, а тому відповідач прохає суд в задоволенні позовних вимог позивачеві відмовити в повному обсязі.

Представник третьої особи, Борт Т.В., проти задоволення зменшених позовних вимог позивача заперечує, так як вважає, що моральної шкоди позивачу не завдано, в газеті « Голос Гуляйпілля» № 82 ( 9425) від 16 жовтня 2010 року Гуляйпільського району на сторінці № 5, було опубліковано спростування, в якому вказано, що виконавчий комітет міської ради спростовує інформацію«Чисто не там, де прибирають» (опублікована в газеті «Голос Гуляйпілля» 18.05.2010 р. № 40) в частині, що стосується гр. ОСОБА_1 через те, що відповідно до постанови суду від 24.06.2010 р. скасовано раніше ухвалену постанову про накладення на нього адміністративного стягнення і приносить йому свої вибачення», яких не будь доказів спричинення моральної шкоди позивачем суду не надано, а тому вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити.

Суд, вислухавши доводи позивача, представника відповідача Тоцьку С.В., представника 3-ї особи Борт Т.В., вивчивши матеріали справи та оцінивши докази за своїм

внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів приходить до слідуючого: в судовому засіданні було встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом в якому вказав, що газетою «Голос Гуляйпілля» № 40 (9383) за 18 травня 2010 р., на третій сторінці опубліковано статтю, з розділу « Міська рада інформує» під заголовком « Чисто не там, де прибирають». Далі позивач зазначив, що редакція газети не маючи доказів того, що опубліковані нею відомості відповідають дійсності, надрукувала вищевказану статтю, а саме, те, що позивач вивозив сміття у лісосмугу на продовження вул. Ворошилова у Пологівському напрямку і цим самим створював стихійне сміттєзвалище та позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 340 грн.

12.05.2010 року позивачем було отримано копію постанови та протокол про притягнення до адміністративної відповідальності. Як вказав позивач, при складанні протоколу на місці правопорушення, він затриманий не був. Крім того, у протоколі та постанові не має посилання на те, коли і за яких обставин було скоєне дане правопорушення, не описаний склад адміністративного правопорушення, не визначений час, місце та спосіб вчинення правопорушення. Позивачем 18.05.2010 року був поданий адміністративний позов до суду про скасування постанови та закриття провадження по справі. 24.06.2010 року Гуляйпільським райсудом Запорізької області було винесено

5.

постанову згідно якої позов позивача до адміністративної комісії виконкому Гуляйпільської міської ради Запорізької області про скасування постанови про адміністративне правопорушення був задоволений. Постанова адміністративної комісії виконкому Гуляйпільської міської ради Запорізької області від 06.05.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. визнано неправомірною та скасовано. Як вказав далі в позові позивач, інформація про те, що він вивозив сміття у лісосмугу та створював стихійне сміттєзвалище не відповідає дійсності та принижує його честь , гідність та ділову репутацію як підприємця, серед його колег підприємців, сусідів, товаришів. Позивач вважає, що відповідачем йому було завдано моральної шкоди, яку він оцінює в сумі 1700 грн. Далі в позові позивач зазначив, що в результаті публікації статті він відчув сильний емоційний стрес, втратив сон, у нього підвищилась нервозність. Він вимушений був обмежувати себе в спілкуванні з іншими сусідами, втратив якість в роботі, яка полягає в інтелектуальній та розумовій діяльності, переніс душевні страждання, був порушений його звичайний спосіб життя.

Позивач вказав в позові, що він як підприємець був спонсором спортивного клубу «СК Гуляйполе», учасником щорічних дитячих марафонів, організатором поїздок вірян до Нікольського монастиря в Донецькій області. Крім того, позивач вказав, що він є гідним громадянином суспільства тому що,14.04.1970 р. він був нагороджений медаллю до 100 р. з дня народження В.І.Леніна,09.01.1974 р. був нагороджений медаллю, як переможець соціалістичного змагання 1973 року,25.02.1976 року був нагороджений медаллю, як ударник дев` ятої п`ятирічки. 02.01.1978 року відповідно до Указу Президіуму Верховної Ради був нагороджений орденом « Трудового Червоного Прапору».За період з 28.05.1968 р. по 21.05.1971 р. знаходився на військовій службі в Радянській армії, де перебував на рядових та сержантських посадах, за період з 1975 року по 1980 р. був депутатом та членом виконкому Гуляйпільської міської ради 15 16 скликань,з 2002 року являється фізичною особою підприємцем. В газеті «Голос Гуляйпілля» № 82 ( 9425) від 16 жовтня 2010 року Гуляйпільського району на сторінці № 5, було опубліковано спростування, в якому вказано, що виконавчий комітет міської ради спростовує інформацію«Чисто не там, де прибирають» (опублікована в газеті «Голос Гуляйпілля» 18.05.2010 р. № 40) в частині, що стосується гр. ОСОБА_1 через те, що відповідно до постанови суду від 24.06.2010 р. скасовано раніше ухвалену постанову про накладення на нього адміністративного стягнення і приносить йому свої вибачення. Тому позивач прохає задовольнити його змінені позовні вимоги та стягнути з відповідача - Виконавчого комітету Гуляйпільської міської ради завдану йому моральну шкоду в сумі 1700 грн., судові витрати по справі та затрачені ним кошти за надану йому правову допомогу фахівця в галузі права.

Згідно ст. 23 ЦК України- особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає : у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї самої…;у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи; моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань. Погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди , якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Тому на підставі всього вищевикладеного суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, так як дійсно позивачу опублікуванням в газеті інформації про постанову, щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за

6.

ст.152 КУпАП та накладенням на нього штрафу в сумі 340 грн. в дохід держави, в подальшому постановою Гуляйпільського райсуду від 24.06.2010 року було визнано неправомірною та скасовано цю постанову, спричинила йому моральні страждання, які суд вважає за необхідне зменшити та оцінує в розмірі 300 грн., так як позивачем в судовому засіданні не було надано доказів спричинення йому моральної шкоди в розмірі 1700 грн, крім того, позивачем не пояснено та не підтверджено суду, із яких міркувань позивач виходив розраховуючи вищевказаний ним розмір. Також позивач не надав суду доказів, які б підтвердили, що в звязку з опублікуванням в газеті « Голос Гуляйпілля» інформації щодо притягнення його до адмінвідповідальності була принижена його честь , гідність та ділова репутація як підприємця, серед його колег підприємців, сусідів, товаришів та про те, що він вимушений був обмежувати себе в спілкуванні з іншими сусідами, втратив якість в роботі, був порушений його нормальний спосіб життя.

Крім того, суд вважає за необхідне також з відповідача стягнути судові витрати понесені позивачем при розгляді справи, а саме 17 грн., сплачених позивачем витрат на судовий збір, а також 75 грн., сплачених позивачем витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи, та 250 грн. сплачених позивачем коштів в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу фахівця в галузі права.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов` язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Тому суд вважає за необхідне в задоволенні решти позовних вимог позивачу відмовити.

Керуючись ст.ст.10,60,84,88,212-215 ЦПК України, ст.23,1167 ЦК України,суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Гуляйпільської міської ради Запорізької області, 3-тя особа , газета « Голос Гуляйпілля» Гуляйпільського району про стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Виконавчого комітету Гуляйпільської міської ради Запорізької області р/р 35415001001188 ГУДКУ у Запорізькій обл.. м. Запоріжжя, МФО 813015, код ЄДРПОУ 04526970 на користь ОСОБА_1 300 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, 17 грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору, 75 грн. сплачених витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи, а також 250 грн., в рахунок відшкодування витрат на допомогу фахівця в галузі права, а всього 642 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

З повним рішенням сторони можуть ознайомитись 20.12.2010 року.

На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Запорізької області через Гуляйпільський райсуд Запорізької області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: