Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 527/2244/25
провадження 2/527/1057/25
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 жовтня 2025 року м.Глобине
Глобинський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Левицької Т.В.,
секретаря судового засідання Папенко Л.І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в приміщенні суду в м. Полтава цивільну справу №527/2244/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс», який подано представником позивача Романенком Михайлом Едуардовичем до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
Представник позивача ТОВ «Він Фінанс» 22 липня 2025 року звернувся до Глобинського районного суду Полтавської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову, представник зазначив, що 01.02.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (ТОВ «Авентус Україна») та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 71618, відповідно до якого ТОВ «Авентус Україна», надав відповідачу позику у сумі 7000 грн. ТОВ «Авентус Україна» виконав умови договору про надання фінансового кредиту №71618 від 01.02.2018 та перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти в розмірі 7000 грн, а відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повернення суми позики та сплати пені і штрафів, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед новим кредитором ТОВ «ВІН ФІНАНС».
Відповідно до розрахунку заборгованості, що був складений на дату укладення договору відступлення права вимоги № 1 від 12.04.2018, загальна сума заборгованості відповідача перед новим кредитором складає 15845,00 грн., а саме: сума основного боргу3500,00 грн, сума боргу за процентами - 1890,00 грн, сума боргу за пенею і штрафами- 10455,00 грн.
Вказував, що 12.04.2018 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (ТОВ «ВІН ФІНАНС») укладено договір факторингу № 1, на підставі чого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами.
12.04.2018 укладено додаткову угоду № 3 та на виконання договору факторингу підписано реєстр прав вимоги № 4 від 17.07.2018 про те, що на умовах вищезазначеного договору право вимоги до ряду боржників в тому числі до ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту № 71618 від 01.02.2018 перейшло до нового кредитора - ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (ТОВ «ВІН ФІНАНС»).
Позивач зазначав, що заборгованість відповідача за кредитним договором № 71618 від 01.02.2018 складає 15 845,00 грн, 3% річних1 427,35 грн, сума інфляційних втрат 3 464,74 грн, разом заборгованість становить - 20 737,09 грн.
В поданій до суду позовній заяві просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №71618 від 01.02.2018 у загальному розмірі 20737,09 грн, яка складається з: суми заборгованості 15 845,00 грн, суми інфляційних втрат - 3 464,74 грн, суми 3% річних - 1427,35 грн. Просив також стягнути судові витрати.
Ухвалою Глобинського районного суду Полтавської області від 04 вересня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про дату, час та місце розгляду.
Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду відповідно до вимог ч. 8 ст. 128 ЦПК України, у судове засідання не з`явились.
В судове засідання представник позивача не з`явився, надав до суду заяву, у якій просив суд проводити розгляд справи без його участі, зазначив, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Згідно ч.3ст.211ЦПК Україниучасник справимає правозаявити клопотанняпро розглядсправи зайого відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, судові повістки про виклик до суду направлялися за зареєстрованим місцем проживання відповідача.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Як вбачається з рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення про виклик ОСОБА_1 до суду на 09.00 год 02.10.2025 та на 09.30 год 21.10.2025 судові повістки не вручені відповідачу, повернуті до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що відповідно до положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, повістка вважається такою, що вручена відповідачу.
Відзиву відповідач не подав.
Враховуючи наявність умов проведення заочного розгляду справи встановлених ст. 280 ЦПК, судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що 01.02.2018 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №71618, відповідно до якого ТОВ «Авентус Україна», надав відповідачу позику у сумі 3500 грн строком дії договору 30 днів (а.с. 53 на звороті, 55).
Встановлено, що ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання за кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника, яку позичальник вказав при оформленні кредиту.
Відповідно дост. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Як встановлено судом, позивач свої зобов`язання виконав належним чином, надав відповідачу кредитні кошти.
Судом встановлено, що відповідач свого зобов`язання за договором належним чином не виконав, своєчасно, в порядку, передбаченому договором, кредитні кошти в повному обсязі не повернув.
12.04.2018 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (ТОВ «ВІН ФІНАНС») укладено договір факторингу № 1, на підставі чого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами (а.с. 37-39).
12.04.2018 укладено додаткову угоду № 3 та на виконання договору факторингу підписано реєстр прав вимоги № 4 від 17.07.2018 про те, що на умовах вищезазначеного договору право вимоги до ряду боржників в тому числі до ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту №71618 від 01.02.2018 перейшло до нового кредитора - ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (ТОВ «ВІН ФІНАНС») (а.с. 29).
Вирішуючи питання про розмір заборгованості судом враховується наступне.
Відповідно до реєстру прав вимоги № 4 від 17.07.2018 до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором, позичальником в якому є відповідач ОСОБА_1 , на загальну суму 5390 грн, з яких 3500 грн сума боргу за тілом кредиту та 1890 грн відсотки (а.с.11,12).
Інформації щодо переходу до позивача права вимоги за пенею і штрафами на суму 10455 грн, як про те зазначає позивач в поданій до суду позовній заяві, реєстр не містить.
Тому суд приходить до висновку що позовні вимоги в частині включення до суми 10455 грн, як сум боргу за пенею і штрафами є безпідставними.
Статтею 625 ЦК Українипередбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Положення зазначеної норми права передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також з угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.
Стаття 625 ЦК Українирозміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5ЦК Українипоширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5ЦК України), а тому її приписи поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.
Відповідно до частин першої та другоїстатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.
За частиною першоюстатті 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Для покладення на відповідача обов`язку зі сплати 3 % річних обов`язковою умовою є визначення суми заборгованості, на яку їх нараховано.
Базою нарахування 3% річних згідно ч. 2ст. 625 ЦК Україниє сума основного боргу, необтяжена іншими нарахуваннями.
Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, базою нарахування трьох відсотків річних та інфляційних втрат обраховує суму боргу в розмірі 15845 грн, а не в розмірі 5390 грн, як належить, що є безпідставним. Відповідно, розрахунок 3 % річних та індексу інфляції є необґрунтованим.
Тому суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за договором в сумі 5390 грн, решта вимог задоволенню не підлягають.
Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначено нормамист. 141 ЦПК України.
Частиною 1ст. 141 ЦПК Українипередбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн.
У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог позивачу підлягають відшкодуванню понесені ним судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 629,63 грн.
Щодо стягнення витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Стороною позивача на підтвердження витрат на правову допомогу у розмірі 5000 гривень надано: договір про надання правової допомоги №33 від 22.03.2024 (а.с. 34-36), додаткову угоду до Договору №33 про надання правової допомоги від 22.03.2024 (а.с. 16), акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом від 04.07.2025 (а.с.9), детальний опис робіт (наданих послуг), (а. с. 13).
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу пропорційно розміру задоволених вимог у розмірі 1300 гривень (5000 гривень * 26%).
Керуючись ст.ст.264,265 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Позов - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 71618 від 01.02.2018 в розмірі 5390 гривень.
В задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , (рнокпп: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс»» судовий збір у сумі 629,63 грн та 1300 грн витрати на професійну справничу допомогу.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів до Полтавського апеляційного суду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне найменування сторін:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» (місцезнаходження за адресою: 04112, місто Київ, вулиця Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ: 38750239);
відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ).
Суддя Т. В. Левицька
Судове рішення № 131168592, Глобинський районний суд Полтавської області було прийнято 21.10.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 527/2244/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: