Рішення № 131133955, 21.10.2025, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/12744/23

Провадження № 2/369/888/25

РІШЕННЯ

Іменем України

21.10.2025 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі головуючого судді Янченка А.В., за участю секретаря судового засідання Лисяк К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу № 369/12744/23 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Кредо Банк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Львівської області Барбуляк Христина Миколаївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Ангелін Іван Ігорович, звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить: виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христиною Миколаївною 19 травня 2023 року, зареєстрований в реєстрі за №1919 про повернення об`єкта фінансового лізингу автомобіля марки MERCEDES-BENZ, модель S 400, 2021 року випуску, номер шасі/кузова/рами НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 за договором про фінансовий лізинг №4692.L.00.2518 від 28 грудня 2021 року, визнати таким, що не підлягає виконанню.

Заявлені вимоги вмотивовані тим, що нотаріусом не перевірено безспірність вимог стягувача, що є обов`язковою умовою для вчинення виконавчого напису; нотаріус не отримував від відповідача документи, передбачені законодавством, необхідні для вчинення виконавчого напису; нотаріус перед вчиненням виконавчого напису, не встановив факт наявності чи відсутності спору щодо повернення об`єкту лізингу, чим порушив ст.88 Закону України "Про нотаріат" в частині безспірності відповідальності боржника перед стягувачем; відсутнє належно оформлене повідомлення про розірвання договору лізингу.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21.08.2023 року відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання.

Відповідач надав суду відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Зазначив про те, що виконавчий напис було видано на підставі Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3.03.2004р. №20/5; відповідач надав нотаріусу всі документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів; відповідач направив на адресу позивача повідомлення-вимогу, яким повідомив позивача про розірвання договору лізингу, послався на ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст.526, 530 Цивільного кодексу України. Крім того, відповідач вказав, що зазначений ним розрахунок заборгованості відповідає фактичному розміру боргу, з посиланням на п.13.6 Договору про фінансовий лізинг зазначив, що одним зі способів захисту прав стягувача, є виконавчий напис нотаріуса та оскільки позивач не відреагував на повідомлення-вимогу, був змушений звернутись за захистом своїх прав до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Просив повністю відмовити в задоволенні позову.

Представник позивача та позивач в судове засідання не з`явились, просили суд розглянути справу без їх участі, позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, просив суд розглянути справу без його участі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову в судове засідання не з`явилась, була повідомлена судом про дату та час судового розгляду справи.

Ухвалою суду про відкриття провадження від 21.08.2023р. було витребувано у приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Львівської області Барбуляк Христини Миколаївни належним чином засвідчену копію виконавчого напису №1919 виданого 19.05.2023 та копії документів, на підставі яких було вчинено нотаріальний напис.

Листом від 8.11.2023р. №363/01-16 приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М. на виконання ухвали суду надала суду копії документів, на підставі яких було вчинено оспорюваний виконавчий напис на 30 аркушах, просила суд розглянути справу за її відсутності, складу суду довіряє.

Згідно з розпорядженням Керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Распутної Н.О. № 1023 від 16.09.2024 року щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи № 369/12744/23 та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 16.09.2024 року вказану справу передано на розгляд судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченку А.В.

Ухвалою суду від 17.09.2024 року (суддя Янченко А.В.) справу № 369/12744/23 прийнято до свого провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 10.06.2025 року закрито підготовче провадження, призначено розгляд справи по суті.

Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Відповідач та третя особа у судове засідання не з`явилися

У зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників в силу ч. 2ст. 247 ЦПК України,фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5ст. 268 ЦПК Українидатою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

28.12.2021 року між сторонами Акціонерним товариством "Кредобанк" та ОСОБА_1 було укладено договір №4692.L.00.2518 про фінансовий лізинг (надалі договір, договір фінансового лізингу), відповідно до пункту 1.1 якого лізингодавець (АТ "Кредобанк") зобов`язується відповідно до умов договору на строк та за плату, визначену договором, передати ОСОБА_2 ) у володіння та користування як об`єкт фінансового лізингу майно, спеціально придбане Лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених Лізингоодержувачем специфікацій та умов, а Лізингоодержувач зобов`язується сплачувати встановлену плату (лізингові платежі), а також інші платежі, передбачені договором.

Сторони дійшли згоди про те, що взаємні права, обов`язки та інші умови фінансового лізингу, а також Графік лізингових платежів як додаток до договору (Додаток №3), що є невід`ємною його частиною, та інші додатки, що є невід`ємними його частинами, являють собою домовленість (правочин) між сторонами, щодо придбання Об`єкта лізингу Лізингодавцем та його передання Лізингоодержувачу згідно з положеннями Закону України "Про фінансовий лізинг", а також іншими чинними положеннями українського законодавства.

28.12.2021р. сторонами було узгоджено Загальні умови фінансового лізингу, які є Додатком №1 до договору про фінансовий лізинг.

28.12.2021р. сторонами узгоджено специфікацію (Додаток№2) із зазначенням найменування об`єкту лізингу, його кількісного вираження, вартості та технічних характеристик.

Відповідно до специфікації, об`єктом лізингу є: автомобіль Mersedes-Benz, S400, 2021 року випуску, у кількості 1 одиниця, вартістю 5 450 000 (п`ять мільйонів чотириста п`ятдесят тисяч)грн.

28.12.2021р. сторонами узгоджено Графік лізингових платежів (Додаток №3), відповідно до якого лізингові платежі вносяться у період з грудня 2021 року по грудень 2028 року. Дата здійснення авансового платежу 29.12.2021р., кінцева дата здійснення першого лізингового платежу 28.01.2022р., кінцева дата здійснення останнього лізингового платежу 27.12.2028 р.

29.12.2021р. сторонами складено акт приймання-передачі об`єкту лізингу, відповідно до якого АТ "Кредобанк" передало, а ОСОБА_1 прийняла наступний об`єкт лізингу: автомобіль Mercedes-Benz, S400, 2021 року випуску, у кількості 1 одиниця, вартістю 5 450 000,00грн., номер шасі/кузова/рами НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Додатком №5 сторони узгодили тарифи вартості послуг, які надаватимуться ОСОБА_3

20.07.2022р. сторонами було складено Договір про внесення змін №1 до договору про фінансовий лізинг, відповідно до якого (п.1) сторони погодили змінити строк лізингу, передбачений п.2.1 договору та встановили наступний строк лізингу 27.12.2030р.

Згідно з п.2 сторони погодили змінити порядок здійснення лізингових платежів за договором шляхом підписання нового графіку лізингових платежів (Додаток №1 до цього договору про внесення змін), якого Лізингоодержувач зобов`язується неухильно дотримуватись.

Згідно з Графіком лізингових платежів від 20.07.2022р., лізингові платежі вносяться у період з грудня 2021 року по грудень 2030 року. Дата здійснення авансового платежу - 29.12.2021р., кінцева дата здійснення першого лізингового платежу - 28.01.2022р., кінцева дата здійснення останнього лізингового платежу - 27.12.2030 р.

5.04.2023р. АТ "Кредобанк" на адресу ОСОБА_1 було надіслано Повідомлення-вимогу про відмову від (про розірвання) Договору №4692.L.00.2518 фінансового лізингу від 28.12.2021р. за підписом представника ОСОБА_4 .

Вказаним повідомленням-вимогою ОСОБА_1 було повідомлено про відмову від договору про фінансовий лізинг з 5.04.2023р. за ініціативою АТ "Кредобанк". За змістом повідомлення, з вказаної дати договір є розірваним в частині, що стосується власне об`єкту лізингу, а зобов`язання Лізингоодержувач, що випливають з користування об`єктом лізингу до вказаної дати, підлягають виконанню в повному обсязі.

Цим же повідомленням-вимогою (пункт 2) вимагалось в порядку, передбаченому договором повернути АТ "Кредобанк", як власнику, об`єкт лізингу у відмінному робочому та технічному стані (з урахуванням нормального фізичного зносу) за адресою лізингодавцю впродовж 10 робочих днів.

Цим же повідомленням-вимогою (пункт 3) вимагалось негайно погасити заборгованість лізингоодержувача перед лізингодавцем за договором про фінансовий лізинг на загальну суму 2 870 557,30грн., а саме: 2 563 469,77грн. неповернута частина від обсягу фінансування (сума невідшкодованої вартості об`єкту лізингу); 197 787,53грн. проценти (винагорода банку за утримання та використання лізингоодержувачем об`єкту лізингу); 109 300,00грн. несплачені щомісячні комісії.

18.05.2023р. відповідач АТ "Кредобанк" звернувся листом №85-41052023/23-ВАП до третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М. про наявність заборгованості ОСОБА_1 за договором про фінансовий лізинг за період з 28.07.2022р. по 5.04.2023р. на загальну суму 5 258 099,54грн., яка складається з 2 563 469,77грн. заборгованість по сплаті вартості об`єкту лізингу; 2 563 469, 77грн. прострочені проценти; 131160,00грн. прострочені комісії.

Цим же листом ставилось питання про вчинення виконавчого напису нотаріуса про вилучення у лізингоодержувача/боржника ОСОБА_1 на користь лізингодавцю АТ "Кредобанк" об`єкту лізингу: автомобілю Mercedes-Benz, S400, 2021 року випуску, номер шасі/кузова/рами НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить лізингодавцю АТ "Кредобанк" на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 за невиплачені лізингові платежі до 5 квітня 2023 року за користування об`єктом лізингу в сумі 2 894 265,84 (два мільйони вісімсот дев`яноста чотири тисячі двісті шістдесят п`ять грн. 84коп) та складається з:

2 563 469,77грн. заборгованість по сплаті вартості об`єкту лізингу;

2 563 469,77грн. прострочені проценти;

131160,00грн. прострочені комісії.

Також відповідач просив стягнути витрати банку по вчиненню виконавчого напису.

19.05.2023р. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М. було вчинено відповідний виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №1919.

Виконавчий напис, як вбачається з його змісту, було вчинено на підставі ст.87 Закону України "Про нотаріат", ст.7 закону України "Про фінансовий лізинг", п.8 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 (зі змінами та доповненнями), про повернення ОСОБА_1 на користь лізингодавця Акціонерного товариства "Кредобанк" об`єкта фінансового лізингу автомобіль марки MERCEDES-BENZ, модель S 400, 2021 року випуску, що був переданий в користування на підставі договору про фінансовий лізинг та підлягає поверненню за невиплачені платежі за користування об`єктом лізингу, за період з 28 липня 2022 року по 5 квітня 2023 року в сумі:

2 563 469,77грн. заборгованість по сплаті вартості об`єкту лізингу;

2 563 469,77грн. прострочені проценти;

131160,00грн. прострочені комісії;

4150,00грн. плата нотаріусу за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 5 262 249, 54грн.

Не погоджуючись з виконавчим написом позивач звернулась до суду, просить визнати його таким, що не підлягає виконанню.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Правовідносини, що виникли між сторонами, пов`язані з вчиненням виконавчого напису на виконання договору про фінансовий лізинг та врегульовано Цивільним кодексом України, Законом України "Про нотаріат", Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5, Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

У статтях 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом. Згідно з частиною першої статті 1 Закону України "Про нотаріат", нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом "Про нотаріат" та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону "Про нотаріат").

Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 (надалі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України "Про нотаріат").

Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України "Про нотаріат" та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України "Про нотаріат" визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів).

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів.

При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому стаття 50 Закону України "Про нотаріат" передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду.

Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна.

При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права.

Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше.

Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України "Про нотаріат").

Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику.

Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає у тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна.

Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи у частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити і зазначити у рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Вказані висновки містяться в постанові Верховного Суду від 6 травня 2020 року по справі №320/7932/16-ц, провадження №61-38989св18.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 та її представник посилались, зокрема, на те, що вимоги АТ "Кредобанк", зазначені у заяві про вчинення виконавчого напису, неправомірні.

Зокрема, позивач не погоджувалася з розміром заборгованості та розміром процентів за користування об`єктом лізингу, який зазначений у виконавчому написі нотаріуса як безспірна заборгованість, зі строком їх нарахування.

Як вбачається зі змісту оспорюваного виконавчого напису, розмір заборгованості утворився за період з 28.07.2022р. по 5.04.2023р., внаслідок чого загальна сума заборгованості по сплаті вартості об`єкта лізингу становила 2 563 469,77грн.

Разом з тим, обрахунок заборгованості по сплаті вартості об`єкту лізингу відповідно до графіку лізингових платежів від 28.12.2021р., не надає можливості вирахувати заборгованість саме у зазначеній сумі.

Відповідно до графіку лізингових платежів від 20.07.2022р., який був узгоджений сторонами на підставі Договору про внесення змін №1 від 20.07.2022р., також неможливо обрахувати та підтвердити заборгованість по оплаті об`єкту лізингу в сумі 2 563 469,77грн., яка зазначена у виконавчому написі.

Незважаючи на наявні зауваження позивача щодо відсутності обов`язкової ознаки безспірності в частині вимог по стягненню заборгованості по оплаті об`єкту лізингу, відповідач не надав обґрунтованих доказів такої безспірності.

Також представником позивача ставилось питання про відсутність ознаки безспірності при стягненні з позивача прострочених процентів.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до наданого приватним нотаріусом в судове засідання повідомлення-вимоги від 5.04.2023р. №85-15399197/23 на ім`я ОСОБА_1 , розмір процентів (винагорода банку за утримання та використання лізингоодержувачем об`єкту лізингу) становить 197 787,53грн. (станом на 5.04.2023р.).

Разом з тим, у виконавчому написі нотаріуса від 19.05.2023р., розмір стягнутих процентів, які мають ту ж саму природу, що і проценти, зазначені в повідомленні-вимозі, становить вже 2 563 469,77грн. (станом на 19.05.2023р.).

Вказані обставини свідчать про відсутність такої обов`язкової умови, як безспірність, визначеної Законом України "Про нотаріат", в частині нарахування процентів.

Щодо дотримання нотаріусом при вчиненні виконавчого напису приписів Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172 (надалі Перелік документів), суд звертає увагу на наступне.

Відповідно допункту 8Переліку документів, для одержання виконавчого напису по договорам лізингу, що передбачають у безспірному порядку повернення об`єкта лізингу, подаються:

а) оригінал договору лізингу;

б) засвідчена лізингодавцем копія рахунка, направленого лізингоодержувачу, з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення.

З наданих нотаріусом на виконання ухвали суду документів, вбачається, що документи не містять засвідченої лізингодавцем копії рахунку, направленого лізингоодержувачу, з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення.

Вказане свідчить про те, що нотаріус не мав законних підстав вчиняти нотаріальну дію виконавчий напис, у зв`язку з ненаданням повного переліку обов`язкових документів. При цьому виписка з особового рахунку не може вважатись рахунком, передбаченим Переліком документів.

Доводів, які спростовують зазначену обставину, суду не надано.

В частині надсилання відповідачем повідомлення-вимоги на адресу позивача, що передувало вчиненню виконавчого напису, суд враховує наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 17 Закону України "Про фінансовий лізинг", у разі прострочення передачі лізингоодержувачу об`єкта фінансового лізингу більш як на 30 календарних днів та за умови, що договором фінансового лізингу не передбачено інший строк, лізингоодержувач до моменту передачі йому об`єкта фінансового лізингу має право відмовитися від договору фінансового лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингодавця. Для обрахунку строку прострочення не включаються дні, коли лізингоодержувач порушував свої обов`язки за договором фінансового лізингу, що призвело до такого прострочення, а також строк повідомлення лізингодавця лізингоодержувачем про односторонню відмову.

У разі якщо лізингоодержувач скористався своїм правом односторонньої відмови від договору фінансового лізингу з підстав, визначенихабзацом першимцієї частини, такий договір вважається розірваним з дати, зазначеної лізингоодержувачем у повідомленні про таку відмову, але не раніше дня отримання повідомлення лізингодавцем.

У разі якщо лізингодавець скористався своїм правом односторонньої відмови від договору купівлі-продажу (поставки) та договору фінансового лізингу, такі договори вважаються розірваними з дати, зазначеної лізингодавцем у повідомленні про таку відмову, але не раніше дня отримання повідомлення продавцем (постачальником) та лізингоодержувачем.

Пункт 12.6 розділу 12 Договору про фінансовий лізинг, укладеного сторонами, встановлює, що лізингодавець має право в односторонньому порядку розірвати цей договір/відмовитись від договору, та, також, серед іншого, право на повернення об`єкту лізингу, у випадку якщо, зокрема, лізингоодержувач не сплатив один наступний лізинговий платіж у повному обсязі або частково, і строк невиконання зобов`язання зі сплати перевищує 30 календарних днів.

Згідно з пунктом 12.7 договору день, що вважатиметься датою розірвання/відмови від договору, визначається лізингодавцем у відповідному повідомленні/вимозі. Лізингодавець надсилає лізингоодержувачу письмове повідомлення/вимогу про розірвання/відмову від договору та, за можливості, зв`язується з ним доступними засобами зв`язку для повідомлення про розірвання /відмову від договору. Таке повідомлення/вимога надсилається лізингодавцем на адресу за зареєстрованим місцезнаходженням лізингоодержувача (для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) /місцем реєстрації (для фізичних осіб).

За таких обставин суд приходить до висновку про обов`язковість письмового повідомлення лізингодавця на адресу лізингоодержувача про відмову від договору фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 20.1 договору, всі зміни, доповнення, відмови або положення цього договору стають обов`язковими для виконання будь-якою стороною виключно у випадку оформлення в письмовій формі та письмового підтвердження належним чином уповноваженими представниками.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи повідомлення-вимоги від 5.04.2023р. №85-15399197/23, воно підписане представником АТ "Кредобанк" Андрієм Вус.

Разом з тим, повідомлення-вимога не містить відомостей, які б підтверджували повноваження А.Вус на право представництва інтересів банківської установи у правовідносинах з ОСОБА_1 , у тому числі на прийняття рішення про розірвання договору, на прийняття рішення про вимогу повернення лізингового майна, на складання такого документу, як повідомлення-вимога тощо. За змістом повідомлення-вимоги права представництва не вбачається, додатки до повідомлення, які б його підтверджували, відсутні.

Вказана обставина свідчить про неналежне оформлення лізингодавцем повідомлення-вимоги від 5.04.2023р. №85-15399197/23 на адресу ОСОБА_1 та, як наслідок, свідчить про продовження дії договору про фінансовий лізинг, укладеного між сторонами в редакції, узгодженій 20.07.2022р., станом на дату вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріуса не підлягає виконанню, як з підстав недотримання нотаріусом процедури вчинення такої нотаріальної дії, так і з підстав відсутності безспірності вимог стягувача, а тому вимоги позивача підлягають до задоволення.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 76-82, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 274, 279 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Кредобанк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріусЛьвівського міськогонотаріального округуЛьвівської областіБарбуляк ХристинаМиколаївна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задовольнити повністю.

Виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христиною Миколаївною 19 травня 2023 року, зареєстрований в реєстрі за №1919, про повернення ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "КРЕДОБАНК" об`єкту фінансового лізингу автомобіля марки MERCEDES-BENZ, модель S 400, 2021 року випуску, номер шасі/кузова/рами НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , що був переданий в користування на підставі договору №4692.L.00.2518 про фінансовий лізинг, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстраційним №3459 від 28 грудня 2021 року, визнати таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Акціонерного товариства "Кредобанк" на користь ОСОБА_1 1073 (одну тисячу сімдесят три гривні) 60 коп. судового збору за подання позовної заяви.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про позивача: ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Інформація про відповідача:Акціонерне товариство "КРЕДОБАНК" (код ЄДРПОУ 0980786279000, адреса: м. Львів, вул. Сахарова, 78).

Повне рішення складено: 21.10.2025 року.

Суддя А.В. Янченко