Рішення № 131162103, 21.10.2025, Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/684/25

Провадження № 2/677/619/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

21.10.2025 року м. Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої судді Шовкуна В.О.,

з участю секретаря судового засідання Демчишеної Ю.В.,

розглянувши у спрощеному провадженні в м. Красилові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (далі АТ «А-Банк») звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 15.01.2024 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «А-Банк» з метою отримання банківських послуг, підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк», заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком. 06.04.2024 року, будучи клієнтом банку, позичальник уклав з банком кредитний договір № АВН0СТ155101712404358725 в електронній формі, відповідно до умов якого отримав кредит в розмірі 30000,00 грн. строком на 36 місяців зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 85% річних. АТ «А-Банк» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу кредит у розмірі, відповідно до умов договору. Отримавши кредитні кошти, ОСОБА_1 належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання за укладеним кредитним договором, а тому станом на 15.04.2025 року виникла заборгованість в розмірі 57962,58 грн., з яких 30000,00 грн. заборгованість за кредитом, 25274,41 грн. заборгованість за процентами, 2688,17 грн. заборгованість за пенею, яку позивач просить стягнути з відповідача, та судові витрати за сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Аргументи учасників справи.

Відзив на позов відповідач до суду не подав.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву, якою просив розглянути справу без його участі, вимоги позовної заяви підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач, який повідомлений про дату, час і місце судового засідання належним чином, в судове засідання повторно не з`явився, будь-яких заяв, клопотань суду не подав, причини неявки не повідомив.

Позиція суду.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання належним чином повідомленого учасника справи не перешкоджає розгляду справи по суті.

У відповідності до ст. 280 ЦПК України, за відсутності заперечень з боку позивача проти такого вирішення справи, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній даних та доказів в порядку заочного розгляду.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до ч. 2 ст. 247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши у сукупності надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Короткий зміст фактичних обставин справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 став клієнтом АТ «А-Банк» шляхом підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» від 15.01.2024 року, заяви про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком від 15.01.2024 року.

06.04.2024 року ОСОБА_1 , будучи клієнтом банку, уклав з банком кредитний договір № АВН0СТ155101712404358725 в електронній формі, шляхом підписання заяви про надання послуги «Швидка готівка» від 06.04.2024 року.

За умовами договору ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 30000,00 грн. строком на 36 місяців з 06.04.2024 року по 05.04.2027 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 85% річних. Проценти за користування кредитом сплачуються у складі щомісячного платежу. Загальна сума до повернення з урахуванням суми кредиту, відсотків та комісій становить (загальна вартість кредиту) 84594,98 грн.

Кредит надається Клієнту у відповідності до Тарифів, які розміщуються на вебсайт Банку у розділі: Кредити - Швидка готівка. Ця Заява складена в електронній формі та підписується Клієнтом цифровим власноручним підписом або удосконаленим електронним підписом у мобільному додатку ABank24 при підтвердженні оформлення кредиту.

Згідно п.п.9,11заяви пронадання послуги«Швидка готівка»від 06.04.2024року, платіжна картка, що є доступом до поточного рахунку, на який зараховується сума кредиту - 5169155126037645. Погашення заборгованості за Кредитом здійснюється шляхом зарахування коштів на рахунок № НОМЕР_1 .

Відповідно до п. 18 заяви про надання послуги «Швидка готівка» від 06.04.2024 року, підписанням цієї заяви підтвердила та погодилася, що до укладання цієї угоди ознайомилася з актуальними Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-Банк», що розміщені за посиланням www.a-bank.com.ua/terms, та до укладання цієї угоди ознайомлена з інформацією, яка розміщується на веб сайті та доступна за посиланням www.abank.com.ua, в повному об`ємі у відповідності до ч. 2 ст. 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

Ця Заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Паспортом споживчого кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту становлять Договір. Отримала їх примірники, вони їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення; погодилась отримати примірник договору шляхом його надсилання на її електронну скриньку, а у разі відсутності такої скриньки, отримати у SMS-повідомленні у вигляді гіперпосилання для самостійного завантаження або для повторного отримання примірника звернутись до Банку через дистанційні канали обслуговування.

Всі основні умови кредитування доведені до відповідача, про що свідчить електронний цифровий підпис ОСОБА_1 в паспорті споживчого кредиту за програмою «Швидка готівка» від 06.04.2024 року.

Паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка» від 06.04.2024 року, Заява про надання послуги «Швидка готівка» № АВН0СТ155101712404358725 від 06.04.2024 року, Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит від 06.04.2024 року підписані ОСОБА_1 електронним підписом відповідно до умов та правил надання банківських послуг.

АТ «А-Банк» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу кредит у розмірі 30000,00 грн., відповідно до умов договору, що підтверджується меморіальним ордером № TR.36141512.31141.65455 від 06.04.2024 року, де призначення платежу зазначено видача кредиту згідно договору № АВН0СТ155101712404358725 від 06.04.2024 року.

З виписки по картці ОСОБА_1 за період з 06.04.2024 року по 15.04.2025 року слідує, що відповідач отримав кредитні кошти та користувався ними.

ОСОБА_1 в свою чергу належним чином зобов`язання за договором не виконував, в результаті чого станом на 15.04.2025 року утворилась заборгованість в розмірі 57962,58 грн., з яких 30000,00 грн. заборгованість за кредитом, 25274,41 грн. заборгованість за процентами, 2688,17 грн. заборгованість за пенею.

На підтвердження вказаних обставин АТ «А-Банк» надало суду: Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» від 06.04.2024 року; заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком від 06.04.2024 року; додаток 1ліміти по картці (рахунки), довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб; паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка» від 06.04.2024 року; Заяву про надання послуги «Швидка готівка» № АВН0СТ155101712404358725 від 06.04.2024 року; Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит від 06.04.2024 року; меморіальний ордер № TR.36141512.31141.65455 від 06.04.2024 року; виписку по кредиту від 15.04.2025 року; розрахунок заборгованості за договором № АВН0СТ155101712404358725 від 06.04.2024 року станом на 15.04.2025 року.

Мотиви, з яких виходить суд і застосовані норми права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 202 Цивільного кодексу Україниправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.ч. 1, 2ст. 207 Цивільного кодексу Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1ст. 626 Цивільного кодексу України).

В силу ч. 1ст. 628 Цивільного кодексу Українизміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1ст. 638 Цивільного кодексу Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1ст. 634 Цивільного кодексу Українислідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначеност. 639 Цивільного кодексу України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного абоГосподарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті205,207 Цивільного кодексу України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Відповідно дост. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до ч. 1ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначенимиЗаконом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбаченихЗаконом України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномуст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п. 6 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно ч. 1ст. 1054 Цивільного кодексу Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1ст. 1048 Цивільного кодексу Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 2 ст.1054 та ч. 2 ст.1050Цивільного кодексуУкраїни наслідками порушення Боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У частинах першій, третійстатті 509 Цивільного кодексу Українивказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 525 Цивільного кодексу Українивизначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписамистатті 549Цивільного кодексу Українинеустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

В силу ст.ст. 610,611 Цивільного кодексу Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідач ОСОБА_1 06.04.2024 року уклав з АТ «А-Банк» в електронній формі договір про надання банківських послуг, шляхом підписання заяви про надання послуги «Швидка готівка» № АВН0СТ155101712404358725 від 06.04.2024 року, за яким отримав грошові кошти в кредит на умовах строковості, зворотності, платності, користувалася ним, однак у строки встановлені договором їх не повернув, у зв`язку з чим утворилась заборгованість за ним.

Вищевказаний договір укладався дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого відповідно до положень Закону України«Про електроннукомерцію» у сторін такого договору виникли цивільні права та обов`язки майнового характеру.

Окрім цього, відповідач був вільним у виборі фінансової установи для отримання кредитних коштів, а факт отримання коштів, підтверджує вільне волевиявлення на вчинення правочинів.

Відповідно достатті 6 ЦК Українисторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Згідно ст.204ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до правового висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року по справі № 2-383/2010стаття 204ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема у відповідача виникло зобов`язання по поверненню сум отриманих кредитів та сплати відповідної плати за користування ними.

При цьому з виписки по кредиту вбачається, що за період з 06.04.2024 року по 15.04.2025 року ОСОБА_1 користувався кредитними коштами, наданими АТ «А-Банк».

У постанові Верховного Суду від 12 грудня 2024 року у справі № 298/825/15-ц (провадження № 61-998св24) зазначено, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

У постанові Верховного Суду від 03 грудня 2024 року у справі № 487/6342/18 (провадження № 61-2433св24) зазначено, що обираючи варіант добросовісної поведінки, боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Доброчесний боржник повинен мати на меті добросовісне виконання усіх своїх зобов`язань, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення (сатисфакцію) прав та правомірних інтересів кредитора.

Суд враховує, що розрахунок заборгованості відповідачем ОСОБА_1 не оспорювався і доказів погашення кредитної заборгованості в повному обсязі відповідачем суду не подано.

З матеріалів справи також слідує, що сторони погодили умови кредитування, в тому числі суму кредиту, розмір процентної ставки, строк кредитування, розмір щомісячного платежу, загальну суму до повернення, графік платежів за кредитним договором, а тому вимога АТ «А-Банк» про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту та процентів за користування кредитом ґрунтується на вимогах закону, підтверджується належними доказами, наданими позивачем та дослідженими судом.

Щодо вимог позивача про стягнення заборгованості за пенею в розмірі 2688,17 грн., суд зазначає наступне.

Пунктом 12 заяви про надання послуги «Швидка готівка» від 06.04.2024 року передбачено, що у випадку порушення Клієнтом зобов`язань із погашення Заборгованості Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,07 % (не менше 1 грн.) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу.

Обґрунтовуючи право вимоги заборгованості з відповідача за пенею в розмірі 2688,17 грн. АТ «А-Банк» також посилається на те, що при стягненні неустойки (пені, штрафів) за даним договором слід використовувати не загальне, а спеціальне законодавство, що регулює безпосередньо відносини щодо споживчого кредитування, тобтоЗакону України «Про споживче кредитування».

У відповідності до п. 6Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинностіЗаконом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг"(набирав чинності 24.12.2023 року +30 днів = 23.01.2024 року), у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинностіЗаконом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертоюстатті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другоюстатті 3 цього Закону.

Слід зазначити, що на договори споживчого кредиту, які будуть укладатися після спливу тридцятого дня включно з дня набрання чинностіЗаконом № 3498- IX(набрав чинності 24.12.2023 року+30 днів = 23.01.2024 року) вимога пункту 6 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону не поширюється, та нарахування пені не забороняється.

В той час, відповідно доЗакону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»,розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу Українидоповнено новими пунктом 18, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також Законом № 21220-ІХ від 15.03.2022 року внесені зміни доЗакону України «Про споживче кредитування»та відповідно до п. 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені ч. 4ст. 1056-1 ЦК України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені ч. 2 ст. 3 Закону. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем".

Із зазначеного слідує, що законодавцем звільнено позичальників від відповідальності визначеної статтею 625ЦПК України, а також неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24.02.2022 року та такі нарахування підлягають списанню.

Верховний Суд вже викладав висновки щодо застосування пункту 18Прикінцевих та перехідних положень ЦК Українидо зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18Прикінцеві та перехідні положення ЦК України(постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 провадження № 61-8279св23).

Тлумачення пункту 18Прикінцевих та перехідних положень ЦК Українисвідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

- в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування;

- в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

- у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другоюстатті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, до спірних правовідносин, які виникли у зв`язку із невиконанням відповідачем грошових зобов`язань, що випливають із кредитного договору № АВН0СТ155101712404358725 від 06.04.2024 року, підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за пенею в розмірі 2688,17 грн. є необґрунтованими і до задоволення не підлягають.

За наведених обставин позов підлягає до часткового задоволення та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за тілом кредиту в розмірі 30000,00 грн. та за процентами в розмірі 25274,41 грн., а всього 55274,41 грн.

Розподіл судових витрат.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн згідно платіжного доручення № 6005315482765 від 15.04.2025 року.

Відповідно до ч. 1ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов АТ «Акцент Банк» задоволено на 95,36 % (57962,58 грн. х 100 %: 55274,41 грн.), а тому з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент Банк» підлягає стягненню судовий збір в сумі 2310 грн. 00 коп. (2422,40 грн. х 95,36 %).

Керуючисьст.ст.76-81,89,141,258,259,263-265,280-284,289,352,354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за договором № АВН0СТ155101712404358725 від 06.04.2024 року станом на 15.04.2025 року за тілом кредиту в розмірі 30000,00 грн., за процентами в розмірі 25274,41 грн., а всього 55274,41 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» судовий збір в розмірі 2310,00 грн.

В іншій частині вимог відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Красилівського районного суду Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги позивачем заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи (сторони):

Позивач Акціонерне товариство «Акцент-Банк», місце знаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11, код ЄДРПОУ 14360080, МФО 307770.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,останнє відомемісце проживання: АДРЕСА_1 ,реєстраційний номероблікової карткиплатника податків: НОМЕР_2 .

Суддя: В.О. Шовкун