Рішення № 131119407, 25.09.2025, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №351/359/22

Номер провадження №2/351/18/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2025 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді - Сегіна І.Р.,

за участі: секретаря - Бабшинської К.С.,

представника позивача - Сагайдак В.В.,

представника відповідача - Бунича Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Снятині справу за позовом за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник - адвокат Сагайдак Володимир Васильович, до ОСОБА_2 , Приватного нотаріуса Снятинського районного нотаріального округу Білоконя Василя Станіславовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Перша Снятинська державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник - адвокат Сагайдак В.В., звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 , Приватного нотаріуса Снятинського районного нотаріального округу Білоконя В.С., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Перша Снятинська державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним.

Позовні вимоги представник позивача мотивував тим, що 06.11.2020р. тітка позивачки ОСОБА_3 заповіла позивачці все належне їй майно, де б воно не було з чого б не складалося, і взагаглі все те, що їй належатиме на день смерті, що підтвреджується доданою до позову копією заповіту.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 82 роки тітка позивачки ОСОБА_3 померла. Після похорон позивачка звернулася до Першої Снятинської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, і з відповіді державного нотаріуса від 29.10.2021р. дізналася, що 30.06.2021р. тітка позивачки заповіла все своє майно ОСОБА_2 , реєстр № 808, спадкова справа № 402/2021. Заповіт на ім`я відповідача був посвідчений 30.06.2021р. приватним нотаріусом Снятинського районного нотаріального округу Білоконь В.С.

Позивачка вважає такий заповіт недійсним з наступних підстав.

На час складання спірного заповіту тітці позивачки ОСОБА_3 виповнилося 82 роки. В останні роки в неї розвивався віковий склероз і почастішали випадки несприйняття дійсних подій, часто проявлялася агресивна поведінка до оточуючих людей, часто марила, систематично проявлялися шизоафективні розлади. Внаслідок цього, ще за рік до смерті, вона перебувала на обстеженні у невропатолога та психіатра, сімейного лікаря. Однак, спроби поліпшити її психічний стан позитивного результату не мали.

На момент складання заповіту на користь відповідача у ОСОБА_3 спостерігався процес психічного розладу, остання не могла усвідомлювати та розуміти значення своїх дій, волевиявлення заповідачки не було вільним і не відповідало її волі, що можуть підтвердити свідки: сімейний лікар ОСОБА_4 , а також, знайомі покійної ОСОБА_3 : ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та інші.

Факт перебування ОСОБА_3 у тривало-хворому стані підтверджується відповіддю начальника ВП № 2 (м. Городенка) ГУНП в Івано-Франківській області Микитиним Ю.

ОСОБА_3 перебувала в реанімаційному відділі і переведена в неврологічний відділ з 21.09.2021р. по 25.09.2021р.

Згідно огляду сімейного лікаря ОСОБА_4 , що відбувся 02.06.2021р., лікарем рекомендовано звернутися ОСОБА_3 до психіатра. Окрім того, ОСОБА_3 мала хворобу з діагнозом К86 Гіпертонія неускладнена, що проявлялася у формі марення, сильним головним болем, втрачанням рівноваги, порушенням пам`яті, роздратованою поведінкою.

Окрім того, є об`єктивні сумніви з приводу того, що саме ОСОБА_3 самостійно підписувала заповіт, що посвідчений приватним нотаріусом Білоконь В.С. 30.06.2021р.. зазанчені сумніви сформовані в силу того, що в ОСОБА_3 на момент складання заповіту були проблеми із триманням кулькової ручки у руці через сильне тремтіння обох рук.

Просить визнати недійсниим заповіт ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 , посвідчений 30.06.2021р. приватним нотаріусом Снятинського районного нотаріального округу Білоконь В.С. Стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Позивачка в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_3 , яка є її тіткою, раніше проживала в Каневі, до 2020 року. Коли тітка переїхала в ОСОБА_8 , у 2020 році, вони з чоловіком за нею доглядали. Також вони з чоловіком зробили ремонт в хаті тітки в селі Ясенів Пільний. Вказала також що в березні 2021 року вона була хвора та вони з чоловіком цілий місяць перебували в лікарні. Тому донька забрала тітку до них до хати. Коли повернулись з лікарні, то ОСОБА_3 говорила, що вони її хотіли отруїти, що позивачка з родичами викрали її документи і особисті речі. Вонапочала спілкуватися із сусідкою, стала неадекватною, не слухала їх. Пізніше тітка захворіла, потрапила в лікарню. Відповідачі з сином приходили до ОСОБА_3 в лікарню. Поведінка ОСОБА_3 змінилась після спілкування із ОСОБА_9 - матір`ю відповідача. Зазначила, що вона за тіткою доглядала 10 місяців. А ОСОБА_9 доглядала за померлою три місяці. Вони - відповідачі не мають до померлої жодного відношення, вона, в свою чергу, доглядала за ОСОБА_3 та заощадила 10 000 на пенсії, 1400 доларів США, 26 000 грн. та 190 Євро- це на її вимогу. Тітка була стара та не розуміла, що відбувається. ОСОБА_3 приїхала з ОСОБА_10 у червні 2020 року, в листопаді 2020 року ОСОБА_3 склала заповіт на користь позивачки, з тією умовою, що вона буде з ними проживати та доживати свій вік. Вона могла заповісти своє майно на будь-яких родичів, але вона захотіла заповісти їй - позивачці. Померла говорила, що ОСОБА_9 знала давно. Гроші, вона - позивачка, які заощаджувала з пенсії ОСОБА_3 , повернула їй. Ці кошти вона знімала в банкоматах за дозволом померлої і частину витрачала на її утримання, а решту заощаджувала. Після лікарні ОСОБА_3 стала агресивною, тому дочка викликала їй сімейного лікаря, психіатра. Вони з нею спілкувалися, виписали їй ліки. ОСОБА_3 відмовилася від госпіталізації. Вона знала про заяву ОСОБА_3 в поліцію, про втрачені документи. Позивачка проводила поховання та виготовила свідоцтво про смерть ОСОБА_3 .. Вони знайшли паспорт ОСОБА_3 в її хаті.

Представник позивачки в судовому засіданні позов підтримав. Пояснив, що спадкодавиця ОСОБА_3 залишила заповіт на користь позивачки. Пізніше виявилося, що є ще заповіт на користь відповідача -сторонню особу. ОСОБА_3 не усвідомлювала значення своїх дій або ж підпис у заповіті здійснений не нею. Позивачка доглядала за ОСОБА_3 , сплачувала комунальні послуги, купляла ліки для померлої. Зазначив, що доказів невідповідності підпису у заповіті від 30.06.2021р. у сторони позивача немає. Новий спадкоємець є чужою людиною. Зі слів позивачки, коли вона перебувала у Польщі, її діти розповідали, що ОСОБА_3 мала психічні розлади. Окрім слів дітей позивачки, інших підтверджуючих доказів психічного стану померлої у сторони позивача немає. Діти повідомляли, що ОСОБА_3 частково втрачала пам`ять. Позивачка на момент смерті ОСОБА_3 перебувала у Польщі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив. Пояснив, що ОСОБА_3 перед оформленням другого заповіту зверталася в Поліцію із заявою про викрадення її паспорту, ідентифікаційного коду, банківської карти, пенсійного посвідчення та правовстановлюючих документів. Спадкоємець за другим заповітом - відповідач не є чужою людиною для померлої ОСОБА_3 , а є найближчим сусідом. Відповідач із дружиною тривалий час проживали в АДРЕСА_1 . Мати відповідача була сусідкою та подругою ОСОБА_3 . Померла не була особою із психічними відхиленнями. У матері відповідача та самого відповідача були близькі відносини із ОСОБА_3 . Про це було відомо всім сусідам. Жодних симптомів психічного розладу у померлої не було. ОСОБА_3 виявила бажання проживати із матір`ю відповідача. Причиною спільного проживання був похилий вік померлої, а також погані стосунки із позивачкою та членами її сім`ї: чоловіком та її донькою. Тому із 01.06.2021р. по 21.09.2021р. вона проживала із матір`ю відповідача в житловому будинку АДРЕСА_1 , проживала до моменту госпіталізації. 02.06.2021р. ОСОБА_1 ініціювала виклик до свого будинку дільничого поліцейського, сімейного лікаря та психіатра для ОСОБА_3 , із якою була проведена тривала конфіденційна розмова за участю сімейного лікаря та лікаря психіатра. ОСОБА_3 не була госпіталізована, психіатр не вбачав підстав для госпіталізації з наданням психіатричної допомоги. Працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про хибний виклик. ОСОБА_3 повернулась у будинок відповідача та ОСОБА_9 . Представник відповідача вказав, що ОСОБА_3 протягом місяця самостійно виготовила паспорт, ідентифікаційний код, пенсійне посвідчення, правовстановлюючі документи, копії яких надав суду, а 30.06.2021р. ОСОБА_3 склала новий заповіт на користь відповідача. Вчинення таких дій потребувало ідентифікацію особи померлої та встановлення її адекватності. 21.09.2021р. ОСОБА_3 була госпіталізована та ІНФОРМАЦІЯ_1 вона померла. До складу спадкового майна входить і житловий будинок в АДРЕСА_1 та квартира в АДРЕСА_2 . Зазначив, що позов не визнає, оскільки він є бездоказовим та надуманим.

Відповідач Приватний нотаріус Снятинського районного нотаріального округу Білоконь В.С. в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи.

Третя особа державний нотаріус Першої Снятинської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи.

Дослідивши письмові матеріали, встановивши фактичні обставини справи, застосовуючи загальні засади цивільного законодавства справедливість, добросовісність та розумність, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об`єктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, утверджуючи та забезпечуючи права людини і основоположні свободи сторін, враховуючи принцип неупередженості, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Свідок ОСОБА_11 , в якій є лікарем психіатром, в судовому засіданні пояснив, що був присутній при огляді ОСОБА_3 на запрошення ОСОБА_1 . Знайшли її у сусідки, вона поводила себе не зовсім адекватно, намагалася уникати спілкування з ними. Огляд проводився орієнтовно в кінці травня, в мовному контакті померла була доступна, орієнтована вірно, на запитання відповідала не завжди по суті, інструкції виконувала не завжди вірно, до власного стану відносилась критично, не дотримувалася дистанції. ОСОБА_3 надано рекомендації по лікуванню, консультації в обласній лікарні. Підстав для примусової госпіталізації не було. До цього ОСОБА_3 не зверталася за медичною допомогою, на обліках не перебувала. Вона була грамотною та розуміла, що відбувається, вміла читати, розуміла текст. Свідок ОСОБА_12 вказав, що з медичною документацією померелої не був ознайомлений, як і з історією її хвороби. Надана суду виписка з датою 05.05.2021 р. вказана орієнтовно, інформація зазначена зі слів ОСОБА_1 та сімейного лікар, оскільки відомо що ОСОБА_3 періодично приймала ліки від тиску. Про її стан станом на 30.06.2021р. йому невідомо. На його думку у ОСОБА_3 можливо був маячний розлад, проте шизоафективного розладу він не бачив.

Свідок ОСОБА_13 , який є сусідом померлої ОСОБА_3 , в судовому засіданні пояснив, що знає позивачку, бачив як позивачка доглядала за померлою ОСОБА_3 , обробляла город. Особисто із ОСОБА_3 він не спілкувався, тому про її стан йому невідомо. Знає, що проживала раніше в Каневі.

Свідок ОСОБА_14 , який є односельчанином позивачки в судовому засіданні пояснив, що йому відомо про те, що ОСОБА_1 доглядала за ОСОБА_3 , з ОСОБА_3 він не спілкувався.

Свідок ОСОБА_15 , який є односельчанином позивачки, в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_3 раніше проживала в Каневі. ОСОБА_1 доглядала за померлою, за присадибною ділянкою та будинком. За три місяці ОСОБА_3 написала заповіт на сторонню особу. З померлою протягом останніх місяців перед її смертю не спілкувався.

Свідок ОСОБА_7 , який є сусідом позивачки, в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 доглядала за господарством та ОСОБА_3 , яка приїхала в село 2021 році. ОСОБА_3 була замкнутою, не спілкувалася із сусідами. Зазначила, що вона не сварилася із ОСОБА_1 .. Стан ОСОБА_3 із моменту приїзду в село не змінювався до смерті. З померлою не спілкувався, читати та писати померла вміла.

Свідок ОСОБА_16 , який є другом сім`ї позивачки, та свідок ОСОБА_17 , який є сусідом позивачки, в судовому засіданні пояснили що ОСОБА_1 доглядала за тіткою ОСОБА_3 .. З померлою не спілкувалися.

Свідок ОСОБА_18 , яка була сусідкою ОСОБА_3 , в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_3 хотіла щоб вона - ОСОБА_18 за нею доглядала та опікувалась. Вона не погодилась, тоді ОСОБА_3 повідомила, що вона зверненться, і як їй стало відомо згодом, звернулась до ОСОБА_2 , щоб вони її доглядали. Про те, що ОСОБА_3 просила її - ОСОБА_18 доглядати за нею, а після відмови ОСОБА_3 звернулась з таким проханням до ОСОБА_2 , свідок повідомила брату позивачки ОСОБА_21 . ОСОБА_3 читати та рахувати вміла, вона розуміла значення своїх дій. Коли спілкувалася із ОСОБА_3 , не помічала, щоб вона була психічно нездоровою. ОСОБА_3 говорила, що у неї з родичами не складається і вона не може разом з ними проживати, тому просила за нею доглядати.

Свідок ОСОБА_22 , який був сусідом ОСОБА_3 , в судовому засіданні пояснив, що час від часу ОСОБА_3 мешкала в квартирі на горищі у будинку в м. Снятин. Вона періодично зверталася до нього по побутових питаннях та просила, щоб він приніс їй води та ліки. Квартира, в якій вона проживала, була не облаштована. Одного разу вона прийшла попросити " Валідол " і розповіла про те, що хоче просити ОСОБА_2 про догляд через недобрі стосунки із родичами. Вона приїжджала періодично на декілька днів, не була психічно хворою. ОСОБА_2 приїжджав декілька разів в зимовий період, привозив ОСОБА_3 дрова, бо вона прожилала в неопалювальному приміщенні. Вона говорила, що напише заповіт на ОСОБА_2 , якщо він погодиться доглядати за нею. З її пояснення йому стало зрозуміло, що у покійної були погані стосунки із родиною, родина її відправляла з ОСОБА_8 .

Свідок ОСОБА_26 в судовому засіданні пояснила, що багато років дружить із ОСОБА_1 та є односельчанами. Вона знала ОСОБА_3 давно, час від часу ОСОБА_3 приїжджала в село. Після хвороби Covid-19 у ОСОБА_3 змінилося відношення до ОСОБА_1 . Вона говорила, що її хтось лякає, під час розмови могла змінити тему розмови. ОСОБА_26 пояснила, що підтримує та відстоює подругу ОСОБА_1 , оскільки вона доглядала за господарством ОСОБА_3 , а також за померлою. Їй невідомо, чи ОСОБА_3 була письменною та чи вміла читати. Їй невідомо чи ОСОБА_3 зверталась до інших сусідів за допомогою по утриманню.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Ясенів-Пільний, Коломийського району Івано-Франківської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 16 від 27.09.2021р., виданого Ясенево-Пільнівською сільською лікарською амбулаторією, Городенківського району Івано-Франківської області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1 , причина смерті: параліч життєво-важливих центрів, ішемічний інсульт в басейні лівої середньо-мозкової артерії з правобічною геміплегією та моторною афазією; гіпертонічна хвороба ІІІ ст..

Згідно довідки "Городенківської багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування" Городенківської міської ради від 05.11.2021р. № 14, виданої ОСОБА_3 , вона знаходилася на стаціонарному лікуванні в КНП "Городенківська ЦРЛ" у неврологічному відділенні з 21.09.2021р. по 25.09.2021р. з діагнозом: ішемічний інсульт в басейні лівої СМА, правобічна геміплегія та моторна афазія.

Відповідно до довідки Відділу адміністративних послуг (ЦНАП) № 2880 від 11.10.2021р., виданої ОСОБА_1 , яка зареєстрована в АДРЕСА_1 про те, що її тітка ОСОБА_3 на час смерті була зареєстрована в АДРЕСА_2 одиноко.

Відповідно заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Городенківського районного нотаріального округу Стефурак Н.Я. 06.11.2020р., спадкоємцем всього належного на праві власності ОСОБА_3 майна є ОСОБА_1 .

Згідно Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 06.11.2020р. заповіт від 06.11.2020р. зареєстровано в Спадковому реєстрі за № 66708380.

Згідно довідки Першої Снятинської державної нотаріальної контори від 29.10.2021р. від імені ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та проживала в АДРЕСА_2 , складено заповіт на все майно на ім`я ОСОБА_2 , який посвідчений приватним нотаріусом Снятинського районного нотаріального округу Білоконь В.С. 30.06.2021р. по реєстру за № 808. Спадкова справа № 402/2021.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.02.2022р. житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 на праві приватної власності належав ОСОБА_3 ..

Відповідно до медичної карти амбулаторного хворого, ОСОБА_3 поставлено діагноз: Гіпертензивне серце; Гіпертензивна дисциркуляторна енцефалопатія; Церебральний атеросклероз; Невротична стадія; ХНМК ІІ-ІІІ ст..

Відповідно до епікризу № 4435 слідує, що ОСОБА_3 лікувалася в реанімаційному відділі та переведена в неврологічний відділ з 21.09.2021р. по 25.09.2021р. Діагноз: ішемічний інсульт, правобічна геміплегія, гемігінестезія, тотальна афазія, кардіосклероз дифузний.

Згідно довідки про причину смерті № 16 від 27.09.2021р., причиною смерті ОСОБА_3 був параліч життєво-важливих центрів; ішемічний інсульт в басейні лівої середньо-мозкової артерії з правобічною геміплегією та моторною афазією; гіпертонічна хвороба.

Ухвалою суду від 22.11.2022 р задоволено клопотання представника позивача та витребувано у КНП "Городенківська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" інформацію щодо перебування ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у лікаря психіатра та/або будь-якого іншого лікаря та надання відповідної медичної документації, у разі її перебування чи надання будь-якої медичної допомоги, за повні періоди з 2020 по 2021 роки.

На виконання ухвали суду КНП "Городенківська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" листом від 29.05.2023р. № 146 повідомило, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька с. Ясенів-Пільний Коломийського району не перебувала на диспансерному обліку в нарколога та психіатра.

Відповідно до відповіді ВП № 2 (м. Городенка) Коломийського РВП в Івано-Франківській області, адресованої ОСОБА_1 , від 09.06.2021р., із ОСОБА_9 проведено профілактичну бесіду щодо недопущення вчинення конфліктів у майбутньому та повідомлено про те, що для вирішення питання щодо примусового лікування родички ОСОБА_3 рекомендовано звернутися в лікарню, а в разі неможливості вирішення питання щодо госпіталізації та лікування ОСОБА_3 рекомендовано звернутися в суд із відповідною заявою.

Представником відповідача надано лист ВП №2 (м. Городенка) Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області від 01.09.2023р., відповідно до якого слідує, що згідно інформаційного порталу Національної поліції у відділенні поліції № 2 (м. Городенка) зареєстровано звернення від ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо можливої крадіжки документів на її будинок, ЄО №1270 від 02.06.2021р.

Також представником відповідача надано суду копії документів (т. 2 а.с. 85-88), виданих на ім`я ОСОБА_3 : копія паспорта № НОМЕР_2 , виданого 18.06.2021 р., копія довідки про присвоєння ОСОБА_3 РНОКПП від 30.06.2021 р. та копію відбитку банківської карти, видано 06/26 на ім`я ОСОБА_27 .

Згідно огляду сімейного лікаря (первинний, повторно) від 02.06.2021р. вбачається, що у ОСОБА_3 наявні скарги: на неспокій, тривогу, переживання, головний біль, головокружіння, порушений сон, порушення пам`яті, підвищену дратівливість, періодичне збудження, страх що хвору хочуть отравити. Рекомендація лікаря: консультація психіатра, ЕКТ, контроль АТ в динаміці.

Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, яка видана 04 вересня 2023р. лікарем ОСОБА_11 вбачається, що ОСОБА_3 було оглянуто на дому 05.05.2021р. та встановлено їй попередній діагноз F01.8, судинна деменція. Також вказано, що оглянуто на дому у присутності родичів, сімейного лікаря, працівників поліції. Зі слів родичів хворіла тривало після перенесеної інфекції COVID-19, психічний стан погіршився, почала тікати з дому, поводить себе агресивно, неадекватно по відношенню до оточуючих рордичів, піддавалась стороньому впливу сусідів. Психічний статус: мовному контакту доступна формально, орієнтована на побутовому рівні, на запитання відповідає не завжди по суті, коротко, емоційно нестійка, пам`ять знижена, мисленя в`язке, висловлює маячні ідеї, відношення впливу. Говорить: "Мене хочуть отруїти родичі, ніяких ліків приймати не буду". Не втримується на місці, хоче втекти. Суїцидальні думки та наміри заперечує. До власного стану критична.

Згідно з вимогами ст. 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту.

Обравши способом захисту визнання заповіту недійсним, позивачка у силу ст. 10 ЦПК України зобов`язана довести правову та фактичну підставу недійсності правочину. Разом з тим суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Згідно ст. 1234 ЦК України право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

Статтею 1257 ЦК України визначено підстави для визнання заповіту недійсним. При цьому визначено, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Відповідно до ст. 1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу. Заповіти, посвідчені особами, зазначеними у частині третій цієї статті, підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Як роз`яснено в п. 7 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

В пункті 8 зазначеної постанови Пленуму роз`яснено, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину.

Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Загальні підстави недійсності правочину визначені статтею 215 ЦК України.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Таким чином, слід дійти до висновку, що заповіт як односторонній правочин підпорядковується загальним правилам ЦК України щодо недійсності правочинів. При цьому, недійсним заповіт може бути визнаний у випадках в яких волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі, коли заповіт складений особою, яка не мала на це права (особа не має необхідного обсягу цивільної дієздатності для складання заповіту), коли заповіт складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення (відсутність нотаріального посвідчення або посвідчення особами, яке прирівнюється до нотаріального, складання заповіту представником, відсутність у тексті заповіту дати, місця його складання тощо).

В той же час, жодної з передбачених ст. 1257 ЦК України обставин в межах заявлених підстав позову, в ході судового розгляду не встановлено. При цьому заповіт складений 30.06.2021р., зареєстрований у реєстрі за № 67893047 по формі та змісту відповідає вимогам чинного законодавства, а його зміст не викликає сумніву щодо дійсного волевиявлення заповідача.

Відповідно до ч. 1 ст.56 Закону України "Про нотаріат", нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, посвідчують заповіти дієздатних громадян, складені відповідно до вимог законодавства і особисто подані ними нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, а також забезпечують державну реєстрацію заповітів у спадковому реєстрі відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 44 Закону України "Про нотаріат" під час посвідчення правочинів визначається обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб, які беруть у них участь. Визначення обсягу цивільної дієздатності фізичної особи здійснюється за паспортом громадянина України або іншими документами, передбаченими статтею 43 цього Закону (крім посвідчення водія, особи моряка, особи з інвалідністю чи учасника Другої світової війни, посвідчення, виданого за місцем роботи фізичної особи), які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо обсягу цивільної дієздатності фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії. У разі потреби нотаріусу надається довідка про те, що особа не страждає на психічний розлад, який може вплинути на її здатність усвідомлювати свої дії та (або) керувати ними. У разі наявності сумнівів щодо обсягу цивільної дієздатності фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, нотаріус зобов`язаний звернутися до органу опіки та піклування за місцем проживання відповідної фізичної особи для встановлення факту відсутності опіки або піклування над такою фізичною особою.

За змістом Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого аказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5 зі змінами, відповідно до пунктів 1, 2 Гл. 4 дієздатність громадянина, що звернувся за вчиненням нотаріальної дії, перевіряється нотаріусом на підставі наданих документів, передбачених статтею 43 Закону, що підтверджують його вік, а також на підставі переконаності нотаріуса в результаті проведеної розмови та роз`яснення наслідків вчинення нотаріальної дії у здатності цієї особи усвідомлювати значення цієї нотаріальної дії, її наслідків та змісту роз`яснень нотаріуса, а також відповідності волі і волевиявлення особи щодо вчинення нотаріальної дії. У разі наявності сумнівів щодо обсягу цивільної дієздатності фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, нотаріус зобов`язаний звернутися до органу опіки та піклування за місцем проживання відповідної фізичної особи для встановлення факту відсутності опіки або піклування над такою фізичною особою. П. 1 Гл. 6 передбачено, що Нотаріус зобов`язаний установити волевиявлення особи, яка звернулась за вчиненням нотаріальної дії. Загальні вимоги до змісту заповіту, передбачені Гл. 3 цього Порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, при складенні заповіту 30.06.2021р., було додержано встановлені законом вимоги щодо його оформлення, та посвідчено уповноваженою на те посадовою особою - приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу Білоконь В.С.

З положень ст. 202 та ст. 1233 ЦК України заповіт є одностороннім правочином, тобто дією однієї сторони, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Таким чином, позивачкою не наведено достатніх підстав для визнання заповіту, складеного 30.06.2021р., недійсним, оскільки, складений заповіт відповідає вимогам законодавства щодо його форми та посвідчення.

Доводи позивачки про те, що ОСОБА_3 не могла особисто скласти та підписати оскаржуваний заповіт, який, за її припущенням був підписаний не особисто спадкодавцем, а третьою особою (підроблений), спростовуються наступним.

Посмертну судово-почеркознавчу експертизу у справі, яка могла б надати об`єктивну оцінку власноручного підпису ОСОБА_3 на момент вчинення правочину, яка була призначена ухвало суду за клопотанням позивачки, не було проведено, оскільки порівняльний матеріал (вільні зразки почерку ОСОБА_3 ), необхідний для проведення експертизи на адресу експерта не надходив, оплата за проведення експертизи не здійснена.

Твердження позивачки щодо психічних відхилень померлої ОСОБА_3 , не здатності її усвідомлювати значення своїх дій на момент посвідчення заповіту 30.06.2021р., не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, оскільки відсутні будь-які належні, допустимі та вагомі підтвердження психічних розладів ОСОБА_3 .

Із показів свідків вбачається, що перед смертю у ОСОБА_3 та ОСОБА_1 були недоброзичливі стосунки, та ОСОБА_3 шукала іншого опікуна за нею з ціллю заповісти такому своє майно.

Узгоджені та послідовні покази свідків ОСОБА_18 та ОСОБА_22 дають підстави для висновку про недоброзичливі стосунки між ОСОБА_3 перед її смертю та ОСОБА_1 , а також ініціативне бажання ОСОБА_3 замінити позивачку на інших осіб, які б погодились її доглядати з наступним спадкуванням, що логічно передувало зміні волевиявлення спадкодавця у вигляді заповіту 30.06.2021 р.

Твердження свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_7 та ОСОБА_16 з приводу того, що ОСОБА_1 доглядала за ОСОБА_3 не можуть бути беззаперечними доказами визнання заповіту від 30.06.2021р. на користь відповідача недійсним.

Суд не може покласти покази свідків в основу висновку про недійсність заповіту, оскільки такі не доводять відсутність у заповідача здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними в момент складення заповіту, що є обов`язковою умовою для визнання його недійсним у даній справі.

Суд робить узагальнюючий висновок про покази всіх свідків, що відсутні достатні об`єктивні свідчення про психічне захворювання спадкодавця. Доказів, які спростовують презумпцію психічного здоров`я ОСОБА_3 , суду не надано. Відповідно відсутні законні підстави спростування свободи останньої волі спадкодавця.

Також суд бере до уваги копії документів (т. 2 а.с. 85-88), виданих на ім`я ОСОБА_3 : копія паспорта № НОМЕР_2 , виданого 18.06.2021 р., копія довідки про присвоєння ОСОБА_3 РНОКПП від 30.06.2021 р. та копію відбитку банківської карти, виданої 06/26 на ім`я ОСОБА_27 , що є доказом того, що померла ОСОБА_3 , звертаючись із заявою у відділення поліції та отримуючи паспорт та документи, видані на її ім`я, була ідентифікована, змогла пройти адміністративні процедури по виготовленню таких документів та розуміла значення своїх дій та керувала ними.

При цьому, виходячи зі змісту довідки ВП №2 (м. Городенка) від 01.09.2023 р. про звернення 02.06.2021 р. ОСОБА_3 щодо можливої крадіжки її документів, та зважаючи на пояснення ОСОБА_1 про віднаходження документів ОСОБА_3 після її смерті, суд вбачає логічну версію про те, що позивачка приховала документи, належні ОСОБА_3 , з метою перешкодити складанню нею нового заповіту.

Суд критично оцінює та відкидає виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_3 , яка видана 04 вересня 2023р. лікарем ОСОБА_11 (т. 2, а.с.55) , в якій йдеться, про те, що оглянуто ОСОБА_3 на дому у присутності родичів, сімейного лікаря, працівників поліції. Зі слів родичів хворіла тривало після перенесеної інфекції COVID-19, психічний стан погіршився, почала тікати з дому, поводить себе агресивно, неадекватно по відношенню до оточуючих родичів, піддавалась стороньому впливу сусідів. Психічний статус: мовному контакту доступна формально, орієнтована на побутовому рівні, на запитання відповідає не завжди по суті, коротко, емоціно нестійка, пам`ять знижена, мисленя в`язке, висловлює маячні ідеї, відношення впливу. Говорить: "Мене хочуть отруїти родичі, ніяких ліків приймати не буду". Не втримується на місці, хоче втекти. Суїцидальні думки та наміри заперечує. До власного стану критична.

Вказану виписку суд оцінює критично з тих підстав, що дана виписка із медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_3 видана лікарем КНП "Городенківська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" ОСОБА_11 . Однак, як зазначено вище, вказана медична установа на ухвалу суд повідомила про відсутність інформації та медичних документів про ОСОБА_3 . Отже, така виписка підготовлена без первинних документів хворої ОСОБА_3 . Зазначена виписка надана лікарем із значним проміжком часу від моменту огляду хворої та з власної ініціативи лікаря ОСОБА_11 , що викликає обгрунтований сумнів у допустимості такого доказу. Зміст вказаної виписки взагалі не містить інформації про істотний психічний розлад ОСОБА_3 в момент її огляду. Більше того, зазначена виписку в частині опису ОСОБА_3 зроблена не з беспосередньої оцінки її стану, а зі слів родичів ОСОБА_3 , зокрема, позивачки. Таким чином, суд прийшов до висновку те що така виписка є недостовірним та недопустим доказом у справі.

З аналогічних підстав суд критично оцінює також довідку - Огляд сімейного лікаря (первинний, повторно) від 02.06.2021р., згідно якої у ОСОБА_3 наявні скарги: на неспокій, тривогу, переживання, головний біль, головокружіння, порушений сон, порушення пам`яті, підвищену дратівливість, періодичне збудження, страх що хвору хочуть отравити; Діагноз: гіпертонічна хвороба, гіпертензивне серце, - оскільки в такій довідці відсутня інформація про будь-які психічні розлади ОСОБА_3 та була складена сімейним лікарем на прохання її родичів- сторони позивача у справі. Тому дана довідка є неналежним та недопустимим доказом у справі.

А отже суд дійшов до висновку про відсутність підстав визнання даного заповіту недійсним.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі вищевказаного, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним, оскільки позивачка не довела належними та допустимими доказами, що ОСОБА_3 на день посвідчення заповіту 30.06.2021р. не розуміла значення своїх дій та не могла керувати ними, а відтак, її волевиявлення не було вільним та не відповідало її внутрішній волі.

Керуючись ст. ст. 263-265, 268, 273, 352, 354-355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник - адвокат Сагайдак Володимир Васильович, до ОСОБА_2 , Приватного нотаріуса Снятинського районного нотаріального округу Білоконя Василя Станіславовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Перша Снятинська державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий Ігор СЕГІН