Рішення № 131178585, 20.10.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/25236/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А. розглянувши у спрощеному позовному провадженні в приміщені суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся вищевказаним позовом до суду у якому просить визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Одеській області по проведенню перевірки фізичної особи платника податків ОСОБА_1 , результати якої оформлено актом від 27.12.2024 № 56752/15-32-24-04-15;

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Одеській області №5658/15-32-24-04-20 від 07.02.2025, №5662/15-32-24-04-20 від 07.02.2025;

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №5666/15-32-24-04-20 від 07.02.2025 зі сплати єдиного внеску в сумі 54 551,34 грн.;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 23.10.2017 № 0000№5667/15-32-24-04-20 від 07.02.2025.4081302 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 27 275,67 грн.

мотивуючи це тим, що в 2018 році позивач подав заяву про припинення підприємницької діяльності, та в 2022 році позивач виїхала за кордон, де перебувала до 24.06.2025 року та відповідач не повідомив її у порядку встановленим законодавством про призначення позапланової невиїзної перевірки в зв`язку із подачею заяви про припинення, чим позбавив її можливості надати під час проведення перевірки необхідних документів та пояснень, що призвело до прийняття відповідачем неправомірних податкових повідомлень-рішень з якими вона не згодна та вважає, що вони підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 04.08.2025 року адміністративний позов залишено без руху.

Ухвалою від 11.08.2025 року відкрито позовне провадження та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідачем подано відповідь на відзив, у якому вимоги не визнає, з підстав того, що у зв`язку з надходженням від Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця від 14.12.2018 року №25560050002105508, наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 08.11.2024р. №10533-п, головним державним інспектором відділу планових перевірок оподаткування фізичних осіб, координації та інформаційно-аналітичного забезпечення управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області ОСОБА_2 проведена документальна позапланова невіїзна перевірка за період діяльності з 01.01.2017р. по 14.12.2018р. щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та за період з 25.02.2013 року по 14.12.2018 року з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування фізичної особи-платника податків ОСОБА_3 (дівоча фамілія), реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , що знаходиться за податковою адресою: АДРЕСА_1 .

Копія наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 08.11.2024р. №10533-п, письмове повідомлення від 11.11.2024 року №1219/15-32-24- 04-14 про дату початку та місце проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та запит від 07.11.2024р. №15782/КПР/15-32-24-04-06 Головного управління ДПС в Одеській області щодо надання первинних документів для проведення перевірки у зв`язку з надходженням від Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про ліквідацію від 14.12.2019 року №25560050002105508 направлено засобами поштового зв`язку ОСОБА_3 11.11.2024р.

Документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлені порушення фізичною особою - платником податків ОСОБА_1 :

1.п.177.10 ст.177 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-ІУ із змінами, та Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи- підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність», затвердженого Наказом ДПА України від 16.09.2013 №481, зареєстрований в Мінюсті України 04.10.2013 за №1686/24218, в частині неведення Книги обліку доходів і витрат (Ф.10) за період з 01.01.2017 по 14.12.2018рр.;

2п.177.5, п.177.11 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ зі змінами, в частині неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2018р. термін подання 11.02.2019р.;

п.4 ч.2 ст.6 розд.ІІ ЗУ № 2464 від 8 липня 2010 року із змінами, в частині не подання: «Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та сум єдиного внеску» (Додаток 5) за 2018 рік;

п.177.2 ст.177, п.167.1 ст.167, п.179.7 ст.179 Податкового кодексу України від 02.12.2010р.№2756 із змінами, в результаті чого донараховано податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, який сплачується фізичними особами-підприємцями за результатами річного декларування на загальну суму 56 945,75грн., у тому числі: за 2017р. на суму 8 817,81 грн. та за 2018р. на суму 48 127,94грн.;

пп.164.1.3 п.164.1 ст.164, п.177.2 ст.177, п.16? підрозділу 10 розд.ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N2755^1 із змінами, в результаті чого донараховано податкові зобов`язання з військового збору, який сплачується фізичними особами-підприємцями за результатами річного декларування на загальну суму 4 745,48грн., у тому числі: за 2017р. на суму 734,82 грн та 2018р. на суму 4 010,66 грн.;

п.4 ч.2 ст.6 розд.ІІ, п.1 ч.2 ст.6 розд.ІІ, п.2 ч.1 ст.7, п.8 ст.9 розд.ІІІ Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» із змінами, в результаті чого донараховано єдиний внесок (КБК 71040000) - 54 551,34грн., у тому числі: 2017р. - 3 099,83 грн. та 2018р. - 51 4541,51грн.

п.44.1, п.44.3, п.44.5 статті 44 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755^1 із змінами, не збереження та не надання первинних документів для проведення документальної перевірки.

Копія наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 08.11.2024р. №10533- п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків фізичної особи ОСОБА_3 » та письмове повідомлення від 11.11.2024 року №1219/15-32-24-04-14 про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки направлено засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомлення про вручення на податкову адресу ОСОБА_4 11.11.2024 за №0600982080212 , яка в співпадала із зареєстрованим місцем проживання за адресою АДРЕСА_1 , але поштові відправлення були повернуті з відміткою пошти про причини невручення «за закінченням терміну зберігання». Перевірка проведена з 16.12.2024 по 20.12.2024 року, отже з урахуванням норм пункту 79.2 ст.79 ПК України. На вимогу Головного управління ДПС в Одеській області від 07.11.2024 року №15782КПР/15-32-24-04-06 про надання документів на перевірку щодо здійснення фінансово-господарської діяльності, ФОПП ОСОБА_3 документи до перевірки не надано, про що складено акт ненадання первинних документів від 20.12.2024р. №9023/15-32-24-04-16.

Таким чином, позивачем не було надано жодних документів на запити контролюючого органу, у зв`язку з чим було складено акт про ненадання документів .

Вказує, що на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину (30 червня 2023 року), встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПК України (абзац одинадцятий п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідних положень» ПК України).

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК України.

27.05.2022 року набрав чинності Закон України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», яким внесено зміни, зокрема, до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ІІК України щодо відновлення перебігу строків проведення перевірок. відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ІІК України для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім визначених п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК України випадків, зокрема, строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок.

Таким чином контролюючий орган протягом дії карантину (з 18.03.2020 по 30.06.2023 року та воєнного, надзвичайного стану в Україні (24.02.2024) має право проводити перевірки встановлені п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ГІК України за період, який перевищує 1095 днів, оскільки строки давності, визначені ст. 102 ГІК України, збільшуються на період починаючи з дати дії карантину до набрання чинності Закону України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податковою адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнною, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив(додаткові пояснення).

Відповідачем надано о суду заперечення на відповідь на відзив(додаткові пояснення).

Розглянувши заяви по суті справи, подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_5 була зареєстрована як фізична особа-підприємець 25.02.2013 року. та 14.12.2018 року подала заяву до державного реєстратора про припинення діяльності.

На підставі 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.1 статті 79, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-1У (зі змінами), ст.13 Закону України від 8 липня 2010 року №2464 „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у зв`язку з надходженням від Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця від 14.12.2018 року №25560050002105508, за наказом Головного управління ДПС в Одеській області від 08.11.2024р. №10533-п, головним державним інспектором відділу планових перевірок оподаткування фізичних осіб, координації та інформаційно-аналітичного забезпечення управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області ОСОБА_2 проведена документальна позапланова невіїзна перевірка періоду діяльності з 01.01.2017р. по 14.12.2018р. щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та за період з 25.02.2013 року по 14.12.2018 року з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування фізичної особи-платника податків ОСОБА_3 (дівоча фамілія), реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , що знаходиться за податковою адресою: АДРЕСА_1 .

Копія наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 08.11.2024р. №10533-п, письмове повідомлення від 11.11.2024 року №1219/15-32-24-04-14 про дату початку та місце проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та запит від 07.11.2024 року №15782/КПР/15-32-24-04-06 щодо надання первинних документів для проведення перевірки направлено засобами поштового зв`язку 11.11.2024 року на податкову адресу позивача.

На запит про надання документів платником податків документи не були надані, в зв`язку з чим 20.12.2024 року складений акт про ненадання документів №9023/15-32-24-04-16.

За результатами перевірки, яка була проведена в період з 16.12.2024 року по 20.12.2024 року складений акт №56752/15-32-24-04-15 від 27.12.2024 року яким встановлено:

за даними перевірки валовий дохід у 2017р. становить 168 193,20грн., документально підтверджені витрати становлять 115 703,09грн., отже чистий оподатковуваний дохід 2017 року становить 52490,11грн. За даними перевірки валовий дохід у 2018 році становить 511 369грн., документально підтверджені витрати становлять 243991,54грн. отже чистий оподатковуваний дохід в 2018р. становить 267377,46грн.

Перевіркою встановлено порушення:

п.177.10 ст.177 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-ІУ із змінами, та Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи- підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність», затвердженого Наказом ДПА України від 16.09.2013 №481, зареєстрований в Мінюсті України 04.10.2013 за №1686/24218, в частині неведення Книги обліку доходів і витрат (Ф.10) за період з 01.01.2017 по 14.12.2018рр.;

п.177.5, п.177.11 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ зі змінами, в частині неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2018р. термін подання 11.02.2019р.;

п.4 ч.2 ст.6 розд.ІІ ЗУ № 2464 від 8 липня 2010 року із змінами, в частині не подання: «Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та сум єдиного внеску» (Додаток 5) за 2018 рік;

п.177.2 ст.177, п.167.1 ст.167, п.179.7 ст.179 Податкового кодексу України від 02.12.2010р.№2756^1 із змінами, в результаті чого донараховано податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, який сплачується фізичними особами-підприємцями за результатами річного декларування на загальну суму 56 945,75грн., у тому числі: за 2017р. на суму 8 817,81 грн. та за 2018р. на суму 48 127,94грн.;

пп.164.1.3 п.164.1 ст.164, п.177.2 ст.177, п.16? підрозділу 10 розд.ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N2755^1 із змінами, в результаті чого донараховано податкові зобов`язання з військового збору, який сплачується фізичними особами-підприємцями за результатами річного декларування на загальну суму 4 745,48грн., у тому числі: за 2017р. на суму 734,82 грн та 2018р. на суму 4 010,66 грн.;

п.4 ч.2 ст.6 розд.ІІ, п.1 ч.2 ст.6 розд.ІІ, п.2 ч.1 ст.7, п.8 ст.9 розд. ІІІ Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» із змінами, в результаті чого донараховано єдиний внесок (КБК 71040000) - 54 551,34грн., у тому числі: 2017р. - 3 099,83 грн. та 2018р. - 51 4541,51грн.

п.44.1, п.44.3, п.44.5 статті 44 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755 із змінами, не збереження та не надання первинних документів для проведення документальної перевірки.

На підставі висновків акту перевірки ДПС в Одеській області прийняло податкові повідомлення-рішення:

№5658/15-32-24-04-20 від 07.02.2025 року яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 48127,94грн. та сума штрафу 12031,99грн;

№5662/15-32-24-04-20 від 07.02.2025 року яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на суму 5013.33грн., з яких 4010,66грн. сума збору, та 1002,67грн. сума штрафу.;

Рішення №5667/15-32-24-04-20 від 07.02.2025 року яким нараховано штрафні санкції у сумі 27275,67грн. за несвоєчасну сплату суми єдиного внеску .

07.02.2025 року відповідачем складена вимога №5666/15-32-24-04-20 у якій вимагається сплатити позивачу суму боргу 54551,34грн.

Вказані ППР та рішення направлені на податкову адресу позивача позивача засобами поштового зв`язку Укрпошта з рекомендованим повідомленням 07.02.2025 року та повернуті з довідкою про причини невручення з відміткою- за закінченням терміну зберігання.

Позивач не згоден з оскаржуваними рішеннями та проведенням перевірки та звернувся до суду з позовом.

Джерела права та висновки суду.

Підстави та порядок проведення перевірок з питань порушення вимог податкового законодавства контролюючими органами визначено Податковим кодексом України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з пунктом 79.1, пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

За змістом пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Особливості регулювання проведення документальної невиїзної перевірки, встановлені статтею 79 Податкового кодексу України, не виключають необхідності дотримання загальних вимог до наявності підстав та порядку проведення документальних позапланових перевірок.

Вичерпний перелік підстав проведення документальних перевірок визначений статтею 78 Податкового кодексу України.

У відповідності до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у разі якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Пунктами 10, 11 та 12 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245, визначено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують. Перед тим, як направити запит, орган державної податкової служби перевіряє: наявність законодавчих підстав для отримання податкової інформації; наявність інформації в системі органів державної податкової служби; відсутність підстав для періодичного подання зазначеної інформації відповідно до цього Порядку. Письмовий запит про подання інформації надсилається суб`єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: виявлення за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, фактів, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків.

Відповідно до підпункту 20.1.14 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючим органам надано право у разі виявлення порушення вимог податкового чи іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів.

Згідно з пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин, зокрема, якщо за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків.

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п`ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

У відповідності до п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

За змістом абзацу шостого пункту 42.4 статті 42 Податкового кодексу України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Та судом встановлено, що відповідачем копія наказу про призначення перевірки, направлення та вимога надати документи для перевірки були направлені засобами поштового зв`язку з рекомендованим повідомленням № 0600982080212 від 11.11.2024 року, проте в матеріалах справи відсутні доказі їх вручення або довідка про причини не вручення.

Відповідач не зазначає, що позивач подавав заву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, та варіант відправки документів в паперовій формі є єдиним варіантом для податкового органу.

заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет

Ураховуючи, що на час початку проведення позапланової документальної невиїзної перевірки у контролюючого органу не було відомостей про вручення платнику податків наказу та повідомлень, контролюючий орган не мав підстав для початку перевірки.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Контролюючий орган при здійсненні покладених на нього функцій має дотримуватися вимог законодавства та не допускати порушення прав платників податків, а податкова перевірка повинна базуватися на принципах законності, достовірності даних, всебічного та об`єктивного розгляду зібраної інформації.

Суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18, відповідно до якої перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки; акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність такого рішення. З урахуванням цього суд касаційної інстанції зазначив про відсутність необхідності перевірки порушення позивачем вимог ПК України, як підстави для донарахування суми грошового зобов`язання.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що невиконання вимог щодо повідомлення платника податків про проведення позапланової невиїзної перевірки до початку її проведення, як обов`язкової умови для проведення планової невиїзної документальної перевірки, зокрема, задля забезпечення права платника податку щодо належного подання документів для проведення перевірки, призводить не лише до визнання незаконною перевірки, але й відсутності правових наслідків такої (незаконність прийнятих контролюючим органом за наслідками проведення перевірки рішень).

Суд при цьому враховує висновок Верховного суду по справі №380/23017/23 від 10.02.2025 року.

Суд також звертає увагу на те, що Верховний Суд України у постанові від 25 січня 2015 року у справі 21-425а14 зробив правовий висновок відповідно до якого, з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог пункту 79.2 статті 79 ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

З урахуванням наведеного обставина належного вручення наказу про проведення невиїзної перевірки входить до предмету доказування для цілей вирішення цього спору.

Відповідно до пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

З урахуванням наведеного, податковий орган, як суб`єкт владних повноважень, в силу положень Основного Закону, повинен виконувати свої повноваження лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а відтак зобов`язаний був пересвідчитись відповідно до вимог пункту 79.2 статті 79 ПК України про вручення платнику податків відповідного наказу про початок проведення перевірки щодо нього. Адже, відповідно до абзацу 2 пункту 79.2 статті 79 ПК України тільки виконання цих умов надає право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі - Правил) поштові відправлення, поштові перекази доставляються оператором поштового зв`язку адресатам на поштову адресу або видаються/виплачуються в об`єкті поштового зв`язку (п. 91); підлягають доставці додому рекомендовані поштові картки, листи, секограми, рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових відправлень (п. 92); у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження (п. 116); не врученні одержувачам або відправниками поштові, поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку протягом строку, визначеного цими Правилами. Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення вважаються такими, що не вручені, поштові перекази - не виплачені. Не вручені поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку до закінчення шестимісячного строку з дня прийняття їх для пересилання, невиплачені поштові перекази - протягом трьох років з дня прийняття їх для пересилання (п.119).

Таким чином, проведена відповідачем перевірка у період з 16.12.2024 по 20.12.2024 з урахуванням особливостей поштового обігу відбулась без перевірки відповідачем обставин повідомлення позивача про її проведення та отримання ним копії наказу у порушення вимог п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України як законодавчо закріпленої передумови проведення позапланової невиїзної перевірки.

Право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду перевірки. Реалізація такого права за відсутності обов`язку у контролюючого органу повідомляти про перевірку до її проведення була б неможливою.

Суд вважає з необхідне зазначити, що обов`язку контролюючого органу завчасно ознайомити платника податків про намір проведення документальної позапланової невиїзної перевірки у спосіб, визначений пунктом 42.2 статті 42 Податкового кодексу України, кореспондує також і обов`язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції або повідомлень від податкових органів. Необізнаність платника з наказом про проведення перевірки через нехтування або ухилення від виконання такого обов`язку без поважних причин не може бути в подальшому розцінена на користь останнього.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 6 серпня 2019 року у справі № 520/8681/18.

Разом з тим, відповідачем не зазначено жодних обставин, які б давали підстави вважати, що позивач, як платник податків, щодо якого прийнято наказ про проведення перевірки, вчиняв дії (бездіяльність), які б в сукупності свідчили про недобросовісний характер його поведінки в контексті отримання відповідного повідомлення та наказу про проведення перевірки.

Окрім того, незважаючи на проголошену пунктом 79.3 статті 79 Податкового кодексу України необов`язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім. Такий висновок узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 названого Кодексу.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 28.05.2020 у справі № 818/532/16 зазначив, що після оцінки судами порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення перевірки, на які вказує позивач, суди мають обов`язково оцінювати такі порушення з огляду на те, чи призвели вони до необґрунтованості чи помилковості висновків контролюючого органу та чи є вони такими, що тягнуть протиправність податкового повідомлення-рішення. У разі, якщо установлені судом порушення щодо проведення перевірки не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, суди мають переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства, які слугували підставою для визначення платнику грошового зобов`язання.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, що викладена у постанові від 27 січня 2015 року у справі №21-425а14, незаконна перевірка не створює правових наслідків.

Так само, згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2018 року № К/9901/1970/17, невиконання вимог пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, а саме - компетенції у податкового органу на прийняття акту індивідуальної дії (податкового повідомлення-рішення); як наслідок, акт такої перевірки з викладеними у ньому висновками, є доказом, здобутим з порушенням закону, й не має юридичної значимості, а тому прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення не можуть бути визнані правомірними.

Отже, незаконність дій з проведення документальної перевірки та порушення порядку її проведення є підставою для скасування рішень, прийнятих за наслідком проведення такої перевірки; у свою чергу акт перевірки з викладеними у ньому висновками, є доказом, здобутим з порушенням закону, й не має юридичної значимості, а тому прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення не можуть бути визнані правомірними.

Відповідно до пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень - рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами, тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення.

Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення у зв`язку з допущеними таким платником порушеннями необхідно дотриматися певних умов, а саме - спочатку провести податкову перевірку.

Отже, нормами ПК України з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів встановлені умови та порядок проведення перевірок. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постановах від 27 січня 2015 року (справа № 21-425а14), від 16 лютого 2016 року (справа №826/12651/14) та у постанові Верховного Суду від 17 березня 2018 року (справа №1570/7146/12), від 20 грудня 2018 року (справа № 815/1851/15), від 11 липня 2019 року (справа № 804/8855/14).

Таким чином, перевірка позивача, за результатами якої складено акт від 27.12.2024 № 56752/15-32-24-04-15, проведена відповідачем з суттєвими порушеннями, отже не може створювати жодних правових наслідків та тягне за собою протиправність рішень, прийнятих у результаті проведення такої перевірки, а саме: податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Одеській області №5658/15-32-24-04-20 від 07.02.2025, №5662/15-32-24-04-20 від 07.02.2025;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) №5666/15-32-24-04-20 від 07.02.2025 зі сплати єдиного внеску в сумі 54 551,34 грн.;

- рішення №5667/15-32-24-04-20 від 07.02.2025 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 27 275,67 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що прийняті податковим органом зазначені вище рішення за результатами перевірки, оформленої актом від 27.12.2024 № 56752/15-32-24-04-15, є протиправними та підлягають скасуванню.

Також суд зазначає, що відповідачем на порушення положень п.59.3. ст.59 ПКУ, яким визначено, що податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання, податкова вимога складена одним днем із податковими повідомленніми-рішеннями та направлена разом із ППР, що свідчить про протиправність дії відповідача по її складенню та направленю.

Щодо вимог визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Одеській області по проведенню перевірки фізичної особи платника податків ОСОБА_1 , результати якої оформлено актом від 27.12.2024 № 56752/15-32-24-04-15, суд доходить висновку, що за обставин встановлених судом дії ГУ ДПС в Одеській області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-платника податків є протиправними.

Відповідно до положень частини першої та другої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір у розмірі 3875,84грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС в Одеській області щодо проведення позапланової невиїзної перевірки фізичної особи платника податків ОСОБА_1 , результати якої оформлено актом від 27.12.2024 № 56752/15-32-24-04-15.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Одеській області №5658/15-32-24-04-20 від 07.02.2025, №5662/15-32-24-04-20 від 07.02.2025.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №5666/15-32-24-04-20 від 07.02.2025 зі сплати єдиного внеску в сумі 54 551,34 грн..

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 23.10.2017 № 0000№5667/15-32-24-04-20 від 07.02.2025.4081302 про застосування штрафних санкцій.

Стягнути з Головного управління Державної податкової служби в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 3875,84грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 рнокпп НОМЕР_2 .

Відповідач: Головне управління ДПС в Одеській області м.Одеса вул.Семінарська 5 код ЄДРПОУ ВП 43142370.

Суддя Е.А.Іванов